Польське перезавантаження: що зміниться для ЄС і України?

Президент Польщі Анджей Дуда у понеділок прийняв присягу в нового уряду, в котрому єдиною зміною виявилася рокіровка прем'єр-міністра з віце-прем'єром. Головою Ради міністрів став Матеуш Моравецький, а його попередницю на посаді – Беату Шидло понизили до віце-прем'єра, вона відповідатиме за соціальний блок. Очікувані зміни серед міністрів, про які говорилося упродовж двох останніх місяців, так і не відбулися. 

Про що може свідчити ця трохи дивна передноворічна заміна? Як вона вплине на відносини з Україною, враховуючи заяву Моравецького в Сеймі про очікування на нову якість відносин із Україною, Литвою та Грузією? Про це Укрінформ розпитав польських експертів. 

Антоній Дудек, політолог (університет кардинала Стефана Вишинського у Варшаві): 

- Є різні спекуляції на тему – чому проведено таку зміну. Приводом була лише коротка заява лідера PiS Ярослава Качинського, що “змінилася ситуація”, без пояснення конкретної причини. На цій підставі можна лише припустити, що йдеться про відносини Польщі з ЄС і нову бюджетну перспективу, адже упродовж кількох найближчих місяців розпочнеться формування бюджету Євросоюзу на період після 2020 року. 

Думаю, що Качинський усвідомив: польський уряд може бути покараний за нинішню політику значно нижчими європейськими фінансовими ресурсами, а це буде сильним ударом для усіх, хто керуватиме Польщею після 2020 року. Оскільки PiS також планує керувати й надалі, то це було б негативним чинником і для цієї партії. Моравецький як людина, яка краще знає міжнародні реалії й орієнтуються в міжнародному світі, може виторгувати для Польщі кращі умови у наступній бюджетній перспективі, аніж Шидло. 

Попри відсутність інших змін в уряді, прозвучала заява про готовність їх провести у січні. З точки зору нормальної парламентської демократії й чітких правил гри, досить дивно – чому зміну міністрів не проведено відразу. Але, без сумніву, вони будуть. Наприклад, не може довго тривати ситуація, коли чинний прем'єр-міністр одночасно керує великим міністерством. Також очевидно, що своїй посаді не відповідає глава МЗС Вітольд Ващиковський. Це – неефективний міністр. Він не залагоджує проблемні ситуації, як мав би робити, наприклад у випадку з Україною.

Я дуже хотів би, щоб новий прем'єр по-іншому формував відносини з Україною, ніж це робилося до цього часу. Візит президента Дуди, можливо, принесе якісь зміни, адже хотілося б, щоб ці відносини вийшли з кризи. Як історик вважаю, що історія є важливою, але вона не може визначати сучасні відносини. Якщо дві сусідні країни мають багато спільних інтересів, то я не уявляю, як від них можна відмовитися лише через історію. Про неї треба пам'ятати, але на неї країни й далі матимуться різні погляди. До речі, поляки по-різному дивляться на історію з усіма сусідами, не лише з українцями. Так буде і в майбутньому. Процес історичного примирення відбувається довго. Дуже легко знищити ці відносини, а складно їх потім відбудовувати. 

Бартломей Біскуп, політолог (Варшавський університет)

- Думаю, що перегрупування в уряді партія PiS проводить із внутрішніх міркувань. Ймовірно, йдеться про внутрішні конфлікти і допущення до керування урядом нової людини. Качинський має більшу довіру до Моравецького, або думає, що той краще управлятиме урядом. Напевно, в уряді є якась напруга між міністрами, з якою пані прем'єр Шидло не могла впоратися. Тому здійснили таку зміну. Натомість, інша причина – це спроба відкритися на інші соціальні групи, наприклад створити “м'який” імідж PiS в економічних колах. Йдеться не про виборців, а скоріше – про заспокоєння малого та середнього бізнесу, який формує 1/3 ВВП Польщі. Йдеться також про певне вирівнювання настроїв у суспільстві, що сколихнулися різними політичними змінами, які впроваджує PiS у судочинстві чи інших сферах. Утім, з іншого боку, є ризик втрати “твердого” електорату PiS, для яких Моравецький є певною несподіванкою. 

Моравецький може хотіти збудувати відносини з Україною, Литвою і Грузією на нових підставах. Про це свідчить той факт, що він назвав у виступі саме ці три країни, але не згадав про багато інших. Наприклад, він нічого не сказав про ЄС. З Україною та Литвою у нас зараз досить складні відносини, і він може хотіти покращити їх. Але для цього також має бути воля з обох сторін. 

Павел Коваль, експерт (Польська академія наук)

- Зміна на посаді прем'єра означає, що керівництво партії не було задоволене роботою попереднього глави уряду. У PiS визнали, що потребують на цьому етапі когось, хто краще виглядає в іміджевому плані, особливо на Заході. Головним елементом, який уряд хотітиме запропонувати громадянам – це cправи, пов'язані з економікою, якісь досягнення й обіцянки у цій сфері. Варто зауважити, що ініціатива модернізації економіки є одним із основних локомотивів уряду Моравецького. 

Виступ Моравецького в Сеймі не був якимось “переломним”, оскільки фактично нічого не змінилося. Він і сам наголошував на “продовженні” політики попереднього уряду. Складно сказати, чому зараз не відбулася заміна міністрів. Можливо, зміна будь-якого міністра призвела б на даному етапі до якихось внутрішніх конфліктів. Тому, в результаті, не замінили нікого.

Моравецькому складно буде відновити той рівень відносин з Україною, який існував іще 2-4 роки тому, коли вони були досить добрими. На рівні декларацій все виглядає досить гарно. Але потрібно усвідомлювати реалії. А вони свідчать про те, що в оточенні  PiS – націоналістичні сили, які є противниками покращення відносин зі східними сусідами.

*   *   *

Отже, польські експерти cхиляються до думки, що зміна на посаді прем'єр-міністра в рамках однієї коаліції може свідчити про необхідність покращення іміджу Польщі на міжнародній арені, адже прем'єр-міністр Матеуш Моравецький – виходець із великої міжнародної банківської корпорації. Крім того, це може бути сигналом для польського бізнесу, що можна розраховувати на захист прем'єра в соціально орієнтованій коаліції. Іншими причинами також називаються невидимі на перший погляд конфлікти в уряді, які може вирішити новий прем'єр. Експерти сходяться на тому, що польсько-українські відносини зараз перебувають у кризі, й існує нагальна потреба їх перезавантаження, адже історія не повинна домінувати в сучасних відносинах. Вони не виключають, що Моравецький може ставити перед собою таке завдання. Утім, експерти визнають, що це буде не так легко зробити, зокрема й через те, що в оточенні правлячої партії є люди, які просто не хочуть зближення Польщі й України.   

Юрій Банахевич, Варшава