Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати, екс-міністр економіки Польщі
В українського бізнесу вже немає дилеми: ринки ЄС чи Митного союзу
Інтерв'ю 22.02.2016 14:17 1932

Ціла система єдиного ринку полягає у свободі напливу товарів, і лише час регулює здатність до просування продуктів на ринках. На сьогодні зростає запит українських фірм щодо виходу на ринки ЄС. Вони знайомляться з оцінкою узгодженості, системою дистрибуції, аналізують ринки. Великі українські фірми та концерни й до 1 січня вже були в Європі. 

ТБ й електронні ЗМІ живуть новинами - конфлікт, обстріли, війна і корупція. А цей образ України не є правильним

Тим часом, польські фірми приглядаються до українського ринку. Зараз спостерігається значне зацікавлення потенціалом розвитку українського ринку й очікування, як далі розвиватиметься ситуація в Україні. Тут величезну роль повинні відігравати ЗМІ, система промоції українського ринку, української економіки. Зараз у Польщі мають поняття про Україну таке, що це країна у стані війни, небезпечна і корумпована. Телебачення й електронні ЗМІ живуть новинами - конфлікт, обстріли, війна і корупція. А цей образ не є правильним. Україна функціонує, люди живуть, заробляють, купують і продають. Тут польські фірми весь час ведуть бізнес, а тому ця картинка без сумніву є викривленою. Ми дуже часто пояснюємо, що Україна є хорошим партнером і варто розвивати з нею економічні контакти.

- Якими є проблеми польського бізнесу в Україні?

- На жаль перелік проблем не змінюється. Утім, якщо йдеться про повернення ПДВ, оскільки це вічна проблема, то вона вже не така гостра. Видно, що український уряд запроваджує кращу систему повернення ПДВ, і це треба чесно визнати. Це все ще є проблемою, але, дивлячись з історичної перспективи, заборгованість по відшкодуванню ПДВ для польських фірм є непорівнювано нижчою. Раніше заборованість сягала більше 10 млн євро, сьогодні - понад 3 млн євро для фірм, що підтверджено контролем, судовими вироками.

Суттєвою проблемою є корупція. Сьогодні, при нестабільності влади, загрози змін в уряді, в адміністрації, чиновники думають простими категоріями: не важливо, що буде завтра, важливо, що вдасться вкрасти сьогодні. Підприємці сигналізують безпідставні перевірки фірм. При цьому цікаво, що є сигнали перевірок з боку контрольних органів, які теоретично вже були розформовані, тобто формально перебувають у стані ліквідаціії. 

Дуже серйозна проблема, яка наростає - обмеження у валютних оборотах

У деяких секторах ми спостерігаємо проблему завищення вартості мита.

Дуже серйозна проблема, яка наростає - обмеження у валютних оборотах. Польські фірми все більше відчувають в Україні дуже високу маржу на обмін євро, долара, злотого у гривню. Тобто, є проблеми, пов'язані з обмеженнями в обороті валюти, який визначаються Нацбанком України. 

- Йдеться про ці 100 млн євро кредиту уряду Польщі для України чи інші проекти?

- Ні. Власне йдеться про те, щоб таких інструментів було більше, щоб польські компанії, які є у власності держави, активніше брали участь у приватизації в Україні, щоб активніше підтримувати розвиток економічної співпраці. Зокрема, спостерігається більша активність Банку національної економіки (BGK) у програмах підтримки експорту в Україні, які до цього часу не реалізовувалися. В міністерстві розвитку Польщі зараз створюється план співпраці з Україною. Це особливо важливо в ситуації, коли  за попереднього міністра економіки Польщі такої координації не було. У Києві упродовж року і восьми місяців не було керівника відділу перомоції торгівлі й інвестиції. Лише наприкінці вересня минулого року з'явилася людина на цій посаді. Тому, очікуємо на позитивні тренди.

- Давайте перейдемо до діяльності українського бізнесу в Польщі. Чи спостерігається зацікавлення з боку українців виходом на польський ринок?

Виходячи на польський ринок, отримуєш доступ до всього великого ринку ЄС

- Однозначно так. Як вже згадував про ініціативу Українського бізнес-центру у Варшаві, який обмежує кошти виходу на польський ринок, оскільки не потрібно наймати офіс, працевлаштовувати більше людей. Центр фінансуватиме кілька фірм, і ми бачимо зацікавлення у такому рішенні з боку українських підприємців. В українських компаній вже немає дилеми: їхнє майбутнє - російський ринок в Митному союзі чи ринок ЄС? Реальність змушує їх шукати можливості виходу на європейський ринок, а через Польщу це найближче. Дуже важливо, що, виходячи на польський ринок, виконуючи всі нормальні вимоги, отримуєш доступ до всього великого ринку ЄС. Тобто, Польща потенційно є найцікавішим місцем для українців для початку бізнес-діяльності на широкому європейському ринку. Тому, ми спостерігаємо посилення зацікавленості з боку українців у Польщі, і цей процес постійно наростає. 

- На чому акцентуватимуть увагу Польський бізнес-центр у Києві та Український бізнес-центр у Варшаві?

- У рамках проекту Польського бізнес-центру з'являються нові сфери, які до цього часу не використовувалися. Наприклад, медичний туризм. При Польському бізнесі центрі у Києві буде незабаром створено польський медичний центр. Це буде пропозиція шести польських клінік і шпиталів щодо лікування на різні хвороби дітей та дорослих у Польщі. 

У контексті Українського бізнес-центру все залежатиме від конкретних фірм, які виходитимуть на контакт. Ми займатимемося промоцією, підготовкою пропозицій співпраці тощо. Одним із напрямів буде рекрутація українських студентів для роботи в Польщі. Центр лише створюється, а тому робота в цьому напрямі ще попереду. 

Розмову вів Юрій Банахевич. Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-