Космічна революція від Маска. Майбутнє уже сьогодні

Цими днями минає 10 років із часу виходу в світ першого iPhone. Перетворення звичайного телефона на мультимедійний суперпристрій зробило наше життя, якщо не легшим, то точно веселішим. Однак, за цією датою легко пропустити іншу подію, яка може покласти початок, без перебільшення, вселенським перетворенням. Справа у тім, що 2 липня компанія SpaceX планує здійснити вже третій за останні 10 днів запуск своєї ракети Falcon 9.

Здавалося б, що у цьому особливого, адже людство регулярно відправляє у космос рукотворні апарати вже більш як півстоліття. Однак, SpaceX навчився робити те, що поки залишається недосяжним будь-кому іншому: повертати неушкоджену ракету-носій із космосу назад на Землю.

ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ МРІЇ

Чи мріяли ви коли-небудь про життя на Марсі? Адже так захоплююче було б спробувати перемістити теплицю на марсіанський реголіт і спробувати виростити на ньому щось! Саме так думав 30-річний співвласник популярного платіжного сайту PayPal Ілон Маск, який у 2001 році вирушив у подорож до Москви, аби придбати там ракету-носій «Дніпро» для реалізації власного плану колонізації Марсу. Однак, домовитися про прийнятну ціну йому не вдалося. У Росії Маска вважали аматором, і маститі конструктори ракет не хотіли мати з ним нічого спільного. Утім, наступного року підприємець повернувся до Москви, однак знову був вимушений летіти до США з порожніми руками, адже запропонована ціна 8 млн дол. видалася йому зависокою. Утім, дорогою додому Маску прийшла доленосна ідея: заснувати компанію, яка самостійно зможе розробити необхідні йому ракети. Так виникла SpaceX.

Маск прорахував, що вартість матеріалів для виробництва ракети становить усього близько 3% від ціни продажу готового апарата. Його розрахунки показували, що, застосувавши сучасні методи управління та досягнувши високої ефективності виробничого процесу, ціну запуску одного апарата у космос можна зменшити щонайменше у 10 разів, при цьому зберігаючи дуже високий рівень рентабельності. Якщо ж ще й навчитися повертати апарат із космосу для повторного використання, то прибутковість такого проекту зашкалюватиме. Озброєний цими підрахунками і натхненний оповіданнями улюбленого Айзека Азімова, Маск з головою поринув у втілення свого нового задуму.

Хоча на початку в компанії регулярно виникали різноманітні проблеми, вона швидко зростала. Якщо у 2005 році кількість працівників SpaceX становила 160 осіб, то в 2010 – вже 1100. Нині ж космічні амбіції втілює близько 6000 співробітників. Разом із розширенням штату, зростали і виробничі потужності компанії. Окрім центрального офісу в місті Хауторн в Каліфорнії, SpaceX тепер володіє випробувальним полігоном у Техасі та трьома пусковими майданчиками. Регіональні офіси компанії розташовані у Техасі, Вірджинії та Вашингтоні, а найновіший центр із розробки супутників – у місті Сієтл. Тим не менш, у порівнянні з іншими організаціями, що запускають ракети-носії подібного класу, SpaceX є маленькою компанією. Наприклад, на NASA працює майже 20 тисяч співробітників, а на підприємствах, що входять до сфери управління Роскосмосу, – взагалі більше 200 тисяч осіб. Утім, Маск від часу заснування SpaceX поставив собі за мету максимально здешевити кінцевий продукт, тому роздуті штати були не для нього.

РИНКОВІ СИЛИ

Крапля за краплею, проект за проектом, Маск пробивав шпарину у державній монополії на космічні польоти. Вже у 2005 році його компанія уклала контракт із ВПС США на виведення на орбіту кількох супутників. Незважаючи на невдачу першого запуску, нові замовлення продовжували надходити. У цьому яскраво проявився підприємницький і переговорний талант Маска, який успішно переконував клієнтів платити йому гроші наперед. Так, протягом перших 10 років роботи йому вдалося залучити у свій проект більше 1 млрд дол., з яких безпосередні вливання власників становили усього 200 млн дол., а решта коштів надійшла від клієнтів, які оплачували майбутні пуски.

Такий «бойовий» підхід та висока ефективність праці, що дозволяла значно економити кошти, принесли свій результат: починаючи з 2013 року, колишні монополісти на ринку комерційних космічних запусків – російська ракета-носій Протон-М та європейська Аріана – почали відчувати відтік клієнтів. Це й не дивно, адже Маск пропонував вивести необхідний вантаж на низьку навколоземну орбіту всього за 56 млн дол., що було відчутно дешевше, ніж у конкурентів.

