Росія та КНДР «примушують до миру» США. Що з цього вийде?

Росія та КНДР «примушують до миру» США. Що з цього вийде?

Аналітика
1412
Ukrinform
Жорстка ізоляція північнокорейського режиму, як альтернатива війні, залежить від Китаю

Делегація Державної думи Російської Федерація з’їздила до КНДР, де мала якісь перемовини з північнокорейським керівництвом. Для російських інформагентств ТАСС та РИА Новости підсумки коментували депутати Думи Віталій Пашин та Казбек Тайсаєв (останній - координатор депутатської групи Держдуми зі зв'язків з парламентом КНДР). Не уточнюючи, хто, що і кому саме сказав (це не суттєво у даному випадку), наведемо головні цитати: «КНДР на умовах паритету готова вести переговори з США за участю Росії як третьої сторони»; «Вони готові до розмов, до переговорів. Але, безумовно, вони, крім Росії, нікому не вірять. У мене таке склалося враження, що тут гарантом всіх цих переговорів може бути тільки Росія»; «Вони були змушені продемонструвати здатність гідної відповіді на будь-яку агресію з боку США, здатність завдавати удару по будь-якій території Америки»; «Ви бачите, як американці поводяться. Важка війна - 1950-1953 рік, тоді... на кожного жителя по бомбі скинули американці. І після цього теж постійні санкції … Вони вважають Америку недоговороздатною країною».

Лише три дні тому, 28 листопада, Північна Корея запустила чергову балістичну ракету, яка піднялася у небо на 4500 кілометрів, летіла 53 хвилини і впала в море за 210 кілометрів від берегів Японії. У Пхеньяні похвалилися, що така ракета може долетіти до материкової частини території США. І ось російські парламентарі вже встигли злітати в Пхеньян, повернутися і повідомити журналістам новину: Росія хоче бути учасником перемовин між КНДР і США, і навіть розглядає себе як їх гаранта, мовляв, нема Росії – нема перемовин. Росія явно поспішає зі своєю «миротворчою місією».

Що таке сьогодні перемовини між КНДР та США? Це – єдина альтернатива війні. У Вашингтоні мають або погодитися на такі перемовини за участю Росії як посередника, або воювати. Воювати, зрозуміло, дуже не хочеться. Тому пропозиція, озвучена маловідомими депутатами Пашиним та Тайсаєвим, це, як не крути, звичайнісінький шантаж. Типове російське «примушування до миру». Не перевелися у Кремлі майстри таких комбінацій. Бо США, схоже, змушені будуть погодитися на такий формат перемовин.

Тепер вже залишається мало сумнівів, хто таємно підтримував північнокорейський режим у його ракетних та ядерних досягненнях останнього року. Виявляється, не Китай, а саме Росія була найбільш зацікавлена у доведенні ситуації до кризової. Не Китай, а Росію у Пхеньяні вибирають посередником на перемовини з «недоговороздатними» США. Саме Росії зараз як кров з носа потрібні такі аргументи у перемовинах зі США, які б американці не змогли зневажити. У російсько-американських перемовинах щодо Сирії чи України у росіян нічим, образно кажучи, притиснути американців – ні там, ні там інтереси США безпосередньо не зачеплені. Криза з Північною Кореєю – зовсім інша для США справа. Тут поставлені на кін здатність США виконувати свої зобов’язання і перед союзниками (Південна Корея і Японія; і це справжні союзники, а не так як Україна за Будапештським меморандумом), і перед світом як гаранта виконання договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Президент США Дональд Трамп і глава КНР Сі Цзіньпін (8 листопада, 2017)
Президент США Дональд Трамп і глава КНР Сі Цзіньпін (8 листопада, 2017)

Чим відповість Вашингтон на шантаж Москви? Відмовитися від посередництва Росії – дуже ризиковано, майже напевне американці отримають шквал критики з усього світу (загроза війни лякає усіх). Тому, видається, перемовини у форматі США – КНДР – Росія таки відбудуться. А далі – як-то кажуть, можливі варіанти. Американцям паралельно треба знайти додаткові важелі тиску на Пхеньян з Москвою, бо на перемовинах за посередництва Москви нічого суттєвого вони не досягнуть. Власне, Білий дім вже цим зайнявся. Останні кроки США – заклик до Китаю припинити поставки нафти до КНДР, заклик до світу припинити з нею дипломатичні та будь-які торгові стосунки аж до запровадження морської блокади – саме на це й спрямовані. Якщо американці зуміють організувати справді жорстку ізоляцію (бойкот) КНДР, тоді Кремль залишиться з носом зі своїм шантажем, тоді Пхеньян одразу забуде про «недоговороздатність» США.

Очевидно, що успіхи чи неуспіхи американців на цьому поприщі цілком залежать від позиції Китаю, бо від нього залежить, чи буде жорстка ізоляція КНДР. Дональда Трампа так пишно зустрічали у Пекіні три тижні тому, стільки було сказано про прагнення до взаємовигідного співробітництва. Ось зараз побачимо, чого досягла американська дипломатія на китайському напрямі.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-