Вибори в Словаччині: Путінська технологія Фіцо і мігранти в ролі зовнішнього ворога

Вибори в Словаччині: Путінська технологія Фіцо і мігранти в ролі зовнішнього ворога

Аналітика
1270
Ukrinform
Ключовою у Словаччині стає зовнішньополітична тема. Як вона розвиватиметься за різних сценаріїв?

Чим пам'ятний нинішній прем'єр Словаччини Роберт Фіцо українцям? У 2014 році вибори глави словацької держави проходили декілька тижнів потому після анексії Криму, прямо в розпал сепаратистського заколоту в Донбасі, супроводжуваного вторгненням російських військ. У передвиборних перегонах незалежний кандидат Андрей Кіска, нинішній президент Словаччини, зайняв чітку і недвозначну позицію, засудивши агресію Росії. Водночас прем'єр-міністр Фіцо, який у другому турі програв своєму конкуренту з нищівним рахунком, висловлював протилежну точку зору, з огляду на те, що для його виборців характерне більше тяжіння до Росії, ніж до сусідньої України.

5 березня цього року в Словаччині відбудуться вибори до парламенту, на яких вирішиться, чи залишиться лідер лівої партії "Смер" (у перекладі "Напрям") Роберт Фіцо на посаді прем'єра ще чотири роки. Хто може стати його коаліційним партнером, а хто представляє альтернативу і чого чекати в зовнішній політиці Словаччини за різних сценаріїв?

Роберт Фіцо

ФІЦО VS ПРАВОЦЕНТРИСТИ

З одного боку, передвиборча картина в Словаччині виглядає досить звично - великій правлячій лівій націонал-популістській партії протистоїть різношерстий конгломерат правоцентристських формувань (християнські та громадянські демократи, консерватори, ліберали, лібертаріанці, політики, що представляють угорську нацменшину) з досить складними взаєминами. За сумарною електоратною силою цей конгломерат цілком порівнянний із політсилою Роберта Фіцо, а то й перевершує її. Питання, однак, полягає в тому, скільки правоцентристських партій подолають на виборах п'ятивідсотковий бар'єр і пройдуть до парламенту. Загалом десять таких партій виставили цього року свої списки, проте шанси трьох-чотирьох із них потрапити до парламенту невеликі. Дуже важливо те, скільки відсотків голосів виборців відтягнуть на себе партії, що не пройшли. Якщо це буде двозначна цифра, то шанси політсили Роберта Фіцо на продовження свого перебування при владі збільшаться, оскільки в цьому випадку перерозподіл депутатських мандатів у парламенті зіграє на її користь.

Конкуренцію "Смеру" і Словацькій національній партії (СНП) складуть на виборах у березні 2016 року політичні сили правоцентристського спрямування. Це нова християнсько-демократична партія "Мережа" (12-13% підтримки), консервативний Християнсько-демократичний рух (8%), ліберально-консервативна словацько-угорська партія "Мост" (7%), рух "Звичайні люди" з невизначеною ідеологією (7%), Лібертаріанська партія "Свобода і справедливість" (5%) та етнічна націонал-консервативна Партія угорського співтовариства (5%). У решти правоцентристських партій по 1-2% підтримки, і вже зараз ясно, що вони до парламенту не проходять.

Хоча наразі ще рано передбачати результати виборів, абсолютно ясно, що тема, пов'язана із зовнішньою політикою (міграція, біженці в Європі, політика ЄС із цього питання), так і залишиться основною темою виборчої кампанії. Саме зовнішньополітична тема цього разу матиме вирішальне значення для остаточної розстановки сил.

МІГРАНТИ ЯК ПОРЯТУНОК ВЛАДИ ВІД ПРОВАЛІВ

У загальній картині нинішньої передвиборної боротьби в Словаччині спостерігаються не зовсім типові мазки, які можуть істотно вплинути на перспективи подальшого внутрішньополітичного розвитку країни. Якщо на всіх попередніх виборах головними темами і для партій, і для виборців були питання економічного та соціального розвитку, то зараз йдеться про міграцію, біженців, їх розселення у Європі, позиції Євросоюзу з цього питання.

