Павло Дегтяренко, голова Державного космічного агентства України
Канада й Україна спільно досліджуватимуть можливості колонізації Місяця
20.11.2017 12:00 2308

Зважаючи на високий рівень розвитку космічних галузей України та Канади, потенціал співпраці двох держав величезний. Однак, до останнього часу не існувало законодавчих рамок, які формували б взаємодію між Канадою та Україною у цій сфері. На початку листопада у канадському Монреалі нарешті було зроблено перший крок до врегулювання: підписано Меморандум про взаєморозуміння між космічними агентствами Канади й України.

Укрінформ розпитав у голови Державного космічного агентства України Павла Дегтяренка про цей документ й горизонти співпраці, які він відкриває перед нашими державами.

КОНКРЕТНІ НАПРЯМКИ СПІВПРАЦІ У КОСМІЧНІЙ ГАЛУЗІ

Між Канадським космічним агентством та Державним космічним агентством України цього місяця був підписаний Меморандум про взаєморозуміння. Розкажіть детальніше про цю угоду.

- Це документ, який відображає певний досвід нашої кооперації у минулому і окреслює напрямки майбутньої співпраці. У ньому йдеться про космічні наукові дослідження, обмін на рівні науковців та фахівців і створення деяких спільних проектів у галузі ракетно-космічної техніки. Він є досить загальним за своєю суттю, оскільки конкретика прописується у контрактах. Натомість, за вказаними напрямками наші підприємства будуть розвивати конкретне співробітництво.

Чи дасть він змогу активізувати відносини між Україною та Канадою у космічній сфері?

- Після підписання Меморандуму я одразу провів розмову з президентом Канадського космічного агентства Сільваном Ляпортом, під час якої якраз і йшлося про те, де шукати стартові точки, з яких почнуть виростати кристали співробітництва. Ми погодилися, що ними може стати академічне співробітництво у різноманітних космічних дослідженнях, зокрема Сонячної та Земної взаємодії, фізики Сонця й планет, а також проведення досліджень, що стосуються колонізації Місяця й планет Сонячної системи. Другим перспективним напрямком може стати створення спільного ракетного комплексу.

Що конкретно хоче отримати ДКАУ від Канади?

- Максимальне сприяння канадським компаніям у співпраці з українськими. Я зі свого боку пообіцяв таку ж підтримку для українських підприємств у співпраці з канадськими.

- Що дасть Меморандум українській науці?

- У першу чергу – можливість кооперації. Космічні дослідження – досить дорога забаганка, тому науковці усіх країн намагаються об’єднатись, аби знизити цей фінансовий тягар. Один робить щось одне маленьке, інший – щось інше. Чотири-п’ять країн чи університетів об’єднуються над вирішенням одного завдання, домовляючись спільно використовувати результати дослідження. Як наслідок, кожен вкладає менше ресурсів, а віддачу отримує повну.

МІСЦЕ БРАЗИЛІЇ ЗАЙМЕ КАНАДА

- Чи є вже приклади успішної співпраці між нашими країнами у цій сфері?

- Так, зараз наші підприємства співпрацюють з канадськими у створенні українського супутника зв'язку «Либідь». Паралельно розпочинається новий великий спільний проект створення ракетно-космічного комплексу «Циклон 4М» на території Канади. Як відомо, цей проект ми раніше втілювали разом із Бразилією, однак два роки тому бразильці в односторонньому порядку із нього вийшли. Згідно із домовленостями, ми повинні були створити ракету-носій, а бразильці забезпечити загальну інфраструктуру космодрому. Наземне технологічне обладнання теж залишалося за українською стороною, але вже за спільного фінансування. На момент відмови Бразилії від своїх зобов'язань, Україна виконала близько 90% своєї частини проекту, водночас Бразилія – лише 10-15%.

- Які були причини цього рішення?

- Ймовірно, у його ухваленні зіграли роль гучні корупційні скандали у Бразилії після Олімпіади та Чемпіонату світу з футболу. Влада країни, певно, вирішила, що економіка Бразилії не витримає такого навантаження, хоча загальна ціна усього проекту була нижчою за кошторис лише одного стадіону, збудованого до Чемпіонату. Тобто обсяги фінансування були неспівставні: цей проект був значно дешевший за обидві спортивні події.

- Тепер місце Бразилії може зайняти Канада?

- Так, оскільки наша ракета уже майже готова. Правда, той проект затягнувся на 10 років. Коли він розпочинався – у нас були одні наробки, а зараз уже зовсім інші, тому в співпраці з канадцями ми підемо значно далі.

