Освоєння космосу: приватний бізнес витісняє державні проєкти
На 14 листопада намічено віхову подію в космонавтиці. Якщо все піде за планом, цього дня чотири астронавти дістануться до Міжнародної космічної станції. Унікальною цю подію робить той факт, що зроблять вони це за допомогою ракети Falcon 9 на борту пілотованої капсули Crew Dragon, розробленої компанією Ілона Маска SpaceX. Удруге астронавти на борту американського приватного літального засобу доберуться до МКС із території США.
РОЗВИТОК ПРИВАТНОЇ КОСМОНАВТИКИ
Про успіхи народженого в ПАР ексцентричного мільярдера Ілона Маска говорять і пишуть дуже багато. Однак, коли він у 2002 році заснував компанію SpaceX, покликану допомогти в колонізації Марса, в успішність проєкту мало хто вірив. Протягом перших років існування SpaceX Маск витратив на підтримку компанії третину своїх особистих статків і не міг похвалитися помітним результатом. «Такі великі й складні проєкти, як ракетобудування, можуть втілювати лише держави», – казали тоді експерти. Однак подія 14 листопада наочно демонструє їхню помилковість.
Власне, перший пілотований політ до МКС SpaceX здійснив ще влітку цього року. Тоді у складі місії Demo-2 двоє астронавтів НАСА успішно пришвартувалися до МКС і провели на борту міжнародної станції два місяці, після чого безпечно повернулися на Землю. Однак та місія вважалася пробною, а в суботу космонавти здійснять перший експлуатаційний політ, який покладе початок регулярному сполученню між МКС та Землею, котре забезпечуватиме SpaceX. Цього разу всередині космічної капсули перебуватимуть чотири космонавти, які пробудуть на орбіті пів року. Весь цей час Dragon Crew залишатиметься пришвартованим до МКС і обертатиметься навколо Землі, нагадуючи про нову еру практичних комерційних космічних польотів.
СКЛАДНОЩІ ПЕРШОПРОХІДЦІВ
Через технічну складність космічних польотів гарантії їхньої успішності немає ніколи. За оцінками НАСА, імовірність того, що літальний пристрій SpaceX вирушить у свою подорож згідно з графіком, становить трохи більш як 60%. Власне, місія вже кілька разів переносилася, востаннє – наприкінці минулого місяця, коли в роботі двигунів виявили неполадку. Після ретельної перевірки, інженери встановили, що причиною цього стала закупорка дрібного запобіжного клапана.
Після проведеної роботи над помилками й повторних випробувань – новий політ отримав зелене світло. Тож сподіватимемося, що цього разу космонавтам усе вдасться, і вже за 8 годин після вильоту вони досягнуть МКС, де їх зустрінуть троє колег. Цікаво, що в разі вимушеного відкладення вильоту на добу, подорож до МКС займе вже понад 27 годин.
МІЖНАРОДНА КОСМІЧНА СТАНЦІЯ
Пунктом призначення астронавтів є Міжнародна космічна станція, яка на початку цього місяця відзначила 20-ту річницю безперервного перебування людей. За свою історію МКС установила велику кількість космічних рекордів та є найбільшим об’єктом, створеним людством у космосі. При масі близько 400 тонн вона займає площу, зіставну з футбольним полем, а обсяг житлового простору приблизно дорівнює салонові велетенського літака Bоeing 747.
Перший екіпаж прибув на МКС 3 листопада 2000 року в складі двох російських та одного американського астронавта, яких на орбіту доставив космічний корабель «Союз». Відтоді на МКС побувало 240 чоловік із 19 країн, які провели незліченну кількість експериментів.
Утім, у цього унікального міжнародного проєкту є й свої критики. Так, для декого МКС є символом застою, а не технічного прогресу. Порівняно з шаленим розвитком космічних технологій у 1960-х, апогеєм якого стала висадка на Місяць, за два десятиліття своєї роботи МКС не вивів людство за межі низької навколоземної орбіти. На думку деяких космічних ентузіастів, приміром – засновника організації «Марсіанське суспільство» Роберта Зубріна, людству слід спрямувати зусилля на освоєння Марса, а не марно топтатися роками за кількасот кілометрів від Землі.
