Олег Шамшур, Посол України у Франції
Наша політика - “нульова терпимість” до всіх антиукраїнських проявів
01.12.2017 15:52 3367

Посольство України в Парижі розміщене у гарній старовинній будівлі, у досить тихому місці, але разом із тим – недалеко від Ейфелевої вежі, Марсового поля, штаб-квартири ЮНЕСКО. Попри затишність місця, спокій нашим дипломатам вже й не сниться – настільки активним та насиченим після Революції Гідності, анексії Криму, початку війни на Сході став їхній графік роботи. 

Про те, чим живе нині дипустанова, як розвиваються двосторонні відносини між нашими державами, чому французький великий бізнес не йде в Україну, що потрібно зробити, аби Франція підтримала Україну в євроатлантичних інтеграційних прагненнях, звідки у французів позитивне ставлення до Росії попри її агресивну позицію на міжнародній арені, та як вдається Україні протидіяти пропагандистській машині Кремля, в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур.

ПОЛОВИНУ ЦЬОГО РОКУ ФРАНЦІЯ ЖИЛА ВИБОРАМИ, АЛЕ ДИНАМІКУ ВІДНОСИН ВДАЛОСЯ ПОСИЛИТИ

- Пане Посол, листопад видався дуже багатим на події, зустрічі на вищому рівні, офіційні візити. Складається враження, що Париж перетворився на Мекку європейського співробітництва для українських політиків. Чим зумовлена така активність?

Нам вдалося зберегти і певною мірою навіть посилити динаміку двосторонніх відносин

- Для початку хотів би відзначити, що цього року ми відзначали 25-у річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Францією. Втім, 2017-й був доволі складним у тому сенсі, що практично протягом дев’яти місяців політичне життя у Франції відбувалося під знаком виборів. Спочатку це були вибори президента, потім були вибори до Національних зборів, пізніше –  часткові до Сенату. Це, саме по собі, позначилося на нашій роботі, особливо враховуючи ті тектонічні зсуви, які у відбуваються у французькій політиці.

Водночас, я вважаю, що нам вдалося зберегти і певною мірою навіть посилити динаміку двосторонніх відносин. Насамперед це стосується політичного діалогу. У червні відбувся візит Президента України до Франції. Він мав можливість зустрітися з новими президентом країни, прем’єр-міністром, із головою Сенату, тобто розвинути контакти з представниками вищого ешелону французької політики, обговорити взаємодію в рамках Нормандського формату та пріоритети двосторонніх відносин. Дуже важливо, що цей візит відбувся невдовзі після президентських виборів. 

Суттєве значення для нашого двостороннього співробітництва мали візити віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Францію відвідав голова Верховної Ради України Андрій Парубій, раніше тут працювала спільна делегація українських та литовських парламентаріїв (українську частину очолювала голова Комітету у закордонних справах ВРУ Ганна Гопко) для просування “Європейського плану для України”. До України завітала делегація Сенату Франції на чолі з головою групи міжпарламентського співробітництва “Франція–Україна” сенатором Ерве Мореєм. Впливові французькі політики, зокрема, відвідали зону АТО та мали можливість безпосередньо побачити жахливі наслідки російської агресії. Взагалі, міжпарламентські контакти набувають нового змісту, збільшується кількість членів груп дружби “Франція-Україна”. До речі, групу дружби в Національних зборах очолила депутат від правлячої партії “Республіка в русі” Валерія Фор-Мунтян, яка народилася та виросла в Україні.

Загалом є позитивна динаміка розвитку не тільки загальнополітичного, але й секторального співробітництва. Ми розраховуємо ближчим часом завершити роботу з оновлення мережі наших контактів та домовленостей, аби вже з початку 2018 року збільшувати обсяги і поглиблювати зміст нашого співробітництва. 

- На чому нині сконцентровані основні зусилля у двосторонніх відносинах?

- Зараз, звичайно, ми концентруємо свою увагу на політичних питаннях – співробітництві з Францією в дипломатичних зусиллях у рамках Нормандського формату, Мінського процесу. Маю підкреслити послідовну підтримку Францією нашої країни у протидії російській агресії та відновленні її територіальної цілісності (мабуть, всі помітили чіткі заяви президента Емануеля Макрона з цього приводу), ефективну взаємодію в міжнародних організаціях. Водночас робимо все для того, щоб підвищити рівень економічної співпраці: інформуємо французькі ділові кола про реформи в Україні, нові можливості для ведення бізнесу (зокрема, 14 грудня планую виступити на семінарі перед представниками провідних французьких компаній), допомагаємо виходу на французький ринок вітчизняних підприємців. Будемо наполегливо працювати, щоб наступного року нарешті відбулося засідання змішаної комісії з питань економічного співробітництва.

