Меркель ставить на Фійона

Меркель ставить на Фійона

Укрінформ
Ми всі стаємо останнім часом свідками того, як лопаються найбільш «залізні» прогнози

Цього тижня канцлер ФРН Ангела Меркель вирішила прийняти в Берліні одразу двох французьких політиків - президента Франсуа Олланда та його можливого наступника Франсуа Фійона. Прийняти окремо, звичайно. Першого - опівдні 27 січня. Другого - опівдні 23-го. Темою обох зустрічей анонсовано "обговорення майбутнього Європейського Союзу".

ЗУСТРІЧ БЕЗ ПРЕСИ

Відносини між Берліном і Парижем останніми роками є не просто тісними, але багато у чому визначальними на європейському просторі. Зустрічі двох лідерів відбуваються регулярно, часом вони бачаться по кілька разів на місяць, а телефонують один одному частіше. Логічним є бажання обговорити підготовку саміту ЄС 3 лютого на Мальті, а також святкування наприкінці березня в Римі 60-ї річниці підписання Римського Договору. Ці два заходи стануть фактичними останніми великими європейськими у графіку Олланда на посту президента Французької Республіки.

А ось хто увійде в Єлисейський палац після виборів, які відбудуться у два тури - 23 квітня і 7 травня 2017 року - питання відкрите. Відомо, що є два найбільш ймовірних претендента - кандидат від найбільшої опозиційної партії «Республіканці», екс-прем'єр Франсуа Фійон і кандидат від «Національного фронту» відома Марін Ле Пен.

З другим кандидатом, як повідомив журналістам у Берліні офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт, Меркель зустрічатися не планує.

А ось Фійона у гості запросила. Ну це і зрозуміло. Було б дуже дивно, якби було навпаки. Чи говорить це про те, що Меркель «ставить» на Фійона у майбутніх виборах? Ймовірно. Але виступати з «антилепеновськими» заявами після історії з Трампом-Клінтон не поспішає.

Про що Меркель і Фійон говорили, можна тільки припускати - захід для преси закритий.

«Франція - один з наших найбільш близьких політичних партнерів, такий обмін думками з кандидатом від французьких республіканців є частиною дуже тісних політичних і особистих контактів», - повідомив лаконічно Зайберт.

Трохи більш конкретним був сам Фійон, який перед від'їздом до сусідньої столиці розповів, що має намір «у деталях пояснити їй (Меркель) своє бачення майбутнього Європи». Звичайно ж, політики говорять про те, як обрання Дональда Трампа президентом США і грудневий теракт в Берліні змінили європейський порядок денний. «Для США Європа, без сумнівів, більше не буде пріоритетом, а для Німеччини певна ідея пацифізму пішла в минуле. Тому Франція повинна скористатися можливістю, щоб знову мобілізувати Європейський Союз навколо стратегічних пріоритетів: колективної безпеки, оборони, інновацій, проблем єврозони», - заявив Фійон. Він же після приходу до влади Трампа почав відстоювати ідею створення оборонного союзу Парижа і Берліна, який мав би фонд для фінансування зарубіжних операцій. «Ми не повинні миритися з американськими правилами гри», - заявив француз. (За деякими даними, у Берліні він збирається зустрітися не тільки з канцлером, але і головою бундесверу Урсулою фон дер Ляйєн і міністром фінансів Вольфгангом Шойбле).

Згадав він і Близький Схід, вирішальну роль у розвитку подій на якому, за його словами, відіграють Росія, Туреччина, Іран, що є однією з помилок французької дипломатії. «Я хотів би, щоб ми повернули собі роль активного та незалежного учасника міжнародних відносин, до якого прислухаються», - заявив кандидат на пост президента Франції.

На тлі заяв останніх років про те, якими чудовими є німецько-французькі відносини, дещо несподівано прозвучала заява Франсуа Фійона про те, що партнерство з Берліном «ніколи не було таким порожнім і слабким, як сьогодні». Якими він бачить шляхи «наповнення» цих відносин, очевидно, гість і розповість канцлеру.

