Мюнхен-2017: проблеми визначені, рішення не знайдені
Затишний готель «Баварський двір» у центрі Мюнхена вже багато років поспіль перетворюється на вихідні в середині лютого на центр обговорення найнагальніших проблем глобальної політики. Сюди з'їжджаються політики, експерти «мозкових центрів», бізнесмени та журналісти.
Цьогоріч про важливе міркували близько 500 осіб, серед яких понад 30 глав держав і урядів і майже 80 міністрів закордонних справ, міністрів оборони країн Європи і США. Питання, як зазвичай, піднімалися, відповіді якщо і знаходилися, то не факт, що будуть втілені в життя; розбіжності залишалися. Але, як кажуть, важливо вже хоча б почути один одного.
Очевидним є те, що стало зрозуміло європейцям і так вже деякий час назад: Америка - це дуже добре, але час вже покладатися на свої власні сили. Тема трансатлантичного партнерства зі зрозумілих причин переважала на форумі, який по суті став першим публічним виходом чиновників нової американський адміністрації в Європі.
«У світі панує велика невпевненість. Це найбільш очікувана Мюнхенська конференція з безпеки за багато років», - сказав її голова Вольфганг Ішингер. На жаль, останнім часом, говорити це він змушений вже не перший рік.
УКРАЇНА: ПОТУЖНИЙ СИГНАЛ СВІТОВОЇ СОЛІДАРНОСТІ
Україна була однією з найважливіших тем цьогорічної конференції, навіть якщо була присутня в деяких дискусіях «невидимо». Країна, як завжди, була представлена чималою кількістю людей, частина з яких приїхала у складі офіційної делегації, частина - за ініціативою Віктора Пінчука, а частина - за своєї власної.
Президент Порошенко був присутній і виступав на форумі третій рік поспіль. Що зовсім не дивно. Цього разу - на панелі, присвяченій майбутньому Європи. З дуже багатьма у залі вітався як зі старими знайомими. З деякими навіть по-дружньому обійнявся, наприклад з Наталією Яресько та Джоном МакКейном, з останнім особливо міцно. Вони і під час панелі підтримували один одного.
Дуже важливою була двостороння зустріч у Мюнхені між Порошенком і новим віце-президентом США Майком Пенсом. Вона тривала довше запланованого і, судячи з усього, порадувала українського лідера, який, за його словами, отримав слова повної підтримки України в майбутньому, запевнення в тому, що ніяких угод по Україні за спиною самої України не буде. Та й сам Пенс з трибуни запевнив у такій підтримці.
Її обіцяли і гості «Українського ланчу» - політики в основному з приставкою «екс», але які продовжують зберігати вплив. Організатором заходу, першого, до речі, подібного у Мюнхені, але очевидно не останнього, виступив відомий підприємець Віктор Пінчук та «Ялтинська стратегія» (YES). Девіз ланчу: «Безпека України в мінливому світовому порядку». Поки гості споживали їжу, на теми місця України у світовій конфігурації безпеки, перспектив реалізації Мінських угод і врегулювання конфлікту на сході країни міркували колишній генсек НАТО Андерс фон Расмуссен і колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
Зізнаюся, до кінця дослухати їхні міркування не вдалося, оскільки труба покликала на зустріч «Нормандської четвірки» на рівні глав МЗС. Як і минулого року, Мюнхенську конференцію використовували як можливість для проведення такої зустрічі. Тим більше, що цього разу, на жаль, і привід утворився - різка ескалація в Авдіївці. Примітно, що на цю зустріч Клімкін прийшов разом з німецьким колегою Зігмар Габріель. Проходила вона, як потім відмітив український міністр журналістам, «за 40-градусної температури». І це при тому, що він сам на той момент навіть не знав про гучний указ Путіна про визнання документів Л/ДНР. Інакше, запевняє дипломат, повів би себе жорсткіше.
Глави МЗС Франції та ФРН вийшли після завершення до преси разом, і Габріель коротенько виклав суть недовгих переговорів: до обміну полоненими треба активніше підключати Червоний Хрест, слід використовувати весь наявний вплив для виконання досягнутого робочою групою у Мінську рішення про припинення (чергове) вогню з 20 лютого. При цьому і він, і канцлер ФРН Ангела Меркель, у своїх виступах визнали, що ніякого політичного процесу під триваючими обстрілами і без відводу важких озброєнь бути не може.
РОСІЯ: «ХОЛОДНА ВІЙНА» НА ВЛАСНОМУ ФРОНТІ
Сергій Лавров, судячи з відсутності в Інтернеті повідомлень російських ЗМІ, коментувати зустріч не став зовсім. А йшов він на неї в доброму гуморі, радісно посміхаючись і навіть привітався з журналістами... Напевно, був задоволений виступом, який тільки-но завершився. У ньому він налякав Захід обіцянкою, що Росія «своїх санкцій не зніме з Євросоюзу, поки Мінські домовленості не будуть виконані».
У цілому тональність виступу нічим особливо не відрізнялася від того, що говорив роком раніше прем'єр Медведєв, а до нього інші політики - і так повертаючись до знаменитої мюнхенської промови Володимира Путіна 10-річної давності. Основний сенс: «холодна війна», схоже, не закінчилася. Але провину за це в Кремлі покладають виключно на Захід з його "агресивним блоком НАТО", який єдино, а зовсім не Росія, розхитує ситуацію та намагається вести діалог з позиції сили.