ПРАКТИЧНА РОЛЬ КОСМІЧНОЇ СТАНЦІЇ
Утім, без здобутого на МКС досвіду людина навряд чи отримає змогу ступити на марсіанську поверхню. За умов використання сучасних технологій політ на Марс триватиме щонайменше пів року, протягом яких екіпажу доведеться зазнати значних фізіологічних та психологічних складнощів. Довготривале перебування космонавтів на МКС продемонструвало науковцям деякі з цих проблем. Тепер ми знаємо, що в умовах браку гравітації людині обов’язково необхідно по кілька годин займатися фізичними вправами, аби не допустити атрофії м’язів та пошкодження кісток. Саме МКС показала вплив невагомості на погіршення зору, точну причину чого досі встановити не вдається.
Політ на Марс потребуватиме й надійної роботи систем життєзабезпечення, у тому числі виробництва питної води, продуктів харчування та кисню. Експерименти з вирощування в невагомості їстівних рослин наближають нас до більш дальніх космічних місій.
Не слід забувати й про психологічні аспекти перебування в замкненому просторі з обмеженою кількістю людей, тривалого відриву від рідних тощо. Без тестового майданчика, роль якого чудово виконує МКС, людство перебувало б значно далі у своїх планах колонізації Місяця та освоєння Марса.
Ще один аспект, ефективність якого продемонстрували два успішні десятиріччя експлуатації МКС, – це міжнародна співпраця заради досягнення спільної високої мети. Ураховуючи величезну ціну майбутнього польоту до Марса, цей проєкт точно потребуватиме колективних зусиль.
ДОЛЯ МКС
Усе ж навіть найдосконаліші технічні розробки мають свою межу. План передбачає, що МКС використовуватиметься до 2024 року, хоча деякі партнери закликають подовжити цей термін до 2028-го. Що станеться з цим інженерним витвором далі, поки що невідомо.
Один із можливих варіантів передбачає передачу всієї станції приватним компаніям для переобладнання. Axiom уже має угоду з НАСА, відповідно до якої у 2024-му до МКС надійдуть спеціальні модулі, на основі яких буде створено нову космічну станцію. Натомість Bigelow Aerospace планує перетворити МКС у космічний готель, на навколоземну орбіту вже доправлено один із надувних житлових модулів.
Усе ж таки, враховуючи, що будь-який матеріал із часом руйнується під впливом суворого космічного середовища, подальше перебування людей на МКС врешті стане небезпечним. Можливо, вивести станцію з ужитку ліпше до того, як системи дадуть збій, що може мати незворотні наслідки. Якщо МКС за прикладом російської станції «Мир» урешті виведуть з орбіти та знищать у атмосфері, вогняне шоу буде неймовірним.
МАЙБУТНЄ ПРИВАТНОГО КОСМОСУ
Наявність у приватних компаній конкретних планів щодо МКС та брак чіткого бачення в урядів наводять на думку, що майбутнє дослідження космосу переходить у приватні руки (і голови). На п’яти SpaceX наступає Boeing, який на початку наступного року має намір доправити на МКС власне багаторазове космічне судно CST-100. Його дебютний політ минулого року завершився невдало, й відтоді інженери компанії наполегливо працюють, аби налагодити всі процеси.
Викликає захоплення те, як швидко приватникам удалося повністю захопити нішу, раніше зайняту лише державними корпораціями. Останній космічний шатл НАСА здійснив політ у 2011 році, й уже за 9 років його замінили космічні апарати SpaceX. Прикметно, що Росія, яка тимчасово монопольно виконувала польоти до МКС, робила це на ракетах-носіях «Союз», розроблених ще в Радянському Союзі. Незважаючи на наявну науково-дослідну базу, російські кораблі нового покоління «Федерація» ще дуже далекі від пробного запуску.
Як і місія SpaceX 14 листопада, це наочно доводить, наскільки ефективнішими у своїй роботі є приватні компанії та наскільки швидше вони можуть досягати поставлених цілей. Тепер справа за урядами основних космічних держав, яким належить сформувати законодавче поле майбутнього дослідження близьких і далеких космічних просторів.
Максим Наливайко, Оттава
