Вибори в Британії: Чому Тереза Мей не виграє, чого хотіла

Вибори в Британії: Чому Тереза Мей не виграє, чого хотіла

1148
Ukrinform
Після виборів консерватори можуть не тільки не посилити позиції, а навпаки – втратити більшість

Консерваторів можна вважати найбільш вірогідними кандидатами на перемогу на парламентських виборах у Великій Британії 8 червня, але їхній відрив від лейбористів буде набагато меншим, аніж очікувалося у квітні.

НАВІЩО ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ?

Парламентські вибори у Британії, за графіком, мали пройти у 2020 році. Однак, у квітні прем’єр-міністр Тереза Мей винесла на розгляд парламенту пропозицію про позачергові вибори 8 червня цього року. Мей не приховувала, що її мета – отримати тверду підтримку виборців у своєму плані виходу країни з ЄС, зміцнити позицію на переговорах по Brexit та здобути більшого представництва своєї партії в парламенті. Нині Консервативна партія, лідером якої є Мей, має більшість із 650 місць у Палаті громад, однак із перевагою лише у 12 голосів. 

Очікування безумовної перемоги на той момент видавалися цілком виправданими. Адже, за опитуванням, консерватори випереджали свого найбільшого конкурента – Лейбористську партію – на цілих 20%. Відрив наближався до рекордного, і Мей пророкували тверду парламентську більшість на рівні тої, яку змогла здобути “залізна леді” Маргарет Тетчер на виборах у 1983 році. Тоді консерватори отримали перевагу в парламенті на понад 100 місць. 

Але протягом короткої двомісячної кампанії блискуча для Консервативної партії ситуація потрохи змінилась, і розрив із Лейбористською партією – почав зменшуватись.

ПОЗИЦІЇ КОНСЕРВАТОРІВ І ЛЕЙБОРИСТІВ ПО BREXIT

До трагічного теракту 3 червня в центрі Лондона, центральною темою нинішньої кампанії називали Brexit. Тут варто сказати, що обидві партії – як консерватори, так і лейбористи зараз виступають за втілення результатів референдуму та вихід Британії з ЄС. Різниця у підходах. 

Тереза Мей обрала різкий стиль, який називають “важким Брексітом”. Її план передбачає повний вихід з єдиного ринку ЄС, намір укласти якомога більш широку торговельну домовленість, а також готовність завершити дворічні переговори з ЄС взагалі без будь-якої угоди, якщо не вдасться дійти згоди щодо вигідного формату. 

Головні опоненти Мей називають такий підхід “нерозсудливим”. Лейбористи, у разі виграшу на виборах, обіцяють переписати план Мей та намагатися в переговорах з колишніми партнерами по ЄС зберегти якомога більше преференцій єдиного ринку.

ЗМІНА ФОКУСУ ЧЕРЕЗ ТЕРАКТИ

Два жахливі теракти, що сталися 22 травня у Манчестері та 3 червня у Лондоні й забрали життя десятків людей, майже повністю змістили суспільну дискусію з політичних питань на питання безпеки. Зокрема, після теракту в Лондоні опоненти звинуватили Мей, що саме під час її перебування на посту міністра внутрішніх справ, у країні відбулося суттєве урізання витрат на поліцію та кількості поліцейських. Консерватори ж у відповідь заявляють, що лідер лейбористів Джеремі Корбін сам виступав проти антитерористичного законодавства. 

Який вплив матиме ця дискусія на результат голосування в умовах, коли часу до дня виборів майже не залишилось, поки передбачити важко. Але саме їй в останні дні було відведено найбільше уваги.

НЕПОПУЛЯРНИЙ “ПОДАТОК”

Одним із значних “проколів” кампанії консерваторів, який негативно позначився на рейтингах, аналітики називають соціальну ініціативу Консервативної партії, зокрема, про оплату домашнього догляду за хворими та літніми людьми. План консерваторів полягав у тому, щоб люди, які потребують медичного піклування вдома, і які при цьому мають майно та заощадження більше як на 100 тис. фунтів, самі сплачували за догляд. 

Опоненти одразу ж охрестили таку ініціативу “податком на деменцію”, мотивуючи це тим, що саме люди, які страждають на цю старечу хворобу, найчастіше потребують домашнього догляду. Критики вказали, що така ініціатива ставить у нерівні умови хворих, що лікуються в лікарні, у порівнянні із прикутими до ліжка або вимушеними лікуватись вдома, а також що людям доведеться продати власні будинки, щоб розрахуватися за піклування. 

За кілька днів Мей довелося виправдовуватись, наполягаючи, що буде встановлено чіткий ліміт на суму сплачених коштів. Однак це також стало приводом для критики, оскільки такі заяви сприйняли як різку зміну в передвиборчій програмі.

ЗАХИСТ ВІД РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ

Втручання Росії у виборчий процес у Франції та США, побоювання кібератак на виборах у Нідерландах, природньо, примусило напружитись і британців. 

У травні медіапростір сколихнула заява міністра закордонних справ Бориса Джонсона, який назвав таку загрозу “цілком реальною”, згадавши не лише про французькі й американські президентські вибори, але й про “брудні дії” Путіна на заході Балкан. За словами британського міністра, мета таких дій – підірвати віру в демократію та демократичний процес. 

Водночас, міністр оборони Британії Майкл Феллон закликав бути пильними до будь-яких спроб Росії вплинути на виборчий процес. “Ми вжили кроки перед виборами 2015 року, щоб захистити нашу систему проти російського втручання включно із нашою демократичною системою. Цей захист залишається й зараз і ми, безумовно, будемо пильно слідкувати за будь-яким впливом, який ми бачили під час виборів на континенті та який, як стверджується, мав місце в США”, – процитувала британська газета The Telegraph слова Феллона.

НЕПЕВНА СОЦІОЛОГІЯ

Опитування минулих тижнів констатували зменшення розриву між консерваторами і лейбористами. Більше того, за даними кількох соцдосліджень, після виборів консерватори можуть не просто не посилити позиції, а навпаки – втратити більшість. За таких обставин консерваторам, попри очікування Мей, доведеться формувати уряд з іншими партіями. А це, звичайно, не те, на що розраховувала британський прем’єр, оголошуючи вибори. 

Водночас, експерти нагадують про випадки невірних прогнозів, зроблених на основі соцдосліджень. Зокрема, на попередніх виборах соціологи в один голос пророкували багатопартійний уряд, але консерватори на чолі з Кемероном змогли самостійно здобути перемогу. 

Хто не переміг би на виборах і не зайняв офіс на Даунінг стріт, головні теми цієї виборчої кампанії – розрив десятиліттями сформованого партнерства з ЄС і серйозність терористичної загрози – тривалий час залишатимуться визначальними у британській політиці. 

Марина Гонта, Гаага


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-