Польща і корупція: Життя чиновників «відкриють» законом

Польща і корупція: Життя чиновників «відкриють» законом

Аналітика
1248
Ukrinform
15% поляків вважають корупцію однією з найсерйозніших проблем у країні

Корупція сьогодні - не лише явище, що віддзеркалює суспільні відносини, її існування підриває довіру громадян до держави і налаштовує суспільні групи одні проти одних. У глобальному аспекті країнам з високим рівнем корупції нічого сподіватися на іноземні інвестиції, кредити міжнародних фінансових інституцій. Це українці вже добре усвідомили.

Нам, на шляху боротьби з корупцією, варто придивитися до досвіду країн, близьких географічно й ментально. У цьому контексті цікава Польща, історія боротьби з корупцією якої повчальна, подекуди кумедна, а моментами - за нею можна писати сценарії голлівудських фільмів. Тут безліч драматичних сюжетів, наприклад, втрата перспективного політичного майбутнього за відносно недорогий  годинник, корупційні афери з любовним відтінком чи то судові вироки для футбольної команди.

ІНДЕКС КОРУПЦІЇ  Й ОСНОВНІ ТРЕНДИ

Щорічний індекс корупції Transparency International cвідчить про те, що за результатами 2016 року Польща у цьому рейтингу посіла 29 місце у світі, випереджаючи Україну аж на 100 позицій (130 місце).

Польща уперше з'явилася в цьому дослідженні в 2005 році, посідаючи тоді 70-те місце. Відтоді, країна повільно, але впевнено піднімалася у цьому рейтингу і зараз в регіоні Центрально-Східної Європи вважається одним з лідерів. Однак, це навряд чи може бути чинником самозаспокоєння в Польщі, адже, згідно з тим же дослідженням Transparency International, 15% поляків усе ще продовжують вважати корупцію однією з найсерйозніших проблем у країні.

За даними міністерства юстиції Польщі, в 2015 році у країні зареєстровано близько 18 тис. корупційних злочинів. Вироки у справах тоді почули понад 2,4 тис. осіб. Однак, в основному це штрафи або умовні терміни ув'язнення. Небо у клітинку за корупцію побачила лише 41 особа. Середньостатистичний польський корупціонер - це чоловік віком 30-39 років, найпоширеніші види корупції: вручення хабарів (50%) або неправдиві свідчення у майновій декларації (20%). Цікаво, що корупційні злочини непоодинокі й серед осіб, покликаних з нею боротися. До прикладу, серед злочинів, які в 2015 році вчинили представники поліції, 20% були пов'язані з корупцією.

Місцеві експерти вважають, що хоч міжнародні показники позитивні для країни, та боротьба з корупцією - це постійний рух уперед: необхідно вдосконалювати законодавство і процедури боротьби з корупцією, підлаштовуючи його під нові виклики у цій сфері. Потрібно також  підвищувати свідомість суспільства, його поінформованість щодо того, наскільки значною є і може бути проблема корупції як суспільного явища, як з нею боротися і яким є значення кожного громадянина  у цьому процесі.

АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА АБО ВСІ ПІД КОНТРОЛЕМ

У Польщі боротьбою з корупцією на усіх рівнях, як в органах центральної та місцевої влади, бізнес-структурах тощо займаються три інституції - Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ), Агенція внутрішньої безпеки (АВБ) та Центральне слідче бюро поліції (ЦСБП). Різниця між ними полягає в тому, що на відміну від ЦАБ, для якого протидія корупції на всіх рівнях є основним завданням, для АВБ і  ЦСБП - це лише одне із завдань, при цьому не найголовніше. Зокрема,  Агенція внутрішньої безпеки займається податковими зловживаннями значних масштабів, які шкодять інтересам країни, і корупційними злочинами чиновників високого рангу. Натомість, слідче бюро поліції протидіє злочинам щодо незаконної співпраці влади чи бізнесу з криміналітетом.

Водночас, антикорупційне бюро - відносно новий орган, створений у 2006 році. Тут працюють 880 осіб, а бюджет складає понад 150 млн злотих (приблизно 38 млн дол. США). Лозунг органу "Боротьба з корупцією - наша спільна справа" підкреслює вагу і значення цього процесу для інтересів як держави, так і всіх громадян.

Ще одним важливим органом в системі протидії корупції у Польщі є управління податкового контролю, яке підпорядковується міністерству фінансів. Його завдання - перевірка майнових декларацій публічних осіб та їхніх найближчих родичів, які щороку в Польщі, поряд з першими особами держави, зобов'язані оприлюднювати міністри, депутати і сенатори, судді і прокурори, представники органів місцевого самоврядування.

Заповнення податкових декларацій у Польщі - обов'язок не лише юридичних, але й фізичних осіб, які працюють і сплачують податки. Щороку до кінця квітня вони подають до місцевих управлінь податкового контролю декларації про свої заробітки за попередній рік. Тому, на практиці не лише чиновники державного чи місцевого рівнів можуть опинитися у фокусі уваги антикорупційних органів. Якщо у будь-якої особи буде помічено різницю  між фактичним і задекларованим рівнем доходів, то це може стати предметом ретельнішого контролю з боку податкових й антикорупційних органів.

