Нейрочіп Маска і суспільство постлюдей

Нейрочіп Маска і суспільство постлюдей

Укрінформ
Чи стануть люди щасливішими від технологічного вдосконалення мізків

Наприкінці минулого тижня Ілон Маск під час півторагодинної презентації  спробував змінити світ. Представляючи на розсуд онлайн-аудиторії новий революційний пристрій Neuralink, він паралельно виклав своє бачення майбутнього: здорове, успішне й розумово розвинене людство, яке за допомоги технічного прогресу позбулося більшості неврологічних недуг. І ключову роль у досягненні цього має відіграти Neuralink.

МАТРИЦЯ МАСКА

Програвати музику безпосередньо в мозку, позбуватися фобій, бачити й чути у інших діапазонах, лікувати безсоння, сліпоту, амнезію, депресію – на переконання Маска й співробітників його стартапу Neuralink, за кілька років досягти всього цього стане можливим із використанням нейрокомп’ютерного інтерфейсу завбільшки з монету. Пристрій, що вживлятиметься в кору головного мозку під час легкої годинної операції, з’єднуватиметься з нейронами мозку та комунікуватиме з ними, передаючи сигнали на комп’ютер чи приєднаний по Bluetooth смартфон.

Зірками презентації були три дуже подібні між собою свинки, на яких біоінженери Neuralink проводили досліди. Першій тварині раніше вживили у мозок електронний чіп, згодом видаливши його, друга ніколи не мала чіпа, а третя – на ймення Гертруда – і стала головною героїнею презентації, адже глядачі змогли у прямому ефірі спостерігати за сигналами з її головного мозку, що в режимі реального часу передавав уживлений електронний чіп.

Під час презентації глядачам було продемонстровано, що, зчитуючи сигнали з чіпа, комп’ютер здатний майже точно передбачати пересування кінцівок тварини під час її руху по біговій доріжці. Утім, у цьому «майже» й полягає складність.

СКЕПТИЦИЗМ НАУКОВЦІВ

Хоча для пересічного глядача представлений Маском пристрій видається чимось фантастичним, для нейрохірургів та інших науковців, залучених до детального вивчення мозку, він таким не є. Машину, що зчитує мозкову діяльність, було вперше створено німцем Гансом Бергером ще в 1929 році. Винайдена ним енцефалограма, хоч і зі значними покращеннями, використовується лікарями досі. Десятки тисяч людей нині мають також різноманітні імпланти для лікування нейрологічних розладів на кшталт епілепсії чи хвороби Паркінсона. Тому сам факт зчитування мозкової діяльності вже не викликає подиву.

Водночас виріб Маска все ж запроваджує новий стандарт для портативних нейрологічних імплантів, вирішує кілька проблем і має великий потенціал. Приміром, трьох присутніх під час презентації свинок було важко розрізнити зовні, що було зроблено навмисно, аби продемонструвати, що операція із вживлення маленького чіпа Neuralink залишає лише малопомітний шрам та є оборотною, тобто видалення чіпа жодним чином не позначається на життєдіяльності його користувача. «Я б міг зараз мати Neuralink, а ви б не помітили», – зауважив Маск. Останній фактор є дуже важливим для комерційного застосування, адже ніхто не захоче решту життя прожити із вживленим чіпом першого покоління, коли на ринку з’являться його наступні моделі.

Проте для створення справді проривної технології розробникам Neuralink належить ще багато працювати. Досі незрозуміло, наскільки витривалим буде датчик у руйнівних умовах людського організму, адже всі сучасні мозкові імпланти працюють досить обмежений період часу, після чого виходять із ладу. Незрозуміло також, чи зможе пристрій, що нині приєднується лише до 1000 нейронів, поширити свою активність на всі 80 млрд, які є в людському мозку. Не розкритою залишилася й тема, як саме Neuralink допоможе здолати безсоння, депресію та десятки інших неврологічних розладів, згаданих Маском під час презентації, адже науці поки що невідомі електрохімічні процеси, що зумовлюють їх.

