Новорічні підсумки стотисячної громади українців Іспанії

Новорічні підсумки стотисячної громади українців Іспанії

Блоги
5633
Ukrinform
Настав Новий Рік! Нехай 2018-й буде щасливим та переможним для кожного з нас та для наших спільних справ та переживань. Яким був 2017-й для українців Іспанії?

Наша 100-тисячна громада - динамічна. Хоч і за умовними статистичними даними (точні цифри Національного інституту статистики будуть з часом), вже зазраз можна вказати на кілька позицій.

Так, десь на 4% зросла кількість громадян України, які проживають в Іспанії. Після 2013 року, коли кількість наших громадян в Іспанії вперше була меншою, ніж попереднього року, приріст українського населення тут у 2014-2017 рр. може вказувати на нову течію нашої міграції до Іспанії. Можна припустити, що передусім йдеться про вихідців з центральних, східних областей та з Криму. Відтак, постає виклик залучити цих людей в кола української громади та допомогти їм. З іншого боку, щораз поулярнішою стає перебирання до Іспанії наших заможних співвітчизників, їх пошук бізнесових можливостей, про що свідчить розвиток попиту в консалтингових послугах.

Українці, які приїхали до Іспанії наприкінці 1990-х - на початку 2000-х та легалізувалися ще в ту пору, зараз, після довгого очікування, починають здобувати іспанські громадянства. У 2017-му, близько 1.000 наших громадян отримали іспанський паспорт. Загальна кількість «націоналізованих» українців вже перейшла за позначку 7.000.

Втім, кількість іспанських українців поповнюється і новонародженими: за цей рік, понад 1.100 українок народили тут дитину.

Власне, «люди зустрічаються, люди закохуються, одружуються»... В році, що минув, 500 українських жінок та 200 українських чоловіків зареєстрували в Іспанії свої відносини з другою половиною. Кожен другий український чоловік - одружився на українці. Кожна п'ята українка - обрала для себе співвітчизника.

Слід також сказати, що у 2017-му році в Іспанії померло близько півтори сотні наших громадян. Це - інша сторона нашого буття тут, до якої також слід привертати увагу...

Динамічність нашої громади проявляється і в багатому культурно-громадському житті.

Серед концертів артистів з України,- організованих як асоціаціями, так і більш спеціалізованими на цьому товариствами,- ми мали нагоду бачити в Іспанії гурт С.К.А.Й., Павла Дворського з синами, співаків Одеської опери, гурт Тріода, Дзідзя, групу Бумбокс, оркестр Рапсодія, дует Іво Бобул та Анастасія Лавриненко, співачку Христину Панасюк, казкаря Сашка Лірника... Для нас також виступали ансамбль «Громовиця» (США) та скрипаль Василь Попадюк (Канада).

Крім шкільних, церковних та інших концертів в наших громадах по всій Іспанії, з традиційним розмахом відбулися ІІІ Міжнародний фестиваль української культури в Каталонії «UcrainaFest» (200 учасників з 4-х країн, Народні та Заслужені артисти України) та міжнародний фестиваль «Тарасове колосся», який торік проходив у Алкалі-де-Енарес.

Такого роду заходи,- як і концерт Незалежності в Мадриді, фестиваль в Гіссоні і святкування в Торрев'єсі чи в Сантандері,- завжди є нагодами і для проявлення та розвитку місцевих українських талантів.

Якраз щодо талантів, українське Міносвіти вперше за межами України надало почесне Зразковий художній колектив (системи Міністерства освіти і науки України) - 'Ансамблю українського танцю Кричевчанка' Української християнської школи «Світанок» асоціації «Українці Алкали», м. Алкала-де-Енарес. Заснований вісім років тому художнім керівником Олександром Ситниковим, серед учнів українських суботніх шкіл Мадридського регіону, ансамбль виріс з гуртка в 10 дітей до високопрофесійного колективу в понад 50 танцюристів з кількома віковими групами підготовки.

Складно перелічити всі заходи,- як і безкорисні зусилля окремих активістів, артистів, кулінарів, митців народної творчості,- але серед таких цікавих, як музично-етнографічна вистава «Поліське весілля» в Барселоні, Український фестиваль в Мурсії та свято української культури в Міхас-Малазі, знаковим стало проведення етно-заходу «Українські вечорниці» (за участі гостей з україни та українців з різних куточків Іспанії). Так, після Барселони, в січні 2018 р. «Українські вечорниці» пройдуть в Мадриді, а далі, як заплановано, з перехідним вишитим рушником, право проведення вечорниць перейде до Валенсії.

А ще, в Мадриді презентувалися майстерність петриківського розпису Галини Назаренко, картини Наталки Поліщук та фотографії «Сліди війни» Ореста Антошківа, а в Барселоні - картини Олега Шупляка, київські перформансисти і галерея TSEKH і (на Swab Barcelona Contemperary Art) та колекція осінь-зима українського бренду TKANA UA.

Влітку, на іспанські екрани вийшов фільм «Гіркі жнива» про Голодомор-геноцид. На жаль, на нього пішли менше 2.500 глядачів...

Серед деяких святкових дат, своє 15-річчя відзначила українська громада у Валенсії, також на високому рівні було відзначено 15-річчя української школи «Лідер» в Мурсії, а культурно-освітній центр «Дивосвіт» в Алькорконі та українська школа Малаги святкували 10-річчя. Хоч і без офіційного відзначення, 2007-й також припало 10-річчя українського згромадження в Барселоні,- тоді ще як складова частина організації «Слов'янський дім».

