Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України виповнилося вже два роки, а наприкінці 2024-го в ньому учергове змінилося керівництво. Раніше агентство існувало у вигляді структур, основними завданнями яких були реалізація державної політики в галузі дорожнього господарства і управління та будівництво автомобільними дорогами. Зараз функціонал агентства значно розширили. Воно опікується будівництвом, реконструкцією, ремонтом, модернізацією житлової нерухомості, об’єктів соціальної та комунальної сфери, інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, споруд цивільного захисту, військових об’єктів, розвитком та утриманням прикордонних пунктів пропуску тощо.

Про нові виклики, стратегічні рішення та зміну пріоритетів у роботі одного з найважливіших інфраструктурних відомств в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЧЕРЕЗ НОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ ЗАКУПІВЕЛЬ

- Розкажіть, як в умовах війни розподіляються увага та кошти між усіма напрямами, якими опікується Агентство відновлення?

- Агентство зараз проходить велику внутрішню трансформацію, щоб відповідати новим викликам, зокрема й тим, які постали внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Нам важливо відновити довіру до процесу відбудови як серед громадян, так і поміж міжнародних партнерів. Перед нами постійно порушують питання щодо вартості робіт, критеріїв вибору тих чи інших об'єктів для відновлення, тих або інших підрядників та багато іншого.

Також важливим питанням є якість та компетентність самого Агентства при виконанні нових для нього завдань. Спочатку воно було створене на базі різних служб, які опікувалися лише дорогами, дорожньою інфраструктурою. Зараз, окрім цього, ми маємо нові виклики – відновлення житла, соціальних обʼєктів, будівництво водогонів, укриттів тощо. Це часто викликає труднощі, адже не повністю переорієнтована організаційна структура не дозволяє точно сформулювати технічні завдання. Крім того, у штаті немає достатньої кількості фахівців для ефективного виконання нових завдань, бо потрібно не просто відновити зруйноване, а зробити це краще, ніж було.

До того ж, колишнього бюджетного фінансування доріг, яке було до війни, зараз немає, адже всі ми розуміємо, що пріоритети змінилися. Тому важливо ретельно ставитися до кожної витраченої копійки та правильно визначати пріоритети при тому ж ремонті доріг.

Тож ми почали із організаційної трансформації і вже узгодили з Міністерством розвитку громад та територій України зміни в структурі агентства, щоб вона відповідала новим вимогам та дозволяла швидше втілювати необхідні проєкти.

Наступний важливий крок, до якого ми зараз готуємося, – створення Центральної закупівельної організації (ЦЗО), яка, згідно з попередніми планами, має запрацювати вже у березні цього року. Вона дозволить зробити процес закупівель товарів, робіт і послуг більш прозорим, адже централізація у цьому випадку – можливість не лише швидко та якісно організовувати закупівлі, а й детально їх моніторити та контролювати. Крім того, кваліфікація відповідальних за ці процеси осіб може бути значно вищою, ніж у закупівельників окремих служб. Це важливо з точки зору залучення стратегічних інвесторів та міжнародного бізнесу до процесу відбудови України.

Для мене особисто важливо зробити цю історію прозорою. Без цього не буде довіри, а без неї відбудовувати країну просто неможливо.

Третій аспект наших змін – трансформація групи управління проєктами, яка комплексно займатиметься їх впровадженням. Окрім розробки власне проєктів і технічної документації, вона контролюватиме процес проєктування, централізовано документуватиме закупівлі та формуватиме технічні завдання.

- Чи означає це, що починаючи з березня, в тендерах зможуть брати участь також іноземці, та чи зацікавлені вони у цьому?

- Іноземні компанії й зараз мають право брати участь у державних тендерах, але для них це доволі складний процес. Однак ми вже бачимо їхню зацікавленість. Делегації з багатьох країн приїжджають, знайомляться з перспективами та ставлять чимало запитань. Наприклад, нещодавно були представники італійських та корейських компаній, а також фірми «Hill International» – однієї із чотирьох найбільших компаній США в галузі інфраструктури та будівництва. Вони планують реєструвати офіс у Києві, і їх уже цікавить можливість участі в тендерах на роботи з відновлення.

Турецькі компанії також активно працюють. Ось нещодавно відбулася нарада щодо тендера, який фінансується коштом Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Початкова сума була 170 млн євро, але ми скоротили витрати, залишивши тільки необхідне для реконструкції та безпеки на дорогах. У результаті торги відбулися на суму 110 млн євро, тож заощаджені кошти плануємо перерозподілити на інші дороги для забезпечення, в тому числі, експортної логістики нашої країни.

