"Судний" день у Польщі: шляхом демократії чи диктатури?

"Судний" день у Польщі: шляхом демократії чи диктатури?

Аналітика
1602
Ukrinform
Чи стане Качинський польским Ердоганом?

Липень цього року в Польщі видався винятково гарячим і багатим на події. Політичне життя тільки-но заспокоїлося після візиту до Варшави президента США Дональда Трампа, як було збурене появою у парламенті поправок щодо змін у судовій гілці влади.

Опозиція та частина громадських організацій у Польщі забили на сполох. Вони звинуватили владу не більше не менше як у "спробі державного перевороту", намаганні змінити державний устрій, підпорядкувати собі незалежну судову гілку влади, що є прямим шляхом від демократії до диктатури. Провладна партія "Право і Справедливість" (PiS) Ярослава Качинського відкидає звинувачення, наголошуючи, що навпаки намагається "вилікувати" судову гілку влади від патологій і зробити її більш демократичною.

МАНЕВР ТРАМПОМ

12 липня у порядку денному засідання Сейму несподівано з'явилися два законопроекти - про внесення змін до законів про Національну судову раду (KRS) та про суди загальної юрисдикції. Насправді, ці законопроекти вже обговорювалися раніше й активно критикувалися опозицією, фахівцями-юристами і представниками судової гілки влади. У червні вони навіть кілька разів знімалися з остаточного обговорення й голосування у Сеймі. Відтак, опозиція, напевно, почала вважати, що влада відмовилася від планів змінювати судову систему, принаймні на деякий час. Утім, зараз вже зрозуміло, що у PiS просто не хотіли підвищення політичної напруженості в Польщі напередодні візиту Трампа, коли очі всього світу спрямовувалися на Варшаву. Натомість, після завершення візиту влада вирішила ще до початку канікул у серпні швидко "провести" ці законодавчі зміни, додавши до цього ще один документ - зміни до законопроекту про Верховний суд. Цим вони застали зненацька і фактично дезорієнтували політичну опозицію і представників судової гілки влади.

ЗАКОНОДАВЧИЙ БЛІЦ-КРИГ

Шах і майже мат - так можна описати швидкі дії партії Качинського, яка ще до кінця липня вирішила у свій спосіб розв'язати проблеми суддівської гілки влади в Польщі. Сейм, в якому більшість має PiS, попри протести опозиції швидко проголосував за два "судові" законопроекти, передавши естафету Сенату. Верхня палата парламенту, де партії Качинського також належить більшість, відразу внесла зміни до порядку денного, передбачивши в ньому голосування за ці законопроекти. Після багатогодинних дискусій математика все ж перемогла: більшість сенаторів PiS о третій ночі минулої суботи проголосували за  законопроекти.

Таким чином, здійснено законодавчий "бліц-криг": дуже швидкими темпами прийнято суттєві зміни до функціонування судової системи Польщі. Такій працездатності польських парламентаріїв, та ще й у літній період, українські колеги могли б просто позаздрити... Утім, є певні сумніви, чи не викликані такі напрочуд швидкі темпи законодавчих змін періодом літніх відпусток, коли поляків більше цікавить відпочинок ніж політика. Відтак, мобілізаційна здатність на протести в Польщі тих, кому ці зміни можуть не подобатися, зараз є досить низькою, а у вересні це вже не буде настільки актуальним. Принаймні, на це точно сподівається влада. Тепер останнє слово залишилося за президентом Дудою. Опозиція, звичайно ж, апелюватиме до глави держави накласти вето. Утім, навряд чи варто на це сподіватися, враховуючи, що він є вихідцем із цієї партії, і за понад два роки при владі скористався правом вето лише один раз.

ЗАМІНА СУДДІВ І ВПЛИВОВИЙ МІНІСТР

Про що йдеться у законопроектах, які стали каменем спотикання між владою з одного боку та опозицією і більшістю суддів з іншого?

