Як прибирають сніг у світі, або За що оштрафували держсекретаря Керрі
В Україні самостійне прибирання снігу мешканцями традиційне для приватного сектору - здебільшого стосується прибирання власного двору та підходів до нього. А от отримати штраф за неприбрану територію, навіть приватну, українцям точно не сподобається. Виявляється, у світі вже давно з приходом снігопадів пересічні мешканці беруться за лопати і йдуть на прибирання. І роблять це, так би мовити, добровільно-примусово. Не прибрав - плати штраф, і не важливо, чи ти орендуєш квартиру, чи ти власник будинку та ще й перебуваєш на посаді держсекретаря.
У тонкощах західного підходу до питання прибирання вулиць від снігу та льоду розібралися власні кореспонденти Укрінформу, в країнах перебування яких сніг час від часу створює складності, завдає клопоту мешканцям та вимагає реакції комунальних служб.
КАНАДА: ПРИБИРАТИ СНІГ ДОПОМАГАЮТЬ «ЯНГОЛИ»
40% території Канади розташовані в Арктиці, тож прибирання снігу давно стало у країні більшим, ніж вимушена рутина, перетворившись у національний вид спорту. Утім, враховуючи різноманітні кліматичні умови на 6000 кілометрів, що розділяють захід і схід велетенської держави, єдиного підходу до вирішення проблем, викликаних зимовими опадами, немає. Якщо у Оттаві щорічно випадає у середньому 235 мм снігу, то у Ванкувері, розташованому на узбережжі Тихого океану, лише 48 мм. Відповідно, і масштаб «снігових проблем» - різний.
Благоустрій населених пунктів у Канаді входить до обов'язків місцевої влади, яка й оплачує його з власних коштів. Якщо говорити про найбільше місто - Торонто, - то 115 мм снігу, які вкривають його вулиці щороку, досить оперативно прибираються комунальними службами, однак, лише після рясних снігопадів. Якщо ж товщина снігового покриву не перевищує 2 см (у листопаді та квітні - 8 см), то снігоприбиральна техніка на вулиці навіть не вирушає. Міська влада розробила детальні інструкції стосовно прибирання снігу із зазначенням кількості опадів та часу, на це відведеного.
Однак, до обов'язків комунальних служб міста входить очищення від снігу проїжджих частин та тротуарів лише завантажених вулиць. Мешканцям і підприємцям маленьких вуличок доводиться очищати тротуари самостійно. При цьому за неналежне очищення може бути накладено штраф у розмірі від 100 до 2000 дол. Засоби боротьби із ожеледицею, такі як сіль та пісок, часто надають безкоштовно.
Пояснюється такий підхід необхідністю збереження комунальних коштів. Так, зимовий бюджет департаменту із благоустрою канадського містечка Віндзор із населенням у 200 тис. осіб, розташованого у подібній до торонтівської кліматичній зоні, становить 4 млн дол., у 2,6-мільйонному Торонто зі значно складнішою інфраструктурою на ці цілі йтиме щонайменше 50 млн дол. на рік.
Водночас, відомі своєю вихованістю та відкритістю канадці дуже схильні допомагати одне одному. Тому взимку у багатьох населених пунктах країни кленового листа формуються групи так званих «снігових янголів», що допомагають розчищати тротуари тим, хто фізично зробити цього не може: літнім, хворим і т.п. Часто міськадміністрації всіляко заохочують ці дії. Наприклад, у Калгарі членам таких добровільних загонів видають подяки від мерії та талони на безкоштовне паркування.
США: ІНОДІ ЛЕГШЕ ПЕРЕЧЕКАТИ, АНІЖ ПРИБИРАТИ
Географічно Сполучені Штати охоплюють велику територію, яка має як зони вічної мерзлоти на Алясці, так і клімат пекучих пустель у Каліфорнії й Аризоні. Відповідно, сніг для одних регіонів є постійним явищем, для інших - суцільною катастрофою.