- Судячи з аналітичного дослідження «Контроль витрат на відновлення України», проведеного Центром економічних досліджень, із запланованих на 2024-ий для Агентства відновлення 70,2 млрд грн за 10 місяців минулого року використали 47 млрд грн. Як змінилися ці цифри за підсумком року?

- Із запланованих на 2024 рік для Агентства відновлення 70,2 млрд грн ми використали лише 60,4 млрд грн.

- Якщо говорити на загал, яка зараз частка відновлених об’єктів серед зруйнованих/пошкоджених, якщо можна, за секторами: житлові будинки, комунальні установи (заклади освіти, здоров’я та соціального захисту), адміністративні будівлі, об’єкти критичної інфраструктури і т.д.

- Процес відновлення триває. Назвати частку або відсоток уже відновлених об’єктів складно, бо частина із них впроваджується за програмою єВідновлення, частина – через обласні військові адміністрації, частина – коштом донорів, а деякі – через наше Агентство.

ПРИЗУПИНЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ЗМУШУЄ ШУКАТИ ВНУТРІШНІ РЕСУРСИ

- Напевно, найбільшої критики зазнають ваші проєкти, пов’язані з будівництвом доріг. Багато хто вважає це недоцільним, особливо у тих регіонах, що наближені до лінії бойових дій. Розкажіть, скільки кілометрів доріг за останні три роки прокладено, відремонтовано, скільки на це витратили грошей? І як в умовах війни контролюється якість такого будівництва?

- Цього року Верховна Рада не виділила фінансування на дороги та Дорожній фонд, тому наявних коштів в Агентства значно менше, ніж було навіть торік. Першочергово дороги потрібні у прифронтових регіонах, де інфраструктура в критичному стані. Для розподілу коштів послуговуємося відповідною методикою, яка забезпечує фінансування найбільш важливих ділянок. Зокрема, з її допомогою вирішується, де реально потрібно замінити асфальт, а де буде достатньо відсипати щебнем, аби якомога швидше забезпечити проїзд техніки.

Наприклад, дороги у Вінницькій, Житомирській чи Хмельницькій областях можуть бути не в найкращому стані, що створює труднощі навіть для звичайних поїздок. Але якщо мова йде про евакуацію поранених чи вчасний приїзд швидкої допомоги на прифронтових територіях, то там така затримка може мати фатальні наслідки. Тому акцент дорожнього відновлення нині – на забезпеченні прифронтової логістики. Навіть в умовах постійного ризику руйнувань.

На утримання та поточний ремонт доріг цього року було розподілено 6 млрд грн. За згаданою методикою, ми підрахували кількість доріг на підконтрольній Україні території, що потребують ремонту та спрямували на них фінансовий ресурс. Минулого року залишок коштів становив 2,7 млрд грн, ці гроші спрямували на ремонт доріг виключно прифронтових областей.

Торік Агентство також не отримало фінансування на відновлення місцевих доріг, але ми розуміємо важливість цього напряму. Хоча суми будуть відносно невеликі, але вони допоможуть розв’язати проблеми в малих громадах. Ті ж 10-15 млн грн допоможуть забезпечити людям можливість добратися до місцевої лікарні чи школи.

Тож близько 7 млрд грн цього року розподілили із застосуванням коефіцієнтів пріоритетності – зменшуючи коефіцієнт для центральних та західних областей до 0,5, для прифронтових його збільшили до 2,5. Це дозволило значно більше коштів спрямувати на місцеві дороги у прифронтових регіонах.

Також визначаємо пріоритети разом з військовими, щоб забезпечити найнеобхідніші дороги для їхніх потреб, зокрема для логістики, безпечного перевезення техніки, живої сили, евакуації поранених та постачання боєприпасів. Зараз 60-70% загального фінансового ресурсу спрямовано на дев’ять прифронтових областей.

У прифронтових областях на підконтрольній території загалом 41 тис. км доріг місцевого значення. Але ми не можемо обрахувати протяжність шляхів, які потенційно потрібно відновити, адже все залежить від потреб та запитів військових. Десь потребує відновлення доволі протяжна ділянка, а десь – треба засипати велику яму, яку так просто не впишеш у протяжність чи кілометраж.

