Катрін Денев: руки геть від чоловіків-залицяльників!
Схоже, що уже не так цікавий лист 100 француженок «на чолі» з Катрін Денев, як реакція на нього. Що й казати – зачепило за живе. Нагадувати немає сенсу, але для порядку: відомі і не дуже відомі француженки розкритикували кампанію #MeToo, спрямовану проти сексуальних домагань (популярний хештег в соціальних мережах, який набув поширення в результаті найгучнішого скандалу-2017 щодо обвинувачень у сексуальних домаганнях кінопродюсера Харві Вайнштейна та інших голлівудських чоловіків).
У відкритому листі, опублікованому у французькій щоденній вечірній газеті Le Mond, жінки разом зі знаменитою актрисою Катрін Денев виступили на захист права чоловіків таки залицятися до жінок. Мовляв, не слід плутати спробу знайомства, нехай і незграбну, з сексуальним домаганням або навіть з насильством. “Уся ця “антизалицяльна” лихоманка далека від того, щоб допомагати жінкам у розширенні їх прав та можливостей, і фактично служить інтересам супротивників сексуальної свободи, релігійних екстремістів, реакціонерів. (…) Від чоловіків вимагають визнати свою провину і знайти в глибинах свідомості «недоречну поведінку» в минулому, яку вони проявили десять, двадцять чи тридцять років тому, і тепер повинні покаятися. Здається, що хвиля «очищення» не знає меж. Громадський осуд, вторгнення самопроголошених суддів в приватне життя є ознакою тоталітарного суспільства».
Серед підписанток - актриси Інгрід Кавен, Катрін Робб-Грійє, Крістін Буассон, журналістка Элізабет Леві, ведуча ток-шоу Бріжитт Ляе та інші.
Підстаркуваті і сексуально задоволені?
Отут і почалося… А хто, власне, заступається за «цих тварин у смокінгах»? У цьому немає нічого дивного, бо ви на них тільки подивіться!
Автором листа називають 69-річну Катрін Мілле — письменницю, засновницю журналу Art Press, автора гучного бестселера 2002 року «Сексуальне життя Катрін М.». Її книжку самі ж французи називали "літературним ексгібіціонізмом" та "порнопубліцистикою". Книгу, перенасичену описаннями групового сексу, деякі вважають навіть посібником з технік. Письменниця так і говорила, що описувала власне сексуальне життя. Втім, книжку було перекладено 33 мовами, у Франції продано більше 700 тис. примірників, видання стало одним із найгучніших літературних скандалів та успіхів Мілленіума.
А ще придивимося до 88-річної актриси Катрін Робб-Грійє, яка прославилася кількома еротичними романами. У романі "Жіночі церемонії" йшлося про секретні секс-служби Нью-Йорка і Парижа, а в "Інтерв'ю з Жанною де Берг" (альтер-его письменниці) - про власний садомазохістичний театр.
Німецькій акторці та співачці Інгрід Кавен 79 років, а знана вона ролями в картинах "Торговець чотирма сезонами", "Кохання холодніше за смерть" ...
Та й сама Катрін Денев теж уже не дівчинка – їй 74… І зважте на те, що обох свої дітей вона народила поза шлюбом від різних кінорежисерів, до речі…
Загалом, чому ж ви, мовляв, дивуєтесь, що «підписанток» дехто називає «клубом сексуально задоволених підстаркуватих повій».
Роман Матичак, німець українського походження, так і пише на своїй сторінці в ФБ: “Пані Денев підписала лист і у такий спосіб стала гальюнною фігурою (статуя на носу парусного судна — Авт.) контрруху до #metoo. Секс-ікона, звісно, продається краще, ніж авторка, сексуальність якої більшість суспільства називала б "шльондруванням", а книгу з назвою "La Vie Sexuelle De Catherine M." - порнографією”. За словами блогера, Катрін Мілле, авторка листа, належить до паризького кола свінґерів-інтелектуалів, які категорично не сприймають філософії феміністського руху.
