Сам собі цензор, або Як рішення ЄСПЛ збурило соцмережі

Сам собі цензор, або Як рішення ЄСПЛ збурило соцмережі

Укрінформ
Європейський суд з прав людини визначив, що за «мову ворожнечі» в коментарях несуть відповідальність не лише коментатори, але й ті, кого вони «коментують»…

Маєш сторінку у соцмережі – готуйся, що нестимеш відповідальність не лише за контент, який розміщуєш сам, але і за коментарі, які інші користувачі залишають на твоїй сторінці. Відповідне рішення у справі «Санчес проти Франції» ухвалив на початку вересня ЄСПЛ. Про саму справу детальніше розповімо трішки згодом. А поки…

У вітчизняному сегменті соцмережі Fecebook з цього приводу вже здійнялася буча. Зокрема, українці пишуть про утиски свободи слова: «Йдемо до цифрової диктатури? Дядько Орвел нервово курить в сторонці… Наступний крок – реєстрація у соцмережах за паспортом, ІПН?» Дехто навіть згадав старий радянський анекдот: «П'ять заповідей вітчизняного інтелігента: Не думай. Якщо думаєш — не говори. Якщо думаєш і говориш — не пиши. Якщо думаєш, говориш і пишеш — не підписуйся. Якщо думаєш, говориш, пишеш і підписуєшся — не дивуйся...» Втім, не всі користувачі сприйняли рішення ЄСПЛ вороже: «Це логічно, адже сторінка у соцмережі, по суті, як аналог твоєї оселі. Твій дім – твої правила, а значить і за порядком слідкуй».

Отже, з’ясовуємо – що конкретно відомо про це рішення та кого воно, перш за все, стосується?..

Справа Санчеса: як французький політик 10 років доводив свою «невинуватість»

Франція, 2011 рік. Депутат місцевого рівня та кандидат на вибори до парламенту Жюльєн Санчес публікує на своїй сторінці в Facebook допис, в якому критикує свого політичного опонента по виборчому округу, заступника мера міста Нім Франка Пруста. Під публікацією політика починають з'являтися коментарі расистського характеру про те, що опонент Санчеса «перетворив Нім на Алжир», про «торгівлю наркотиками, керовану мусульманами» і про «масажні салони, де займаються проституцією».

Згодом Пруст звертається до правоохоронних органів з вимогою відкрити справу проти Санчеса. Суд доходить до висновку: оскільки у Санчеса відкритий доступ до сторінки в соцмережі, він несе відповідальність за коментарі під його публікаціями. За розпалювання ненависті і образу мусульманського співтовариства під постом – і коментаторам, і Санчесу (автору посту) призначають штраф у розмірі 5000 євро. Згодом французький політик оскаржує це рішення – в апеляції суд Німа підтверджує його провину, але зменшує штраф до 3000 євро. У березні 2015 року касаційний суд відхиляє апеляційну скаргу Санчеса.

Того ж року він подає позов проти Франції до ЄСПЛ, заявляючи про порушення права на свободу висловлювання поглядів, гарантованого статтею 10 Конвенції з прав людини. Також Санчес стверджує, що через завантаженість графіка не міг контролювати всі коментарі, які залишають у нього на сторінці: «Щойно мене викликали жандарми – я видалив коментарі. Я був посеред виборчої кампанії, я не міг прочитати всі коментарі, особливо коли ми отримуємо сотні їх на день у Facebook...»

Однак ЄСПЛ дійшов висновку, що не було порушення свободи вираження поглядів Санчеса – його «не критикували за використання права на свободу вираження поглядів у, зокрема, політичних дебатах, але його критикували за відсутність пильності та реакції на коментарі, розміщені на стіні його облікового запису у Facebook» – і підтримав позицію судів Франції.

ЄСПЛ дійшов висновку, що не було порушення свободи вираження поглядів Санчеса
ЄСПЛ дійшов висновку, що не було порушення свободи вираження поглядів Санчеса

До речі, мсьє Санчес ще може оскаржити рішення ЄСПЛ: подати протягом трьох місяців (до початку грудня ц.р.) запит на передачу справи до Великої палати суду. Але чи піде він на такий крок, враховуючи, кількість судових поразок?..

В будь-якому разі, суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська уже встигла відзначити, що таким чином суд вперше вказав, що у власників аккаунтів є «особливі обов'язки контролю і пильності», зокрема, якщо людина вирішує зробити свою сторінку відкритою, дає можливість залишати коментарі та публікує контент, який може спровокувати мову ненависті.

Тож, щоби не нести відповідальності за дописи третіх сторін, зокрема «друзів» в соцмережі, власники сторінок повинні:

  • слідкувати за тоном коментарів під власними дописами;
  • оперативно реагувати на випадки поширення ворожнечі;
  • видаляти або цензорувати коментарі принаймні до найбільш провокативних своїх дописів.

Перш за все, це стосується публічних діячів, політиків та блогерів (або ж, як зараз модно казати, інфлюенсерів), які мають відкриті аккаунти та виступають у політичних дебатах.

В теорії рішення ЄСПЛ є логічним і правильним, але на практиці…

На думку юриста Ярослава Жукровського, це абсолютно правильна правова позиція, адже реалізація права на свободу вираження поглядів має мати свої межі: «Не варто виривати з контексту лише питання відповідальності за коментарі. А говорити: за які саме коментарі? Звичайно, що мова ворожнечі не може підтримуватись чи мати сприяння у демократичному суспільстві. І свобода вираження поглядів - це не можливість «говорю, що хочу», а «висловлюю свої погляди» уникаючи і припиняючи мову ворожнечі». І такі обмеження, якщо вони мають легітимну мету, цілком обґрунтовані».

