Гідна старість: світовий досвід

Гідна старість: світовий досвід

4641
Ukrinform
Середня тривалість життя у розвинених країнах невпинно зростає, а 100-річний рубіж життя досягається завдяки, зокрема, системі догляду за літніми людьми

Недавня трагічна пожежа у с.Літочки Броварського району вчергове вказала на одне з безлічі болісних та невирішених питань - догляд за літніми людьми, забезпечення їм гідної старості. Нині триває розслідування трагічного інциденту, який вартував життя 17 людям, також за дорученням уряду проводять перевірки будинків для літніх по всій країні. А як питання догляду за людьми похилого віку організоване в розвинених країнах, як відбувається фінансування, і чи можливі зловживання та порушення правами людей, з чого в першу чергу варто починати зміни - це з'ясували кореспонденти Укрінформу за кордоном.

ДОГЛЯД У США: КОМФОРТ ЗА ВЛАСНІ ГРОШІ

У США вважається нормою для літніх людей, які наблизилися до вікового рубежу 80-ти років, проживати в спеціальних комплексах і будинках, де за ними здійснюється догляд, у тому числі спеціальний - в залежності від стану здоров'я. У різних штатах такі заклади мають різні назви, але в більшості випадків їх дослівний переклад означає "заклади проживання з доглядом" - без жодного натяку на "похилий вік".

Головним чином, це приватні установи, які схожі більше на готелі, ніж на лікарні. Їхні послуги коштують чимало, але в таких будинках забезпечується вся необхідна спеціалізована допомога. Офіційно, щомісячне проживання з елементарним доглядом (без лікування) у США коштує в середньому $3,5 тис. За 12 місяців виходить $42 тис., втім щороку ціна на такі послуги зростає на 1-1,5%.

Ціновий рівень від закладу до закладу різниться, це залежить від спеціалізації послуг та облаштування інфраструктури. Наприклад, апартаменти з кількома кімнатами та великою приватною територією навколо можуть сягати $210 тис. на рік. Середньостатистичний варіант, який вписується в $35-45 тис. передбачає окремі номери з ванною, туалетом та маленькою кухнею. При цьому жителі таких будинків не турбуються про приготування їжі або прання речей, у тому числі постільної білизни - все забезпечується регулярно, й на пристойному рівні та входить в оплату. У деяких штатах існують також безкоштовні заклади, де за літніми людьми ведеться догляд та надається безоплатна медична допомога.

Фінансується все за рахунок власних коштів пенсіонерів: хтось має накопичення, хтось повністю перераховує пенсію. Якщо цього мало, закон передбачає розпродаж особистого майна пацієнта, у тому числі нерухомості для забезпечення його перебування в закладі. Коли всі фінансові можливості вичерпані, а зібраної суми все одно недостатньо, фінансування переключається на окремі статті державного бюджету.

Також установи догляду за літніми людьми часто розподіляють за медичною спеціалізацією. У них працює персонал, який пройшов додаткове навчання саме в цій галузі медицини та розуміє всі потреби пацієнтів.

Загалом в Штатах не існує такого поняття як суворо визначений пенсійний вік. Зокрема, людина в 62 роки може подавати на соціальне забезпечення по виходу на пенсію, у 65 отримує право на медобслуговування за державною програмою для літніх (Medicare). Досягши 67-річного віку, людина може йти на пенсію та отримувати допомогу по соціальному забезпеченню, а якщо вона працюватиме до 70 років, то з виходом на відпочинок отримуватиме додаткові пенсійні відсотки.

Втім, більшість літніх американців солідного віку намагаються якомога довше підтримувати себе в активному тонусі. Вони беруть участь у спортивних змаганнях, активно подорожують світом. Тому в американських будинках догляду переважну частину (54%) становлять люди віком за 85 років. Трохи більше чверті приходиться на 75-85-річних, і ще близько 20% - це люди віком 65-75 років та молодші. Цікаво, що, за статистикою, жінок в таких закладах набагато більше ніж чоловіків - 74% проти 26%. 

