Турне Трампа: від загроз КНДР до Китаю й "токсичного" Путіна
Майже двотижневе турне президента Дональда Трампа країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, яке добігає кінця у вівторок, проходить під знаком врегулювання північнокорейської кризи, а також підтвердження ролі Сполучених Штатів Америки в цій частині світу. Це закономірно, адже, з одного боку, є агресор, який відкрито загрожує ядерними ударами. З іншого – китайська економіка, надзвичайно стрімко зростає та відчутно наступає на п'яти США, притискаючи їхні інтереси на глобальному ринку. Водночас, цікавим доповненням поїздки Трампа стали переговори з давно "токсичним" на Заході Володимиром Путіним, а також наслідки цієї зустрічі для самого президента США та його оточення.
ВОЙОВНИЧА ПОЗА
Американський президент під час турне вже відвідав п'ять держав: Японію, Південну Корею, Китай, В'єтнам і Філіппіни. Причому, під час візитів до перших трьох країн із цього списку він максимально зосереджував зусилля саме на протистоянні північнокорейській загрозі.
Публічно американський лідер озвучив основні акценти під час звернення до Національних зборів Республіки Корея 7 листопада. У США назвали цю промову одним із небагатьох потужних меседжів, оголошених Трампом із трибуни.
"Наразі неподалік від цього півострова знаходяться три найбільших у світі авіаносці, до зубів оснащені чудовими винищувачами F-35 і F-18. На додаток до цього, ми маємо у своєму розпорядженні атомні підводні човни на підхідних позиціях. США зараз, за моєї адміністрації, повністю перебудовують свої збройні сили і виділяють сотні мільярдів доларів на новітнє і найдосконаліше озброєння, якому немає рівних у світі", – заявив без зайвої скромності Трамп, описуючи ситуацію довкола КНДР.
У цьому зв'язку він зазначив, що сам є "прихильником миру з опорою на силу".
Як підкреслив американський лідер, Пхеньян сприйняв стриманість Америки за слабкість. "Це може стати фатальним прорахунком. У США зараз зовсім інша адміністрація", – пригрозив він.
У наступний момент Трамп звернувся не тільки до КНДР, а й до інших противників: "Не варто нас недооцінювати, й не варто випробовувати наше терпіння. Ми захищатимемо нашу загальну безпеку, наше процвітання й нашу священну свободу".
Відчувалося, що його промова була переповнена термінами, які зазвичай використовують республіканські лідери. Він нагадав, що в історії існує чимало прикладів повалених режимів, які "недалекоглядно сприймали" американську рішучість. "Ми не дозволимо шантажувати чи атакувати Америку, або наших союзників. Ми не допустимо, щоб американським містам погрожували руйнуванням. Нас не можна залякати", – наголосив президент США.
Звертаючись особисто до лідерів у Пхеньяні, Трамп підкреслив, що розробка нової зброї в КНДР не посилює безпеки для режиму. І тут він виступив із прямим попередженням: "Це ставить ваш режим під смертельну загрозу. Кожен крок, який ви робите на цьому темному шляху, посилює вам небезпеку".
Войовнича промова Трампа була сприйнята і в самих Штатах, і в союзних країнах у регіоні як могутній посил, здатний підтвердити світове лідерство Сполучених Штатів Америки. Однак інші дії та заяви президента дещо "розмили" це уявлення.
БОРОТЬБА ЗА ПЕРШІСТЬ: США VS КИТАЙ
Боротьба Сполучених Штатів і Китаю за світову економічну першість та політичний вплив у регіоні зараз стає дедалі більш виразною. Особливо помітним це стало, коли президент США Дональд Трамп і китайський лідер Сі Цзіньпін висловили абсолютно різні бачення майбутнього світової торгівлі на Економічному форумі АТЕС у В'єтнамі.
Першим виступав Трамп, зробивши акцент на уникненні глобальних і регіональних угод з переходом на двосторонні домовленості з кожною окремою країною. "Світова організація торгівлі ставилася до нас несправедливо. Такі організації, як СОТ, можуть належним чином функціонувати лише коли всі члени дотримуються правил і поважають суверенні права інших членів", – наголосив американський лідер.
Він підкреслив, що у Вашингтоні більше не терпітимуть "цих хронічних торговельних зловживань", натякаючи на вихід США з багатосторонніх домовленостей, передусім із Транс-Тихоокеанського партнерства (ТТП).
Ця угода об'єднала 12 країн регіону, в тому числі США, і мала на меті створення зони вільної торгівлі в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для протистояння впливу Китаю. Коли США, з початком президентства Трампа, оголосили про вихід із неї, це прозвучало як подарунок для Пекіна. Замість цього Білий дім запропонував окремі двосторонні угоди з усіма членами організації. На форумі АТЕС Трамп знову повторив цю пропозицію, до якої інші лідери, вочевидь, не відчувають ентузіазму.
Натомість китайський лідер Сі Цзіньпін, виступаючи відразу після Трампа, навпаки, – став на захист багатосторонніх торговельних домовленостей, які, за його словами, допомагали біднішим країнам розвиватися. Він назвав глобалізацію "незворотною історичною тенденцією", підкресливши, що філософія вільної торгівлі мала бути переосмислена як "більш відкрита, більш збалансована, більш рівноправна і більш вигідна для всіх".
