Система освіти Фінляндії - у гонитві за лідерством

1842
Ukrinform
Маючи стабільно високі показники, Суомі продовжує удосконалення освітніх програм

1 червня, календарний початок літа – день, який асоціюється з дитинством, школою не менше, ніж 1 вересня. Не випадково, що саме вцього дня у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, відзначається Міжнародний день захисту дітей. І саме цього дня природно поговорити про школу, про різні системи освіти, звертаючи увагу, звичайно ж, на тих, кого вважають лідерами. Фінляндія – одна з таких країн.

У 1997 році була розроблена, а з 2000 року кожні три роки почала застосовуватися на практиці стандартизована програма оцінки знань учнів у різних країнах. Programme for International Student Assessment, PISA / Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів. Оцінювання проводиться за трьома категоріями. Reading (читання та інтерпретація" – по-нашому -гуманітарні науки). Maths (математика). Science (власне, "наука", по-нашому – природничі науки).

Фінляндія за перших же оцінюваннь посіла перші (Reading, Science) та другі (Maths) місця. Що було досить дивно для експертів, оскільки в цій країні традиційно короткий шкільний день, тривалі канікули (літні – 10 тижнів) і порівняно невеликі домашні завдання. Але при цьому такі результати.

ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ ТА ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА

У Російській імперії Фінляндія була регіоном з найвищим у середньому рівнем грамотності, освіченості (наприкінці XVIII століття, ще за шведів, грамотність вже перевищила 50%; а у середині XIX століття стала майже повною – до 90%). З 1921 року загальна первинна освіта, що забезпечує грамотність, було законодавчо закріплена як обов'язкова. Плани реформ, які планувалися в 30-ті роки, були перервані спочатку загальноєвропейською економічною депресією, а потім Другою світовою війною, яка для Фінляндії почалася з радянської агресії у 1939 році. Під час двох кровопролитних воєн країні вдалося відстояти суверенітет (на відміну від Східної Європи, над якою опустилася "залізна завіса"). Вплив агресивного сусіда, Радянського Союзу, обмежувався нав'язаною політикою нейтралітету та тісними зв'язками з неефективною, дефіцитно-плановою економікою.

При цьому в післявоєнній історії Фінляндії велику роль відігравав соціальний аспект. З 1948 року були закріплені обов'язкові безкоштовні шкільні обіди (поступово до цього додавалося і багато іншого – якісне медичне обслуговування, витрати на транспорт або гуртожиток для регіонів з розрідженою мережею шкіл). Однак досить велике соціальне розшарування все ще залишалося, оскільки дітям з небагатих сімей важко було отримати платну освіту вищих рівнів.

У 50-60-ті роки накопичувалися і проводилися поступові зміни. І, нарешті, у 1972-1977 роках безкоштовна 9-річна школа стала обов'язковою. Реформа почалася у 1972 році з півночі – з Лапландії, де більш суворі природні умови та розріджене населення, і закінчилася у столичному регіоні у 1977-му.

Так склалася нинішня система так званої "початкової школи" – дев'ятирічки. Вона починається з семи років. Але, крім того, впроваджена система дошкільної освіти.

Взагалі, з 1990 року у Фінляндії забезпечується високоякісний загальнодоступний безкоштовний денний догляд за дітьми у віці від восьми місяців. А з 1996 року – ще й рік "дошкільної освіти / дитячого садка". Це навчання не є обов'язковим, але використовується практично всіма. Основне завдання учнів дитячих садків – "навчитися вчитися".

ТРИ СТУПЕНІ – 1+9+3

Тобто, з шести років можна пройти попередню освіту – за вибором у дитячому саду, сімейному дитячому садочку або школі. Вважається, що у Фінляндії дитячі садки дуже високої якості, у них не лише формально навчають читанню й математиці, але розвивають навички співпраці та спілкування. При цьому одним із пріоритетних завдань є повага до індивідуальності кожної дитини, її особистісних якостей. Замість формального навчання читанню й лічбі перевага надається урокам про природу, тварин і "колу життя / життєвим циклам", а також матеріалознавству.