Пріоритетними для нас є співпраця в енергетичній, включно з альтернативними джерелами енергії, транспортній, екологічній та сільськогосподарській сферах. Бачимо гарні перспективи в освітній галузі на базі спільної зацікавленості вишів обох країн, продовжується робота над угодою щодо взаємного визнання дипломів (основні рішення будуть прийняті вже наступного року). Ведемо активний пошук механізмів, які дозволили б суттєво збільшити обміни між громадянами наших держав, в першу чергу молоді. Продовжується співпраця з питань реформи державної служби, підвищення кваліфікації та підготовки наших держслужбовців, використання французького досвіду з питань приватизації та управління державними активами. 

Дуже важливою, безперечно, є культурна дипломатія, спрямована на те, щоб розказати більше про Україну, показати її як сучасну країну, яка бореться і трансформується. Активно працює наш культурно-інформаційний центр: щотижня тут відбувається 2-3 заходи, іноді більше. 

- Ви зауважили про важливість заходів публічної, культурної дипломатії, як окремий напрямок роботи. Нещодавно у Парижі успішно пройшов фестиваль «Вікенд на Сході». Наскільки такі заходи цікавлять французьку аудиторію?

- Ми свідомі того, що в Парижі важко когось чимось здивувати. Тут потрібні події, які можуть привернути увагу, бути цікавими для французів. Саме такою подією став організований разом із французькими партнерами фестиваль “Вікенд на Сході – Київ”. Він репрезентував своєрідну квінтесенцію культурного життя сучасної України: протягом шести днів у центрі французької столиці відбувались дискусії, літературні вечори, покази кіно, виступи, виставки за участю провідних українських письменників, театральних діячів, кінематографістів, акторів, художників. Завершився фестиваль дебатами, присвяченими долі українського режисера Олега Сенцова, під час яких представники французької інтелігенції виступили з вимогою його негайного звільнення: відкрито для підписання відповідну петицію. Фестиваль мав беззаперечний успіх.

Додам також, що незадовго перед тим відбулись заходи за участю Рефата Чубарова й Ільмі Умерова, а на початку грудня в нашому культурно-інформаційному центрі відбудеться тематичний вечір за участю групи кримськотатарських активістів.

МАЛО УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ НАМАГАЮТЬСЯ ВИЙТИ НА ФРАНЦУЗЬКИЙ РИНОК, ЩЕ МЕНШЕ – РОБЛЯТЬ ЦЕ ПРОФЕСІЙНО

- Ви також сказали про роботу над підвищенням рівня і обсягів економічного співробітництва. Чи приваблива Україна для французького інвестора? На якому рівні двостороння торгівля нині?

- Інтерес у французьких інвесторів до України є, й упродовж останніх двох років бачу його зростання. Про це засвідчив і бізнес-форум, що відбувся торік під час візиту до Франції Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Сфери зацікавленості –  це й сільське господарство, і енергетика, і транспорт, і технології, пов’язані з охороною навколишнього середовища, утилізацією відходів. 

Якщо говорити в ширшому сенсі, то без великих економічних проектів, без широкої представленості в Україні французьких компаній досягти подальших якісних змін у двосторонніх економічних відносинах буде дуже важко. Треба, щоби французький бізнес масово пішов в Україну. В цьому контексті актуальним залишається питання поліпшення бізнес-клімату, правової захищеності інвестицій. Зі свого боку (я вже про це говорив), намагаємося доводити до місцевих ділових кіл повну інформацію про реформи в нашій країні. Як на мене, помітною подією стала презентація у Франції першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України Максимом Нефьодовим програми державних закупівель Prozorro. Це була нагода показати позитивні зміни в Україні, в тому числі у тій сфері, за яку нас постійно критикують – боротьбі з корупцією. Ми продемонстрували, що країна у цьому питанні не стоїть на місці, рухається вперед. 

Психологічно на потенційного інвестора впливає і те, що на частині нашої території відбуваються бойові дії: переконуємо французьких підприємців, що попри це Україна є країною, де існують безпечні умови для ведення бізнесу.