Що стосується безпеки, зокрема пожежної, то і в американських закладах догляду за літніми людьми трапляються пожежі. І це попри обов'язкову систему протипожежної безпеки. Зокрема, в грудні 2014 року в місті Сан-Антоніо (Техас) такий інцидент призвів до загибелі п'ятьох людей. Водночас, понад 75 вдалося своєчасно евакуювати без загрози для життя. 

АНГЛІЙСЬКА КОРОЛЕВА ВІТАЄ КОЖНОГО АВСТРАЛІЙЦЯ ЗІ 100-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ

Австралія - одна з найбільш «літніх» націй. Уряд витрачає сотні мільйонів доларів на підтримку життєвого рівня своїх пенсіонерів за програмою Aged Life Care. Велика кількість благодійних фондів, ветеранських і громадських організацій стежать за дотриманням всіх прав та інтересів населення похилого віку. Про увагу з боку держави свідчить і те, що англійська королева, яка номінально царствує не лише в Британій, але в ряді інших країн Співдружності, зокрема, в Австралії, надсилає вітального листа зі 100-річним ювілеєм кожному іменинникові.

Коли у літніх людей погіршується здоров'я, вони вже не можуть повноцінно стежити за домашнім господарством, їм необхідна допомога у побуті - в Австралії такі люди продають своє житло і переселяються у спеціальні багатоквартирні будинки, так звані хостели (hostel). При цьому вони платять бонд (грошові кошти у вигляді застави) 13-15 тис. австралійських доларів (9,5-11 тис. доларів США) на термін п'яти і більше років та орендну плату в залежності від рівня квартир і свого стану. Якщо хтось не може внести бонд - за нього це роблять опікунські товариства або держава. Заставу при переїзді або виселенні повертають.

У такому хостелі створюють умови, аби постояльці почувалися безпечно та спокійно, знайшли однодумців і спілкувалися за інтересами. Для них перуть, прибирають помешкання і приносять все необхідне. При потребі - лікувальні процедури. Вихід за територію - вільний.

Рівень квартир різний - від багатокімнатних номерів «люкс», до невеликих однокімнатних квартир, однак рівень житла і послуг не може бути нижчим від встановленого нормативами, за дотриманням яких стежить спеціальне агентство. Цей регулятор також щороку ліцензує такі установи - як приватні, так і державні.

Якщо люди похилого віку в Австралії стають більш залежними від сторонньої допомоги (наприклад через хворобу змушені перебувати під постійним наглядом), то звертаються з проханням і їх переводять у Nursing House. Це заклад з цілодобовим доглядом, який більше нагадує лікарняний. Стареньких тут розміщують у великих одно-двомісних палатах зі всім необхідним обладнанням, де постійно чергує медичний персонал. Утримання здійснюється державним коштом або за рахунок приватних фондів. Утриманці перераховують пенсію в цей фонд, але мають кишенькові гроші на свої потреби.

Останнім часом, окрім суто медичної моделі, у будинках для людей похилого віку австралійці почали використовували ще й соціальну, яка дозволяє займати пацієнтів корисною господарською діяльністю. Доволі популярними стали методи навчання Монтессорі, які в Україні більше асоціюються з дітьми. В Австралії довели, що методика Монтессорі значно сприяє поліпшенню здоров'я, зменшенню дози психотропних і седативних ліків та виключає телебачення, яке довго було основною формою розваги літніх людей.

ДОГЛЯД ЗА ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ У КАНАДІ: ДОВГОЖИТЕЛІ НЕ ДИВИНА

Згідно із даними ВООЗ, Канада у першій десятці країн світу за середньою очікуваною тривалістю життя. Із показниками у 84 роки для жінок та 80 для чоловіків, країна кленового листа посідає дев'яте місце в світі. Більше того, завдяки різноманіттю факторів, тривалість життя канадців відносно швидко збільшується. Так, за 36 років (з 1980 по 2016 рр.) середня очікувана тривалість життя у країні зросла на 8 років для чоловіків і 5 для жінок. Якщо у 2001 році в Канаді проживало всього 3795 осіб старше 100 років, у 2011 їх було 5825, то до 2061 очікується 81 тис. столітніх громадян Канади. 

