Нова штаб-квартира НАТО: перші враження у «гніздечку яструбів»
Цього тижня акредитованих при НАТО журналістів уперше допустили на регулярних засадах для роботи на території нової штаб-квартири Альянсу в Брюсселі. Саме у цьому адміністративному та політичному центрі ухвалюються тепер головні рішення організації. Після початку військової агресії Росії проти України поглиблення партнерства Києва з Північноатлантичним альянсом набуло особливого значення. Україна офіційно відновила свої прагнення стати у майбутньому членом Альянсу. Хочеться сподіватися, що досить скоро Україна відкриє своє постійне представництво в новій штаб-квартирі у якості повноправного союзника.
ШТАБ-КВАРТИРА ХХI СТОЛІТТЯ ДЛЯ СУЧАСНОГО АЛЬЯНСУ
В НАТО нова штаб-квартира вже по праву стала об'єктом гордості та втіленням мети, завдань і прагнень блоку. Вона й втілювалася у життя і розпочала функціонування під слоганом «штаб-квартира ХХІ століття для альянсу ХХІ століття».
Сучасний дизайн конструкції величезного інфраструктурного об'єкту, цілого міста площею 250 тис. квадратних метрів, відображає єдність і адаптованість Альянсу до сучасних і майбутніх викликів та загроз, має забезпечити зростаючі потреби організації.
Біля головного входу по колу традиційно розташувалися 30 прапорів (29 союзників плюс – самої організації). Турецький у цей день був приспущений. Це – на знак оголошеної в країні триденної жалоби у пам'ять про жертв сутичок на кордоні Сектора Газа й Ізраїлю.
Позаду прапорів встановлений символ Альянсу – «Зірка НАТО». Але залізний пам'ятник переїхав до нової штаб-квартири ще у 2016 році. Біля прапорів троє людей щось активно обговорюють. Як виявилося, це експерти з проведення масових заходів визначають сценарій розташування та порядок дій лідерів на урочистій церемонії саміту НАТО, що пройде 11-12 липня у Брюсселі.
На не дуже зеленому і густому газоні помічаю одиноку квітку червоного маку, яка символізує біль втрат та пам'ять про загиблих у світових війнах.
Як наголошують у НАТО, нова будівля також відповідає найвищим вимогам та цілям сталого розвитку людства, будучи екологічно дружньою для довкілля. На думку головного архітектора проекту лондонського фахівця Джо Палми, саме питання довкілля стали одними із важливіших при проектуванні будівлі. Наприклад, сімдесят дві тисячі квадратних метрів скла, які застосовані у будівлях, мають спеціальні властивості, що забезпечують ізолювання зовнішньої спеки влітку та збереження тепла у зимовий період.
КОШТОРИС НА МІЛЬЯРД: РОЗШИРЕННЯ ДЕШЕВИМ НЕ БУВАЄ
Розповідь про нову штаб-квартиру гармонійно вписується в історію розширення Альянсу. У 1967 році, коли НАТО переїхало з Парижа до Брюсселя, організація включала до свого складу 15 країн. За 50 років Альянс розширився майже удвічі – до 29 союзників. Також значно зросла кількість партнерів, які мають у штаб-квартирі свої представництва та місії. Відтак, стара штаб-квартира, яка розташована буквально через дорогу від нової у північно-східній частині Брюсселя, вже не задовольняла потреби військово-політичного блоку. При цьому 17% будівель старої «домівки» НАТО будувалися як тимчасові, а інфраструктура після півстолітньої експлуатації потребувала все більш коштовного ремонту.
Історія рішення про будівництво нової штаб-квартири сягає аж 1999 року, де на Вашингтонському саміті союзники попередньо вирішили готуватися до новосілля. Але лише у грудні 2010-го розпочалося будівництво під офіційні гарантії уряду Бельгії.
Завершення здачі об'єкта в експлуатацію, що нарешті формально відбулося 25 травня 2017 року (за почесної участі ексцентричного президента США Трампа), кілька разів переносилося. На це були свої причини, включно з економічною кризою та зростанням кошторису проекту.
Питання бюджету особливо дратувало деякі країн-члени, адже видатки поступово зросли у півтора рази і склали у результаті 1,23 млрд доларів. Подейкують, що затягування із завершенням об'єкту, за який відповідав Брюссель, могло стати одним із чинників, через які бельгійський політик не знайшов підтримки серед союзників на пост нового генерального секретаря НАТО у 2014 році.
А довгоочікуваний переїзд структур та персоналу НАТО на інший бік бульвару Леопольда ІІІ розпочався 19 березня та триває й досі. Це виглядає як добре спланована операція Альянсу: у вантажівки через вікна старих будівель завантажується майно, а для персоналу між територіями що п'ять хвилин курсують автобуси-шатли.
НОВА ДОМІВКА НЕ ДЛЯ ВСІХ
Нова штаб-квартира забезпечує робочий простір для 1500 осіб персоналу національних делегацій, 1700 співробітників міжнародного військового і цивільного складу, 650-ти представників агенцій Альянсу. А іще – щоденний зручний доступ на територію близько 500 гостей.
До слова, офіси представництв та місій країн-партнерів НАТО, включаючи Україну, до нової штаб-квартири переїжджати не будуть. Вони залишатимуться в одній із будівель на старій території.
На вході до так званої публічної зони відвідувачів також зустрічають прапори союзників. Вони розташовані по колу своєрідного амфітеатру. Як виявилося, всередині цього елемента розташована прес-зала, де численні посадовці, включаючи глав держав та урядів, зустрічатимуться з пресою.
ПОЄДНАННЯ ЦІННОСТЕЙ: ВІД РЕСТОРАНІВ ДО АГРЕСИВНОЇ РОСІЇ
Першими офіційними заходами, які провели у новій штаб-квартирі на постійній основі, стали засідання Північноатлантичної ради на рівні послів. Цього тижня вона прийняла Військовий комітет НАТО у складі начальників генеральних штабів. Після напружених робочих сесій вищі військові начальники обідали у VIP ресторані штаб-квартири, що традиційно називається салоном послів.
Прості «смертні» харчуються у великій їдальні (або, як це тут також може називатися рестораном, кафетерієм), що складає цілком прийнятне враження і за якістю їжі, обслуговування, а також доступних цін.
Взагалі, для Брюсселя – «серця» європейської дипломатії, де дислоковані керівні інституції Євросоюзу і штаб-квартира НАТО, можливість дипломатів і чиновників (і журналістів) харчуватися у своїх офісах дешево, доступно і якісно, є вагомою перевагою перед відносно дорогими закладами громадського харчування у місті.
...Поки шукав прес-центр для журналістів – дуже пристойний, сучасний, зручний – навідався до публічної мультимедійної бібліотеки. Серед викладеної на вході тематичної бібліографії було приємно побачити дослідження «Україна з часів своєї незалежності». А поряд демонструвалися видання про загрозу тероризму від Росії та з проблематики міжнародних санкцій. Дуже символічний вибір, поєднання цінностей і навіть політичний сигнал, як для початку роботи штаб-квартири НАТО ХХІ століття.
Андрій Лавренюк, Брюссель