Зміни до закону про Національну судову раду передбачають негайне завершення каденції 15-ти її членів, які є суддями. Відтак, на їх місце планується обрати 15 нових членів. Однак, їх обиратиме не суддівське середовище, а Сейм країни. На переконання партії влади, таким чином долатиметься закостенілість і клановість суддівства, а вибори суддів у Сеймі будуть "прямим народовладдям": народ обрав Сейм на виборах, а суддів, відповідно, законодавчий орган. Щоправда, у PiS скромно мовчать про те, що партія зараз має більшість у Сеймі. В опозиції є побоювання, що правляча партія обиратиме до ради суддів не за професійною ознакою, а за лояльністю до влади. Опозиціонери наголошують, що повноваження членів ради не можна скорочувати простими змінами до законів, а виключно внесенням змін до Конституції, адже це - пряме втручання у функціонування незалежної, третьої гілки влади.

У законі про суди загальної юрисдикції основна зміна стосується принципів призначення і відкликання голів судів та їхніх заступників через збільшення повноважень міністра юстиції.

Натомість, у запропонованому проекті закону про Верховний суд РП передбачається, зокрема, звільнити всіх нинішніх суддів цього суду за винятком тих, яким дозволить залишитися на посаді міністр юстиції. На звільнені місця пропонується обрати тимчасових суддів. На посаду судді Верховного суду зможуть претендувати районні та окружні судді, окружні та районні прокурори, адвокати, юрисконсульти та нотаріуси зі стажем роботи не менше 10-ти років.

ЧИЩЕННЯ "АВГІЄВИХ КОНЮШЕНЬ"

Кидається у вічі те, що дуже часто у змінах, які пропонує PiS, звучить посада міністра юстиції. Його вплив як представника виконавчої влади на судову гілку може стати не просто великим, а дуже великим. Чинний міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро називає зміни і зростання своїх повноважень - чищенням "авгієвих конюшень", лікуванням патологій у польському судочинстві. За його словами, це є наступом на "cуддівські корпорації" і демократизацією судової гілки влади, коли обрання на найвищі суддівські посади не буде компетенцією закритого кола суддів, а "демократичним" процесом, який залежатиме від компетенцій того чи іншого судді, а не його знайомств чи впливів.

Качинський прямо говорить: реформа судочинства - це виконання передвиборчих зобов'язань PiS. Найбільшими болячками судової гілки влади він називає її "моральний і професійний занепад" і дуже повільну роботу судів.

Нещодавно глава PiS підкреслив, що владу на шляху змін не зупинить "ані вулиця, ані закордон", натякаючи на протести, які організовує опозиція, та критичні заяви з боку міжнародних інституцій.

"ПОЛЬСЬКИЙ" ЯНУКОВИЧ І ВИБОРИ

Парламентська і позапартійна опозиція минулої неділі організували під Сеймом велику багатотисячну маніфестацію. Її лідери називали Качинського "диктатором", який намагається підпорядкувати собі судочинство, ламаючи рівноправність законодавчої, виконавчої та судової влади. Лідера PiS навіть прирівняли до Януковича, додаючи при цьому, що на відміну від українського екс-президента-утікача Качинському нікуди потім буде втікати...

Побоювання в опозиціонерів викликає те, що після відповідних змін влада фактично безперешкодно зможе звільняти невигідних для неї суддів і призначати "своїх". Однак, чи не найбільше вони бояться того, що завдяки цим змінам влада зможе контролювати виборчий процес, тобто іншими словами намагатиметься сфабрикувати наступні парламентські вибори в 2019 році.

У контексті цього опозиціонери розглядають різні варіанти дій, починаючи від об'єднання в один масовий фронт, що збільшить можливість тиску на партію влади, і закінчуючи більш радикальними методами - блокуванням трибуни Сейму.

Польське суддівське середовище теж дуже активно критикує зміни. Наприклад, п'ятеро колишніх голів Конституційного суду в спільній заяві підкреслили, що без незалежної судової системи не існує правової держави.

КРИТИКА ЗАКОРДОНУ

Свої застереження щодо планів змін у судовій системі висловили й міжнародні організації. Зокрема, Amnesty  International у заяві підкреслила, що зміни ставлять під сумнів незалежність судів та суддів, підпорядковують їх законодавчій (парламенту) і виконавчій (міністру юстиції) владі. "Це створює значну загрозу для прав і свобод людини в Польщі", - наголосили в Amnesty International. Ця організація також нагадала, що й інші міжнародні інституції, зокрема Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ і Консультативна рада європейських суддів, також мають свої застереження до цих поправок. Amnesty International закликала польську владу, щоб реформа судової системи відбувалася з повагою до міжнародного права, прав людини і конституції.

