Україна залишається провідним зовнішньоекономічним партнером Молдови - Влад Філат

На початку лютого цього року прем'єр-міністр Республіки Молдова Влад Філат відвідав з офіційним візитом Україну. Про основні пріоритети розвитку партнерських добросусідських відносин двох держав, про невирішені проблеми і шляхи їх подолання та роль України в урегулюванні придністровського конфлікту Влад Філат розповів в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові УКРІНФОРМу в Молдові.

- Після Вашого останнього візиту в Україну в Кишиневі вперше було озвучене цілком обгрунтоване «прагнення Республіки Молдова до розвитку стратегічних партнерських добросусідських відносин між державами». В Києві обговорювалися питання економічного, торговельного, гуманітарного і культурного співробітництва. Які конкретні проекти заплановано на найближчий час для реалізації домовленостей в цьому напрямі?

- Республіка Молдова не раз наголошувала на своїй зацікавленості до встановлення відкритого і конструктивного діалогу з Україною, до розвитку і зміцнення двосторонніх відносин, заснованих на принципах добросусідства і стратегічного партнерства. Ці принципи молдавсько-українського співробітництва закріплені в Програмі діяльності Уряду Молдови на 2011-2014 роки.

Україна завжди займала одне з провідних місць серед зовнішньополітичних партнерів Молдови, і ми маємо намір продовжувати по відношенню до наших сусідів проведення зваженої, прагматичної, вигідної обом країнам політики. Я радий, що такий підхід повністю поділяється нашими українськими партнерами. І мій офіційний візит в Україну, що відбувся 2-3 лютого, ще раз переконав мене в цьому.

У ході проведених у Києві зустрічей з керівництвом України було детально обговорене широке коло питань, що стосуються нинішнього стану двосторонніх відносин і, що особливо важливо, перспектив подальшого розвитку молдавсько-українського діалогу, включаючи і конкретні кроки із втілення в життя досягнутих домовленостей у різних сферах співробітництва.

Ми наголосили на необхідності додаткових узгоджених заходів із збільшення взаємного товарообігу. Сьогоднішні показники, незважаючи на значну динаміку зростання, не відповідають реальному потенціалу наших держав. Отже, необхідно зосередити спільні зусилля на створенні сприятливих умов для ведення двосторонньої торгівлі, а в разі необхідності - на усуненні бар'єрів, що виникають на шляху збільшення її обсягів. Найближча наша мета - довести обсяги товарообігу до рекордної позначки в 1 млрд євро.

З метою обговорення всього комплексу названих питань, було ініційоване проведення в рамках візиту Форуму представників молдавських і українських ділових кіл, який дав змогу вивчити наявні можливості для розробки і просування спільних проектів. Ми маємо намір продовжити і в майбутньому таку практику.

Ще одним кроком стане детальний аналіз виконання рішень, прийнятих на останньому засіданні Міжурядової молдавсько-української комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулося в листопаді минулого року в Кишиневі, а також ретельна і серйозна підготовка чергового, вже чотирнадцятого, засідання Комісії, яке пройде в Києві. Ми з моїм колегою Миколою Азаровим дали відповідні доручення галузевим міністерствам і відомствам наших країн.

Для Республіки Молдова й України особливо важливими є питання забезпечення власної енергетичної безпеки, а також розвитку енергетичного сектору. В цьому сенсі я бачу великі перспективи для нашого співробітництва, як на двосторонньому, так і на регіональному рівні, включаючи і ряд спільних проектів, що реалізовуються в контексті інтеграції енергетичних систем Молдови й України в енергетичну європейську мережу ENTSO-E.

Як відомо, нинішній рік є ювілейним для сучасної історії наших держав - 20 років тому між Республікою Молдова й Україною були встановлені дипломатичні відносини і підписано Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво. В зв'язку з цим, було досягнуто домовленостей про організацію, як у Молдові, так і в Україні, ряду спільних заходів, приурочених до дат, що відзначаються. Зокрема, детально обговорювалося питання, що стосується проведення Днів української культури в Молдові, і молдавської культури в Україні.

- В переддень 20-річчя встановлення дипломатичних відносин особливо відчувається стрімке налагодження добросусідських відносин Молдови й України. Загальновідомий перелік питань, щодо яких у рамках Вашого візиту досягнуто взаєморозуміння. Чи є проблеми, які залишилися «за кадром», власне, над чим ще потрібно працювати, щоб досягти компромісу?

- У ході проведених у Києві зустрічей пріоритетна увага, і це цілком природно, була зосереджена на обговоренні питань, які на даний момент, внаслідок різних причин, ще не знайшли свого остаточного вирішення. Це питання, пов'язані із завершенням робіт з демаркації державного кордону, а також процесу взаємного визнання прав власності, зокрема, функціонування Дністровського комплексного гідровузла й охорони екології річки Дністер.

Думаю, поки що рано робити якісь висновки і говорити про конкретні домовленості. Але, на мою думку, дуже важливо те, що шляхи вирішення зазначених спірних питань шукаються, і є загальне розуміння необхідності досягнення розумного компромісу для їх урегулювання, на основі довірчого і конструктивного діалогу.