- Чи можете уточнити про тенденції та показники економічних відносин? 

- Піковим у двосторонніх економічних відносинах був 2013-й рік, потім почався різкий спад. У 2016 році ми побачили значне зростання, воно склало 36,2%, загальний обсяг двосторонньої торгівлі дорівнював 2,1 млрд дол. США. Позитивні тенденції зберігаються і зараз (+15,2%), але зростання відбувається здебільшого за рахунок французького експорту. Структура нашого експорту залишається несприятливою, дуже мало українських компаній намагаються вийти на французький ринок, ще менше – роблять це професійно. 

УКРАЇНА МАЄ НАМІР ВІДКРИТИ ЩЕ ТРИ ПОЧЕСНІ КОНСУЛЬСТВА У ФРАНЦІЇ 

- Для кращого представництва України у Франції Посольство мало намір просувати та розвивати інститут почесних консулів. Чи вдалося реалізувати цей проект? Наскільки він дієвий?

Найближчим часом відкриємо нове почесне консульство у Бретані. Ведемо роботу, щоб запрацювали нові почесні консули у Ліоні, потім – у Ліллі

- На даний момент відкривати повноцінні консульства для нас важко, головна причина – фінансова. Почесні консульства – це інститут, дуже важливий для нас, бо завдання почесних консулів – не лише допомагати нашим співвітчизникам, які потрапили у скрутну ситуацію, а й також бути певною мірою міні-послами України у регіонах. Тобто поширювати інформацію, розвивати ділові, культурні та інші зв’язки. Найближчим часом ми відкриємо нове почесне консульство у Бретані. Кандидатура почесного консула вже затверджена, лишилося офіційно відкрити консульство. Зараз ми ведемо роботу, щоб запрацювали нові почесні консули у Ліоні, потім – у Ліллі. 

Відкриття почесних консульств, пошук відповідної кандидатури – достатньо складний та тривалий процес, в якому враховується низка факторів. Присутність української громади – це суттєво, також наявність економічних інтересів, традиційні зв’язки, потенціал для співпраці. Коли обираємо кандидатуру почесного консула виходимо з того, що ця людина має відповідний вплив у регіоні та зацікавлена в розвитку зв’язків свого регіону з Україною. 

У ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЕФЕКТИВНОЮ БУЛА Б ДОПОМОГА ВЕЛИКОГО БІЗНЕСУ

- З грудня поточного року російський пропагандистський канал Russsia Today отримав дозвіл на трансляцію. Як вдається протидіяти російській пропаганді? Наскільки вона поширена та впливова у Франції?

Макрон дав однозначну оцінку діяльності RT i Sputnik як органів державної російської пропаганди, а не об’єктивних ЗМІ

- Очевидно, було дотримано норм чинного французького законодавства, але не треба забувати, що сам президент Франції на прес-конференції з Володимиром Путіним дав однозначну оцінку діяльності RT i Sputnik як органів державної російської пропаганди, а не об’єктивних ЗМІ. 

Для нас завдання протидії російській пропаганді залишається настільки ж актуальним, як воно було у 2014 році. Про її масштаби, астрономічні суми залучених коштів, здається, вже відомо всьому світу. Слід розуміти, що йдеться не лише про RT i Sputnik: російська пропаганда здійснюється із застосуванням різних методів, засобів і на різних рівнях. Зокрема, пропагандистські “меседжі” закладаються практично в усі заходи культурно-мистецького спрямування, дуже активно використовуються соціальні мережі, де діє низка відверто проросійських платформ.

Регулярно проводимо заходи, щоб французи завжди пам’ятали – звідки походила їхня королева

Фактично єдине, що ми можемо протиставити цьому «монстру», є політика “нульової терпимості” до антиукраїнських проявів у Франції й несиметричні відповіді, які відповідають наявним у нас ресурсам. Наприклад, разом із Культурним центром Анни Київської у місті Санліс, де вона заснувала монастир Святого Вікентія та була похована, ми регулярно провадимо заходи, щоб французи завжди пам’ятали – звідки походила їхня королева.

