Hyperloop в Лос-Анджелесі — вже з 10 грудня. А в Києві він потрібен?

Hyperloop в Лос-Анджелесі — вже з 10 грудня. А в Києві він потрібен?

Аналітика
1381
Ukrinform
Про те, що Hyperloop стане найшвидшим транспортом — знають усі. Але він, крім того, може стати і найдешевшим

10 грудня світ стане свідком історичної події — вперше люди дістануться з однієї точки в іншу принципово новим видом транспорту — Hyperloop`ом, який стане конкурентом літаку та швидкісному потягу, не кажучи вже про автомобіль та морський транспорт. Подія, безумовно, історична: в ідеалі (а точніше, судячи з анонсованих Ілоном Маском характеристик проекту) Hyperloop стане найшвидшим способом переміщення людей і вантажів — адже швидкість капсули становитиме від 1000 до 1200 км/год, що на 50% швидше літака і в 3-4 рази - сучасного потяга.

Випробування нової транспортної системи відбудеться в грудні на тестовому майданчику в Хортоні (передмістя Лос-Анжелеса), де вже побудована траса завдовжки в 1,5 км. Поки що пасажири Hyperloop‘у не зможуть дістатись з центру міста до аеропорту, або з одного міста в друге, проте в планах у трьох компаній, що заявили про наміри реалізовувати проекти Hyperloop — Hyperloop One, Hyperloop TT та SpaceX, - з’єднати Сан-Франциско з Лос Анджелесом, східне та західне узбережжя в Америці. Існує ще з десяток проектів в Європі та Азії. Щоправда, поки більшість проектів — на папері, і, в кращому випадку, їх почнуть реалізовувати за кілька років.

В Україні також ніби задумуються над будівництвом Hyperloop’у. Міністерство інфраструктури в лютому 2018 року навіть підписало меморандум про співпрацю з компанією Hyperloop TT. Конкретики, щоправда, в ньому малувато: уваги заслуговує лише пункт про підтримку реалізації проекту побудови тестової лінії, яка в подальшому може стати частиною першої української комерційної лінії Hyperloop’у. Тестова лінія вже будується і в Дніпрі.

Hyperloop дійсно серйозний конкурент іншим видам транспорту?

Що таке Hyperloop? Це — вакуумний потяг. Капсула з людьми або вантажем рухається трубою, з якої майже повністю викачується повітря. Ключова ідея нового виду транспорту, за словами Ілона Маска, - здешевити швидкісне пересування на далекі відстані (мова про сотні кілометрів). Основне в ідеї вакуумного потягу — він позбавлений необхідності долати тертя опори (наприклад, для машин — це дорожнє полотно, асфальт, для потяга - рейки) та зустрічний супротив повітря. Простіше кажучи, капсулі необхідний перший поштовх для того, щоб вона набрала швидкість, а далі вона летітиме трубою ледве не за інерцією.

Частина тунелю Virgin Hyperloop One
Частина тунелю Virgin Hyperloop One

Втім, Hyperloop може стати і одним з найнебезпечніших видів транспорту: якщо в вакуумну трубу потрапить камінчик, або повітря — це загрожуватиме життю пасажирам, які перебувають в капсулі. Інформації про те, як запобігти таким непередбачуваним випадкам — досі немає.

Як заощадити на енергії? Відповідь Маска —сонячні батареї. В Хортоні вони мають продукувати 57 мВт електроенергії, хоча для запуску і гальмування капсули необхідно лише 21 мВт. Решта може піти на продаж, що, за підрахунками Маска, дозволить заробити до 25 мільйонів доларів щорічно.

Вартість будівництва системи Hyperloop не є аж надто дорогою — 16‐18 млн. доларів за кілометр (без урахування придбання земельних ділянок). Для порівняння, за інформацією Українського інституту майбутнього, вартість будівництва високошвидкісної залізничної колії в Європі становить 26,7 млн. доларів за кілометр, а у США, наприклад, – 39-42 млн. доларів. Отже, якщо прогнози справдяться, то Hyperloop в майбутньому стане одним з найдешевших способів пересування.

За останніми даними, максимальна швидкість Hyperloop’у, яку обіцяли ще в 2013 році — близько 1220 км/год. Проте не весь маршрут капсула буде долати саме з такою швидкістю. Зокрема, на ділянці тунелю, що знаходиться в безпосередній близькості до станцій, швидкість буде до 480 км/год, а в гірській місцевості — до 890 км/год.

Вартість квитка на Hyperloop також поки що не визначена. Пробний пробіг під Лос-Анджелесом, за інформацією Ілона Маска, буде безкоштовним. Загалом, ціни прогнозуються різні — від десяти до сотень доларів. Усе залежить від компаній-будівників: чи матимуть вони намір швидко компенсувати витрати на проект, чи згодні будуть чекати років 30, а може й 60... Втім, залежить ціна квитка ще й від ринку: наприклад, індійський проект Hyperloop’у між містами Мумбаї — Пуна передбачає ціну квитка не більше 150 доларів, це як обходиться пасажирам економ-клас літака.

А в Україні Hyperloop — це можливо?

Побудувати Hyperloop в Україні — справа не одного року. Володимир Омелян ще в червні 2018-го заявляв, ніби сподівається, що перша лінія буде побудована за 5 років. Але днями, 13 жовтня міністр скоригував прогнози: “запустимо максимум за 10 років”. Втім, за 10 років в Україні може змінитись багато чого, тому про реалізацію проекту Hyperloop в Україні — конкретно говорити, мабуть, зарано.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян

А чи доцільно будувати новітню транспортну систему в Україні? За оцінкою Українського інституту майбутнього, вартість будівництва Hyperloop "Київ-Одеса" становитиме 3,6 млрд доларів. Для покриття тільки експлуатаційних витрат вартість квитка буде 19,8 доларів (557 грн за курсом 28,16). За іншим підходом, аби проект окупився через 30 років, ціна квитка має повинна бути не менше 169 доларів, або 4750 гривень.

А якщо будувати тунель Hyperloop не між містами-мільйонниками, а, наприклад, в Києві замість «багатостраждального» метро на Троєщину? Навряд чи це реально. Краще візьмемо інший приклад — між Києвом та Борисполем. В такому разі вартість проекту, ніби, буде меншою, і, відповідно, меншою буде і ціна квитка. Порахуймо: від центрального вокзалу до аеропорту “Бориспіль” - 34,5 кілометрів. Вартість одного кілометру тунелю — 18 млн доларів. Отже, сама траса обійдеться в 621 млн доларів.

Закінчується будівництво залізничної колії до аеропорту “Бориспіль”. “Ціна питання” - 550 млн грн, або 19,5 млн доларів. Квиток на рейковий автобус коштуватиме 80 грн, тобто 2,8 долара. І це в десятки разів дешевше, ніж вартував би проїзд Hyperloop’ом за тим же маршрутом. Питання лише в тому, чи знайшлися б люди, згодні платити тисячу гривень замість 80, щоб дістатись з аеропорту столиці не за 45-50 хв, а за 7-10, включно з посадкою і висадкою? І чи доцільно саме для них будувати це чудо ХХI століття?

Олександр Карпенко, за матеріалами ЗМІ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-