Єллоустонська загроза. Чи буде виверження супервулкана?
Величезний супервулкан, який залягає під Єллоустонським національним парком у США, може прокинутися значно швидше, ніж вважалося раніше. Саме про це свідчать нові дослідження фахівців. Протягом історії людства подібних катаклізмів ще не траплялося, і вченим важко передбачити ймовірні наслідки. Однак теоретичні підрахунки свідчать про можливе наближення глобальної катастрофи.
СТРАХІТЛИВА КРАСА
Єллоустонський національний парк розташований у північно-західній частині США на території штатів Вайомінг, Монтана та Айдахо. Знаменитий передусім геотермальною активністю, він щороку приваблює понад 4 млн туристів. Його різнобарвні водойми, потужні гейзери і гірські породи чудернацьких форм відомі усім з географічних атласів. Однак від очей пересічного туриста глибоко під поверхнею землі приховані страхітливі процеси, здатні враз перетворити неймовірну красу в смертоносне вирло.
Річ у тім, що практично весь національний парк розташований на жерлі вулкана, яке носить назву «Єллоустонська кальдера». Взагалі кальдера – циркоподібне заглиблення земної поверхні з крутими стінками й більш-менш рівним дном, що утворилося внаслідок провалу вершини вулкана та, у деяких випадках, прилеглої місцевості. Кальдер на Землі є кілька, але єллоустонська – одна з найбільших. Її розміри складають запаморочливі 55 на 72 км! Заглиблення утворилося під час трьох неймовірно потужних вивержень, що відбулися протягом останніх 2,1 млн років. Вони сформували той живописний ландшафт парку, яким відвідувачі захоплюються сьогодні. Причому кожне з вивержень розділяло 600-800 тис. років.
З огляду на те, що останнє супервиверження трапилося у Єллоустоні вже більше 630 тис. років тому, новий катаклізм може бути не за горами.
НЕОСЯЖНА СИЛА МАТІНКИ-ПРИРОДИ
Важко осягнути потужність тієї сили, що скута усередині Земної кулі. Лише під час рідкісних випадків, коли природа у різних катаклізмах демонструє людству свої можливості, ми на власні очі бачимо усю її міць. Але, на щастя, справді масштабні події трапляються дуже нечасто.
Одним із найбільш смертоносних і руйнівних інцидентів, спричинених вулканом, вважається виверження Кракатау в сучасній Індонезії у 1883 році. Тоді щонайменше 36 тис. людей загинули в результаті самого виверження і викликаного ним цунамі. Наслідки цієї катастрофи відчувалися по всьому світу. Ланцюжок потужних вибухів за один день практично повністю знищив острів Кракатау і безліч навколишніх атолів. У небо, на висоту до 80 км здійнялася хмара породи, обсягом приблизно 20 кубічних кілометрів. Звук вибуху був настільки сильним, що його чули на відстані понад 4800 км, а ударні хвилі обігнули Землю 7 разів. У районі Кракатау на місцевість опустилася непроглядна темрява, зануривши в ніч територію радіусом понад 400 км. На відстані 200 км темрява тривала 22 години, на відстані 80 км – 57 годин. Майже 300 поселень було повністю зруйновано.
Утім, індекс вулканічної активності (показник сили вибухового виверження вулкану) під час катастрофи Кракатау становив «усього» 6 за 8-бальною шкалою. Якщо ж прокинеться «Єллоустонський монстр», то сила його виверження досягне максимальної позначки, тобто буде у 100 разів потужнішою за Кракатау. Подібний природний катаклізм має потенціал повного знищення людства.
ЯК МОЖЕ ВИГЛЯДАТИ ВУЛКАНО-АПОКАЛІПСИС
Якщо Єллоустон оживе, то може вивергнути назовні 1000 куб. км породи, що призведе до абсолютної руйнації західних штатів США. Землетрус колосальної сили спровокує виверження вулканів по всій планеті. Цунамі небувалої висоти знищать тисячі населених пунктів на узбережжях усіх континентів. З лиця землі буде стерто Нью-Йорк, Лондон, Санкт-Петербург, Лісабон, Бостон, Шанхай та інші прибережні міста. Вулиці Лас-Вегаса вкриються півтораметровим шаром попелу, який засипле і родючі поля. Разом із сірчаними газами він затьмарить Сонце, призвівши до тривалої «вулканічної зими». Різке похолодання спричинить вимирання населення та масову вимушену міграцію на південь мешканців північних країн (Канади, Ісландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, півночі Росії).