Ряд партій Європарламенту висловили свою стурбованість із приводу законодавчих ініціатив PiS. Зокрема, голова Європейської народної партії в Європарламенті Манфред Вебер назвав кроки PiS переходом за "червону лінію". Єврокомісія цього тижня розгляне ситуацію щодо судових змін у Польщі у рамках процедури дотримання Польщею верховенства права. Цей механізм Брюссель увів в дію щодо Варшави ще на початку 2016 року, реагуючи на зміни до закону про Конституційний суд РП, що також тоді викликало політичні протести у Польщі. Варто відзначити, що тоді PiS також наполягав, що зміни не є антиконституційними і навіть запросив до Польщі для аналізу ситуації представників Венеціанської комісії. Представники цього дорадчого органу Ради Європи також висловили свої серйозні застереження до закону,  але Варшава тоді не дослухалася до цих порад, підкреслюючи їхній рекомендаційний характер, необов'язковий до виконання.

СТАВКА НА "ВУЛИЦЮ" І ЗАКОРДОН

Власне, парламентська опозиція у Польщі не має якихось особливих важелів впливу на ситуацію щодо зміни владою судової системи, адже арифметика є невблаганною: маючи більшість, PiS проголосує за будь-яке рішення в Сеймі й Сенаті, а президент найімовірніше підпише законодавчі зміни. Відтак, Качинський правий, що єдиною надією опозиції є "вулиця" і закордон. Утім і на вулицю опозиція і суддівська кола навряд чи можуть сьогодні розраховувати. Треба бути відвертими, поляки не дуже високо оцінюють роботу судів у Польщі і цю кон'юнктуру дуже добре відчуває партія влади. У цьому році діяльність судів негативно оцінили 49% поляків (на 9% більше ніж торік), позитивно - 28% (на 8% менше ніж у 2016 році). Тому, можна припустити, що більшість польського суспільства навіть з ентузіазмом може сприйняти законодавчі ініціативи влади у цій сфері, звісно, не вдаючись у такі незрозумілі для більшості "нюанси" як рівноправність гілок влади. Поляки могли б   запротестувати проти дій влади у випадку значного погіршення соціально-економічної ситуації у країні. Але цього поки що не спостерігається, та й партія влади зберігає стабільно високий рейтинг довіри населення - 30-35%, випереджаючи своїх найближчих конкурентів на 10-15%. Утім, це все може змінитися, якщо економічна ситуація у країні почне погіршуватися. Багато польських експертів роблять і такі прогнози.

А що стосується закордону, то критика Брюсселя навряд чи зупинить Варшаву. Польща й без того вже давно є в авангарді країн, які критикують Євросоюз за надмірний бюрократизм, вимагаючи реформи ЄС з метою більших повноважень для національних держав. Відтак, можна спрогнозувати подальше охолодження відносин на вісі Варшава-Брюссель. Це не дуже хороша новина для України, оскільки відповідно слабшатиме здатність Польщі лобіювати ті чи інші проукраїнські рішення в європейських інституціях. Компенсуючи охолодження відносин з ЄС, Варшава продовжуватиме робити ставку на регіональну співпрацю у рамках Вишеградської групи чи ініціативи "Трьох морів", а також посилення трансатлантичних зв'язків зі США. Нещодавній візит Трампа є для цього хорошою нагодою.

Досить сумнівні законодавчі зміни у функціонуванні судової системи Польщі посилять й без того значний вплив партії влади і, відповідно, послаблять опозицію. Утім, наскільки влада намагатиметься використати свій потенціал впливу над судовою системою країни і чи це в даному випадку справді є шляхом від демократії до повзучої диктатури стане остаточно зрозумілим у найближчому майбутньому, а особливо під час місцевих та парламентських виборів у 2018-му і 2019-му роках. Тоді ж стане очевидним, чи правильними є твердження, що Качинський є польським Ердоганом чи може навіть Януковичем.

Юрій Банахевич, Варшава.

Перше фото: Sejm RP/Rafał Zambrzycki


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-