Вже 200 років, Карле! Як засновник марксизму розгледів російських агентів

Вже 200 років, Карле! Як засновник марксизму розгледів російських агентів

Аналітика
981
Ukrinform
Сьогодні виповнюється 200 років з дня народження німецького філософа і економіста Карла Маркса

Симпатичний для когось Карл Маркс з його ідеями чи ні, але визнати, що ця людина мала доленосне значення для Європи і всього світу у 20 столітті – доведеться.

Передусім ідеї двох німців Карла Маркса і Фрідріха Енгельса проклали доріжку революції в Росії (або державному перевороту, кому як подобається), пізніше – у Китаї (доважені ленінізмом), змінивши життя багатьох мільйонів людей. І багато в чому геополітичні розклади. Сьогодні виповнюється 200 років з дня народження німецького філософа, економіста, соціолога.

Фото с сайта delfi.lv
Фото з сайту delfi.lv

БРОНЗОВИЙ ПОДАРУНОК

Якби не розвалився Радянський Союз, нинішній ювілей, можна не сумніватися, відзначався б з усією можливою помпою. А так, все не надто голосно. Жодних високопоставлених делегацій на малу батьківщину, в місто Трір. На урядовому брифінгу в п'ятницю, за день до дати, навіть не змогли сказати, чи буде хтось присутній з міністрів і високих гостей на заходах. У столиці ж, Берліні, напередодні відбулася конференція, присвячена ювіляру, на якій виступив президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, назвавши Маркса, «незважаючи на суперечливість його тез», видатним німецьким мислителем.

Основні заходи, звичайно, проходять на батьківщині, у Трірі, до того ж велику програму готували не один рік, звозили для виставки експонати з усієї Європи (розщедрилися на це на понад 5 млн євро). Не шкода, бо зрештою Маркс для Тріра – це предмет гордості і джерело доходу. Цікаво, що останнім часом переважно за рахунок китайських туристів.

Фото: picture alliance / dpa / H. Tittel
Фото: picture alliance / dpa / H. Tittel

До речі, величезний, 5,5-метровий пам'ятник Карлу Марксу в місті з'явився саме завдяки китайцям: чергова делегація з КНР приїхала вшанувати апологета і з подивом виявила відсутність пам'ятника. «Як можна!» – вигукнули китайці і, не довго думаючи, зробили місту подарунок з нагоди 200-річчя. Бронзова статуя була доставлена у Трір у березні, урочисте її відкриття заплановано на 5 травня. На знак, так сказати. Багато хто обурювався, влада промовчала. Статуя стоїть.

ЖИВІШИЙ ЗА ВСІХ ЖИВИХ

Маркс, можливо, і сам здивувався б, довідавшись, що через стільки часу його ідеї зовсім не втратили актуальності, а навпаки – набувають нового звучання, а його праці все ще отримують визнання. Аналіз та прогнози щодо таких процесів, як глобалізація, фінансові спекуляції, бюрократія, роль науки у виробництві, соціальна нерівність і сьогодні звучать як ніколи злободенно.

У 1999 році, згідно з опитуванням ВВС, Карла Маркса було визнано «найбільшим мислителем тисячоліття». За даними бібліотеки Конгресу США, йому присвячено сьогодні більше наукових праць, ніж будь-якому іншому науковому діячеві, філософу або мислителю. З 2013 року «Маніфест Комуністичної партії» та перший том «Капіталу» внесено до реєстру «Пам'ять світу» ЮНЕСКО.

У 2017 році на кіноекрани ФРН вийшов фільм «Молодий Карл Маркс», до 200-річчя американська кінокомпанія Icarus Films випустила відеодиски фільму «Маркс: перезавантаження» і документального міні-серіалу в шести частинах «Капіталізм», знятих у Німеччині ще в 2011 році. Не забувають дідуся-Маркса.

Кадр с фильма
Кадр з фільму

Філософа розтягнули на цитати навіть ті, хто ніколи не читав його праць. До того ж, і, можливо, саме тому, часто Марксу приписують те, чого він зовсім не говорив. Наприклад, відомий лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», який дійсно міститься у «Маніфесті», придуманий одним німцем, соціалістом Карлом Шаппером. А фразу «Релігія – опіум для народу» вперше озвучив німецький поет і філософ XVIII століття Новаліс. Авторами гасла «пролетаріату нічого втрачати, крім власних кайданів» і принципу «від кожного за здібностями, кожному за потребами» є насправді французькі революціонери Жан-Поль Марат та Луї Блан. «Диктатуру пролетаріату», якою прикрили жахливе насильство, винайшов також учасник Паризької комуни Луї Огюст Бланкі.

До речі, про диктатуру. Цілком ймовірно, що якби Маркс дожив до того часу, коли побачив би у «повному розквіті» те, до чого призвели натхненні ним історичні персонажі, він вніс би серйозні корективи в свої ідеї світової революції. Хоча ці персонажі, очевидно, переломили б будь-яку благу ідею у зручний для них спосіб заради того, щоб проводити свої експерименти.