У рамках боротьби з корупцією польська влада намагається не стояти на місці. У січні цього року міністр-координатор з питань роботи спецслужб в польському уряді Міхал Камінський заявив, що основними завданнями підпорядкованих йому органів, на рівні із захистом суверенітету і протидії тероризму, буде боротьба з корупцією. Міністр також анонсував роботу над підготовкою закону про "відкритість життя службовців", який регулюватиме явність майнових декларацій публічних осіб. Крім того, цей закон має узагальнити антикорупційні положення різних нормативних актів та гарантуватиме правовий захист громадянину, який повідомляє відповідні органи про зловживання чи корупційні злочини у своєму оточенні чи місці праці.

"АГЕНТ ТОМЕК", ПОЛЮВАННЯ НА КВАСНЄВСЬКОГО І ГОДИННИК МІНІСТРА НОВАКА

Польща - не Південна Корея і навіть не Румунія, де затримання президентів і прем'єр-міністрів чи інших осіб високого рівня є мало не звичайною практикою. Але попри це, антикорупційне бюро за свій 10-річний термін існування має за собою багато гучних справ, затримань і навіть скандалів.

У перший рік свого існування функціонери органу затримали звільненого незадовго до цього міністра спорту Томаша Ліпця, який згодом потрапив за грати на 3,5 років за отримання хабара у розмірі 100 тис. злотих (понад 25 тис. дол. США). В 2009 році бюро розпочало слідство проти лідера фракції правлячої на той час партії "Громадянська платформа" в Сеймі   Збігнєва Хлебовського, якого підозрювали у лобіюванні інтересів грального бізнесу в Польщі. Остаточно, провину впливового політика доведено не було, але у зв'язку із скандалом він втратив позиції у партії і згодом змушений був залишити політику.

У 2013 році у Польщі гучною була справа нинішнього глави "Укравтодору" Славоміра Новака, який тоді займав посаду міністра транспорту Польщі. Антикорупційні органи закидали міністру те, що він не вписав у майнову декларацію годинника вартістю понад 10 тис. злотих (понад 2,5 тис. дол. США) й отриманий у лізинг автомобіль Volvo. Cудова тяганина по справі Новака тривала два роки: спочатку суд визнав його провину, але після поданої апеляції усе ж прихилився до його аргументів й очистив від звинувачень. Утім, до польської політики Новак вже не повернувся.

Упродовж багатьох років тривають антикорупційні розслідування у польському футболі, де фігурантами є десятки футболістів, суддів та функціонерів різного рівня. Загалом, йдеться про "купівлю" футбольних матчів, до чого причетними були цілі команди в різних лігах. На початку січня цього року «крапку» поставлено у резонансній справі футболістів клубу GKS (Белхатув), які, борючись за путівку у вищий дивізіон польського футбольного чемпіонату у сезонах 2003-2005 років, хотіли "купити" результати 31-го матчу. У підсумку, до умовних термінів ув'язнення та виплати штрафів засуджено 11 футболістів, серед яких і колишні гравці збірної Польщі.

Чи не найгучнішою в історії антикорупційного бюро є діяльність "агента Томека" - оперативного співпрацівника цього органу Томаша Качмарека, який мав декілька прізвищ і працював у вищих сферах під прикриттям впливового бізнесмена.  Він був фігурантом кількох скандальних справ з любовним відтінком, коли залицявся до своїх «жертв», схиляючи їх до корупційних діянь. Зокрема особисту привабливість «агент Томек» застосував у справі щодо затримання чинного на той час депутата Сейму Беати Савіцької за отримання нею хабара і втручання у тендерну процедуру. За схожим сценарієм "агент Томек" також намагався вручити хабар відомій польській селебріті і телепродюсеру українського походження Вероніці Марчук за сприяння у приватизації будинку у центрі міста. Антикорупційне бюро тоді затримало нинішнього працівника "Укрзалізниці" у команді Войцеха Балчуна, але згодом очистило її від звинувачень за відсутністю складу злочину.

"Агент Томек" був фігурантом справи щодо намагання звинуватити  екс-президента Александера Кваснєвського та його дружину Йоланту у володінні великим заміським маєтком, записаним на підставну особу. Утім, причетність Кваснєвських до власності маєтку не було доведено.  Після викриття діяльності "агента Томека" і звинувачень на його адресу у незаконних діях (він намагався схиляти осіб до корупції, що давало можливість зловити осіб на "гарячому") Томаш Качмарек подався у політику і навіть став депутатом Сейму. Щоправда, згодом він здав депутатський мандат, мотивуючи це особистими причинами. В 2014 році варшавська прокуратура відкрила провадження вже проти нього, саме за перевищення повноважень у справах сім'ї Кваснєвських та Марчук.

Утім, випадок  з "агентом Томеком" винятковий. Антикорупційні органи Польщі діють досить справно,  і що головне - загалом не викликаючи застережень до своєї роботи.

Звичайно, періодично з'являються звинувачення з боку опозиційних політиків у використанні владою антикорупційних органів у політичній боротьбі. Але у Польщі існує досить багато запобіжників, які дозволяють "відсіяти зерно від полови", тобто реальні звинувачення від надуманих. Чи не щодня у публічному просторі без надмірного піару з'являються повідомлення про затримання судді, митника чи працівника якогось міністерства у підозрі за скоєння корупційних дій, чи проведення поглибленої перевірки майнової декларації якогось політика. А значить, польські антикорупціонери пильності не втрачають. Це дає громадянам країни упевненість у тому, що перед законом усі рівні, посилюючи відчуття соціальної справедливості.

Юрій Банахевич, Варшава.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-