Президентські вибори в Чехії: друга спроба Земана

Президентські вибори в Чехії: друга спроба Земана

2057
Ukrinform
За результатами першого туру про перемогу Земана говорити передчасно

Вибори президента Чеської Республіки, які проходили 12 і 13 січня, несподіванок не принесли. Як і очікувалося, жоден із 9 кандидатів не зміг набрати 50% голосів. Так, у другий тур, який відбудеться за два тижні, 26-27 січня, вийшли нинішній глава держави Мілош Земан і колишній президент Академії наук ЧР Іржі Драгош. Перший набрав 38,56% голосів, другий - 26,6%. Такі попередні результати, офіційні обіцяють оголосити найближчого вівторка.

РОЗЧАРУВАННЯ ТА СТИМУЛИ ПЕРШОГО ТУРУ

Про те, що фаворитом перегонів (якщо можна назвати перегонами не надто яскраву виборчу кампанію) є Земан, було зрозуміло від самого початку. Проте, його результат менше 39% виявився дещо нижчим від прогнозованих опитуваннями громадської думки 42%. За Земана проголосували всі краї; єдиним округом, де йому не вдалося перемогти, стала столиця. У Празі лідирує Драгош, як і на закордонних виборчих округах.

«Я сповнений сил, сповнений енергії», - запевнив увечері суботи 73-річний Земан журналістів. Тримався бадьоро і сказав, що готовий до бою у другому турі.

Розрив між двома кандидатами досить великий, але результат виборів аж ніяк не вирішений. Більшість з опитаних Укрінформом експертів схиляються до думки, що Земан таки буде переобраний на другий термін. Надто вже розпливчасті програми у інших кандидатів. А з нинішнім лідером чехи хоча б розуміють, що матимуть у найближчі 5 років.

Втім, є й ті, хто вважає, що однозначно говорити про перемогу Земана передчасно. Так, журналіст, заступник редактора видання «Актуальне» Йозеф Паздерка у коментарі Укрінформу наголосив, що Земану все ж є альтернатива, і результати першого туру відображають це. «Земан виграв, але розрив між ним і його суперником Іржі Драгошем становить лише 12%. Може здатися, що це – надто багато, але всі інші кандидати в президенти - за винятком одного, маргінального Петра Ганнінга (музиканта) вже висловили свою підтримку Іржі Драгошу. І це дає йому величезний стимул», - говорить Паздерка. Він вважає, що результат повинен був розчарувати Земана і його команду, які розраховували уже в першому турі отримати підтримку 45-50% виборців. «Шанси Драгоша виграти другий раунд різко зросли», - вважає експерт, але визнає, що вченого-хіміка, який вирішив стати політиком, попереду чекає «велика битва з невизначеним результатом».

Дійсно, крім Ганнінга, який прийшов до фінішу четвертим із результатом у 9,17%, інші 7 кандидатів вже закликали своїх прихильників голосувати у другому турі за 68-річного Драгоша. А сам він, як зазначили спостерігачі, виглядав після оголошення результатів більшою мірою переможцем аніж Земан.

УРЯДОВА КРИЗА

Президентські перегони відбуваються на тлі урядової кризи в Чехії: після парламентських виборів 20-21 жовтня уряд ще не сформований. Проблема в тому, що створювати коаліцію з переможцем - політичним рухом «Акція незадоволених громадян» (ANO) - не хоче жодна з політичних партій, які потрапили до вищого законодавчого органу. Причина - в лідері ANO мільярдері Андреї Бабіші. Свого часу він уже обіймав високу державну посаду – виконував обов’язки міністра фінансів. Однак, через підозру у фінансових махінаціях міністерське крісло довелося звільнити, почалося слідство, яке триває й досі.

10 січня Бабіш представляв парламентаріям програму свого уряду меншості. Однак Палата депутатів (нижня палата) парламенту Чехії вирішила зовсім не голосувати і перенесла цю процедуру на 16 січня.

Тим часом, 10 січня президент Земан особисто з'явився до парламенту, щоб підтримати Бабіша, якому раніше дав повний карт бланш на формування кабінету. У свою чергу, Бабіш заявляв, що підтримає кандидатуру Земана на виборах.