Фото: http://www.e-xecutive.ru

Здавна особлива увага приділяється формуванню культури читання. Обов'язковою частиною "материнського пакета" є три книги, які видаються батькам дитини, по одній для кожного батька і одна книга для підростаючої дитини. (І навіть в епоху гаджетів Фінляндія залишається лідером щодо видання дитячої літератури для різних вікових груп).

Далі – обов'язкова освіта триває з 7 до 16 років. Підручники, зошити, основне канцелярське приладдя є безкоштовними. У 3 класі починається вивчення англійської мови, у 4 класі дитина вибирає факультативну іноземну мову (французька, німецька або російська). У 7 класі починається вивчення другої державної мови Фінляндії - pakkoruotsi / обов'язкова шведська.

У 2010-ті роки деякі фінські націоналістичні організації, молодіжний рух "Suomen Sisu" і популістська партія євроскептиків "Справжні фіни" (з 2015 року – має 37 місць з 200 у парламенті) почали боротьбу за скасування pakkoruotsi. Внаслідок чого це слово набуло негативного відтінку – "примусова шведська". Але поки що ці зміни провалені. (У школах зі шведською мовою освіти, а їх набагато менше, дзеркально - з 7-го класу вивчається фінська мова).

Після закінчення початкової школи йде другий ступінь освіти. Доводиться робити вибір – чи отримувати професійну освіту або продовжити навчання в ліцеї (академічні середні школи), де йде серйозна підготовка до вступу у вищу школу (класичні університети; університети прикладних наук, вони ж – політехніка).

У першому випадку можна продовжити навчання у професійно-технічних школах, професійному училищі або безпосередньо на виробництві (за особливим договором). А щоб піти в ліцей, потрібно показати досить високий ступінь підготовленості (він визначається за середнім балом оцінок у початковій школі).

При цьому описана система не є жорсткою, тупиковою для деяких гілок. Так, скажімо, випускники професійно-технічних училищ можуть офіційно претендувати на університет прикладних наук або, у деяких випадках, навіть на класичну університетську освіту. Також можна одночасно відвідувати як професійні, так і академічні середні школи. Навчання безкоштовне, охорона здоров'я і обід також безкоштовні. Проте книги та інші матеріали, приладдя вже потрібно купувати самостійно.

ШКОЛА ПО-ФІНСЬКИ

Класи у фінських школах невеликі – до двадцяти учнів.

Атмосфера всередині школи розслаблена і неформальна. Будівлі настільки чисті, що студенти часто ходять у шкарпетках і без взуття. Часто школи створюються за індивідуальними проектами, з попереднім обговоренням нюансів з педагогами та учнями.

 / Фото: infinland. net

Заходи на свіжому повітрі вітаються навіть за дуже прохолодної погоди (а в Суомі вона буває вельми суворою). Домашня робота мінімальна, щоб залишити час для позакласних, позапредметних занять. Серед них – кулінарія, столярні роботи, металообробка, текстиль. А також – заняття мистецтвом і музикою!

Фото: https://infokava.com

Любителі популярної музики, рок-музики добре знають про зліт фінських виконавців, рок-груп, що триває вже кілька десятиліть – HIM, Nightwish, Apocalyptica, The Rasmus, Lordi. Це не випадково. По суті, музична освіта у Фінляндії є своєрідною соціальною програмою, яка спрямовує діяльність молоді в творче, конструктивне русло.

Додатково до занять музикою в школі багато учнів відвідують численні спеціалізовані музшколи, які фінансуються державою. За невелику плату вони також можуть удосконалити навички гри на інструментах, вивчити основи сольфеджіо та теорії музики. Групам, які виникають стихійно, надаються майданчики для репетицій, а численні свята, конкурси, фестивалі дають можливість показати себе публіці.