Глобальне падіння температури повітря, шар попелу та послаблення фотосинтезу через нестачу сонячної радіації призведуть до краху сільського господарства у планетарних масштабах і, як наслідок, до всесвітнього голоду. Особливо постраждають такі багатонаселені країни, як Китай та Індія. Загальні людські втрати в перші роки після виверження перевищать 2 млрд осіб. Брак ресурсів спричинить численні збройні конфлікти, а може, й розпад сучасного світового устрою. Розташована в помірній зоні Україна з її багатими природними ресурсами неминуче стане об'єктом зазіхань сусідів.
Такі апокаліптичні прогнози роблять різні вчені стосовно можливих наслідків вибуху супервулкана.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У ЄЛЛОУСТОНІ
Єллоустонський супервулкан є одним із найбільш детально досліджуваних у світі. За ним вже тривалий час спостерігають десятки датчиків та вчених і, навіть – кілька супутників. Наразі дані свідчать, що вулкан не становитиме небезпеки у найближчому майбутньому, однак результати останніх досліджень виявилися сюрпризом для усіх: супервулкан швидко готується до нового виверження.
Дослідники з університету Арізони вивчили скам'янілий попіл, що утворився після останнього мега-виверження більше півмільйона років тому. Вони дійшли висновку, що в «активний режим» вулкан може прийти протягом десятиліть, хоча раніше вважалося, ніби для цього необхідні тисячоліття. Аби спровокувати виверження, має накопичитися величезний масив магми, однак вчені дізналися, що у випадку Єллоустоуна, цей процес завершиться ледь не миттєво (у геологічному розумінні, звісно).
Кілька років тому фахівці встановили, що поверхня землі над камерою, де накопичується магма, швидко піднялася приблизно на 25 сантиметрів, що свідчить про високу підземну активність.
«Вражаюче, наскільки мало часу необхідно вулканічній системі, аби від тихого і спокійного стану перейти до межі виверження», - розповіла «New York Times» співавтор дослідження Ханна Шамло.
Бентежить і той факт, що з початку літа у Єллоустоні зафіксовано майже 2500 підземних поштовхів різноманітної сили. Хоча цей регіон завжди був сейсмічно нестабільним, така висока активність є рекордною. За увесь час спостереження більше підземних поштовхів протягом такого короткого періоду часу було помічено лише у 1985 році, коли їх кількість перевищила 3 тис. Більшість землетрусів були слабкими і фіксувалися лише сейсмографами, але активізація підземної рухливості насторожує і потребує глибокого вивчення.
ЯК ВІДВЕРНУТИ КІНЕЦЬ СВІТУ
У цих страшних прогнозах променем світла виглядає пропозиція НАСА «загасити» Єллоустон. Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору запропонувало пробурити у парку кільканадцять свердловин глибиною до 10 км і закачати у них воду під тиском, аби таким чином охолодити підземну породу. Незважаючи на високу ціну (близько 3.5 млрд дол.), у НАСА вважають, що цей план має досить високі шанси на успіх. Тим паче, частково повернути інвестиції допоможе побудова на місці свердловин заводів із перетворення дешевої геотермальної енергії на електричну.
Однак, опоненти цього плану порятунку людства використовують два основні аргументи. По-перше, подібне «гасіння» вулкана може зайняти тривалий час (аж до кількох сотень років). По-друге, здатне навпаки – спровокувати підземний стрибок тиску і, відповідно, наземне виверження. Вони стверджують, що численні гейзери, розкидані по всій території Єллоустонського парку, дозволяють дещо зменшувати підземну напругу, а втручання людини лише зашкодить природним процесам.
КОЛИ СЛІД ЧЕКАТИ НА МЕГА-ВИБУХ
Єллоустонська вулканічна система існує вже щонайменше 17 мільйонів років (натомість нашій цивілізації близько 6 тис. років), і за цей час у ній трапилося 12 так званих «супервивержень» з найвищим рівнем вулканічної активності. Всього ж ця територія пережила півтори сотні вивержень. За цей тривалий час система сама себе стабілізувала, дещо ускладнивши складання прогнозів. Оскільки останнє виверження вулкана трапилося тут 70 тис. років тому, для запуску цих процесів заново необхідні потужні землетруси і зміни геологічної картини.
Практично усі, хто ретельно займається вивченням Єллоустонського супервулкана, запевняють, що на разі не існує способу достеменно дізнатися, коли трапиться наступне велике виверження. Японські вчені нещодавно дійшли висновку, що ймовірність вибуху американського супервулкана у цьому столітті становить 1:6. Геологічна служба США, беручи до уваги попередню історію, оцінює шанси, що це трапиться у найближчому майбутньому, в 1 до 730 тис., або 0.00014%. Це приблизно можна порівняти із ймовірністю зіткнення Землі з астероїдом, діаметром більшим за 1 км, що мало б для людства подібні руйнівні наслідки.
Максим Наливайко, Оттава.
Фото: volcanoes.usgs.gov