Моя робота у Франції ще більше переконала мене у критичній необхідності підвищення ефективності нашої роботи на цьому напрямі. Це, в свою чергу, неможливо без серйозного збільшення витрат для іміджевої сфери, залучення відповідних інтелектуальних ресурсів.  Зрозуміло, що у держави зараз на це достатніх коштів немає, бо 5% ВПП йде на боротьбу з російською агресією. Але я не розумію – де наш великий бізнес. Мабуть, він міг би профінансувати цю діяльність. 

У СПРАВІ ПРО ВІДКРИТТЯ «ПРЕДСТАВНИЦТВА ДНР» ЧЕКАЄМО НА РІШЕННЯ ПРОКУРАТУРИ ФРАНЦІЇ

- Наприкінці вересня у Марселі було відкрито «представницький центр ДНР». Розкажіть, будь ласка, на якому етапі зараз ця історія?

- Ми намагаємося проводити політику “нульової терпимості” до всіх антиукраїнських проявів у Франції, заяв чи то акцій на кшталт відкриття так званого представництва, так званої ДНР. Після того, як ми дізналися про такі плани, неодноразово зверталися до МЗС та МВС Франції з вимогою вжити відповідних заходів. У результаті з’явилась заява МЗС Франції щодо нікчемності спроби відкриття «представницького центру ДНР» та звернення до прокуратури з тим, щоб припинити його існування. Зараз ми очікуємо на конкретні й адекватні дії з боку французької судової гілки влади та уважно стежимо за розвитком ситуації.

- Чи вдалося виробити алгоритми протидії подібним ганебним акціям, зокрема, заявам та поїздкам, які формують уявлення суспільного сприйняття анексії, зокрема у Франції?

- Необхідно відзначити, що йдеться виключно про поїздки і заяви окремих французьких громадян, які, скажу відверто, не мають помітного суспільного резонансу, хоча, як я вже зазначив, не можна недооцінювати їхню шкідливість. До того ж, ці поїздки до Криму і на територію, яка тимчасово непідконтрольна українській владі, відбувались у відверте порушення українського законодавства. До цього у своїх офіційних зверненнях ми привертаємо увагу французького зовнішньополітичного відомства, наполягаючи на відповідній реакції. Наслідком нашої роботи є відповідні заяви французького МЗС. До ширшого загалу – і з приводу поїздок, і антиукраїнських висловлювань – ми звертаємось, використовуючи соціальні мережі та ЗМІ. Чи можна цьому покласти край? Чесно кажучи, я не вбачаю особливих підстав для оптимізму, допоки у Франції функціонують «мережі Кремля» (так назвала цей феномен відома дослідниця Сесіль Вес’є). Втім, дуже важливо, щоб із осудом таких дій виступали французькі інтелектуали, ті, хто формують суспільну думку. На жаль, це відбувається дуже рідко.

75% ФРАНЦУЗІВ ІЗ НЕДОВІРОЮ СТАВЛЯТЬСЯ ДО СУЧАСНОЇ РОСІЇ

- Що є причиною “чутливого” ставлення французів до Росії, навіть попри абсолютно неправомірні дії Кремля на міжнародній арені, зокрема по відношенню до України?

- Якщо говорити про присутність фактора “чутливості” до Росії у французькому суспільстві, то неможливо виокремити одну чи дві причини. Тут й історія, і культура, і присутність росіян у французькому суспільстві, і економічні інтереси, насамперед великого бізнесу, й потужна робота Росії, починаючи, принаймні, з 19-го сторіччя, і наявність розгалуженої мережі симпатиків чи то просто чинників впливу, і соціопсихологія.

Втім, у цілому ситуація наразі не є настільки однозначною: 75% французів із недовірою ставляться до сучасної Росії. З досвіду свого спілкування з мешканцями Франції можу сказати, що абсолютна більшість із них засуджує агресивні дії Володимира Путіна. Водночас, 61% вважають, що з Росією треба домовлятися, виходячи з зовнішньополітичних та економічних інтересів Франції. Тобто, несприйняття агресії не завжди трансформується в готовність здійснювати активні кроки, щоб їй протидіяти. Останнє є характерним і для значної частини представників політичного класу та інтелектуальної еліти. Найбільшу стурбованість викликає, коли деякі політики та інтелектуали намагаються стверджувати, що Росію образили і принизили, тому треба уважніше ставитися до російських інтересів. І це замість того, щоб впливати, тиснути на РФ, щоб вона змінила свою поведінку, показати, що її політика щодо країн, які раніше входили до СРСР, і особливо нинішня політика по відношенню до України, політика дестабілізації міжнародних відносин, є абсолютно неприйнятними. В цьому випадку відсутність стратегічного бачення загроз, які створює агресивна Росія для європейської та глобальної стабільності, намагаються представити як нове видання “real politik”. Втім, є політичні діячі, експерти, журналісти, які дійсно реалістично оцінюють ситуацію, розуміють сутність політики Росії, її негативні наслідки для Європи та Франції. Їхній голос також чутно у цій країні.