- Розкажіть про систему вагового контролю, яка покликана зберегти якість відремонтованих доріг. Скільки обладнано та закуплено комплексів автоматичного контролю, а скільки – планується?

- Є багато випадків вандалізму, коли люди намагаються сокирою вирубати датчики, влаштовувати об'їзні дороги чи намагаються проїжджати пункти на великій швидкості, розраховуючи на нечутливість приладів. Зараз в Україні проєктується більше 35-ти систем автоматичного вагового контролю, а в онлайн-режимі працюють вже 50. Частина з них ще під’єднується або проходить регламентні роботи, але на всіх нових ділянках, що реконструюються, ми плануємо встановлювати такі системи.

- Щодо зацікавленості іноземних інвесторів, ви, передовсім, кажете про приватні вкладення, але ж ми знаємо, що багато робіт оплачувалося за рахунок світових фінансових організації. Яка зараз ситуація з коштами таких інституцій? Чи активно вони працюють і чи готові продовжувати фінансування й надалі?

- Європейський інвестиційний банк готовий продовжувати співпрацю з Агентством відновлення і Міністерством розвитку громад та територій України за кількома проєктами, збільшуючи фінансування. Також обговорюється кілька проєктів зі Світовим банком, пов’язаних з пунктами пропуску (КПП), дорожньою інфраструктурою та автоматичними системами габаритно-вагового контролю WIM-комплексів.

Перш за все, на кожному із цих проєктів, фінансованих за міжнародні кошти, працюють інженери-консультанти з іноземних компаній. Наприклад, інженерний контроль проєкту реконструкції дороги М09 здійснює турецька компанія, яка давно працює з ЄІБ. Вони відповідають за якість, обсяги та інші технічні аспекти, але консультантів також цікавлять процедури та ефективність використання коштів, зокрема прозорість тендерних процесів.

Для цього ми завершуємо імплементацію системи ризик-індикаторів з елементами штучного інтелекту, яка аналізуватиме абсолютно всю тендерну документацію, в тому числі від обласних служб. Вони не зможуть подавати документи на тендер, доки не проведуть аналіз через цей програмний продукт. Система дозволяє налаштувати перевірку за 24 ризиковими параметрами, але з часом їх можна буде збільшувати. Прагнемо, щоб жодні сумнівні тендери не проходили.

Наші партнери, зокрема Великобританія, серйозно допомагають у цьому IT-напрямі. Разом ми працюємо над проєктом «5 case», який дозволяє оцінити якість технічної документації, що подається на розгляд, за різними напрямами.

Центральна закупівельна організація, що, сподіваємося, запрацює з березня, візьме на себе функції розподілу ресурсів. Тоді ми проводитимемо тендери в усіх областях, забезпечуючи прозорість, якість та справедливу вартість.

Минулого року вдалося заощадити майже 16 млрд грн завдяки оптимізації витрат. Наприклад, ми відмовилися від благоустрою територій чи додаткового асфальтування обʼєктів, оскільки зараз це не є пріоритетом. А також проаналізували вартість низки робіт та послуг у кількох проєктах на предмет реальних витрат підрядників. Наприклад, при аналізі вартості реконструкції однієї зі шкіл ми побачили, що компанія, яка виграла тендер, має прибуток та адміністративні витрати лише на рівні 3%. І це дивно, враховуючи інфляцію.

Або ж бачимо закладену зарплату будівельника на рівні 12-16 тис. грн, що теж насправді не відповідає дійсності. Також дивуємося, чому в проєкті ціна бетону може бути на 20-30% вищою, ніж середня ринкова, а арматура вартує дорожче, ніж на місцевій металобазі.

Ми хочемо запропонувати механізм, щоб підрядники відкрито вказували складові вартості – матеріали, роботи, реальні зарплати і враховували можливу інфляцію, а також мали право закладати прибуток у розмірі до 15%. Працюємо над створенням такого механізму, щоб абсолютно всі складові були відкритими. За допомогою Громадської ради доброчесності зможемо сформувати тут більш чесне середовище. Ми вже спілкувалися з великими компаніями і вони готові працювати прозоро, що дозволить зробити процес відновлення ефективнішим та чеснішим.

НЕ ДОРОГАМИ ЄДИНИМИ

- Скільки пунктів пропуску на кордоні вже передали в управління Агентству відновлення? В умовах активного розвитку саме автомобільного сполучення за останні роки, майже всі вони перевантажені. Скільки із цих КПП вже вдалося модернізувати, розширити, які роботи плануються на цей рік? І якими коштами готові наші міжнародні партнери долучитися до таких проєктів?

