Восьма річниця "Смоленська": з пам'ятником, але без офіційної версії

Ще торік Ярослав Качинський планував 10 квітня тріумфально повідомити про завершення Смоленського слідства, назвати винних, а також офіційно відкрити два пам'ятники: жертвам катастрофи і екс-президенту Лєху Качинському. Але щось пішло не так. Не вдалося реалізувати всіх планів, що, зрештою, не зашкодило лідеру правлячої партії PiS оголосити про перемогу.

ПАМ'ЯТНИК НЕЗГОДИ

Основним у цьогорічному вшануванні пам'яті жертв катастрофи мало стати відкриття пам'ятника на площі Пілсудського у центрі польської столиці. Однак, цей офіційний захід відбувся з присмаком скандалу. Опозиційні партії бойкотували відкриття, наполягаючи на тому, що пам'ятник встановлено незаконно і що ця площа не є для нього відповідним місцем.

Ще в лютому рада міста Варшави, де більшість має опозиційна РО, виступила проти монумента. Однак влада знайшла, як обійти заборону: пам'ятник встановлено за рішенням воєводи Мазовецького воєводства, якому міністр інфраструктури і будівництва країни передав площу Пілсудського в розпорядження з метою організації "смоленських" заходів.

Під час офіційної церемонії 10 квітня на площі Пілсудського закладено також камінь під будівництво пам'ятника Лєху Качинському, який можуть відкрити з нагоди дня незалежності 11 листопада цього року.

Хоч як переконував президент Польщі Анджей Дуда, що монумент жертвам Смоленської катастрофи об'єднуватиме поляків – правда є іншою. Лідер РО Гжегож Схетина наголошує, що пам'ятник поставлено всупереч волі органів місцевого самоврядування і йому взагалі тут не місце, оскільки площа Пілсудського – це місце Могили Невідомому солдату і символ боротьби кількох поколінь польської держави за незалежність. Чи встоїть цей пам'ятник після можливої зміни влади в Польщі у майбутньому? Опозиція поки не декларує різких рухів, зазначаючи при цьому, що вона не погоджується з фактом встановлення монументу.

Ярослав Качинський під час своїх виступів 10 квітня наполягав, що перемогу практично досягнуто, і польський народ незабаром уже дізнається про причини Смоленської катастрофи. Він подякував екс-міністру Антонію Мацеревичу за довголітню працю, зазначаючи при цьому, що вона не завжди була до кінця вдалою. Багато хто помітив у цих висловлюваннях певне розчарування лідера PiS тим, що офіційних результатів слідства донині немає, а є лише гіпотези і половинчаста робота.

ЧИ БУВ ВИБУХ І ЗАМАХ?

А наступного дня після офіційних заходів відбулася презентація так званого технічного рапорту про те, що у смоленському слідстві, яке тогочасний міністр оборони Мацеревич відновив навесні 2016 року, вдалося встановити. Досвідчений політик Мацеревич на початку презентації відразу застеріг, що документ є виключно технічним, і в ньому не варто шукати політичних тверджень про те, наприклад, хто винен у катастрофі й якими можуть бути подальші дії. Уникав він й однозначних тверджень, що катастрофа була чиїмось спланованим замахом, наприклад Росії.

Такі заяви можуть викликати навіть деяке здивування, оскільки раніше політик був красномовнішим. Про що це може свідчити? Напевно про те, що комісії під його керівництвом не вдалося отримати переконливих доказів, які б про це свідчили. Експерти та й сам Мацеревич переконують, що про це ще зарано говорити, оскільки зразки проб із тіл жертв катастрофи зараз ще перебувають у міжнародних лабораторіях з метою виявлення вибухових речовин. На результати цих досліджень на Заході офіційна Варшава покладає зараз значні сподівання.

Результати технічного звіту Мацеревича були очікуваними. У них не було нічого нового: про це вже говорилося у ЗМІ впродовж останнього часу. Шляхом проведення симуляцій і досліджень експерти його комісії, у тому числі кілька закордонних, прийшли до висновку, що на борту літака, ще до перших зіткнень Ту-154М із деревами, сталася серія вибухів, що і призвело до значних знищень у літаку і жахливого понівечення тіл. Натомість, у звіті експерти не наважилися висунути гіпотези, звідки могла взятися вибухівка на борту літака чи поблизу нього, як вона була приведена в дію, залишаючи громадській думці поле до фантазій, власних версій і догадок.