Тим не менше, навіть для середньої полоси континентальної частини США, де розташований, наприклад, Вашингтон і прилеглі штати, снігопади просто паралізують всю роботу. Столичний округ бачить сніг кілька разів на рік, переважно в січні-лютому. Тому місцеві служби майже не мають снігоприбиральної техніки. ЇЇ тут - мінімум, який обмежується звичайними вантажівками з підвісними грейдерами, а також пристроями для розкидування реагентів на пікапах. Крім того, майже кожен господар має снігові лопати, які були масово придбані за останні кілька неочікувано "засніжених" зим.
У регіонах США, де клімат є порівняно м'яким, але снігові опади все ж трапляються, вважається менш витратним для місцевої економіки зупинити все на кілька днів, ніж купувати та утримувати великий парк снігоприбиральних машин. Коли за вікном починає сніжити, люди спостерігають за повідомленнями муніципальних служб (по радіо, інтернету, іноді у вигляді СМС на телефоні), які повідомляють, чи працюватимуть сьогодні школи та офіси.
Наприклад, в столичному Окрузі Колумбія, за один-два дні завжди вдавалось "малими силами" прибрати сніг на основних дорогах і вулицях. Його, головним чином, вивозять на спеціальні полігони, де він тане. Варто зауважити, що останніми роками зимові опади тут бувають серйозними навіть за українськими мірками, коли легковики заметені по самий дах, а покрівля деяких будинків не витримують снігової навали.
В штатах з більш холодним кліматом, таких як Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Гемпшир, парк снігоприбиральних машин все ж присутній. Крім того, людей також зобов'язують самостійно прибирати сніг навколо своїх будинків та офісів. Наприклад, держсекретар США Джон Керрі у січні 2015 року попри те, що перебував з візитом у Саудівській Аравії та фізично був відсутній у рідному Бостоні, автоматично отримав штраф 50 доларів за невиконання розпорядження мера щодо розчищення вулиці біля свого будинку.
На Алясці, де снігопади - явище постійне, існують цілі сервіси, які пропонують свої послуги. До їх переліку входить все - від прокату автоматичних снігометів, розчищення дахів, "розплавлення" реагентами снігу та льоду на тротуарах та парковках до застосування "важкої" техніки та вивезення снігу, наприклад, з аеропортів. Щодо ціни, то на побутовому рівні замовлення коливаються від 70 до понад 100 та навіть 200 доларів за годину прибирання. Іноді вартість послуг нараховується не за часом, а в залежності від площі та товщини снігового (льодового) покрову.
АВСТРАЛІЯ: СНІЖНА ЕКЗОТИКА МОЖЕ СТАТИ СТИХІЙНИМ ЛИХОМ
На іншому кінці світу - на Зеленому континенті сніг узимку скоріше не обтяження у роботі комунальних служб, а екзотика, яка через неготовність іноді обертається стихійним лихом. Справа в тому, що в Австралії сніг регулярно випадає лише у двох районах: на висотах понад 1350 м в Австралійських Альпах у штатах Вікторія й Новий Південний Вельс та на висотах понад 1050 м у горах Тасманії, що розташовані значно південніше, а отже там апріорі холодніше. В окремі роки бувають снігопади і на плато Нью-Інгленд, розташованому в східній частині Австралії.
Отож для австралійців сніг - хоч і не рідкість, але й не звичне явище. Про це промовисто свідчить хоча б те, що автомобілісти в Австралії загалом не використовують зимові шини. Однак при цьому до тих, хто взимку забажає відвідати гірськолижні курорти чи природний парк у горах на власному авто, є обов'язкова вимога, яка, щоправда, стосується лише власників монопривідних автомашин - мати з собою ланцюги на колеса. Штрафи за їх відсутність, якщо перевірять, - доволі високі та можуть сягати кількох сотень доларів. Ці спеціальні засоби можна або заздалегідь придбати, або взяти в оренду у передгірських містечках.