- В управлінні Агентства відновлення 27 пунктів перетину кордону. Спочатку ми планували реконструкцію та відкриття цього року нових КПП або часткову реконструкцію 11 пунктів, але згодом побачили, що можемо збільшити їх кількість до 16. Зараз ситуація змінюється: програми фінансування з боку США призупинено, а модернізація багатьох наших пунктів пропуску фінансувалася через програми USAID, тож тепер ці проєкти можуть бути тимчасово зупинені. Тому працюємо над пошуком джерел фінансування для продовження роботи. На жаль, альтернатив не так багато. Для цього потрібна ЦЗО, яка запрацює з березня та допоможе більш чітко спланувати витрати й віднайти внутрішні ресурси.

Зокрема, є ідея залучати приватних інвесторів до облаштування функціональних сервісних зон для багатьох пунктів пропуску. Ми б будували інфраструктуру, а інвестори забезпечували надання сервісних послуг (магазини, кафе, дитячі зони чи зони побуту тощо). На мою думку, держава не повинна вкладати в це кошти, якщо приватні інвестори можуть зробити це більш ефективно, забезпечити якісне утримання цієї інфраструктури. Важливо, щоб конкурси були відкритими, аби залучити більше учасників.

- Одним з наймасштабніших і, безумовно, найбільш життєво необхідних проєктів стало прокладання водогонів на півдні країни до населених пунктів, системи водопостачання яких потерпіли чи стали неефективними через підрив росіянами Каховської греблі. Підіб’ємо підсумки: яка загальна протяжність цих водогонів, у скільки цей проєкт обійшовся? Та як змінилася остаточна сума порівняно із запланованою на початку?

- Багато українців вважають, що з водою у нас все гаразд, але насправді країна посідає десь 120-те місці у світі за рівнем забезпечення водою. Вже найближчими десятиліттями на нас очікують серйозні проблеми, тому потрібно змінювати ставлення до води.

Минулого року агентство побудувало водогін для водозабезпечення Кривого Рогу та навколишніх громад. Зараз цей водогін може приймати скид шахтних вод, що забезпечує його роботу для самого міста. Якщо б ми не побудували цей водогін, фактично за 2,5 місяці, хоча проєктом було передбачено 5,5 місяців, то Кривий Ріг довелося б від’єднувати від водопостачання приблизно на 2 місяці щороку.

Також торік почалося будівництво водогону для Миколаєва. Була певна затримка, оскільки під час підготовки з’ясувалося, що навколо станції забору води за багато років розбудувався приватний сектор, тому виникло питання, як втілювати проєкт, щоб мати можливість завершити роботи. Зараз ми будуємо там абсолютно нову сучасну насосну станцію, враховуючи потребу у забезпеченні водою не лише комунального сектору, але й її використання для агрополиву. Проєкт буде завершено до серпня цього року. Ми б могли зробити і швидше, але один з насосів виготовляється тільки під замовлення, що займає більше часу.

- Ваш попередник на посаді керівника Агентства Мустафа Найєм неодноразово наголошував, що усі роботи в межах цього проєкту супроводжуватиме незалежний аудит. Чи він проведений?

- У процесі. Зараз підрядники здають нам локальні кошториси, які вони нарахували, і після їх аналізу підпишемо додаткові угоди, щоб знизити вартість. За нашими попередніми підрахунками, в цьому проєкті вдасться заощадити: з початкових 8,7 млрд грн виходимо на суму 5,8 млрд грн.

Ми загалом переглянули параметри проєкту. Спочатку місто хотіло, щоб ми побудували систему, розраховану на 160 тис. кубометрів води на добу, але з’ясувалося, що й 120 тис. кубометрів буде достатньо. Тому за рахунок зниження потужності водогону ми вже економимо 300-400 млн грн із загальної вартості проєкту. Крім того, запропонували використання більш сучасних матеріалів, наприклад ПВХ-труб, які, за підрахунками, довговічніші та дозволяють зменшити витрати на електроенергію при експлуатації, тощо.

Заощаджені кошти підуть на інші водні проєкти. Адже сучасні водогони також вкрай потрібні для Одеси, Лубнів, Бучі, Умані.

Реалізувавши всі заплановані цього року проєкти, загалом зможемо забезпечити 700 тис. людей доступом до якісної води.