Активно заохочується читання, як задоволення. Що важливо - ТБ показує іноземні програми мовами оригіналу, але з субтитрами. З одного боку, діти звикають читати навіть під час перегляду телевізора. З іншого, вони з раннього віку занурені в атмосферу іноземної мови (найчастіше англійської), її інтонацію, вимову. І це дуже допомагає при вивченні мови.

Специфічне у фінській школі відбувається оцінювання. У перші роки воно обмежується словесними формулюваннями, а формальні оцінки не виставляються. Початок чітко фіксованого оцінювання визначається локально в різних регіонах. Оцінки присуджуються за шкалою від 4 до 10. Як полубал виставляються плюс і мінус: "+" "-". Допускається як найвища оцінка "10+".

Якщо наприкінці весняного семестру учень школи отримує з конкретного предмету "4", то його зобов'язують за літо "підтягнути" предмет. Якщо учень отримує численні невисокі оцінки, то його, в принципі, можуть і залишити на другий рік. Але вважається, що набагато краще надати учню, який відстає, додаткову допомогу, репетиторство. У таких складних випадках рішення приймаються учителями та директором школи після спілкування з учнем та його батьками.

СЕНСАЦІЙНА РЕФОРМА

Ось уже кілька років, як у світових ЗМІ жваво обговорюється реформа, задумана у фінській системі освіти. Йдеться про те, що замість звичних предметів початкової фінської школи, як-от Біологія, Здоров'я, Фізика, Хімія, Математика, Історія, Географія, Соціологія, Етика, Мова та література, Музика, Іноземні мови тощо будуть братися окремі теми, явища, процеси. І комплексно розглядатися зі всіх боків.

 Фото: finland.fi

Наприклад, 5-й клас. На великому класному інтерактивному дисплеї 12-річним дітям показується відео: виверження Везувію та загибель Помпеї. Після чого з використанням планшетних комп'ютерів, які допомагають отримати додаткову інформацію, учні, згруповані у кілька осіб, спільно пишуть короткі твори-есе-дослідження, порівнюючи життя у стародавньому Римі з життям сучасної Фінляндії. Хтось порівнює римські лазні та сучасні курорти, хтось - Колізей і сучасні стадіони.

Тут, у класі стоїть тривимірний принтер, за допомогою якого школярі можуть відтворювати моделі римських будівель, порівняти їх з конструкційними особливостями сучасних будівель. Таким чином, діти 5-го класу отримують навички в області порівняльної культурології, комунікації, технології і методології дослідження. У такій роботі великим є елемент, як і ігри, розваги, так і самостійної роботи, творчості. Це початківці, але вже експерти.

Для доросліших дітей береться, наприклад, тема "Євросоюз". Вона розглядається комплексно, при цьому задіяні знання з мов, соціальних наук, історії, географії. Більш того, з'являється можливість оперативного реагування на виклики часу. У ті місяці, коли країни Західної Європи почав захльостувати потік нелегальних мігрантів, проектом, темою обговорення стала "Імміграція". 15-річні школярі проводили опитування на вулицях, щоб з'ясувати думку про імміграцію місцевих жителів, своїх земляків. Потім вони відвідали найближчий центр для нелегальних мігрантів, де розмовляли з його мешканцями, які очікують рішення щодо надання їм притулку у Фінляндії. Систематизовані результати роботи обговорювалися по відеозв'язку з учнями школи в Німеччині, де здійснювався подібний проект. Разом у проект включені: Німецька мова, Історія, Географія, Соціологія, Етика. І на виході – самостійне, фактично наукове гуманітарне дослідження.

А якщо йдеться про профорієнтаційну підготовку, то вибирається тема, курс вже цілком конкретний. Скажімо, "обслуговування у сфері громадського харчування". Тут також потрібна підготовка за окремими елементами найрізноманітніших предметів – математика, іноземні мови, навички ділового листування та спілкування.

Вже кілька років, як ця реформа поетапно втілюється в життя – в адаптивній, накопичувальній формі. Щорічно школи країни проводять у себе "період тематичного навчання", який триває кілька тижнів. І цей сегмент поступово збільшується. Повністю перейти на нову систему освіти планується до 2020 року.