У зв'язку з цим, ми з Прем'єр-міністром України дали доручення відповідним міністерствам і відомствам наших країн докласти максимум зусиль для прискорення знаходження взаємоприйнятних рішень. Молдавська сторона, з урахуванням того, що на сьогодні існують всі передумови і необхідні умови для компромісного рішення, пропонує, як один з варіантів, паралельну підготовку на експертному рівні двосторонніх документів з усіх перерахованих питань, які поки що чекають пошуку рішень, з їх подальшим одночасним підписанням.

- Яке Ваше бачення розвитку ситуації з урегулювання Придністровського конфлікту після кадрових змін у Придністровському регіоні? Чи сприяє цьому пожвавлення діалогу в рамках трикутника Київ-Кишинів-Тирасполь?

- Наше бачення вирішення придністровської проблеми міститься в Програмі діяльності уряду, і воно не може змінюватися залежно від подій, що відбуваються на лівому чи на правому березі Дністра. Наша принципова позиція полягає в тому, що придністровську проблему потрібно вирішувати на основі суверенітету і територіальної цілісності Молдови.

Що стосується змін на лівому березі Дністра, то, як Ви знаєте, нещодавно в Одесі, при посередництві України і безпосередньо міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, відбулася перша моя зустріч з новим лідером Придністров'я Євгеном Шевчуком.

У рамках зустрічі ми обмінялися думками з ряду важливих питань, а також досягли принципової домовленості вирішувати існуючі проблеми спільними зусиллями в інтересах людей по обидва боки Дністра. І, що особливо важливо, продовжити наш діалог і надалі. Відкритість, виявлена з обох сторін під час зустрічі, дає привід для оптимізму в тому, що стосується подальшого розвитку ситуації, пов'язаної з вирішенням придністровської проблеми.

- Яким є, на Вашу думку, реальний шлях виходу Молдови з політичної кризи і чи полягає ця проблема лише в обранні президента, чи існує й інше «підводне каміння»?

- Точніше, буде сказати, що в Молдові не політична, а конституційна криза. Конституційна реформа, яку було розпочато в 2000 році і яка передбачає запровадження в Молдові парламентської форми правління, не була доведена до кінця. І це неминуче спричинило проблеми, що стосуються процедури обрання президента, визначення повноважень глави держави та багатьох інших, що, власне, і стало здебільшого причиною існуючого сьогодні стану справ. А говорячи конкретніше, країна вже більш як два роки «в стані обрання президента».

До речі, з 2000 року і донині було здійснено більш як десять спроб обрання президента, і тільки дві з них були успішними - в 2001 році, коли у партії влади була конституційна більшість, і в 2005 році, коли ряд депутатів від опозиції погодилися підтримати кандидатуру тогочасного президента, щоб уникнути політичної кризи. Це сумна статистика.

Механізм обрання президента 61 голосом депутатів зі 101, на мій погляд, недосконалий. Відмова комуністів від конструктивного діалогу щодо обрання президента в останні більш як два роки призвела до того, що Молдова встановила своєрідний світовий рекорд - майже два з половиною роки країна живе без законно обраного президента.

Тому для нас дуже важливо зараз не тільки обрати президента, а й внести відповідні зміни в Конституцію (або через референдум, або через парламент), щоб уникнути надалі таких ситуацій. Я дуже сподіваюся, що нам вдасться вирішити це питання в найближчому майбутньому, після чого розпочнемо роботу над внесенням змін до Конституції.

- Під час візиту в Київ Ви вперше зустрілися з представниками молдавської діаспори в Україні. Якою Ви бачите її роль у реалізації досягнутих двосторонніх домовленостей?

- Для мене стало традицією під час зарубіжних візитів зустрічатися з представниками молдавської діаспори. Найзлободенніша тема, що обговорюється нашими співвітчизниками за кордоном, це життєвий рівень і шляхи взаємодії діаспори і керівників держав у країнах перебування.

Перебуваючи за кордоном, мені, звичайно, приємно чути позитивні відгуки про наших співвітчизників: про те, що вони є законослухняними, працелюбними, гідними представниками нашої країни. Однак, це зовсім не означає, що всі питання їх життя і вирішення проблем ми зобов'язані покласти на керівництво країн, де живуть молдавани.

Для керівництва Молдови створення нормальних життєвих умов і правової підтримки наших співвітчизників за кордоном завжди було пріоритетом. Ми дуже багато уваги приділяємо вирішенню питань, пов'язаних як з перебуванням їх за кордоном, так і для пошуку можливостей подальшого повернення додому, де вони змогли б працювати і жити разом зі своїми рідними, напряму брати участь у розвитку країни. Оскільки немає нічого важливішого, коли всі твої рідні і близькі знаходяться поряд і, хай нелегкими, але спільними зусиллями беруть участь у житті власної країни. Над цим ми і працюємо.