ЖИТЛО ДЛЯ ВПО ЗБЕРЕЖЕ ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ КРАЇНИ

- Які зараз найбільші проблеми у відновленні та будівництві житла? Розкажіть про специфіку роботи Агентства в таких проєктах?

- Житлова відбудова – справді зовсім новий для нас проєкт. І найбільш складний, я б сказав. Нам часто дорікають за вартість відбудови, тож доводиться вкотре пояснювати, що іноді вкладення в реконструкцію перевищують вартість нового будівництва. Нам треба пояснити людям, чому це так, враховуючи ціни на матеріали, роботу, прибуток будівельників, нові вимоги до інклюзивності будівництва тощо.

Інший момент: нам потрібно здійснювати термомодернізацію згідно з новими ДБНами. Якщо будинок не утеплений, ми також повинні посилити фундамент для додаткового навантаження. Це означає, що в будівлі потрібно втілити багато нових рішень, яких раніше не було. Ось чому зростає вартість.

- У межах проєкту забезпечення соціальним житлом в Україні планують побудувати 50 тисяч квартир. В рамках «пілоту» буде зведено 6200 помешкань. Обґрунтуйте оприлюднені цифри – чому стільки? Які норми площі в розрахунку на людину?

- Для цього експериментального проєкту готується окрема постанова Кабінету міністрів. Фінансуватиметься він коштом ЄІБ. Вже 20 громад подали заявки на участь в експерименті. Основна ідея в тому, щоб побудувати муніципальне житло, яке не можна буде приватизувати. Воно має бути орендним, але плата буде значно нижчою за ринкову.

Кількість квартир, а саме 6200, обумовлена наявністю ресурсу у 400 млн євро, який попередньо узгоджений з ЄІБ. Половина – це грантові кошти, а інша – кредитні. Ми, як виконавці, відібрали проєкти з різними технологіями будівництва та провели технічну експертизу на відповідальність всім ДБНам.

Планується підписання меморандуму з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI), яка надає нам свій супровід, зокрема кошторисників, котрі перевірятимуть ці проєкти.

Щодо вартості будівництва, хочемо, щоб разом з ремонтом, включно навіть з необхідними кухонними меблями, вона не перевищувала 1000 доларів за квадратний метр. Після перевірки проєктів громади зможуть обрати один із 10 запропонованих, який найбільше підходить для їхніх ділянок.

Паралельно ми перевірили всі ділянки, надані громадами для забудови, узгодили їх, і потім передамо ці проєкти безплатно громадам. Вони зможуть проводити тендери, зокрема за підтримки EUACI, яка допоможе підготувати тендерну документацію.

- Кредитна частина фінансування надається під державні гарантії?

- Так, кредит на будівництво такого житла для громад буде забезпечено державними та муніципальними гарантіями, оскільки воно, передовсім, буде призначене для потреб ВПО (у 90% випадків). Держава та громади спільно відповідальні за цих людей, тож половина кредитних коштів – 100 млн грн. – покриватиметься державою, решта – органами місцевого самоврядування. Орендна плата за користування житлом буде такою, щоб її вистачило для погашення загального кредиту за 20 років.

В деяких областях зрозуміли, що це хороша можливість залучити в громади дефіцитних спеціалістів, тих же лікарів, запропонувавши їм доступне житло та роботу. Наприклад, у Кропивницькому запевнили, що готові втричі більше будувати, аби лишень втримати людський капітал, адже кожна квартира – це вже мінімум дві людини, які залишаться працювати. Тож цей проєкт також для того, аби втримати наших людей.

Щодо термінів реалізації проєкту, то тут дуже багато чого залежить від початку фінансування з боку ЄІБ, адже у них процедури дуже складні і довготривалі. Та ми плануємо підписати меморандуми з громадами вже в лютому.

КОМПЛЕКСНЕ ВІДНОВЛЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ: В ЧІМ ЗАТРИМКИ

- Ще 2023 року уряд розпочав проєкт з відновлення п’яти населених пунктів, які зазнали руйнувань. Це Бородянка у Київській області, Тростянець на Сумщині, село Посад-Покровське на півдні, Циркуни на Харківщині та Ягідне у Чернігівській області. Очікувалося, що роботи з відновлення населених пунктів завершаться у 2025 році. Що заважає цьому проєкту рухатися передбаченим темпом? Коли очікується завершення відновлення у цих п’яти населених пунктах? Чи залучені тут кошти з інших державних програм – тих же єВідновлення та єОселя, приміром?