ПЛЮСИ І МІНУСИ ПОН ПО-ФІНСЬКИ

У чому мета такої моделі викладання, яку фахівці називають проблемно-орієнтованим навчанням (ПНО)?

Пояснює професор педагогічної психології в університеті Гельсінкі Кірсті Лонка: "Раніше навчання завжди передбачало вивчення певних предметів і запам'ятовування величезної кількості фактів, наприклад, граматики або арифметики, – до цього додавалися інші предмети, наприклад, суспільствознавство. Але в реальному житті наш мозок поводиться інакше – ми не мислимо в категоріях окремих предметів, наша розумова діяльність носить синтетичний характер або холістичний. А якщо задуматися про проблеми сучасного світу – глобальні кризи, міграція, економіка, "епоха постправди", – з'ясовується, що ми не готуємо наших дітей до зіткнення з цим новим інтеркультурним світом. Я вважаю, що було б серйозною помилкою вселяти нашим дітям, що вони будуть жити в простому і зрозумілому світі, і що якщо вони завчать певну кількість фактів, то все буде в порядку. Ми хочемо вчити їх думати, вчити їх розуміти - саме це і є найважливішим у нашій системі. Це також приносить учням задоволення і відчуття повноти і щастя життя".

Є, однак, у цієї системи і скептики, критики. Є побоювання, що одержані таким чином знання не будуть достатньо системними, глибокими для тих, хто захоче потім перейти до вищої освіти. До того ж груповий метод навчання збільшує розрив між менш і більш здібними учнями (пасивність одних і активність інших згладжуються усередненими результатами, представленими групою). А Фінляндія завжди пишалася тим, що у минулому цей розрив був мінімальним.

Об'єктивно кажучи, подібні експерименти не нові, сто років тому вони вже були. У тому ж СРСР у 20-ті роки проектний метод, бригадний метод навчання використовувалися дуже широко. Результати були плачевними - безграмотність і окозамилювання, замасковані ідеологічною тріскотнею. Після чого довелося повернутися до звичної класно-урочної системи (при її розгортанні та вдосконаленні більшовики використовували розробки кадетів – Партії конституційних демократів).

Є й зовсім свіжі негативні приклади. У 2014-2016 роках метод ПОН випробовувався у 24 британських школах на учнів різних рівнів здібностей у віці 10-11 років. Правда, багато хто з шкіл вийшли з експерименту, не закінчивши його. У них не вистачило ресурсів на реалізацію. Так що чистота експерименту виявилася порушеною. Але його уламки, що збереглися, показали, що ПОН, нібито, не справило позитивного впливу на рівень грамотності учнів і на їхню мотивацію при навчанні та відвідуванні школи.

Однак у Фінляндії, як і раніше, вважають експеримент необхідним. Які є підстави для цього?

Мінливий світ постправди.
Європа, яку змінює імміграція.
Життя, що перетворюються високими технологіями, насамперед інформаційними.

Ті, хто проводять експеримент, вважають, що просто треба визначити оптимальне співвідношення компонентів – основ фундаментальних знань і прикладного проектування, групової роботи та індивідуальної, числового оцінювання та морального заохочення тощо.

І ще... У Фінляндії про це не говорять, але, можливо, саме це є одним із факторів, які заохочують до експерименту.

За останні роки у рейтингу PISA Фінляндія припинила займати найвищі рядки. До традиційних суперників зі Сходу (Сінгапур – лідер підрахунку 2015 року за всіма трьома позиціями; Гонконг – другий в Reading і Maths), що потіснили їх, додалися європейські сусіди, передусім Естонія. Правда, фінські відповідальні особи кажуть, що про рейтинги та підрахунки взагалі не думають. Але, можливо, при цьому трохи лукавлять і все ж таки хочуть знову опинитися на самій верхівці списку, як це було у "нульових".

До речі, у підрахунку рейтингів PISA у 2018 році вперше візьме участь Україна. Дуже цікаво буде дізнатися, на якому місці опинимося.

Олег Кудрін, Рига.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-