- Перше, на що потрібно звернути увагу, – це звичайна кіберзлочинність проти конкретної людини. Чим більше ми використовуємо цифрові інструменти, тим більшими для нас є загрози. Вони стосуються безпеки наших даних, наших грошей. Нелегальна торгівля, продаж наркотиків, крадіжки грошей із банківських рахунків – це близько 400-450 млрд євро щороку. І це величезна сума. У зв'язку зі значними масштабами викликів, потрібно запроваджувати різні системи безпеки. Євросоюз зараз готує нову стратегію кібербезпеки, а оскільки цифрові виклики не мають кордонів, то необхідною є міждержавна співпраця. 

По-друге, слід звернути увагу на масштабніші загрози, наприклад застосування шкідливого програмного забезпечення типу Ransomware чи WannaCry, коли зловмисники змушували користувачів платити за розблокування електронних пристроїв, інфікованих вірусами. Чим більше на ринку біткойну (електронної валюти), тим легше здійснювати на ринку такого типу операції. Ми мали з цим справу кілька тижнів тому по всьому світі, коли раптом виявилося, що понад 200 тис. комп'ютерів у 150-ти країнах стали об’єктами кіберзлочину, зокрема частина системи охорони здоров'я Великої Британії. У справах кібербезпеки багато залежить від аналізу різного роду ризиків, що стосуються кампаній великих і малих, так й індивідуальних користувачів. 

- Про що ми повинні знати?

- Ми всі повинні усвідомлювати, що потрібно змінювати логіни й паролі, потрібно повністю відключати електронні засоби, не реагувати на різного роду провокації. Наприклад, я нещодавно отримав листа від Єврокомісії, що вона щось від мене хоче, і це без конкретного імені й прізвища посадової особи. Я відразу викинув цього листа до кошика.

- І це все робить одна й та ж країна...

- Росія безперервно веде кібервійну в Україні, і про це треба відверто говорити. Вона має дуже розвинуті інструменти для цього. Москва однією з перших створила фабрику тролів, які придумують різні події, а потім коментують їх. Колись досліджувався один факт: фейк, який створено тролем і який активно розповсюджується в Інтернеті, за 48 годин стає максимально публічним, і його коментує президент якоїсь країни. Тобто відбувається управління політикою, що дуже небезпечно. Тролі добре оплачуються, вони мають багато облич. Я це добре бачу по “хейтах” (мова ненависті) у себе в соцмережах. Наприклад, у своєму твіттері я спостерігаю, що хтось пише щось про мене, і ця особа має всього чотирьох осіб, які за ним стежать. А вчора чи позавчора вони активно писали у твіттері комусь іншому.

Фейкові новини зараз функціонують і як прибуткова бізнес-модель. Наприклад, македонці заробляли гроші на створенні контенту, в якому брехня поєднувалася з правдою (македонські програмісти з міста Велес торік робили інформаційні повідомлення в інтересах кампанії Дональда Трампа — ред.). 

Безумовно, зараз усі стають обережнішими і за допомогою факт-чекінгу перевіряють справжність інформації, яка вкидається до Інтернету.

- Але росіяни у питаннях розповсюдження дезінформації є неперевершеними.

- На мою думку, Росія є найактивнішою країною, яка веде першу настільки організовану інформаційну війну у кіберпросторі. 

Натомість, у випадку Росії – це спроба впливати на погляди людей. У Великій Британії – перед референдумом щодо виходу з ЄС, у Франції – під час виборів, у Голландії – напередодні референдуму щодо Угоди про асоціацію України з ЄС. На відміну від інших каналів комунікації, в Інтернеті повідомлення упродовж перших 10 хвилин може мати тисячі споживачів інформації, а за кілька годин – мільйони. Тому, обсяги впливу, створення емоційної напруженості в Інтернеті є набагато більшими за друковані ЗМІ, телебачення, радіо. У ЗМІ є видавці, редактори, які визначають надійність конкретної інформації. Натомість в Інтернеті важко контролювати надійність інформації, про факт-чекінг лише зараз починають говорити. Не йдеться про запровадження якоїсь форми цензури, але швидкість розповсюдження інформації і її впливу є величезною, і на це потрібно звертати увагу. 

Не маю жодних ілюзій, що за різними антипольськими заходами в Україні стоять російські гроші

У Росії, атакуючи чи впливаючи на людей інформацією, ставлять за мету знизити авторитет і довіру до української влади, президента, намагаються показати у максимально негативному світлі дії українців на сході України.

Росіяни також активно впливають фізично і у кібепросторі на польсько-українські відносини. Я не маю жодних ілюзій, що за різними антипольськими заходами в Україні стоять російські гроші. 

- Ви маєте на увазі, наприклад, постріл з гранатомета по генконсульству Польщі у Луцьку, підпал польської школи у Мостиськах?

- Саме так. Мені здається, що ми це повинні добре усвідомлювати. Не йдеться навіть про сам факт підпалу школи, а про те, що потім навколо цієї події створюється твітами чи постами у Фейсбуці, як інтерпретується. Якщо б такого роду подія сталася 20-30 років тому, то про це згадали б коротко на десятій сторінці газети, і з цього не було якого надзвичайного розголосу. Натомість зараз Інтернет є інструментом, який маловагомі події підвищує до рангу надважливих із метою роздмухування різноманітних емоцій у суспільстві. І власне тому я відверто кажу, що за цим стоять росіяни, оскільки вони хочуть, аби українсько-польські відносини були поганими, щоб Україна не могла трансформуватися.