Примітно, що ідеї Маркса загалом виявилися набагато більш популярними за кордоном, ніж у нього на батьківщині. Основоположна праця філософа, «Капітал», за життя автора розходилася в Росії, де вперше була опублікована у 1872 році (не розпізнали царські цензори усю вибухонебезпечність праці), куди краще, ніж у Німеччині. І була обов'язковою для вивчення та заучування в СРСР не одне десятиліття (старші люди пам'ятають). Однак сьогодні продажі «Капіталу» ростуть якраз у Німеччині, і у 2017 році було продано на 20% більше примірників (2650) порівняно з 2016 роком.

Фото с сайта christianlotz.com
Фото з сайту christianlotz.com

ПРО ВАРВАРСТВО ТА ПІДСТУПНІСТЬ

Треба зауважити, що сам Маркс жваво цікавився Росією і навіть вивчив російську мову, причому вже в зрілому віці, щоб читати в оригіналі книги російських письменників.

І це при тому (а, можливо, саме тому), що країну цю Маркс не просто не поважав, він її відверто не любив. Апологети марксизму воліли не згадувати висловлювання їхнього кумира про Росію як про країну, населену «варварськими ордами», «оплот світової реакції», «загрозу вільному людству», «єдину причину існування мілітаризму в Європі», та ще багато чого. Він би дуже здивувався, що саме в цій країні і реалізуються деякі з його ідей, тому що не вірив у можливість революції в ній. Правда, з часом Маркс усе ж розгледів «революційний потенціал».

Цікаво, що у молоді роки Маркс всерйоз стежив за тим, що відбувалося в Кримську війну. «Без сумніву, турецько-європейський флот зможе зруйнувати Севастополь і знищити російський чорноморський флот; союзники можуть захопити і утримати Крим, окупувати Одесу, блокувати Азовське море і розв'язати руки кавказьких горців. Те, що повинно бути зроблено в Балтійському морі, так само очевидно, як і те, що повинно бути зроблено в Чорному морі: необхідно за будь-яку ціну добитися союзу зі Швецією; якщо знадобиться, налякати Данію, розв'язати повстання у Фінляндії шляхом висадки достатньої кількості військ і обіцянки, що мир буде укладено тільки за умови приєднання цієї провінції до Швеції. Висаджені у Фінляндії війська загрожували б Петербургу, в той час як флоти бомбардували б Кронштадт», – писав він у статті «Східна війна».

І далі про підступність і нечистоплотність: «Князь Меншиков, який командує у Севастополі, отримав схвалення царя та його міністрів, які залишилися глухими до подань англійського консула в Одесі та англійського посла у С.-Петербурзі. Відомо вже, що при загальному розгромі при Синопі були без усіляких підстав безжально знищені два англійські торгові судна, що прямували в приватних справах»; «Про це грубе порушення міжнародного права було оголошено в одеському зведенні. Одночасно російські газети в образливих висловах заявили, що, в той час як англійський флот не насмілюється увійти в Чорне море, англійський уряд не наважується заборонити російському військовому кораблю скористатися для ремонту англійськими верфями»; «Росія вибивається з сил, пускаючи в хід підкуп і залякування у всіх кінцях світу, на кордонах Британської Індії, Персії, Сербії, Швеції, Данії»; «Тим часом безліч російських агентів заполонили Сербію; вони відвідують місцевості і розшукують осіб, у минулому відомих своєю прихильністю до вигнаної династії Обреновичів; заговорюючи з одними про молодого князя Михайла, з іншими – про його старого батька Мілоша, вони вселяють їм надію на розширення, при заступництві Росії, кордонів Сербії, на утворення нового королівства Іллірії, яке об'єднає всіх, хто говорить сербською мовою і зараз знаходиться під владою Туреччини й Австрії, – то погрожують їм у разі опору вторгненням незліченних армій і цілковитим поневоленням»; «Між тим дії західної дипломатії аж ніяк не носили ворожого щодо Росії характеру; навпаки, вони виявляли досить сильну тенденцію до зволікання, коли справа стосувалася відновлення справедливості, і до компромісу, коли справа стосувалася злочинів. Але тепер кожному абсолютно очевидно, що такий образ дій був помилковим і шкідливим».

Фото: Illustratedjc
Фото: Illustratedjc

У промові на польському мітингу в Лондоні в січні 1867 року Карл Маркс говорив: «Чи зменшилася небезпека з боку Росії? Ні. Тільки розумове засліплення панівних класів Європи дійшло до краю... Насамперед... незмінною залишається політика Росії. Її методи, її тактика, її прийоми можуть змінюватися, але дороговказна зірка цієї політики – світове панування, залишається незмінною. Тільки виверткий уряд, який панує над масами варварів, може нині замишляти подібні плани».

І це лише деякі з цитат улюбленця російських революціонерів, про які можна згадати в день його народження.

Помер Карл Маркс 14 березня 1883 році у Лондоні. А примара його до сьогодні блукає Європою. І не тільки.

Ольга Танасійчук, Берлін.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-