Безумовною релігійною подією року стала ІІ Всеіспанська проща українців до Святого Грааля, яку приймав Архієпископ Валенсії - кардинал Антоніо та до якої долучився Секретар Конгрегації Східних Церков - Ціріл Васіль.

Щодо інших форматів нашої публічності, маніфестації не стали особливістю минулого року, але не можна не відзначити проведення в Мадриді віче на вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та паради вишиванок у різних містах.

Колективне громадське відстоювання українських інтересів у іспанському суспільстві яскраво проявилося на ситуації з Романом Зозулею. У відповідь на медійне цькування футболіста, десяток українських асоціацій долучилися до відкритого листа з цього приводу Федерації українських асоціацій в Іспанії.

До аналізу наших (гео)політичних питань доклалися і візити українських експертів з «Центру Разумкова» до Мадриду та Фонду «Демократичні ініціативи» до Валенсії.

Також заслуговують на згадку академічний візит до Іспанії голови Асоціації іспаністів України проф. д-ра Олександра Пронкевича та привернення уваги до спадщини провідного діяча української спільноти в Іспанії 1950-х років - д-ра Дмитра Бучинського.

Серед спортивних подій року, в Іспанії виступали збірна України з художньої гімнастики та жіноча збірна України з волейболу (в вадалахарі), жіноча збірна України з хокею на траві (у Валенсії), збірна України серед ветеранів з футболу (у Севільї, Вілья-Реалі та Валенсії). В місцевих іграх зустрілися українська футбольна команда «Patriot» з «Rayo» Мурсії. Українки Анна Плотіцина і Марина Килипко стали переможницями міжнародних легкоатлетичних змагань у столиці Іспанії Мадриді. З особливою радістю маємо згадати перемогу команди з Іспанії на Чемпіонаті з футболу серед українських діаспор (який проходив на Івано-Франківщині).

Унікальними нагодами для «піренейського гартування» стали літній та зимовий табори Спілки Української Молоді, які пройшли на узбережжі Середземного моря в регіоні Мурсія та в підніжжі іспанських гір в Мадридській області, відповідно.

Відносини між двома культурами, завдяки взаємодії українців та іспанців, тісно підтримуються і на таких заходах, як Різдвяна ярмарка в Мадриді, свято Тараса Шевченка в Есплугес-Барселоні, фестиваль культур та туристична ярмарка в Малазі тощо.

Минулий рік залишив приємні спогади і про видавничу діяльність. Так, Творче об'єднання в Мариді випустило другу збірку поезії та прози «Наше Слово». Також були видані українсько-іспанська монографія «Хосе Ортега-і-Гасет: життя, історичний розум і ліберальна демократія», друге видання книги іспанською мовою «Призначення Сан-франциско 1945: Україна - держава-засновник ООН» та однотомник перекладів на іспанську «Іван Франко. Найбільш універсальний українець, який відійшов без премії Нобеля».

2017-й був знаковим по цілій низці інших позицій: 

- 25-річчя дипломатичних відносин між Україною та Іспанією;

- 35-річчя встановлення побратимства між Валенсією та Одесою;

- 50-річчя Світового Конресу Українців; 

- 25-річчя Української Всесвітньої Координаційної Ради та Першого всесвітнього форуму українців у Києві.

Власне, слід візначити взаємодію українських громад з трьома надбудовами Української діаспори: Товариством «Україна-Світ», Українською Всесвітньою Координаційною Радою та Світовим Конресом Українців, а також - з науково-освітньою інституцією - Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка». У році, що минув, українці Іспанії також мали нагоду краще познайомитися з організацією «Global Ukraine».

Благодійна діяльність для України стала константою для багатьох українських громад та окремих волотерів. Світлими прикладами цього є значні зусилля для реабілітації українського воїна в Таррагоні та більш короткі приїзди українських воїнів на Піренеї, акції збору та відправки з Мадриду вантажу гуманітарної допомоги ділових кіл Іспанії (на суму близько 100 тис. доларів), заходи «Ланцюжка добра», постійна підтримка добровольчих загонів ОУН та Правого сектору, акція валенсійської NGO для потребуючих Волноваського району, реколекції на операції, допомогу сиротам та багато іншого.

Минулий рік не пройшов без сумних звісток. Насамперед - це теракт в Барселоні, на який доречно, з співчуттям, відреагувала спілка українських асоціацій «KPAI». Також - це й смерть іспанського священника о. Хоче Казанови, кавалера Ордену «За заслуги», організатора перших українських церковних громад в Іспанії. «Своїм життям він показав всім нам, як кожна людина на своєму місці може робити великі і добрі справи на благо інших і це, власне, є справжніми скарбами, про які ми маємо дбати за життя»,- йшлося в скорботних коментарях наших співвітчизників.

«Каталонська криза» стала ще одним гострим моментом минулого року, але важливо, щоб на цьому питанні, на різному баченні проблеми, не розкололися і ми - українські діячі в Іспанії.

Серед найбільш радісних моментів, які ми могли бачити минулого року - це, мабуть, зустрічі в іспанських аеропортах українців, які вперше приїхали по безвізу до країни Дон Кіхота.

Завершуючи цей огляд є побоювання чогось ненавмисно не згадати (за що відразу вибачаюся), але водночас дуже приємно, що для річних підсумків українських громадських справ в Іспанії бракує й тисячі слів...

Як йдеться в привітанні УВКР, 2018-й рік - це рік нових надій і сподівань. Нехай рік, що настав, лише зміцнює зв'язки між всіма нами, робить нас ближчими і сильнішими. А Різдвяна коляда нехай принесе у кожний дім щастя, здоров'я, радість і достаток.

До нових звершень! 

Андрій Якубув, член президії Української всесвітньої координаційної ради

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>