Офіційна електронна пошта: для юросіб – обов’язково, для громадян – за бажанням

Офіційна електронна пошта: для юросіб – обов’язково, для громадян – за бажанням

Аналітика
Укрінформ
На таку пошту представники держорганів зможуть надсилати повідомлення та повістки, які вважатимуться офіційно врученими. А якщо лист потрапить у спам?..

Є перспектива: громадяни зможуть отримати офіційні електронні адреси разом з паспортами. Відповідні законопроєкти – №3860 та №3861 – 16 липня зареєстровано у Верховній Раді. Їх авторами є нардепи від фракції «Слуга народу».

Зазначається, що зміни вносяться з метою запровадження офіційної електронної адреси для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та інших осіб, а також фізичних осіб, яка буде використовуватись для офіційного листування.

Для чого це потрібно?

Один із авторів законопроєкта Олександр Федієнко в коментарі ресурсу Obozrevatel пояснив, що документ розроблявся для підприємців, які зможуть спілкуватися з органами влади онлайн.

Олександр Федієнко
Олександр Федієнко

«Я однозначно стою на позиції, що, якщо ми йдемо до цифрової держави, без цього атрибуту не обійтися. Ми ж цивілізована країна, ми розвиваємося в сторону електронно-цифрових технологій », – каже Федієнко.

Подібним чином прокоментували Укрінформу це питання в Мінцифри: «Офіційні електронні адреси допоможуть громадянам, державі та бізнесу більш злагоджено і простіше вести комунікацію між собою. Наприклад, бізнес зможе офіційно листуватися із органами державної влади. Також, за рахунок електронного офіційного листування така комунікація буде швидшою і зменшить використання як бюджетних витрат на листування, так і витрат підприємств».

Що таке офіційна електронна адреса?

Це адреса електронної пошти, яка використовуватиметься для офіційного листування в електронному вигляді, та буде незмінною.

Офіційна електронна адреса складається з:

  • доменного імені. Офіційні електронні адреси, зареєстровані на території України, не можуть бути зареєстровані на доменних іменах «.ru»;»;
  • позначки "@";
  • ідентифікатора. Для юридичних осіб – це код згідно з ЄДР, для ФОП – реєстраційний номер облікової картки платників податків.

Їх реєструватимуть в ЄДР та в Єдиному державному демографічному реєстрі. Інші інформаційні системи, публічні електронні реєстри отримуватимуть інформацію про офіційні електронні адреси у порядку інформаційної взаємодії з цими ресурсами.

Кого це стосується? І чи обов’язково?

У пояснювальній записці до проекту закону йдеться, що компанії, установи, товариства та ФОПи під час реєстрації та реєстрації змін відомостей в ЄДР автоматично отримуватимуть офіційні електронні адреси.

Під час оформлення паспорта громадянина України вперше, його обміну або за власним бажанням громадянину також автоматично присвоюватиметься офіційна електронна адреса та забезпечуватиметься доступ до такої адреси…

Крім того, зазначається, що листи та повідомлення, надіслані на офіційну електронну адресу, вважатимуться такими, що надіслані та офіційно вручені та не потребуватимуть додаткового документального підтвердження їх направлення тощо.

Законопроект № 3860 визначає, що суд може здійснювати вручення ухвали на офіційну адресу, зазначений в заяві, скарзі, клопотанні, відкликанні. Ухвала вважається належним чином надісланою та врученою, якщо є електронне підтвердження про дату та час її направлення або електронне підтвердження про прочитання. Офіційну електронну адресу також потрібно буде вказувати в усіх заявах до суду (позовна, про забезпечення позову, заяву про перегляд судових рішень, касаційна скарга).

Однак у Мінцифри нам пояснили, що концепція обов'язковості отримання офіційних електронних адрес ще обговорюється в комітетах Верховної Ради. «Депутати – суб'єкти законодавчої ініціативи, розглядають різні варіанти із експертним середовищам та міністерствами, до повноважень яких відноситься сфери дії законопроєктів. Наразі проєктом пропонується отримання офіційних електронних адрес для юридичних осіб зробити обов'язковим, а для громадян – за бажанням», – додали у відомстві.