- Переваги України від подібної співпраці очевидні, але навіщо це Канаді, яка має дуже розвинену власну космічну сферу?

- Канада виготовляє багато космічних апаратів, але вимушена замовляти їх запуск іншим країнам, бо не має власної ракети-носія та космодрому. Тому для них цей проект теж дуже цікавий, оскільки підвищує незалежність у доступі до космічного простору. Таким чином, ця співпраця є взаємовигідною, адже у нас якраз є ракети, ми їх вміємо розробляти і виготовляти, але немає космодрому. Побудувати його на території України неможливо, тому що наша держава та її сусіди дуже щільно заселені, й нижнім ступеням просто нікуди падати, адже для цього треба відводити великі території. Водночас, Канада має доступ до Атлантичного океану, куди можуть падати ступені. Тому є спільний інтерес у реалізації цього проекту і з канадського, і з українського боку.

УКРАЇНСЬКА КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ ЗАТРЕБУВАНА У СВІТІ

- Авіакосмічна галузь дуже перспективна, але при цьому й дуже дорога як у фінансовому, так і в інтелектуальному плані. Чи має Україна достатньо ресурсів, аби добре себе показати?

- Порівняння ціни побудови космодрому і стадіону показує, що, насправді, космодром не такий вже й дорогий. Зв'язок через космос також набагато дешевший, ніж побудова наземних ліній. Первинна інвестиція велика, але вона допомагає зекономити набагато більше пізніше. Якщо ми говоримо про спостереження за поверхнею Землі в інтересах сільського та лісового господарств чи безпеки й оборони, то для того, аби сфотографувати з літака площу, що супутник проходить за один прохід, літаку треба перебувати у небі місяць. Так, супутник дуже дорогий, але якщо традиційним способом намагатися отримати ту ж інформацію, то вийде набагато дорожче.

- Наскільки взагалі українська космічна галузь затребувана у світі?

- Якщо з нами заключають досить багато контрактів, то ми затребувані. Принаймні зараз українська галузь у податках з цих контрактів приносить Україні більше, ніж отримує на фінансування космічної програми від держави.

- Як ви оцінюєте рівень державного фінансування космічної галузі?

- Сучасна українська космічна галузь, її можливості завеликі для потреб нашої держави. Тому зараз перед ДКАУ стоїть завдання формувати державну політику у космічному напрямку таким чином, аби підприємства могли вільно заробляти на світовому ринку і розвивати технології та знання. Своєю чергою, держава повинна замовляти підприємствам ракетно-космічної галузі лише те, що їй реально потрібно, при цьому забезпечуючи повне фінансування.

- Зараз відбувається інакше?

- На жаль, попередні космічні програми формувалися за дещо іншим принципом. Туди підприємства космічної галузі включали більше, ніж треба державі. Оскільки ці замовлення були дуже дорогими, то у бюджеті не знаходилося необхідних коштів, і робота не оплачувалася та з року в рік зривалася. Це прокляте коло необхідно було розірвати, що ми зараз і робимо.

СПІВПРАЦЯ У КОСМОСІ ПОТРЕБУЄ РОЗШИРЕННЯ УМОВ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

- Між Канадою та Україною вже три місяці діє Угода про вільну торгівлю. Чи для вашої галузі це корисний договір?

- Безумовно, корисний, але нам треба йти далі. Річ у тім, що ракетно-космічній галузі потрібні ще й чутливі з точки зору міжнародних обмежень товари. Тому, окрім традиційної Угоди про вільну торгівлю, треба ухвалювати ще й низку додаткових документів, що дозволять в обидва боки поставляти чутливі матеріали й продукцію.

- Ви згадали, що під час спілкування з вашим колегою Сільваном Ляпортом йшлося у тому числі про участь України у масштабних міжнародних проектах на кшталт колонізації Місяця. Наскільки це реалістично?

- Ми дійсно обговорювали це, але йдеться про астрономічно дорогі проекти, які є непідйомними навіть для європейської спільноти. Для їх втілення необхідно об'єднувати зусилля усього космічного світу. Хтось виготовлятиме одні комплектуючі, хтось – інші, хтось буде їх інтегрувати, хтось будуватиме пасажирський корабель, хтось – міжорбітальні буксири, хтось – посадкові модулі, хтось доставлятиме паливо на орбіту. Робота знайдеться усім.

- Але чи є там місце для України?

- Ми маємо сучасні технології двигунобудування й досить недорогі ракети-носії, тож зможемо забезпечити частину вантажопотоку на орбіту. Місце для України в таких проектах беззаперечно є.

Максим Наливайко, Оттава.

Фото: Владислав Мусієнко, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-