Ракети на українсько-білоруському кордоні Росії не допоможуть

9714
Ukrinform
 У відповідь на санкції Заходу Кремль продовжив «гру м’язами». Але це не змінить вектор руху Росії до тотальної поразки

Президент Росії Володимир Путін пропонує Державній Думі (вніс відповідний законопроект) дозволити використання засобів протиповітряної оборони на кордонах Білорусі з ЄС та Україною. Все це виглядає як ратифікація протоколу «Про внесення змін і доповнень до Угоди між Російською Федерацією та Республікою Білорусь про спільну охорону зовнішнього кордону Союзної держави в повітряному просторі і створення Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони Російської Федерації і Республіки Білорусь від 3 лютого 2009 р». Протокол був підписаний ще 2 листопада 2016 року в Мінську.

У повідомленні, яке міститься на сайті Держдуми нема за що зачепитися, щоб дати якусь певну конкретну оцінку наслідків кроку, який Путін пропонує зробити російським законодавцям. Хіба що ось цей уривок: «…вносяться зміни щодо організаційно-штатної структури Збройних Сил Російської Федерації і порядку застосування зброї і бойової техніки черговими з протиповітряної оборони при спільному виконанні завдань бойового чергування». Тут можна розгледіти і натяк на збільшення засобів російської ППО на території Білорусі, і на спрощення (тобто, грубо кажучи, без згоди Білорусі) ухвалення рішення на їх застосування. А ще врахуємо, що посилення російської ППО в Білорусі йде паралельно підготовці до проведення масштабних російсько-білоруських військових навчань «Захід – 2017». Можливо, є елементом цих навчань, причому таким елементом, який не зникне після їх закінчення.

Утім, для нас достатньо бачити очевидне: Росія збільшує свою військову присутність на території Білорусі, причому – поблизу україно-білоруського кордону. І хай нас не вводить в оману оте «засоби ППО». По-перше, нема й не може бути чіткого поділу зброї на оборонну і наступальну; якщо російські ракети ППО не дозволять українській авіації піднятися в повітря, щоб атакувати ворога, який вторгся з боку Білорусі, то ці ракети вже ніякі не оборонні. По-друге, засоби ППО потребують наземної охорони, а це й означає привід (або прикриття), щоб розмістити на українсько-російському кордоні частини сухопутних військ РФ.

Є й інша очевидна річ: Росія концентрує війська в самому центрі Європи - біля кордонів України, Польщі, Литви. А це вже – кордони з НАТО і ЄС. І нема значення, під яким «соусом» це робиться (навчання «Захід – 2017»). Агресор завжди проводить концентрацію військ під приводом маневрів, іншого просто не придумати. Крім того, в останні дні в соціальних мережах з’явилися десятки повідомлень (з відео і фото) про пересування (в основному – залізницею) російської бронетехніки мало не по всій європейській території РФ.

Як на все це має реагувати світ і Україна? Нам, звісно, можна ще раз згадати запевнення президента Білорусі Олександра Лукашенка, дані ним у Києві нашому президенту менше місяця тому, що «територія дружньої Україні Республіки Білорусь ніколи не буде використана для агресивних дій проти України, а українсько-білоруський кордон ніколи не буде кордоном війни». Згадати – і спати спокійно. Але це нам, звісно, не підходить. Пан Лукашенко може й щирий чоловік, але, на жаль, не він вирішує, чи буде війна між Україною та Росією, а щоб українсько-білоруський кордон ніколи не був кордоном війни залежить не від словесних запевнень будь-кого, хоч президента Білорусі, хоч самого президента РФ, а від того, що на цьому кордоні не буде жодного російського солдата. А вони там є, і завтра буде ще більше.

У нас нема підстав підозрювати вище керівництво України – політичне й військове – у наївності, у неспроможності бачити і враховувати очевидне. А як воно реагуватиме на нього – то вже інша тема, сподіваємося, що адекватно.

ЗРК Патриот

Країни НАТО із зрозумілих причин можуть почуватися куди спокійніше, ніж Україна. Але й вони воліють не залишати без відповіді «маневри» російських військ. НАТО вже повідомило, про наміри посилити свою військову присутність на час навчань «Захід-2017» у країнах Балтії, зокрема вдвічі (з чотирьох до восьми) збільшать кількість бойових літаків-винищувачів у Литві. А ще згадаємо заявлені плани США щодо розміщення в Естонії американських систем ППО «Патріот».

А загалом, найважливіше те, що концентрація російських військ, іншими словами – гра Росією «м’язами», відбувається на тлі посилення антиросійських санкцій Заходу. Тобто, саме так – демонстрацією сили і непоступливості – продовжує відповідати Росія всьому світу. Однак ці демонстрації нікого, за великим рахунком, вже не лякають. Принаймні, не лякають так, як того хотілося б Кремлю. Остерігаються – так, не хочуть доводити справу до збройного протистояння – так, але виконувати геополітичні забаганки Росії, «пробачити» їй агресію – ні. І жодні «маневри» вже не здатні переламати цю згубну для Кремля тенденцію.

Юрій Сандул. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-