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

Для України, природно, украй важливим є те, якою буде загальна позиція ФРН і Франції в справі врегулювання ситуації на Донбасі. Адже саме ці дві країни грали останні два з половиною роки роль найбільш активних посередників. У рамках «Нормандської четвірки». З більшим чи меншим успіхом Меркель і Олланд періодично намагалися посадити за стіл переговорів двох інших учасників - Україну та Росію. Можна сперечатися про ефективність формату, який тісно пов'язаний з Мінським процесом, але, думається, без нього ситуація могла б і зовсім вийти з-під контролю.

У парі Меркель-Олланд канцлер завжди займала по відношенню до Росії більш рішучу позицію, була провідною. У разі обрання Фійона голові німецького уряду буде важче. У тому числі і у питанні санкцій, які вдалося продовжити ще на півроку багато в чому завдяки наполегливості тандему.

Ось і останніми днями республіканець зробив низку заяв, у тому числі й газеті Le Monde, які стверджують чергового разу думку, що у разі обрання його президентом політика Парижа зазнає чималих змін у контексті відносин з Росією. Ось лише деякі з них: «Навіщо нам потрібно було розгортати протиракетну оборону біля російського кордону? Ми допустили багато помилок». «Я вам нагадаю про безвідповідальні висловлювання тих, хто хотів вступу Грузії та України в НАТО... Потрібно просто визнати: Україна та Грузія не призначені для входу в ЄС і НАТО». «Ми зробили багато помилок у минулому. Відносини з Росією - стратегічне питання для майбутнього Європи. Це велика країна, і ми не можемо легковажно ставитися до неї». «Наївно вважати, що російський народ можна було б зігнути за допомогою економічних санкцій»...

А до цього були інші заяви. І відвідування анексованого Криму депутатом французьких Національних зборів, колишнім міністром Тьєррі Маріані, співпрезидентом організації Франко-російський діалог, який входить саме в партію «Республіканці», і вважається одним із близьких соратників Франсуа Фійона.

ВІДЦЕНТРОВІСТЬ ЄВРОПИ

Зрозуміло, що самого Фійона деколи називають «прокремлівським» кандидатом. Не випадково ж так зрадів член Ради Федерації Олексій Пушков, коли на праймеріз республіканців Фійон обійшов однопартійця Саркозі (теж не чужого для Росії політика). У своєму Twitter він передрік, що у разі перемоги Фійона на президентських виборах «розпадеться тандем Берлін-Париж у тому, що стосується Росії», а Меркель «залишиться з Варшавою і прибалтами. Майже самотність».

Треба визнати, що до такої думки прийшов не один Пушков. «Наскільки швидко ФРН повинна підготуватися до того моменту, коли вона наодинці або в кращому випадку разом з країнами Балтії, Польщею, - повинна буде утримувати свою позицію в економічному, ідеологічному та військовому відношенні?», - запитує оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер.

Мова йде, звичайно ж, не тільки про Україну. В цілому про наростання відцентрових тенденцій в Євросоюзі, свою лепту в які може внести і обрання Франсуа Фійона. Сам він зауважив, що якщо не вдасться оживити європейський проект, Брексіт може стати для нього «смертельним». «Євросоюзу дуже погано. З сильною Німеччиною без твердої противаги», - заявив він днями.

Втім, прихід до влади його основної конкурентки Марін Ле Пен робить перспективу ще більш похмурою. Але зараз не про неї.

Не будемо забувати, що і політична доля самої Меркель буде вирішуватися за кілька місяців після французьких президентських виборів. У вересні. Так, у нинішнього глави Кабінету поки найсильніші позиції. Але ми всі стаємо останнім часом свідками того, як лопаються найбільш «залізні» прогнози та матеріалізуються найбільш неправдоподібні сценарії.

Будь-який наступний канцлер ФРН вже точно не буде займати такої непримиренної позиції, як Меркель. Проте, це тема іншої статті.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Перше фото: Reuters/Pixstream

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-