Насправді ж, далеко не все так просто. Безпосередньо в день голосування на виборах президента той самий Бабіш відпустив досить критичне зауваження на адресу Земана, порадивши чинному президентові заради успіху в другому турі виборів «чітко декларувати, що не буде орієнтувати країну на Схід», а саме на Росію та Китай, а також  пояснити, що їздить до цих країн виключно заради підтримки чеських економічних інтересів. Бабіш нагадав, що Чехія є членом ЄС і НАТО, і задекларував себе «людиною європейської орієнтації».

Втрата підтримки найпопулярнішої на сьогоднішній день політичної сили в країні може дорого обійтися Земану, який добре відомий українцям своєю критикою антиросійських санкцій, а також недавніми зауваженнями про те, що Крим треба визнати російським.

Натомість Іржі Драгош стоїть на позиціях зміцнення традиційних євроатлантичних зв'язків Чеської Республіки. Політичного досвіду він не має, зате керував Академією наук. Він не є досвідченим політиком, але дуже швидко вчиться, зауважують політологи.

Фото: CTK
Фото: CTK

ЗА 50 РОКІВ ПІСЛЯ ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ

Два тижні – термін невеликий, але за ці 14 днів багато чого може статися. В 2013 році, під час перших прямих президентських виборів у Чехії, Мілош Земан у першому турі випереджав свого суперника Карела Шварценберга, соратника першого президента незалежної Чехії Вацлава Гавела на 1% (24,21% проти 23,4%). Однак  між двома турами відбулися інформаційні вкидання про те, що сім'я дружини Шварценберга, нібито, була пов'язана з нацистами. Подейкують, що влаштувала їх саме команда Земана. Інформація виявилася нісенітницею, але свою роль зіграла. Не можна виключати, що подібні «дрібниці» можуть статися і цього разу.

Поки ж жертвою інформаційної диверсії ледь не став головний претендент. Буквально напередодні першого дня голосування багато громадян стали отримувати листи, в яких їх закликали прийти і підтримати Мілоша Земана у другому турі й не ходити голосувати в першому. Відразу ж були задіяні всі канали для спростування цієї інформації. Проте, загалом явка громадян виявилася досить високою – майже 62%.

Нинішні вибори президента Чехії проходять у рік 50-річного ювілею Празької весни, спроби громадян колишньої Чехословаччини побудувати «соціалізм із людським обличчям», яка закінчилася трагічно під радянськими танками. Рух почався обранням 5 січня 1968 року Олександра Дубчека першим секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Чехословаччини.

Тому 2018 рік багато в чому важливий. Час згадувати історію і вибирати майбутнє. Хоча б на 5 років вперед.

ІНЦИДЕНТ ІЗ FEMEN

Одним з найяскравіших моментів виборів став інцидент, коли до Мілоша Земана в момент голосування спробувала прорватися активістка руху Femen із криками: «Zeman — putin's slut» («Земан — повія Путіна»). Ці слова були написані у неї на грудях.

Активісткою виявилися 27-річна Анжеліна Діаш. До приміщення, де голосував Земан, ій вдалося потрапити за підробленим журналістським посвідченням. Причому, вже не вперше ця феменка називалася журналісткою. У будь якому разі її мета – звернути увагу на те, що переобрання Земана може загрожувати суверенітету Чехії – аж ніяк не виправдовує протизаконні дії. Як би там не було, але Діаш загрожує до 2 років ув’язненя, причому фальшиве посвідчення є тут обтяжуючуєю обставиною. Незважаючи на те, що, за твердженням її адвоката Луції Грда, активістка не мала на меті саме нападати на президента Чехії і навіть торкатися його. Натомість самій Діаш нам’яли боки.

А сам Земан, схоже, не зовсім зрозумів, що сталося. На відео чітко видно, що він навіть не дивиться у той бік, охорона підскочила та вивела його з приміщення. Наступного дня Земан навіть пожартував з цього інциденту на прес-конференції. Виборці теж проявили неабияке почуття гумору, запустивши в мережу цілу серію анекдотів. Серед них, наприклад, такі: «Земан, мабуть, сам не очікував, що найяскравіші сексуальні враження в його житті відбудуться на виборчій дільниці...»; «Ну а ви кажете, що росіяни втручаються в закордонні вибори. Насправді – втручаються українки! Причому – красиві!», «Ура – у світі тепер хоч звернуть увагу на наші вибори! Спасибі!»

Ольга Танасійчук, Прага-Берлін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-