- З відновленням приватного житла є труднощі, адже люди часто не мають відповідних документів на нерухомість чи землю. Наприклад, ми не можемо проводити роботи без правильного оформлення земельної ділянки, особливо коли йдеться про комплексну забудову. Тому зараз готуємо постанову Кабміну, щоб дозволити відновлення житла без необхідності землевпорядкування. Люди не розуміють, чому ми відновлюємо одне село вже два роки. Я з ними згоден – вони не можуть чекати стільки часу, доки ми переукладаємо документи та підтверджуємо їх довідками. Тому ми маємо максимально спростити процес, але при цьому забезпечити прозорість, щоб суспільство бачило, що все відбувається правильно.

Те ж стосується і дорожніх робіт. Агентство проаналізувало вартість будівельних робіт по всіх областях, і він показав, що на кінець минулого року в деяких регіонах поточний ремонт доріг обходився від 700 до 1100 грн гривень за квадратний метр. Наш інститут при Агентстві розробив методичний посібник для розрахунку рекомендованої вартості робіт та передав їх усім обласним службам. Кошти на ремонти мають бути використані приблизно до березня, і ми сподіваємося, що після тендерів вдасться знизити вартість робіт, що дозволить виконати не менший їх обсяг, ніж минулого року, навіть за менші кошти.

Попередньо працюємо з обласними Службами відновлення. Вони зараз займаються переукладанням договорів зі зниженням вартості ремонту метра квадратного асфальту. Наприклад, напередодні Служба у Дніпропетровській області вже перепідписала договори. Вдалося зменшити вартість з 2194 грн до 855 та 1129 гривень, залежно від виду ремонтів.

- Прокоментуйте розслідування Бігус.Інфо, в якому стверджується, що значну частку півторамільярдного державного замовлення на відбудову Бородянки віддали компаніям з оточення ексмера Ірпеня та нового очільника Податкової. Чи можете ви, як замовники, впливати на подібні ситуації?

- Зауважу, що матеріал від Бігус.Інфо не стосувався об'єктів Агентства, але ми ретельно розбирали цей випадок. Зараз проводимо свій аудит серед підрядників в Бородянці. Більше того, я дав доручення розробити дашборд, який дозволить суспільству побачити всі об'єкти, які відбудовує Агентство. Це дасть можливість відстежувати процедури, вартість контрактів та сам процес відбудови в режимі реального часу, що значно зменшить кількість питань з боку громадськості. Також ми запускаємо цю систему для всіх об'єктів Агентства – для доріг та інших проєктів.

ЗАХИСТ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБʼЄКТІВ

- Росія продовжує систематичні обстріли енергетичних об'єктів України. Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль звітував у парламенті про те, що першим рівнем укриттів вже захищені всі об'єкти нашої енергетики. Другим рівнем вирішили захистити 84 великі об'єкти «Укренерго». Цей пул великих підстанцій був розподілений на три черги. У першій – 69 об'єктів захищено і трансформатори «закатані» в укриття. Роботи ще на 13 об'єктах завершуються. Крім того, розпочалося будівництво укриттів третього рівня, які мають захистити 22 підстанції від ракетних ударів. Прокоментуйте, будь ласка, ці цифри.

- Агентство працює над захистом 22 підстанцій, зокрема 2-ий рівень захисту – 46 елементів на 22 підстанціях, які майже всі встановлені, і так само 22 елементи 3-го рівня захисту на 22 підстанціях, процес встановлення яких триває.

Захист об'єктів 2-го рівня завершено практично на 90%. Що стосується захисту енергооб’єктів 3-го рівня – від ракет, то варто нагадати, що минулого року було зафіксовано 62 удари ракетами та шахедами по тих об'єктах, над убезпеченням яких працювало Агентство. І жоден трансформатор не був пошкоджений ворогом. Навіть коли ракета влучала за кілька метрів від обладнання, всі захисні системи спрацьовували добре.

Цього року на проєкти 2-го і 3-го рівнів захисту виділено лише 2 млрд грн, але ці об'єкти дуже дорогі, тому ми паралельно працюємо над зниженням їх вартості.

Також нині триває підготовка урядових актів, ухвалення яких допоможе частково розрахуватися з підрядниками за виконані раніше роботи.

Юлія Абакумова, Галина Тибінь, Київ

Фото: Кирило Чуботін