Соціальний захист людей похилого віку підпадає у Канаді під юрисдикцію провінцій, таким чином, в країні існує 13 систем, які, втім, мають багато подібного. За формою фінансування, усе різноманіття будинків для людей похилого віку, які потребують постійного догляду через хронічну хворобу або фізичне обмеження, поділяється на три категорії: приватні, державні та субсидовані. Приватні та субсидовані різняться лише формою власності, натомість усі інші критерії, як то: фінансування, умови прийому, ціна перебування регулюються державою. Водночас, приватні інституції повністю незалежні від державного фінансування та можуть встановлювати власні умови прийому, але повинні дотримуватися визначених державних стандартів та отримати ліцензію на роботу у провінційного МОЗу.

Будинки для людей похилого віку поділяються на п'ять категорій, залежно від ступеню турботи (чим більше допомоги потребує людина, тим дорожче це коштує). Ціни на проживання і користування послугами різноманітних пансіонатів варіюються від 1,4 до 8 тис. канадських доларів на місяць (1,1-6,4 тис. дол.США). У цю суму може входити кількаразове харчування, медичні процедури, прибирання та навіть доставка товарів з магазинів.

У державних та субсидованих установах мешканці зазвичай платять певний відсоток від власного доходу, а решту покриває держава. Так, у провінції Британська Колумбія, людина не може платити за проживання у подібному будинку більше 80% своїх щомісячних доходів. 

Певним категоріям людей з обмеженими фізичними можливостями (не лише літнім) держава також забезпечує турботу вдома. До подібних послуг входить у тому числі консультація дієтолога, візит стоматолога, перукаря, допомога у плануванні дня і багато іншого. Всі ці послуги можна отримати також від приватних постачальників за ціною близько 20 дол. за годину. Незважаючи на широку мережу закладів проживання та турботи для людей похилого віку, більшість із них продовжують проживати у власному помешканні, отримуючи необхідну допомогу вдома.

ФРН: «РОСІЙСЬКА МАФІЯ» ЗАРОБИЛА НА НІМЕЦЬКИХ ПЕНСІОНЕРАХ

Квітень 2016 року ознаменувався у Німеччині гучним скандалом і викриттям "російської мафії", яка цього разу виявилася замішаною у схемах відмивання грошей через послуги для немічних пенсіонерів. Федеральному відомству з кримінальних справ вдалося виявити великі розкрадання в системі догляду за літніми громадянами ФРН, які потребують піклування, з допомогою хитромудрої, налагодженої вихідцями з колишнього СРСР, схеми (в яку, часом, активно були включені і самі підопічні, успішно симулюючи немічність).

Мова йде про обов'язкове страхування на випадок необхідності догляду в старості або у зв'язку з немічністю. Щомісячні відрахування в страховий фонд становлять трохи більше 2% від зарплати, зате витрачається на таку людину в середньому 22 тисячі євро в місяць. Так що "навар" у підприємливих ділків обчислювався багатозначними цифрами. Загальний збиток від зловживань і махінацій у сфері догляду за літніми людьми, як підрахували в кримінальній поліції, перевищував мільярд євро на рік.

За офіційною статистикою, у Німеччині на сьогодні існує більше 14 тисяч фірм по догляду за людьми похилого віку. В одному лише Берліні таких 611 при тому, що 112 500 жителів столиці, тією чи іншою мірою, потребують догляду. Три чверті з них продовжують жити вдома, помічники і медсестри приїздять до них. Інші доживають свій вік у спеціальних закладах.

Перебування в будинку літніх людей недешеве. У деяких районах ФРН воно перевищує 3 тисячі євро на місяць, при цьому страхування по догляду за хворими і престарілими покриває менше половини цієї суми, решту змушені платити родичі. В останні роки набула поширення практика відправляти людей похилого віку в будинку літніх в країнах Східної Європи, де вартість проживання практично втричі нижче.