ПРЕДСТАВНИКИ ЮНЕСКО МАЮТЬ З’ЯСУВАТИ ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ ТА КОНВЕНЦІЙ ЦІЄЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В КРИМУ

- Ви є представником України при ЮНЕСКО, нині в організації відбулося багато змін (вихід США, зміна керівника). Яка ситуація зараз в організації, які прогнози? Чи вдасться втриматися і не втратити авторитет?

- Безумовно, тут є серйозні виклики. Передусім, вони пов’язані з тим, що ЮНЕСКО треба подолати фінансові складнощі. Ситуація також вимагає зміни підходів до менеджменту. Тобто Організація має бути більш ефективною. Пріоритетними сферами є наука, освіта, де ЮНЕСКО може і має зробити набагато більше. 

З іншого боку, ЮНЕСКО має адекватно реагувати на нові виклики. Наприклад, становище в Криму після його окупації Росією – це дійсно нова ситуація для ЮНЕСКО. Але це не значить, що Організація не має звертати на це увагу, навпаки вона має шукати і давати адекватні відповіді. 

Ми позитивно оцінюємо те, що зараз нам вдалося нарешті в співробітництві з секретаріатом ЮНЕСКО розробити модальності моніторингу ситуації в рамках компетенції цієї організації в Криму. Це була дуже складна робота. Після узгодження модальностей треба думати, як досягнути того, щоб цей механізм реально запрацював, щоб працівники ЮНЕСКО побували в Криму, аби перевірити, як там дотримуються стандарти та конвенції цієї організації. Новий директор тільки починає свою роботу, але ми очікуємо від неї нових ідей, нових ініціатив, нової якості керівництва відповідно до її досвіду та кваліфікації. Звичайно, ми розраховуємо, що Одре Азулє продовжить роботу, розпочату Іриною Боковою, зі створення системи постійного та всеохопного моніторингу ситуації в Криму, оскільки там порушення російськими окупантами основоположних прав і свобод людини має систематичний, тотальний характер. 

ПОСОЛЬСТВО РОБИТИМЕ ВСЕ МОЖЛИВЕ ЗАДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ СУЩЕНКА

- Нещодавно Париж відвідувала Анжеліка Сущенко – дружина кореспондента Укрінформу, незаконно ув’язненого в Москві. Ви знайомі з Романом особисто, Посольство докладає зусиль для визволення нашого колеги. Ми вдячні за це... 

- Так, особисто з Романом Сущенком ми познайомилися під час його роботи у Парижі, він активно висвітлював події, що відбувалися в Посольстві чи за нашої участі, в культурно-інформаційному центрі. Ми знаємо Романа як дуже професійну, чесну, патріотичну людину. Коли його заарештували, звичайно, ми всі були шоковані. Також, коли нещодавно мав нагоду знову зустрітися  з дружиною Романа, зрозумів – наскільки важкою для його рідних є ситуація. Коли, з одного боку, розумієш, що людина невинна, і це можна довести, але, з іншого боку, усвідомлюєш – скільки не доводь, рішення залежатиме не від правди, а від інших міркувань.

Зі свого боку ми готові й надалі робити все можливе для того, щоб він якнайшвидше вийшов на свободу. Дійсно, спільними зусиллями вже зроблено немало. Важливо, що доля Романа Сущенка обговорювалася на найвищому рівні – під час візиту Президента України Петра Порошенка до Франції. Так само важливо, що у Франції пам’ятають про Романа Сущенка, виступають за його звільнення. Під час візиту Анжеліка Сущенко мала зустрічі з парламентаріями, високопосадовцями МЗС, зокрема з Послом із прав людини міністерства закордонних справ Франції Франсуа Крокетом. Ми зі свого боку будемо й надалі порушувати  питання звільнення українського журналіста Романа Сущенка на майданчиках всіх рівнів: від публічних заходів до офіційних зустрічей.

Ольга Будник, Париж

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-