Пхеньян і Сеул починають перемовини? Це Кремль вирішив «піти в обхід»!

Пхеньян і Сеул починають перемовини? Це Кремль вирішив «піти в обхід»!

1977
Ukrinform
Південна Корея перша не витримала шантажу. Але хто наважиться кинути в неї за це камінь…

КНДР та Республіка Корея (тобто, Північна та Південна Кореї) погодилися провести перемовини на високому рівні найближчого тижня. Ось таку новину повідомила ВВС.

Корейці обговорять участь спортсменів КНДР на XXIII Зимових Олімпійських іграх, які у лютому відбудуться у південнокорейському Пхьончхані. Але очевидно, що вся ця олімпійська тема – не більше, ніж пристойний привід до суто політичних перемовин. Зрештою, лідер КНДР Ким Чен Ин висловився цілком конкретно: «Прийшов час для Півночі і Півдня сісти, самостійно, серйозно і відкрито обговорити поліпшення міжкорейських відносин».

Отже, КНДР та Південна Корея сідають за стіл розмовляти в розпал так званої корейської кризи, викликаної появою у КНДР ядерної та ракетної зброї. Це новина добра чи погана?

А це вже як кому подобається. Якщо дотримуватися принципу, що мир вартий будь-якої ціни, то – добра. Якщо ж вважати, що поступки агресору призводять не до миру, а до війни, і що, як казав колись давним-давно держсекретар США Александр Хейг, «є речі, важливіші за мир», тоді це погана новина.

Після останнього випробовування північнокорейським режимом міжконтинентальної ракети американцям відкрито і майже офіційно було зроблено пропозицію переговорів з КНДР за посередництва Росії. США промовчали, точніше – відповіли посиленням санкцій проти КНДР, які вони зуміли провести через рішення Ради Безпеки ООН. О’кей, сказали, схоже, у Кремлі, ми зробимо по-ленінськи, тобто підемо іншим шляхом, якщо прямі перемовини американці відкидають. А саме: запропонуємо перемовини корейцям південним, котрі відмовитися просто не зможуть. Головне – почати перемовини, до яких США – раніше чи пізніше – змушені будуть долучитися.

Південна Корея – остання, хто прагне війни. Точніше буде сказати, що Південна Корея зробить все можливе й навіть неможливе, аби війни не було. І зрозуміло чому: війна загрожує руйнуваннями по всій Кореї та загибеллю тисяч чи мільйонів корейців по обидва боки 38-ої паралелі. І це незалежно від того, хто у тій війні переможе. Уряд Південної Кореї, хоча й тримає військовий союз зі США як гарантію від можливої агресії КНДР, але наполегливо закликає Вашингтон шукати виключно мирні способи подолання кризи. І суспільні настрої теж такі самі: у Сеулі та інших містах Південної Кореї не раз люди виходили на демонстрації з відповідними гаслами.

На жаль, якщо цю ситуацію охарактеризувати без дипломатичних викрутасів, то це звучатиме так: Росія та КНДР шантажують США, Південну Корею та й увесь світ загрозою ядерної війни, якщо США не погодяться на прямі перемовини з Кремлем, на яких сторони мають погодити поділ світу на зони впливу, як це було зроблено в Ялті в лютому 1945 року. Південна Корея виявилася найслабшою ланкою, вона перша не витримала шантажу. Але хто наважиться кинути в неї за це камінь?

Корейська криза, і так дуже глибока і гостра, тільки посилиться від перемовин КНДР та Республіки Кореї. Виконання вимог шантажиста (а тільки це буде метою перемовин з боку Москви і Пхеньяна) ще ніколи не доводило до добра. У Вашингтоні це, безумовно, цілком усвідомлюють, тому мусять шукати адекватну відповідь на такі вимоги. США, за великим рахунком, теж нікуди відступати. Тому спаду напруженості не буде, а якщо й буде, то дуже тимчасовий.

Юрій Сандул. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>