Сі Цзіньпін закликав підтримувати режим багатосторонньої торгівлі й практикувати відкритий регіоналізм, "щоб дозволити країнам, які розвиваються, отримати більше користі від міжнародної торгівлі та інвестицій". І схоже, іншим країнам регіону така позиція більше до вподоби.
ЗУСТРІЧ ПОПРИ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Іще одним важливим моментом у турне Трампа стала його зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у в'єтнамському курортному місті Дананг, якої не повинно було статися. Точніше, вона так і не була узгоджена, за офіційною версією Білого дому, "через розбіжність у графіках" президентів. Однак її дуже хотів господар Кремля, насамперед – для картинки у своїх ЗМІ, а також американський лідер – попри серйозні застереження з боку своєї адміністрації.
Оточення Трампа вважало його незрозумілу симпатію до Путіна та бажання поспілкуватися з ним щонайменше необачним кроком на тлі серйозних проблем, що продовжують множитися в Вашингтоні через російське розслідування. Не тільки американська розвідка, ФБР і комітети в обох палатах американського Конгресу, але також і платформи соціальних мереж Facebook і Twitter навели масу доказів втручання Кремля у президентські вибори у США. Спецпрокурор Мюллер навіть провів перші арешти людей з близького кола самого Трампа, до речі, перед самим початком турне. Через це відмова нинішнього глави Білого дому бачити в Росії противника та радісно ручкатися з її лідером, що зав'яз у брехні й ігноруванні міжнародних правил, лише підтверджує висновки про зацікавленість Трампа і Росії одне в одному та нехтування національними інтересами США.
Однак, це не зупинило американського президента, і він таки зустрівся з Путіним бодай на кілька хвилин у коридорах форуму. Для Росії це, звісно, стало основною подією візиту їхнього президента. В Штатах виправдали цей крок підписаною спільною заявою двох президентів по сирійському врегулюванню. Документ, до слова, в той же день ледь встигли узгодили глави зовнішньополітичних відомств Рекс Тіллерсон і Сергій Лавров. А сам Трамп, коли спілкувався з пресою, видавав дуже розмиті формулювання щодо заяви та її пунктів.
"THE UKRAINE"
Втім, не менш цікаво події розвивалися далі. Після форуму Дональд Трамп, уже в літаку, скликав брифінг, під час якого поділився своїми "радісними" почуттями від зустрічі з Путіним. "Здається, добре розуміємо один одного та маємо гарні стосунки, враховуючи те, що ми добре не знаємо один одного", – зазначив американський президент. Він підкреслив, що в його розумінні мати гарні відносини з РФ – це не просто добре, це "величезна справа".
Тут Трамп згадав і про Україну. Він зокрема, висловив наївне переконання, що, маючи гарні відносини з Путіним, міг би просто зателефонувати йому й розв'язати більшу частину проблем у контексті Північної Кореї чи навіть України. При цьому, він застосував визначений артикль при згадці України – "the Ukraine", що в цьому випадку означає не назву суверенної країни, а частину чогось іншого. Такі тонкощі англійської мови добре відомі тим політикам і діячам, які часто вживають слово "Україна" у своєму лексиконі, однак у розумінні нинішнього президента США цей пункт досі залишається поза увагою.
Трамп також зазначив, що Путін його запевнив у невтручанні Росії в президентські вибори в США. "Щоразу, коли ми з ним (з Путіним – ред.) бачимось, він каже: "Я цього не робив". І я дійсно вірю, коли він мені це говорить, що так воно і є", – заявив журналістам президент США.
Це викликало масу обурень у самих Сполучених Штатах. Зокрема, нинішнє керівництво ЦРУ підтвердило висновки своїх попередників щодо злочинної активності російських спецслужб під час виборів. Впливовий американський сенатор Джон Маккейн назвав таку позицію президента "загрозою національній безпеці США".
Сам же Трамп відреагував на це у своєму стилі, назвавши у черговому твітер-дописі опонентів "ненависниками та дурнями".
Турне президента Трампа країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону мало, очевидно, зменшити коло проблемних питань, що продовжують множитися у зовнішній політиці США. Втім, навряд чи можна однозначно сказати, що їх стало менше. Нинішня адміністрація Білого дому прийняла войовничу позицію по відношенню до КНДР, однак досі не проявила гнучкості щодо глобальної торгівлі.
Але схоже, більшою проблемою для нинішнього глави Білого дому залишається зовсім інше питання: його незрозуміле бажання зблизитися з Путіним. Його Азіатсько-Тихоокеанське турне це лише підкреслило. Цього не просто не сприймають у США, з цим уже відкрито не погоджується навіть найближче оточення самого президента. Дональд Трамп, який позаминулого тижня вирушав у турне на тлі перших арештів по "російському досьє", так і не спромігся заспокоїти ситуацію своєю тривалою відсутністю в країні, а також дипломатичними здобутками його адміністрації. Навпаки, він лише ускладнив стан справ своєю непередбачуваністю та ігноруванням порад близьких помічників, зустрівшись із "токсичним" Путіним. Тож, наступні тижні в Сполучених Штатах обіцяють бути насиченими на події.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