Населення Німеччини старіє швидше, ніж у середньому по ЄС. Вже сьогодні кількість людей старших 65 років становить п'яту частину загального населення країни. У ФРН сьогодні налічується близько 20,6 млн пенсіонерів. Середня пенсія у чоловіків складала на кінець 2014 року 1013 євро, жінок - 762 євро. Це не дуже значні суми і держава вирішила підтримати пенсіонерів. З 1 липня цього року пенсії на заході країни, у землях колишньої ФР зростуть на 4,25%, на сході (колишня НДР) - на 5,95%. Це стане найбільшою надбавкою до державних пенсій у Німеччині за останні 23 роки. При чому ніякого додаткового навантаження ні на громадян, які відраховують до пенсійного фонду, ні на держбюджет таке підвищення не буде. Надбавка до пенсії виплачуватиметься з кас пенсійного страхування.

ПОЛЬЩА: КІЛЬКІСТЬ БУДИНКІВ ДЛЯ ЛІТНІХ ЗРОСТАЄ З АРИФМЕТИЧНОЮ ПРОГРЕСІЄЮ

У Польщі кількість будинків для літніх людей зростає значними темпами. В першу чергу це пов'язано зі старінням польського суспільства. Ще в 1988 році особи віком понад 60 років становили в Польщі 14,5%, в 2010 році їх кількість зросла до 19,6%. Натомість, за оцінками місцевих демографів, через 20 років пенсіонери становитимуть третину населення країни. Відтак, це стимулює і розвиток сфери забезпечення літніх людей гідними умовами для існування. 

Станом на сьогодні у приватних і державних будинках для літніх людей в Польщі перебуває не менше 80 тис. осіб. У відповідності до польського законодавства, кожна літня людина може розраховувати на державну соціальну допомогу, зокрема й цілодобову опіку у будинках для літніх. Її забезпечують органи місцевої влади, які отримують на це дотацію з бюджету.

За оцінками Вищої контрольної палати Польщі, у країні практично немає регіонів, де б існували черги літніх людей на забезпечення опікою. Упродовж 2011-2014 рр. витрати гмін (найменша адміністративно-територіальна одиниця Польщі - Ред.) на утримання будинків для літніх зросли на 52% - з 680 млн злотих (понад $170 млн.) до понад 1,3 млрд злотих (майже $340 млн.). Утім, як підкреслюють у контрольній палаті, рівень обслуговування у будинках опіки, які є в юрисдикції місцевої влади, не завжди на належному рівні. Це пояснюється тим, що часто у конкурсах на обрання фірм, які надають послуги по опіці за літніми людьми, місцева влада звертає увагу на цінову пропозицію. Відтак, обираючи найдешевші фірми влада подекуди потрапляє у пастку, коли послуги по догляду за літніми людьми надає некомпетентний персонал, а рівень послуг є невисоким.

Поряд з будинками опіки, гарантованих державою, у Польщі збільшується кількість приватних будинків для літніх людей. Упродовж 2011-2014 рр. їх кількість зросла на 82% - зі 196 до 358. Місячна оплата в них може становити від 2 до 15 тис. Злотих ($0,5- близько 4 тис.) У цих закладах сьогодні перебуває загалом до 11 тис. осіб. Однак при виборі приватних будинків опіки у Польщі також є свої ризики: подекуди трапляються випадки, коли вони не мають відповідних ліцензій, тобто фактично нелегальні. 

Польські експерти підкреслюють, що в країні значно збільшується кількість будинків для літніх у великих містах. Натомість, у малих містах і селах передача літньої людини під цілодобову опіку соціальних служб все ще залишається не дуже популярним кроком. Це пов'язано з тим, що в цих населених пунктах сім'ї побоюються осуду оточення, а тому віддають перевагу самостійному догляду за літніми людьми.

Ярослав Довгопол (Вашингтон), Максим Наливайко (Оттава), Іван Юсип'юк (Канберра), Ольга Танасійчук (Берлін), Юрій Банахевич (Варшава).


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-