Словаччину, на відміну від сусідніх країн Вишеградської четвірки, нинішня хвиля біженців фактично не зачепила (за офіційними даними, тут лише 15 осіб попросили притулку). Однак якщо зважати на заяви прем'єр-міністра, для Словаччини наразі немає важливішої і гострішої проблеми, ніж небезпека її перетворення на країну, окуповану зарубіжними іммігрантами, насамперед мусульманами, які захочуть встановити тут свої порядки.

І це в ситуації, коли місцева преса день у день публікує матеріали про тяжке становище системи громадської охорони здоров'я, про низьку якість медичних послуг, про лікарські помилки, про корупційні схеми в системі медичного страхування. Сотні медсестер відмовляються в останні дні виходити на роботу на знак протесту проти низької зарплати.

Стан словацької освітньої системи також залишає бажати кращого. Світові рейтинги показників системи освіти та рівня знань учнів та студентів, що публікуються останнім часом міжнародними організаціями, свідчать про тенденцію їх погіршення. Зарплата вчителів середніх шкіл згідно зі статистикою - одна з найнижчих у громадському секторі. Тиждень тому незалежна профспілка педагогічних працівників повідомила, що найближчим часом вона оголосить безстроковий страйк з вимогою негайних змін у фінансуванні шкільної системи. Обіцянку було виконано, і починаючи з цього понеділка багато шкіл на території Словаччини зачинено, учні залишилися вдома.

Партія "Смер" Роберта Фіцо перебувала при владі загалом 8 років (з невеликою, дворічною перервою). Вона багато говорила про необхідність поліпшити ситуацію в охороні здоров'я, в системі освіти, про своє бажання провести реформи, але по суті справи нічого не зробила. За інших обставин такий стан справ багато в чому полегшив би прогноз результатів виборів, особливо результати партії, відповідальної за згадані провали. Але, на щастя для Роберта Фіцо, у червні минулого року прийшла "рятівна" хвиля біженців, й усі інші проблеми відійшли на задній план. Відтоді словацький прем'єр-міністр не займається нічим іншим, окрім як захистом Словаччини від зовнішньої загрози, яка походить від мігрантів.

РЕЙТИНГ НА РЕЛІГІЙНІЙ КСЕНОФОБІЇ

Про те, що Роберт Фіцо політично міцно осідлав тему міграції, свідчить скарга, яку словацький уряд подав у грудні минулого року на Євросоюз до Європейського суду в Люксембурзі через рішення Ради ЄС про запровадження обов'язкових квот на розміщення 120 000 іммігрантів у країнах - членах ЄС. Словацький лідер заявив, що він відмовляється підкорятися рішенням Ради ЄС, правда, не сказав, як це можна зробити. Після інцидентів за участю іммігрантів у новорічну ніч у Кельні Фіцо скликав прес-конференцію, на якій зробив наступну заяву: "Єдина можливість зменшити ризик повторення подій, подібних тим, які трапилися в Парижі й у Кельні, - це запобігти формуванню цілісної мусульманської громади у Словаччині. Ідея мультикультурної Європи провалилася, і природна інтеграція людей з іншим способом життя, з іншим мисленням, іншим культурним багажем і насамперед іншою релігією нездійсненна. Ми не хочемо, щоб у нас у Словаччині сталося те ж, що відбулося в Німеччині, щоб хтось домагався наших жінок у громадських місцях".

Ці слова Роберта Фіцо викликали обурення словацької ліберальної громадськості, правозахисників, багатьох діячів культури, які вважали їх проявом расизму і розпалюванням ворожнечі відносно конкретної групи людей (у Словаччині, до речі, живуть близько 5 тисяч мусульман, які приїхали сюди з Боснії, Косова, Албанії, Афганістану, інших країн, причому досі жодних проблем вони для країни та її жителів не створювали). Тим не менш, за загальної настороженості більшої частини населення Словаччини щодо іммігрантів не здивувало, що ці ксенофобські слова (а до цього й інші висловлювання словацького прем'єра в цьому ж дусі) впали на благодатний ґрунт. Рейтинг правлячої партії, що почав було знижуватися після серії корупційних скандалів, в яких були замішані її представники, знову зріс і тримається на рівні 37-38%.

