Президент – до Росії, прем'єр – до Європи. Що чекає Молдову? - 25.02.2017 09:00 — Новини Укрінформ
Президент – до Росії, прем'єр – до Європи. Що чекає Молдову?

Президент – до Росії, прем'єр – до Європи. Що чекає Молдову?

2145
Ukrinform
Єдиний позитив від першої зустрічі керівників країни - усі визнали необхідність майбутнього діалогу

Тиждень, що минає, у політичному житті Молдови ознаменувався першою з моменту обрання Ігоря Додона тристоронньою зустріччю президента, спікера та прем'єра. На перший погляд, нічого екстраординарного: перші особи проводять подібні зустрічі у будь-якій, окремо взятій державі регулярно. Але не у Молдові, де після президентських виборів правляча коаліція виступає за продовження курсу країни на європейську інтеграцію та зближення з ЄС, а президент і його команда прагнуть до активного зближення з Росією та Євразійським союзом.

Журналістам довелося кілька годин млосно чекати результатів зустрічі. Надії були великі... Але не сталося. Результат не просто розчарував, але і спантеличив.

БЕЗ ОСОБЛИВИХ ІЛЮЗІЙ

Як відомо, до зустрічі зі спікером і прем'єром (зустріч відкладати далі було просто не можна) президент встиг побувати в Москві та Брюсселі, де він зустрівся з керівництвом РФ і ЄС, відвідав Іран, де брав участь у відкритті чемпіонату світу з шахів (Ігор Додон - президент Національної шахової федерації). Правда, анонсовані раніше візити до найближчих сусідів - в Україну та Румунію, поки тільки в проекті.

Але свій перший візит, як його назвав сам президент Ігор Додон, нехай і неформальний, він здійснив до Придністров'я, де привітав нового лідера невизнаного регіону Вадима Красносельського з перемогою на так званих президентських виборах. При цьому, ще до поїздки до Придністров'я він встиг заявити, що Молдова зобов'язана вибачитися перед Придністров'ям за збройний конфлікт 1992 року, що викликало шквал критики на його адресу. Причому, не тільки з боку опонентів молдавського президента та учасників збройного протистояння на Дністрі.

Дещо раніше президент переставив букви в найменуванні на президентському сайті (з румунської на молдавську) та зняв з резиденції прапор Євросоюзу. Життя молдаван, правда, від цього відразу кращим не стало, але швидко, як відомо, тільки «говориться, а не робиться».

Звичайно, особливих ілюзій щодо позитивних підсумків зустрічі президента, спікера та прем'єра не мали ні журналісти, ні експерти, ні самі учасники зустрічі. Тим не менш, передбачалося, що, перейнявшись долею країни і майбутнім її громадян, керівники все ж таки знайдуть «золоту середину» і, відійшовши від власних амбіцій, поділяться своїм баченням майбутнього. Аж ніяк. Єдиний позитив від першої (дасть Бог, не останньої зустрічі керівників країни – усі визнали необхідність майбутнього діалогу. І тільки.

Народна мудрість говорить, що поки пани б'ються, в мужиків чуби тріщать. Поки президент, спікер і прем'єр думали, як управляти країною далі, інформаційні стрічки донесли повідомлення про чергове, майже подвійне збільшення тарифів на медичні послуги. Наприклад, одне ліжкомісце в кардіології відтепер буде коштувати трохи більше 20 євро на добу, а в реанімацію взагалі краще не потрапляти: доба перебування - 50 євро. Раніше жартували, що померти дорого, треба лікуватися, то тепер і лікуватися - не найдешевше задоволення. А консультація стоматолога подорожчала в п'ять разів (з 21 до 107 леїв). Відразу ж народився ще один афоризм: «Відкривати рот обходиться все дорожче».

Через це геополітичний вектор країни якось побляк, а проблема високих тарифів на медичні послуги зайняла в країні друге за значенням місце після крадіжки мільярда.

ПРИДНІСТРОВ'Я ЯК ОБ'ЄДНУЮЧИЙ ФАКТОР...

Від зустрічі трьох керівників журналісти та експерти, які знають ситуацію в країні, звичайно, не чекали чудес. Однак, деякі заяви на брифінгу все ж дають надію. Спікер парламенту Андріан Канду, наприклад, зазначив, що при тому, що не особливо сподівався на досягнення якихось конкретних результатів, вважає, що сам факт діалогу між представниками трьох гілок є позитивним, так як є надія, що під час цього діалогу вдасться знайти спільні точки дотику. Обнадійливо.