МАЙБУТНЄ ТЕХНОЛОГІЇ

Однак у чому Маск завжди досягає успіху, так це в приверненні уваги широкого загалу до своїх стартапів, що зумовлює зростання цін на його основний актив – акції компанії Tesla. Цього разу підприємець теж вправно підігрівав інтерес своєї 38-мільйонної Твіттер-авдиторії інтригуючими повідомленнями. На самому початку презентації він заявив, що основною її метою є не залучення фінансування чи пошук покупців (Neuralink досі нічого не продає і навряд чи матиме бодай якийсь готовий продукт протягом наступних років), а рекрутинг талановитих працівників. Як виявилося, аби здійснити прорив у дослідженні мозку, передусім необхідні талановиті мізки. 

Плани Маска, як завжди, амбітні. Його компанія вже надіслала запит до контрольних органів США щодо початку випробувань на людях, однак, коли саме вони пройдуть, поки що не повідомляється. Попередній план передбачав проходження цього етапу у 2020 році, але не склалося. Сам Маск під час презентації був дуже обережним, щосили уникаючи зазначення будь-яких дат. За його словами, розвиток технологій дасть змогу використовувати Neuralink для лікування травм мозку й давати прикутим до ліжка чи візка людям можливість рухатися. Пристрій також дасть змогу живим істотам безпосередньо спілкуватися з технікою та між собою за допомогою чогось подібного на телепатію.

Утім, далеко не всі експерти згодні, що це можливо досягти в осяжному майбутньому. Мозкова діяльність людини – настільки складний процес, що навіть із застосуванням найсучасніших технологій людство осягнуло лише малу її частину. «Нейронауковці можуть вказати на ділянки мозку, що залучаються під час читання цього матеріалу, однак їм невідомо, що контролює ці дії. Хоча дослідники усе більше дізнаються про те, які сектори та імпульси реагують на що, якісної «мапи» мозку досі не існує», – пояснює Cnet. Видання зазначає, що Neuralink може знайти кращий спосіб зчитування сигналів мозку, пришвидшивши дослідження у цій сфері. «Утім, зрозуміти ці сигнали – неспівмірно складніше, а маніпулювати ними може бути ще важче», – ідеться в статті.

ПОСТЛЮДСТВО

«На рівні виду важливо зрозуміти, як нам співіснувати з просунутим штучним інтелектом, досягнувши з ним певного рівня симбіозу, аби майбутнє світу контролювалося поєднаною волею жителів Землі. Це може бути найважливішим досягненням подібних пристроїв», – сказав Маск, чітко засвідчивши своє бачення майбутнього, у якому машини й люди стають одним цілим. Таке майбутнє, надаючи ряд переваг, створює перед людством і величезні етичні проблеми.

Приміром, у разі успішного створення доступного, ефективного та комерційно успішного чіпа Neuralink компанія Маска отримає доступ до безпрецедентно великого обсягу особистої інформації. Хто її використовуватиме та яким чином – ще належить визначити. Так само, як і більшість новітніх технологій минулого, ця також може отримати широке застосування у військовій сфері. Ще у 2015 році людина з усіма паралізованими кінцівками змогла за допомогою мозкового приладу керувати в авіаційному симуляторі літаком, а незабаром після цього замовлене Пентагоном дослідження довело можливість дистанційного управління дронами силою думки. Якщо вивести ці технології на принципово вищий рівень, то чи принесуть вони людству щастя, як того бажає Маск? Варто поміркувати й про можливість зламу комп’ютерних інтерфейсів, з’єднаних безпосередньо з мозком. Жертвам такого хакерського нападу буде непереливки.

Протягом другої половини минулого століття певної популярності набув світогляд трансгуманізму, прихильники якого бажають докорінно змінити людину за допомогою передових технологій. На думку трансгуманістів, логічним наступним кроком цивілізації буде застосування технологічного прогресу для покращення властивостей виду і створення постлюдини. Хоча представлений у п’ятницю Neuralink ще дуже далекий він перетворення людини в кіборга, він усе ж указує напрямок до цього. Фрідріх Ніцше якось сказав, що як від мавпи походить людина, так з людини повинна з’явитися надлюдина. Видається, Маск вважає так само.

Максим Наливайко, Оттава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-