Повною несподіванкою під час презентації рапорту стало хіба що оприлюднення інформації про анулювання звіту попередньої польської урядової комісії екс-глави МВС Єжи Міллера від 2011 року через висунуті в цьому документі "фальшиві тези". Що це означає? Лише те, що тепер Варшава нібито не має офіційної версії причин катастрофи і все писатиметься з чистого аркуша. Хоча й це сумнівно, оскільки колишній голова комісії з розслідування катастроф державної авіації Польщі Кшиштоф Лясек висловив думку, що таке рішення комісії Мацеревича є незаконним і не має жодної юридичної сили. Експерт також дуже критично висловився і з приводу тези про вибухи на борту літака. На його переконання, ця гіпотеза не витримує жодної критики: якщо б вибухи на борту урядового літака були ще до зіткнення з деревами, зокрема з березою, яка була першою перепоною на шляху падіння літака, то чому його не зареєстрували бортові самописці? Вони зареєстрували удар з кожним деревом на шляху падіння й усе, що діялося на борту літака, але не зафіксували вибухи? Тому, на переконання колишнього експерта польської комісії Міллера, тези команди Мацеревича не мають під собою жодних підстав.

Пікантності під час прес-конференції експертів Мацеревича додав демарш журналіста одного з опозиційних видань. Не задавши жодного запитання, він ствердив, що Мацеревич є "брехуном і злочинцем" і коли-небудь відповість перед польським судом за дії на шкоду країні.

"СМОЛЕНСЬКІ" ДИЛЕМИ Й ШЛЯХИ ДО ВІДСТУПУ

Соціологічне опитування, яке було проведено в Польщі наприкінці березня, свідчить, що більшість поляків (59%) не вірять у версію теракту як причину Смоленської катастрофи. Кількість тих, хто віддає перевагу цій версії, хоч за останній рік і зросла на 8%, але все ще не є значною – 26%. Польська прокуратура веде відразу кілька слідств у справах, що стосуються Смоленської катастрофи. На допити викликаються високопосадовці попередньої владної команди, зокрема, екс-прем'єр та колишній президент Дональд Туск і Броніслав Коморовський. Вони натякають, що ці справи і допити є елементом не встановлення правди про катастрофу, де вже давно розставлено всі крапки над "і", а політичного переслідування і розправи над опонентами. На сьогодні в арсеналі польської влади поки що є лише один "козир": за період проведення ексгумацій підтверджено значну кількість порушень, що є свідченням того, що в Москві ці процедури робили похапцем. Відтак, зафіксовано підміни тіл, велику кількість фрагментів тіл у трунах інших людей, а також наявність там сторонніх предметів. Чинна польська влада має претензії до попередньої через те, що польські експерти не брали участі в судмедекспертизах у Москві й їх не було проведено повторно після перевезення тіл загиблих до Польщі. Решта слідств у справі катастрофи можуть не мати судової перспективи.

Партія влади у Польщі розуміє: чим довше вона не зможе показати більш переконливих доказів провини попередників і Росії у Смоленській катастрофі та не буде у змозі довести версію теракту як причину катастрофи, тим ця тема ставатиме більшим тягарем для PiS. Усвідомлюючи таку загрозу, в партії Качинського вже готують шляхи до відступу. У публічному просторі Польщі все частіше звучить переконання, що PiS планує поступово відійти від активного використання теми "Смоленська" у внутрішній політиці, вважаючи, що у подальшій перспективі вона може принести партії більше шкоди, ніж користі. Чи не першою ознакою того є факт відмови перепризначити Мацеревича, який є "фронтменом" у питаннях Смоленської катастрофи у PiS, на посаду міністра в уряді Матеуша Моравецького. Чи так є насправді, можна буде переконатися впродовж кількох наступних місяців.

Качинський пообіцяв презентацію повного рапорту про причини Смоленської катастрофи через рік. Однак, навіть в його оточенні не до кінця переконані в цьому. Дехто з політиків PiS говорить, що на завершення слідства можуть піти навіть роки...

Юрій Банахевич, Варшава.