Про корисність діалогу, незважаючи на кардинально протилежні погляди з питань геополітичної орієнтації Молдови, говорили також Ігор Додон і прем'єр-міністр Павло Філіп, які при всіх існуючих розбіжностях, визнали необхідність об'єднання зусиль щодо Придністровського врегулювання. Як результат, досягнута домовленість про створення робочої групи з представників президентури, парламенту та уряду для розробки комплексу заходів щодо Придністровського врегулювання.

Безумовно, таке рішення напрошувалося на папір дещо раніше, у перші дні після обрання президента країни. Тим не менше, краще пізніше, ніж ніколи.

КОЖЕН «НА СВОЇЙ ХВИЛІ»

На цьому, мабуть, плюси від зустрічі трьох лідерів закінчуються. Президент наполягає на своєму: розширення повноважень, які дали б йому право розпустити (сьогодні й зараз!) парламент, розгляд можливості повернення до президентської форми правління, проведення дострокових парламентських виборів. Також він не має наміру відмовитися і від ідеї анулювання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а у квітні вже готується підписати Меморандум про співпрацю з Євразійським союзом, який, за його словами, не суперечить асоціації Молдови з Євросоюзом.

При цьому, Ігор Додон уникає говорити про наслідки таких кроків, як дострокові вибори, розпуск парламенту і, тим більше, анулювання Угоди про асоціацію з ЄС. Не секрет, що денонсація асоціацію з ЄС, про яку так часто говорить молдовський президент, може відразу обрубати всі джерела зовнішнього фінансування країни. Доречно у зв'язку з цим нагадати, що за останні дев'ять років Молдова від західних партнерів отримала фінансову допомогу у розмірі понад два мільярди євро. Для порівняння: з боку Євразійського союзу до республіки «не припливла» жодна копійчина. Не кажучи вже про те, що скасування Угоди про асоціацію автоматично потягне за собою і скасування безвізового режиму з ЄС. Складно навіть уявити, як «відгукнеться» це громадянам Молдови, які ось вже кілька років відвідують країни ЄС без віз.

При цьому, представники правлячої коаліції жодним чином не відмовляються від пропозицій про співпрацю з державами, що входять в Євразійський союз. Причому, це співробітництво і сьогодні досить успішно розвивається - і з Білоруссю, і з Казахстаном, і з Росією, про що говорить велика кількість вже підписаних між країнами угод. То ж для чого, питається, шукати добра від добра?

Дострокові вибори? Поки аргументи на користь їхнього проведення також не були озвучені. Тим більше, що згідно з чинним законодавством, на сьогодні немає і конституційних передумов для їхнього проведення. А зайве витрачання трьох-чотирьох мільйонів євро на дострокові парламентські вибори, не кажучи вже про час, який буде втрачено на їхню організацію та проведення, і справді, може серйозно похитнути «беспротестне» життя, яке з трудом установилося в країні. Адже всього рік тому Молдову «штормило» від мітингових пристрастей, а протягом року змінилося кілька прем'єрів.

Звичайно, не все так просто і спокійно в Молдові. І будувати сьогодні «оптимістичні» прогнози неможливо, тому що стрімке підвищення тарифів та цін на продукти першої необхідності не зможе довго тримати ситуацію в рівновазі. Кожен день приносить «сюрпризи». І поки керівництво країни думає над геополітичним вектором, крім різкого подорожчання на медичні послуги, національне агентство по регулюванню в енергетиці сповістило про чергове збільшення цін на ПММ. Ці звістки, треба сказати, приходять з дивовижною регулярністю, причому «регулювання» відбувається виключно у бік подорожчання.

Реакція, відповідно, не змусила себе чекати. На першому після канікул засіданні парламенту депутат від партії соціалістів наголосив, що «проблема високих тарифів на медичні послуги набуває особливого значення в країні, не рахуючи крадіжки з бюджету мільярда доларів».

Соціалісти обурилися, що на фоні зростання цін в цілому і високої захворюваності населення, на фоні того, що в лікарнях скорочується кількість місць, планується ліквідація низки закладів, що поліс медичного страхування має дуже низьку функціональність, що і так породжує безліч скарг, уряд підвищує у 4-5 разів медичні послуги та запропонували оголосити вотум недовіри міністру охорони здоров'я Руксанді Главан.

Приводів для оптимізму, як кажуть, недостатньо. Тому що при всій важливості правильного вибору зовнішнього геополітичного вектора країни, проблеми всередині країни теж потребують діалогу на найвищому рівні.

Зінаїда Гурська, Кишинів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>