Але зустрітися з Генсеком цього самого Альянсу Йєнсом Столтенбергом довелося. Причому це стало першим рандеву російського міністра в Мюнхені. Коментарів теж практично ніяких. Але і так зрозуміло, що на дипломатичній мові це називається: треба підтримувати співробітництво заради загального блага.
Ангела Меркель, якої минулого року на конференції не було, у своєму виступі визнала: «За останні 25 років ми так і не змогли встановити стабільні відносини з Росією». Але, нагадала вона всім, Росія - сусід і зовнішній кордон для ЄС. Тому доведеться співпрацювати.
Про те, що домовлятися з Москвою доведеться, говорили навіть такі критики Кремля, як міністр оборони Британії Майкл Феллон і президент Литви Даля Грібаускайте, але при цьому вони назвали Росію основною загрозою.
А ось зустрічей з представниками нової адміністрації США у Лаврова, який очолював російську делегацію, не було. Лише до цього в Бонні на полях зустрічі глав МЗС країн G20 він мав можливість поговорити з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, який у Мюнхен не поїхав.
США: НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ ТРАМП І ЙОГО АДМІНІСТРАЦІЯ
Здається, після цих вихідних Європа мала б злегка розслабитися: нова американська адміністрація виявилася на перевірку не такою страшною, як її малювали. Однак, безліч учасників залишилися трохи збентеженими: заяви людей Трампа йдуть дещо врозріз з його власними.
З ентузіазмом були прийняті запевнення віце-президента Майка Пенса і шефа Пентагону Джеймса Маттіса про те, що США залишаються так само прихильними до НАТО і трансатлантичного партнерства, як і раніше. (До речі, через невелике запізнення Маттіса навіть затримали на кілька хвилин відкриття конференції: її власник Вольфганг Ішингер, який повинен був сказати вітальне слово, особисто вийшов зустріти гостя і помітно нервував, поглядаючи на свій смартфон і міряючи кроками коридор).
З меншим ентузіазмом сприйняли присутні нагадування про те, що Вашингтон очікує більшої віддачі від партнерів - фінансової. Хоча глава Бундесверу Урсула фон дер Ляйн і сказала, що країни Європи в цілому прагнуть підвищувати свої оборонні бюджети до «цільових» 2 відсотків, але м'яко дорікнула, що НАТО - альянс цінностей, де один за всіх і всі за одного і не все вимірюється грошима.
При цьому міністр закордонних справ ФРН, який не так давно очолював міністерство економіки, Зігмар Габріель сказав, що підвищувати, звичайно, треба, але він, наприклад, не знає, де взяти додатково 25 млрд євро в бюджеті Німеччини, найбільш економічно міцної країни Європи. А Грецію так навіть покритикував за, що вона (єдина, до речі, з 5 членів НАТО) як раз і сплачує належні 2% у той час, коли грошей на пенсії не вистачає. Він ще висунув пропозицію зарахувати Німеччини десятки мільярди доларів, які вона витрачає на біженців і підтримку кризових регіонів у якості стабілізуючих заходів, які можуть подіяти краще, ніж військові.
Заспокійливо для багатьох прозвучали слова членів американської делегації про те, що у них є чітке розуміння того, що Росія повинна повернутися в рамки міжнародного права, що повинна виконувати Мінські угоди і нести відповідальність за дії проти України. А сенатори так і зовсім припечатали. «2017 стане роком, коли ми надерем Росії дупу в Конгресі», - войовничо заявив республіканець Ліндсі Грем, пообіцявши, що санкції проти Росії будуть першим пунктом списку питань для розгляду законодавців. Причому, санкції додаткові, не пов'язані з Кримом, а за втручання у передвиборчу кампанію в США. Грем упевнений, що така пропозиція набере не менше 75% голосів у Конгресі, після чого її просто покладуть на стіл Трампу. А його колеги Кріс Мерфі та Джейн Шахін попередили європейців, які чекають на вибори, що вони - наступні жертви Росії в її кібер-війні.
СХІД: БЕЗ ЗАГАЛЬНИХ ПАНЕЛЕЙ, ВХІД-ВИХІД У РІЗНІ ДВЕРІ
Вся робоча частина неділі була присвячена близькосхідних проблем. Виступали міністри Ірану, Ізраїлю, Саудівської Аравії, інших країн. Організатори не ризикнули звести їх до однієї панелі. І правильно: звинувачення, які сипалися один проти одного з їхніх вуст, навряд чи були б більш стриманими, якби сказані вони були у вічі. Міністри, що виступили, залишали залу так, щоб не перетинатися з опонентами.
Практично всі говорили про те, що конфлікти не мають військового вирішення. Засуджували тероризм і запевняли, що він не має нічого спільного з ісламом.
Сирію обговорювали, як завжди, у відсутності самої Сирії. З болем і безвихіддю.
Тема Тихоокеанського регіону матеріалізувалася у виступі глави МЗС КНР Ван І. Він раптово з'явився на трибуні ближче до завершення панелі, присвяченій майбутньому Європи, чітко виклав позицію Пекіна, так само чітко відповів на 2 питання і зник. Очевидно, у дипломата було мало часу і йому дали виступити тоді, коли йому було зручно.
...Після двох похмурих днів неділя видалася у Мюнхені сонячною і по-весняному теплою - на радість численним учасникам свята Фашинг, яке бере початок у Середньовіччі. В давнину так називали народні гуляння перед Великим постом. Раніше були прості гулянки, а в наші дні - справжня карнавальна хода. Втім, гулянки потім ніхто не відміняв. Навіть у часи, коли весь світ лихоманить.
Ольга Танасійчук, Мюнхен
Фото: Ольга Танасійчук, Микола Лазоренко
