- Ми якраз намагаємося щось робити в цьому напрямі. До третьої річниці Євромайдану ми організовуємо в Литві неформальну зустріч політиків та експертів, які зараз працюють в Україні чи колись там працювали, і трудимося над ідеєю, яку ми назвали “Новий план для України”. Цей новий план починається з того, як ми бачимо загальну ситуацію. За останні роки Україна зробила багато, хоча завжди можна просити, аби вона зробила ще більше. Але зробила справді багато: зупинила агресію, почала втілювати реформи, сподіваємося на повну ратифікацію угоди про асоціацію.

“Український” шлях може бути дуже хорошим для олігархів: продовжуватиметься все те саме у каламутній воді

Але з іншого боку, з боку ЄС та західного співтовариства стає зрозумілим, що в найближчому майбутньому, а це кілька років або й навіть десятиліть, Європа не матиме можливостей, щоб запропонувати вам наступний крок - членство в ЄС. В цьому криється велика небезпека. З нашого досвіду і досвіду інших країн випливає: коли стане зрозумілою реальність, що Україна не отримає упродовж найближчих десятиліть наступного кроку - початку переговорів про членство в ЄС, то по-перше, Захід може втратити Україну, а по-друге, в самій Україні мотивація на здійснення реальних реформ знизиться. У цьому криється небезпека, і в цьому полягає весь мудрий план Путіна: чекати, просто почекати. Часу в нього достатньо, за наступні 20 років він може не робити нічого стратегічного, але в результаті отримати ситуацію, за якої люди під час демократичних виборів оберуть когось, хто скаже: вистачить нам цих реформ, у Європі нас ніхто не чекає, і ми підемо нашим, українським шляхом. А цей “український” шлях може бути дуже хорошим для ваших олігархів: реальних реформ не буде, а продовжуватиметься все те саме у каламутній воді. 

- І тому ви виходите з новою ініціативою?

- Так. Розуміючи, що Європа не може гарантувати Україні наступний крок, що ця сходинка стає занадто високою для ЄС, ми думаємо про те, що можна запропонувати між тим, що Україна вже має сьогодні, і тим, що вона хотіла б отримати - членство в ЄС. Один варіант - це “грецький” шлях, тобто йдеться про кроки ЄС щодо Афін в останні роки, і як вона змусила цю країну робити реформи. Коли греки обрали на виборах партію “Cиріза”, яка взагалі виступала проти усіх реформ і казала, що ми все зробимо навпаки, ніж вимагає Європа, ЄС вчинила дуже просто: показала грецькому уряду великий гаманець із грошима і поставила умови, необхідні для поступового отримання коштів із цього гаманця. ЄС визначила “трійку” кредиторів (Єврокомісія, ЄЦБ та МВФ - ред.), які стежили за реформами у Греції і таким чином змусили “Cирізу” змінити свою політику і здійснювати реформи, проти яких вони так активно виступали. Це такий собі план Маршалла для України під чітким наглядом. Над цим можна працювати, і про підтримку цього варіанту я чув також з боку німецьких політиків.

Американці говорять, що новий статус Британії можна також застосувати і по відношенню до України

- А другий варіант?

- Я бачив одну статтю в американських ЗМІ, де йшлося про те, що означатиме Brexit для усіх, і що це погано як для ЄС, так і для самого Лондона. Проте, матиме місце новий статус Великої Британії щодо ЄС: Лондон не буде членом ЄС, але залишатиметься близьким до європейського ринку, матиме різноманітні політичні й так далі преференції. Відтак, американці говорять, що цей новий статус Великої Британії можна також застосувати і по відношенню до України. Тобто, коли Європа не може дати перспективи членства, тоді вона дає ось таку формулу співпраці.