В умовах ринкової економіки це призвело до «війни цін», в якій Маск мав програти, адже протистояв не звичайним компаніям, а частково або повністю державним. Європейська Arianespace навіть звернулася до ЄС із проханням збільшити субсидії, аби протистояти Маску, однак SpaceX мав у рукаві козир, спроможний зробити тепер вже її де-факто монополістом на ринку космічних перевезень: компанія Маска завершувала розробку космічної ракети-носія багаторазового використання.

КОСМІЧНИЙ ЛОУ-КОСТ

Після закриття у 2011 році американської програми космічних шатлів, у світі не залишилося літальних апаратів, спроможних здійнятися у космос і потім справними повернутися назад. До недавнього часу це тримало космічну галузь у своєрідному замкненому колі: з одного боку, запускати назавжди у далечінь апарат ціною у кілька десятків мільйонів доларів – дуже дорого, а з іншого, розробка нового космічного шатла потребує величезного людського та фінансового ресурсу. Утім, вихід, схоже, знайшов Ілон Маск зі своєю ракетою Falcon 9, що вміє не лише здійматися у космос, а й повертатися звідти цілою й неушкодженою.

Але амбітним інженерам SpaceX цього було недостатньо. Не обмежившись звичайним повторним використанням ракети-носія, що вже є унікальним для світової історії, вони працюють над тим, аби літальний засіб міг підійматися у космос щодоби лише після огляду і дозаправки. Якщо цього вдасться досягти, то ціна одного польоту може впасти до 5-7 млн дол., що більш, ніж удесятеро дешевше, аніж нині. Такий собі космічний лоу-кост. І плани Маска починають втілюватися.

Саме з огляду на це, велике значення має недільний запуск Falcon 9. Між попереднім запуском і нинішнім пройде всього трохи більше тижня. Це, звичайно, поки не доба, але вже унікально короткий проміжок часу. Збільшення частоти польотів призведе до подальшого падіння цін на них. Це, своєю чергою, сприятиме розвитку численних напрямів освоєння космосу. Маск вже оголосив про свій намір до 2020 року підняти у космос майже 4500 супутників і з їх допомогою охопити швидкісним інтернетом усі куточки Земної кулі. Не такими фантастичними видаються тепер і його слова про колонізацію Марса.

КОНКУРЕНТНА БОРОТЬБА

Для справедливості слід зазначити, що SpaceX – не єдина компанія, яка активно працює над здешевленням польотів у космос. За рік до Маска в сферу ракетобудування (у якій до того моменту існувала практично повна монополія державних компаній) спробував увірватися засновник сайта Amazon Джеф Безос. Щоправда, його компанія Blue Origin аж до 2014 року не приділяла уваги орбітальним польотам, зосереджуючись на ракетних двигунах та літальних апаратах, спроможних на короткий час піднімати охочих на висоту до 100 км, з якої офіційно і починається космос. У цій сфері Blue Origin досягла значних успіхів і планує вже наступного року провести випробування пілотованого літального апарата.

Між Blue Origin та SpaceX регулярно виникають скандали через обвинувачення у присвоєнні інтелектуальної власності. Все ж нині Falcon 9 – це єдиний ракетоносій, спроможний досягти орбітальних швидкостей і повернутися назад на поверхню Землі. Утім, Безос наступає Маску на п'яти.

Ще одним суперником SpaceX є британський мільярдер Річард Бренсон із його Virgin Galactic. Однак, ця компанія вбачає своє майбутнє у сфері коротких комерційних масових польотів до нижньої межі зони невагомості, тож не становить прямої конкуренції Маску, який цілить на значно більші висоти.

ТАК, МИ МОЖЕМО

Аби осягнути масштабність і швидкість змін, свідками яких ми є, згадаємо себе у 2001 році. Наскільки вірогідною вам видавалася тоді думка про існування компанії, яка протягом всього лише десяти років зможе провести революцію у сфері ракетобудування, створивши власними силами найкращий у світі космічний апарат? Чи думали ми, що відчути стан невагомості зможе кожен охочий? Чи бачили ми теплицю на Марсі, в якій достигають плоди? Ілон Маск повірив у дивовижне. Він уже тривалий час сам живе у майбутньому, а тепер відкриває цей новий захоплюючий світ для всього людства.

За кожним великим досягненням стоїть іще більша мрія, працьовитість і жага, тож залишаймося мрійниками і вірмо у краще.

Максим Наливайко, Оттава.