Ті випадки, коли мають місце значні за австралійськими мірками снігопади у передгір'ях що, як правило, супроводжується налипанням мокрого снігу, обривами ліній електропередач тощо розглядаються з точки зору стихійного лиха із застосуванням відповідних протоколів реагування на нього та задіянням федеральної служби з надзвичайних ситуацій, що фінансується з державного бюджету.
До речі, останнім часом в Австралії спостерігається чітко виражена багаторічна тенденція до зменшення потужності і тривалості снігового покриву в Австралійських Альпах, що, можливо, обумовлено глобальною зміною клімату.
ФІНЛЯНДІЯ: ГРАФІК ПРИБИРАННЯ ВУЛИЦЬ ВИКЛАДАЮТЬ В ІНТЕРНЕТ
Зими в країні дуже сніжні. Тому до прибирання снігу тут ставляться серйозно. Керівництво відповідних регіональних департаментів прибирання при появі в прогнозі погоди «снігопаду» заздалегідь проводять нараду - уточнюють наявну техніку, кадри, ресурси.
Як внутрішньоміські вулиці, так і дороги всередині країни, мають три категорії важливості.
Вулиці посипають дрібним гравієм, піском, сіллю. Сніг збирають в спеціально відведені місця, звідки вивозять і скидають у Балтійське море. Оскільки використовуються природні матеріали, це не шкодить екосистемам. Мапи графіку прибирання розміщуються в інтернеті. Можна окремо підключити в телефоні послугу про інформування. Це корисно, оскільки якщо вчасно не прибрати машину з місця, призначеного до збирання снігу, доведеться відшкодовувати витрати за її евакуацію та зберігання - 85 євро.
За прибирання доріжок до приватних будиночків відповідають їх власники, за прибирання навколо будинків, що знаходяться в спільному управлінні - житлові товариства. Періодично до Фінляндії запрошують на сезону зимову сніжну роботу громадян з інших країн. Оплата - 8-10 євро за годину. Робочий день - 8 годин.
Окрема турбота - очищення велосипедних доріжок. Це справа розвивається і перебуває в режимі тестування. Тут умови та якість роботи поки що окремо узгоджуються з підрядником. Також служби моніторять утворення бурульок. Їх збивають з дахів з використанням спеціальних скайліфтів.
Підрядники несуть юридичну відповідальність за виконану роботу. У разі падінь громадян, та ще зі збитком для здоров'я, переломами, можна подавати позов на підрядника з вимогою відшкодування збитків на лікування. У разі чисельних і обрунтованих нарікань на роботу підрядника, компанію можуть позбавити ліцензії.
ВАРШАВА: ДОРОГИ ЧИСТЯТЬ ЗА ЧОТИРИ ГОДИНИ
На відміну від Києва, Варшава ще не пройшла в цьому сезоні справжнє випробовування снігом, хоча відповідні служби по очищенню міста перебувають у готовності до зими вже з 15 жовтня. Для варшавського управління очищення міста (ZOM), зимовий сезон триватиме до 14 квітня. Як розповів агентству речник ZOM Івона Фричинська, у Варшаві упродовж багатьох років вже виробили алгоритм управління і контролю за очищенням міста від снігу, який щороку незначно змінюється з огляду на новозбудовані дороги, технічний прогрес чи побажання мешканців окремих дільниць.
Основним завданням служби у зимовий період є утримання “проїзності” по основних вулицях міста під час сильних опадів, а після їх завершення - очищення проїжджої частини до асфальту упродовж визначеного інтервалу - чотирьох годин.
Загалом, ZOM обслуговує очищення 1,4 тис. км основних міських, по яких курсує громадський транспорт, що становить приблизно 40% усіх доріг у Варшаві. Натомість, за очищення локальних доріг відповідає керівництво 18-ти столичних районів, а за прибирання від снігу вуличок у котеджних містечках - їхня адміністрація.