Втім, як зауважує французька преса, реакція на лист у Франції не була надто активною. У його обговоренні в основному взяли участь ті, хто належить до старшого покоління, і розглядають #Metoo (у французькому варіанті #BalanceTonPorc, українському - #яНеБоюсяСказати) як загрозу для досягнень сексуальної революції на Заході кінця 1960-х років. А феміністки намагаються відкинути світ у минуле, нападаючи на усіх, хто не погоджується з ними і не підтримує намагання “загнати” природні прояви чоловічої сексуальності в жорсткі соціальні рамки.
Який жах! Принц цілує сплячу красуню без дозволу...
Між тим, «маразм крєпчал». Мешканка британського містечка Нортумберленд-Парк на ім'я Сара Холл категорично зажадала прибрати зі шкільної програми знамениту казку «Спляча красуня». Причина: там принц цілує принцесу, не отримавши її згоди на це «сексуальне дійство», чим прищеплює дітям неправильні уявлення про сексуальну поведінку. На думку цнотливої британки, в наш час подібне неприпустимо, бо є «сексуальним насильством». І такого на Заході нині вистачає. А тут – лист француженок «на захист цієї тварини Вайнштейна».
Здається, усі інші феміністки світу, з американськими у перших лавах - “катком” проїхалися по захисницях чоловічих прав, назвавши їх «апологетками зґвалтування» та «захисницями педофілів».
Але більше за всіх дістається «гальюнній фігурі» - Катрін Денев. 30 французьких феміністок (все ж таки не 100, і знаменитості відсутні - Авт.) у своєму відкритому листі їй пригадали все, аж до дружби з франко-польським кінорежисером Романом Поланскі, засудженим у США за зв’язок у 1977 році 13-літньою моделлю Самантою Геймер. А співробітниця New York Times Коллін Доран у своєму Twitter взагалі висунула зірці «Шервудських парасольок» звинувачення у… красі: "Катрін Денев могла б висловлювати протилежну думку щодо харассменту, якби вона не була надзвичайно красивою, дуже багатою білою жінкою, яка належить до найбільш привілейованої верстви населення".
Люди, кохайте, як у вас це прийнято!
В цьому, мабуть, сіль і філософія усієї цієї «вселенської» свари на слизьку тему. Стать, раса, сексуальна орієнтація. Білі гетеросексуальні чоловіки довго диктували світові і «всіх пригнічували»? Значить сьогодні вони мусять за все розрахуватися, бути останніми у всіх можливих списках - від прийому на роботу – до соціальних гарантій і, навіть, права на флірт.
Залишається сподіватися, що цей «хайп» зі світом не надовго, що природа і національні звичаї залишаться в пріоритеті. Зрештою, американці, можуть робити, що хочуть, нехай і ганятися за кінозірками із звинуваченнями у «торканні до коліна і хтивій посмішці». Але той же легкий флірт є частиною французької культури і практично суспільним договором, за яким всі з усіма фліртують, в тому числі з незнайомцями. Наприклад, у Парижі абсолютно нормальним вважається, коли офіціант фліртує з відвідувачкою. Отож, дайте людям жити так, як вони вважають за потрібне.
Насамкінець, було би несправедливо, якби ми не надали тут слово чоловікам.
Артемій Троїцький, колишній головний редактор журналу Playboy:
«Без різноманітного «харассмента» - чи це галантний або нав’язливий флірт, нестримане залицяння або відвертий body language, шокуючі компліменти чи (не)зграбні «прихоплення» - людство, якщо б і не вимерло, то гарантовано б позбулося багатьох шедеврів літератури та мистецтва, не кажучи вже про задоволення, що його дістають (нехай і не завжди однаковою мірою) обидві статі».
Дмитро Різниченко, журналіст, активіст молодіжного націоналістичного угруповання “С14”:
“Проблема сексуального насилля лежить на межі природи і культури, тобто там, де біологічні закони вступають у конфлікт із соціальними. Власне, саме в цьому заплутаність і політизованість цієї проблеми, адже вона бачиться кожному спостерігачу з точки його власного уявлення про нормальний порядок речей у світі, про співвідношення звіриного і культурного в людській спільноті”.
Оксана Поліщук, Київ