РАДИКАЛЬНИЙ СОЮЗНИК ФІЦО

В атмосфері страху перед напливом іммігрантів і на хвилі критики дій Євросоюзу, яку підживлюють заяви урядової партії, набирає свої відсотки і радикально-націоналістична (нині непарламентська) Словацька національна партія (СНП). У неї вже 7-відсоткова підтримка, з таким результатом на виборах вона проходить до парламенту. Якщо це станеться, то коаліцію Смер-СНП можна вважати найвірогіднішим варіантом розвитку подій. У 2006-2010 роках ці партії вже входили до урядової коаліції, і той виборчий цикл відрізнявся корупцією, приголомшливою навіть за місцевими мірками, а також неприхованим етнічним націоналізмом, спрямованим насамперед проти угорської нацменшини. Вибори 2010 року ця націонал-патріотична коаліція з тріском програла, проте уряд правоцентристських партій на чолі з Іветою Радічовою, що змінив її, після дворічного перебування при владі через внутрішні суперечності, що здаються сьогодні абсолютними дрібницями, розвалився, поступившись владою тому ж самому Фіцо. Тепер він готовий знову запропонувати коаліційне партнерство націоналістам із СНП, благо у них щодо багатьох проблем внутрішньої та зовнішньої політики схожі позиції.

КУРС НА РОСІЮ ЧИ ЗАХІД?

На президентських виборах проросійська позиція словацькому прем'єру не допомогла. Він, однак, гнув цю лінію цілий 2014 рік, різко критикував економічні та політичні санкції, запроваджені Євросоюзом проти Росії (не наважившись, проте, ініціювати в Брюсселі їх скасування), передбачав катастрофічні наслідки цих санкцій для словацької та європейської економіки. Оскільки цього не сталося, Роберт Фіцо свій антисанкційний і майже неприхований проросійський запал у 2015 році зменшив і припинив узагалі висловлюватися на цю тему.

Можна, утім, припустити, що у випадку, якщо Євросоюз з якоїсь причини почне займатися питанням перегляду санкцій, словацький прем'єр буде найзавзятішим прибічником їх скасування. У цьому йому напевно підставлять міцне "братське плече" націоналісти із СНП, якщо вони увійдуть до уряду. На відміну від "Смера", для якого характерна скоріше завуальована проросійська позиція, що зовні виглядає як збалансованість, СНП завжди була відкрито пропутінською. Словацька національна партія відома висловлюваннями проти членства Словаччини в НАТО, нападками на ЄС, Захід і США, підтримкою ідеї слов'янського братерства, яке, однак, за ідеєю СНП, стосувалося лише трьох народів - словацького, сербського і російського, всі інші слов'яни за цією статтею, як кажуть, не проходили.

У разі ж, якщо у Словаччині буде сформовано правоцентристський уряд, то з питання російсько-українського конфлікту і всього, що з ним пов'язано, включаючи санкції ЄС, він проводитиме однозначний прозахідний курс, що збігається з позицією президента Андрея Кіски. Усі правоцентристські партії Словаччини ведуть свій політичний та ідейний родовід від чехословацької оксамитової революції 1989 року, і ген антикомунізму й антирадянщини в ній досить сильно представлений. Для цих партій їхні нинішні переваги в російсько-українському конфлікті природні. Для них Україна - це демократична держава, що прагне покінчити зі своїм комуністичним минулим і йде в напрямку Європи, а сьогоднішня російська влада, яку очолює колишній підполковник КДБ, - це спадкоємиця комуністичного СРСР, який 1968 року обрушився усією силою своєї військової машини на сусідню Чехословаччину з метою придушити рух словаків і чехів до свободи. Сьогодні ця машина кинута на придушення демократичних прагнень України.

Григорій Месежніков, словацький політолог, керівник Інституту суспільних проблем, Братислава.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-