А якщо громадянин уже отримав паспорт раніше?

В поточній законодавчій ініціативі, громадянин, який вже отримав паспорт – за власним бажанням (якщо захоче) зможе подати заяву-повідомлення про присвоєння офіційної електронної адреси.

Наскільки це безпечно?

Безпечність користування буде залежати від обраного поштового сервісу та рівня цифрової грамотності користувача, наголошують у Мінцифри. Також для забезпечення конфіденційності, розглядається пропозиція використання електронного підпису і всього необхідного набору сервісів, що забезпечують збереження і зберігання документів, їх юридичну силу.

Андрій Баранович (Шон Таунсенд) / Фото: Наталія Чиж
Андрій Баранович (Шон Таунсенд) / Фото: Наталія Чиж

Натомість, співзасновник «Українського кіберальянсу» Андрій Баранович (відомий як Шон Таунсенд) не дуже погоджується з такою думкою. І каже, що є цілий пласт можливих зловживань у вигляді використання е-адрес для обману їх власників.

«Офіційна» пошта за задумом авторів законопроекту повинна складатися з ІПН та довільного домену і зберігатися в реєстрі юридичних осіб. Крім домена RU (а SU і РФ виходить можна?). Однозначно, що така зручна функція буде використовуватися для спаму і шахрайства, – розповідає Баранович, і наводить дуже простий приклад, – Є реєстр ЄДРПОУ… Якщо ми знаємо, що адреса має вигляд ЄДРПОУ + домен, то шахраї можуть спробувати популярні домени, і розіслати адресно спам. Найпростіший варіант, підмінити адресу відправника (мабуть, звучить складно, але для шахраїв – це легко) і надіслати «офіційний» лист з вимогою сплатити неіснуючий штраф. Навіть, якщо заплатить один із тисячі – шахраї все одно можуть непогано заробити».

А ще… Мережа без гарантій. Не кажучи вже про те, що комп'ютери, принаймні поки, не можуть бути суб'єктами людських відносин, продовжує кібер-експерт. «Ви можете дзвонити до упору мені на мобільний, ба, іноді навіть отримувати підтвердження, що трубка дзвонила, але ніякими силами ви не примусите мене вам відповісти. А вже тим більше визначити, що трубку зняв я, а не мій кіт», – зауважив співзасновник «Українського кіберальянсу».

Себто довести отримання або неотримання листа не можна. Експерт каже, що GMail, наприклад, на стандартних акаунтах не шле підтвердження про прочитання. І не зобов'язаний цього робити. «Йдеться про функцію «повідомити відправника про те, що лист відкритий». Ніхто не гарантує, що вона працюватиме. Стандартні акаунти в Google-пошті таких повідомлень не посилають. А якби навіть повідомлення і працювали, то вони не є юридично значущими. Після того як хтось комусь щось послав, ніхто не зможе сказати, що саме сталося з листом, ніхто не може гарантувати, що його буде відкрито. Не факт, що лист узагалі буде доставлений. Більш того, навіть відповідь із цифровим підписом не гарантує, що відповідає саме та людина, якій адресовано лист. Тому не може бути ніяких юридично значимих «підтверджень». Поштовий протокол дуже старий і не надійний», – стверджує Баранович.

Але проект імперативно визначає, що якщо е-лист відправлено, то воно обов'язково отримано… Відтак, на переконання експерта, розумно було б дати можливість вказувати довільну адресу. І – перестати фантазувати про гарантії («надіслані на офіційну електронну адресу вважаються такими, що надіслані Офіційно та не потребують додатково документального підтвердження їх направлення»). «Тому що в суді потім людина скаже, що нічого такого не отримувала, та й узагалі, що перший раз про все це чує. І звичайно ж, не повинно бути примусу. Хочеш – реєструй, хочеш – не реєструй. З телефонами те ж саме», – резюмував Андрій Баранович.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-