Румунія: «Незалежний» сенат проти незалежного правосуддя

Румунія: «Незалежний» сенат проти незалежного правосуддя

921
Ukrinform
Народ протестує, європосольства попереджають, конституційний суд чекає

Напередодні Різдвяних і новорічних свят громадяни Румунії відзначають ще й 28-ю річницю повалення комуністичного режиму. Однак, майже через три десятиліття в країні знову набули актуальності гасла «Геть комуністів!» і «Геть диктатуру!». На антиурядових мітингах, які не припиняються в Румунії ось уже кілька місяців, сотні тисяч румунів вимагають від правлячої Соціал-демократичної коаліції відмовитися від внесення поправок до чинної системи правосуддя.

Президент Румунії Клаус Йоханніс підкреслив, що антикомуністичні гасла – це не тільки сигнал тим політикам, які ніяк не можуть розпрощатися з минулим, але і щире бажання румунських громадян захистити ідеали антикомуністичної революції 1989 року, захистити інститути правової держави, ідеали свободи, демократії та шанобливого ставлення до громадян.

«РОБОЧІ МІСЦЯ» РУМУН СЬОГОДНІ – НА МІТИНГАХ

Ось уже кілька місяців поспіль щонеділі сотні тисяч громадян Румунії замість недільного відпочинку в колі сім'ї, рідних і близьких, виходять на антиурядові протести, немов на робоче місце. Вимоги до правлячої в країні коаліції не змінюються – народ закликає відмовитися від внесення поправок до системи правосуддя. Але поки вони нагадують «глас волаючого в пустелі».

Кілька днів тому ряди протестуючих поповнилися: на вулиці вийшли самі представники судової системи – судді і прокурори, щоб висловити свою незгоду зі змінами правил гри.

Більшість громадян і представників судової системи переконані в тому, що законодавчі поправки є не що інше, як політичне втручання в систему правосуддя, підрив самих її основ. Адже одна справа, коли судді і прокурори підпорядковуються своїм колегам-професіоналам, зокрема, Вищій раді магістратури, і зовсім інша, коли долю суддів і прокурорів буде вирішувати парламент, який складається зовсім не з фахівців в області судової системи.

Свій негативний висновок винесла і Вища рада магістратури Румунії. Вагоме слово сказала Венеціанська комісія, яка порекомендувала румунським політикам діяти прозоро і обговорювати поправки з усіма представниками суспільства. Тим не менш, незважаючи на потужний опір громадян, представників правосуддя, стурбованість Євросоюзу і відкритий заклик Держдепартаменту США відмовитися від ініціативи змінити систему правосуддя в країні, парламентська більшість із завидною завзятістю і незрозумілим поспіхом заходилася до обговорення та затвердження злощасних законодавчих поправок.

Фото: DW
Фото: DW

Частково вони зачіпають і кримінальне законодавство: йдеться про пом'якшення покарання для чиновників-корупціонерів. Крім цього, вже затверджена поправка про те, що парламентарі мають право працевлаштовувати у законодавчому органі своїх родичів. Основна ж суть обговорюваних змін полягає в тому, що президент позбавляється права призначати не тільки прокурорів і суддів, але й керівника Спеціального управління по боротьбі з порушеннями у судовій системі. Парламентарії вже вирішили, що керівник цієї комісії буде призначатися Вищою Радою магістратури. Парламентська більшість погодилася поки на одну «поступку»: Юридична інспекція, яку планувалося віддати у підпорядкування міністру юстиції, залишиться у підпорядкуванні Вищої ради магістратури.

ПОЛІТИЧНЕ ХАРАКІРІ

Пристрасті киплять навколо змін у системі правосуддя вже цілий рік, але поки ніхто з правлячої в країні коаліції не має наміру прислухатися до вимог протестуючих. Румунські журналісти та аналітики висловлюють думку, що рано чи пізно члени коаліції «зрубають сук», на якому так надійно «сіли» з приходом до влади після парламентських виборів 2016 року. Як зазначає більшість опозиційних політиків і експертів, складається враження, ніби в країні не існує більш нагальних і життєво важливих проблем, ніж зміна системи правосуддя.

Про своєрідне парламентське «харакірі» свідчать і останні дані Європейського барометра громадської думки. Згідно з оприлюдненими даними, довіра румун до парламенту впала до катастрофічної позначки: близько 77% громадян не довіряють законодавчому органу (цей показник виріс на 11%, порівняно з весняними даними). Аналогічна ситуація і з кредитом довіри до уряду (тут теж спостерігається зростання недовіри практично на 10%). Майже 60% румунів не довіряють судовій системі країни і 70% не задоволені ситуацією в економіці. Можливо, система правосуддя і потребує певної «реставрації, але, як заявив президент країни, це не привід вносити поправки «в авральному режимі», встановлюючи свої правила гри».

Звичайно, громадяни Румунії, з якими ніхто і не думав обговорювати зміни в такій важливій області, стурбовані майбутнім своєї держави. Те, що відбувається, ніяк не вписується в європейський вектор, відкидаючи Румунію далеко назад за рівнем демократичних європейських принципів і свобод. Хоча, попереду ще один суттєвий «поріг», який прийняті парламентом поправки повинні будуть подолати. Закон ще має підписати президент. А у президента завжди залишається право вето, яким він обов'язково скористається.

ПРАВО ВЕТО АБО САНКЦІЇ?

Однак істотне і безперечне «АЛЕ». В Румунії, як втім, і в сусідній Молдові, діє законодавство парламентської республіки. Іншими словами, якщо президент відмовляється підписувати ті чи інші закони, парламент має право проголосувати повторно, після чого вони так чи інакше набудуть чинності після опублікування в «Офіційному Моніторі». Можливо, саме з цієї причини президент Румунії кілька днів тому виступив з різкою критикою на адресу парламентської більшості.

Клаус Йоханнис . Фото из открытых источников
Клаус Йоханніс. Фото з відкритих джерел

Йоханніс стурбований тим, що у разі затвердження законодавчих поправок, Румунію може спіткати доля Польщі. Тобто, президент не виключає застосування санкцій з боку Європейського союзу. І тоді про вихід країни з-під моніторингу європейського механізму перевірки і контролю можна буде надовго забути.

Не виключає глава Румунії і проведення в країні всенародного референдуму з цього питання. Про санкції, аналогічні тим, які були застосовані Брюсселем до Польщі, заговорила і парламентська опозиція в особі Союзу за порятунок Румунії, і більшість європейських засобів масової інформації. Відповідь голови Сенату Келіна Полпеску Терічану була більш ніж лаконічною. За його словами, парламент Румунії, як і правосуддя, повинен бути незалежним. Як кажуть, у кожного своє бачення і розуміння незалежності. Багато опозиційних партій, а також найвища судова інстанція Румунії – Вища касаційна палата вже готові оскаржити затверджені парламентом поправки в Конституційному суді. Яким буде вердикт КС, румуни, швидше за все, дізнаються лише після Різдвяних свят.

А посольства семи європейських держав – Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Голландії і Швеції – вже виступили зі спільною заявою. Всі звернули особливу увагу на те, що внесені парламентом зміни до правової системи повністю перекреслюють поступ країни у сфері створення основ незалежного правосуддя.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-