Подібну позицію висловив заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко: «У сучасному світі будь-хто може бути розповсюджувачем інформації. В умовах посилення ролі соціальних мереж у житті людини, кожен має нести відповідальність за ту інформацію, яку розповсюджує сам, або яку провокує своїми заявами».

А особливо, коли йдеться про публічних осіб з великою кількістю підписників. Тобто, за словами експерта, не достатньо закинути меседж і дивитись як кубляться між собою підписники. Власник сторінки одночасно має бути і модератором лінії дискусії, що розвивається під його меседжем. Або – просто закрити обговорення.

«Це, до речі, має стосуватись не лише політиків, але й відомих блогерів. І одні, і інші заради хайпу провокують своїх підписників не лише на мову ворожнечі, але й на конкретні дії. Що не лише призводить до посилення протистояння в соцмерережах, але й – до фізичних ушкоджень та летальних наслідків», - стверджує пан Петренко.

Тому посилення відповідальності і за власні дії, і за власні ресурси – це, наголошує він, головне завдання сьогодні, а тим більше, коли велику частину провокативних дописів робляться з анонімних аккаунтів. «Є такий вислів – власність зобов’язує. За ним, ви несете відповідальність не лише за свої вчинки, але й за те чим володієте. Те ж саме із інформаційною сферою. Публічність зобов’язує», - акцентує Богдан Петренко.

Нерідко як політики, так і блогери заради хайпу провокують своїх підписників не лише на мову ворожнечі, але й на конкретні дії...
Нерідко як політики, так і блогери заради хайпу провокують своїх підписників не лише на мову ворожнечі, але й на конкретні дії...

Медіа-експерт, політтехнолог Дмитро Бачевський каже, що рішення ЄСПЛ щодо відповідальності власника аккаунту за модерацію коментарів під публікаціями «в теорії є логічним і правильним, але на практиці — поспішним і недопрацьованим».

«Аккаунт будь-якого громадянина і вся інформація, яка в ньому зберігається, зокрема і коментарі, є його власністю. Якщо ж йдеться про публічну особу, то цей аккаунт перетворюється на справжнє ЗМІ. Сьогодні, в епоху інформаційних війн та небачених раніше маніпуляцій масовою свідомістю, саме коментарі під публікаціями в ЗМІ та соцмережах є одним з ключових інструментів такого впливу», -  розповідає пан Бачевський.

Тисячі ботів, продовжує експерт, можуть проводити атаки як на окремих громадян, так і на цілі соціальні, релігійні або етнічні групи, розпалюючи ворожнечу в інтересах замовників. «І цілком логічно, що саме власник аккаунту насамперед і має дбати про гігієну у коментарях», - додав він.

З іншого боку, є питання які потребують уточнення і доопрацювання. Наскільки швидко має власник сторінки видалити такий коментар, що порушує законодавство? Чи має він нести відповідальність у випадку, якщо з якихось причин не мав змоги здійснювати модерацію коментарів, наприклад, у випадку хвороби? Чи може він винаймати модераторів для цілодобового моніторингу коментарів?

«Існує вірогідність того, що рішення ЄСПЛ почнуть використовувати у брудній політичній боротьбі. Адже тепер спам у коментарях може не тільки створити незручності для власника аккаунту, але й дати підстави для притягнення його до відповідальності. Можна залишати сумнівні коментарі вночі, або залишати і одразу «скринити», щоби потім, навіть після їх видалення, використовувати їх для провокацій та звинувачень. Варіантів безліч», - наголошує Дмитро Бачевський.

Згадав про політиків і медіа-юрист Максим Дворовий: «Щонайменше у передвиборному контексті вони тепер муситимуть моніторити свої сторінки на наявність мови ворожнечі у коментарях і видаляти їх приблизно протягом 24 годин».

Але одна справа, коли таких коментарів менше десятка, інша – коли їх біля тисячі, і в частині з них мова ворожнечі може бути неочевидною. Або ж – коли твою сторінку цілеспрямовано заспамлять коментарями, у яких ти потонеш.

«Це і є для мене головним ризиком – покладання на політиків (а, можливо, і на користувачів загалом, хоча дехто і пропонує це рішення тлумачити винятково у виборчому контексті) надмірного обов'язку з моніторингу контенту на власній сторінці. Це може призвести до того, що політики просто позакривають коментарі в соцмережах, що може спричинити охолоджуючий ефект на свободу слова», - підсумував Максим Дворовий.

…А якщо це ваша сторінка, або моя? Хіба ж мало прилітає нам туди усілякої маячні, якої ми в більшості випадків навіть не читаємо. Коротше: рішення ЄСПЛ цілком може створити проблеми для безлічі простих людей. Можна тепер сперечатися, хто саме відкрив цей «ящик Пандори»: суд, який часом не зважає на наслідки своїх рішень, чи той, хто придумав коментарі під постами, а, може, й взагалі – винахідник соцмереж…

Нам залишається прослідкувати за тим, що буде далі. Ну і, про всяк випадок, підчистити свою «стіну» від коментарів найбільш агресивних провокаторів.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-