Варшава поділена на 15 районів і обслуговується чотирнадцятьма приватними компаніями, які чистять дорогу і тротуари. З кожною з них місто підписує угоду на три роки. Упродовж зимового періоду кожна з компаній має утримувати техніку та обслуговуючий персонал у готовності у будь-який час виїхати на прибирання вулиць міста від снігу. При цьому, компанії не отримують грошей за очікування, а лише за виїзд техніки на очищення доріг.
Загалом місто може розраховувати на роботу близько 1,9 тис. осіб, які зобов'язані займатися контролем, моніторингом, прибиранням та обслуговуванням 306-ти снігозбиральних машин та 164-ти одиниць техніки з посипання доріг. До роботи з очищення доріг залучаються також бездомні та в'язні. Кожен автомобіль обладнаний GPS-датчиками, аби можна було перевірити де він перебуває і чи він справді чистив та посипав вулицю там де це мав робити за графіком. У випадку порушень на компанію накладаються великі штрафи, а тому вони фактично відсутні.
Одна операція з очищення може коштувати міському бюджету в середньому 1,3 млн злотих (понад 330 тис. дол.). Утім, такі випадки останнім часом у Варшаві траплялися не часто. Загалом на зимовий сезон 2016-2017 років бюджетом міста на очищення доріг передбачено 60 млн злотих (понад 15 млн дол.). Але практика минулих років показує, що місто витрачає за сезон значно менше. Зокрема, торік на очищення доріг і тротуарів від снігу витрачено 32 млн злотих (понад 8 млн дол.), а два роки тому - менше 30 млн злотих (більше 7,5 млн дол.).
НІМЕЧЧИНА: НА ПРИБИРАННІ СНІГУ МОЖЕ ЗАРОБИТИ КОЖЕН
Переважно погода прихильна до Німеччини, і завірюхи з затяжними снігопадами тут не так вже й часті, якщо не брати до уваги гірські райони. Хоча і таке трапляється. Як, наприклад, пару тижнів тому, коли за кілька годин снігом занесло всю Саксонію.
Такі випадки, як правило, призводять до заторів на дорогах, часто масових аварій (і це незважаючи на обов'язкову зимову гуму) і в цілому якщо і не до колапсу, то до неприємностей для водіїв вже точно.
Однак у цілому комунальні служби все ж заздалегідь намагаються готуватися до приходу зими і оперативно випускати на вулиці снігоприбиральну техніку. Техніка хороша і різноманітна, невипадково її купують інші країни, включаючи Україну.
Служби займаються в основному очищенням трас, великих доріг. Прибирання ж від снігу та льоду тротуарів нерідко покладається на власників точок торгівлі і громадського харчування, домовласників (або їх квартирантів, що має бути обумовлено в контракті на оренду). Причому роблять вони це досить дисципліновано, адже за законом саме їм доведеться оплачувати лікування у разі травми перехожого, якщо той впаде. Та й на штраф можна легко нарватися.
Тому й чистять, не абияк, а шириною рівно в півтора метра, і посипають дрібним гравієм. Сіль шкодить навколишньому середовищу, а гравій навесні акуратно зберуть, промиють і зберігатимуть у спеціальних ящиках до наступної зими.
До речі, якщо вам ліньки прибирати доріжку перед будинком, або не має часу, ви можете звернутися у компанію. У Берліні чи не монополістом в цьому плані є компанія KANOLD з понад 50-річним досвідом роботи. Послуги тут можуть замовити державні, міські або районні служби, так і окремі громадяни, зателефонувавши або заповнивши он-лайн заявку.
З іншого боку, якщо ви самі хочете зробити внесок у прибирання міста, а заодно і дещо заробити, можете стати на якийсь час прибиральником снігу. Для цього достатньо звернутися в спеціальну службу і отримати в оренду навісні скребки та інший «антураж».
Максим Наливайко (Канада), Ярослав Довгопол (США), Іван Юсип'юк (Австралія), Олег Кудрін (Естонія-Фінляндія), Юрій Банахевич (Польща), Ольга Танасійчук (ФРН).
