Марк Фейгін

Жодною «бондіаною» у справі Сущенка не пахне

10.10.2016 20:51

Нарешті адвокату Марку Фейгіну вдалося досить докладно поговорити зі своїм підзахисним, нашим колегою, паризьким кореспондентом Романом Сущенком, затриманим у Москві під час приватного візиту.

Оскільки це була перша така велика розмова, то коло тем виявилося дуже широким, від побутових умов утримання – до подробиць справи та обставин арешту.

ФРАНЦІЯ, КРАЇНА, ЯКА ДАЛА АКРЕДИТАЦІЮ РОМАНУ, ПОВИННА СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО

– Сьогодні вдалося досить детально поспілкуватися з Романом Сущенком у Лефортово. Він – у двомісній камері із сусідом. Сусід – із засуджених у справі Хізб-ут-Тахрір на ім'я Мунір Бабоєв. Не знаю, хто це і звідкіля. Хоча в цілому у Лефортово перебуває досить багато відомих людей. У камері у Романа є холодильник, телевізор та радіо. Поганенькі, але у справному стані – залишилися від минулих в'язнів. Декотрі забирають із собою, багато хто залишає, тому що досить забезпечені люди. Або просто за традицією. У неділю журналіст Сущенко, акредитований у Парижі, побачив телепрограму Дмитра Кисельова – чистий Пляс Пігаль.

– Що з передачами?

– Український журналіст Роман Цимбалюк приніс гігантського розміру сумку. Потім, вже при мені, Марк Гальперін також оформляв передачу. Так що на даний момент у Романа все є, він нічого не потребує. Поки не потрібно нічого нести. Я передавав йому дайджест публікацій про нього, підготовлений Укрінформом. Сторінок 60 статей, різних публікацій, блогових записів. Роман все перечитав. Здивований, що така велика кількість людей пам'ятають і пишуть про нього. Потішений настільки великою моральною підтримкою.

– Ну і, звичайно ж, ви обговорювали поточну справу.

– Обговорили. Мій висновок – це була заздалегідь спланована спецоперація, метою якого був він. Але при цьому не впевнений, що у ФСБ, Кремля існує зацікавленість саме у Романові Сущенку, як в об'єкті. Багато в тому, що взяли, заарештували саме його, виглядає як збіг обставин. Через наявність у справі держтаємниці я не все можу розповідати. Але в цілому, у двох словах, у наявних матеріалах немає ніякого особливого фактажу. Жодною бондіаною там взагалі не пахне!

– Можна уточнити – Романа заарештували відразу після прильоту?

– Ні-ні. Дещо пізніше. Він встиг заїхати додому, залишити речі. Затримали ж його після 17.00.

– Зрозуміло, що зарано щось напевне говорити щодо перспектив справи? І все ж, які шанси на звільнення?

– Це нелегке завдання, але цілком реальне. Песимізм недоречний. Є всі підстави розраховувати на те, що все завершиться успішно. При цьому зрозуміло, що за нинішніх відносин Росії та України нікого просто так не відпустять. Тому найбільш реальний результат – обмін. І всю цю історію ми і будемо так профілювати. Вирішальною буде політична складова – конкретні переговори. Однак і процесуальна частина, яку я веду, також дуже важлива. Потрібно готувати фундамент, майданчик для переговорів політиків, дипломатів.

– Можливо, у цій справі є якісь особливі, так би мовити, «домашні завдання»?

– Так, звичайно. Роман Сущенко – журналіст-міжнародник. Він офіційно акредитований при МЗС Франції. І це потрібно максимально використовувати з українського боку. Відповідні запити, наскільки я розумію, можуть бути, як з боку Укрінформу, колег-журналістів, так і від українського Міністерства закордонних справ, а також від українських політиків.

– У цьому сенсі можна згадати, що зараз йде жваве обговорення – чи відбудеться візит Путіна до Олланда 19 жовтня.

– Якщо ця зустріч відбудеться, я дуже сподіваюся, що питання про арешт Романа Сущенка на ній буде обговорюватися. І журналісти на прес-підходах теж просто зобов'язані про це запитати. Ще очікується виступ пана Олланда у ПАРЄ. Також прекрасний привід для питань про Романа Сущенка. Я розумію, що зараз на першому місці у порядку денному – питання до Росії у зв'язку з Сирією, Алеппо. Але, з іншого боку, через уразливості кремлівської позиції у цьому – тема Романа Сущенка матиме гарне тло.

ЧИ НЕБЕЗПЕЧНО УКРІНФОРМІВЦЮ ПЕРЕБУВАТИ У РФ? СКОРІШЕ –ТАК

– Питання, яке часто задають: «А навіщо Сущенко взагалі поїхав до Москви?»

– У наявному контексті це питання певною мірою безглузде. У Романа у цьому місті живуть і родичі, і друзі. За понад два роки, що минули з початку війни, загострення російсько-українських відносин, Сущенко кілька разів приїжджав до Москви поспілкуватися. В цьому немає нічого такого, коли за людиною немає жодної провини і вона не відчуває жодної небезпеки.

– Що стало приводом для приїзду цього разу?

– Якісь сімейні справи у родині його брата. Схоже, це був «гачок» у заздалегідь приготовленій спецоперації.

– Можна пригадати, що після початку війни кореспондент Укрінформу Віталій Сич був змушений терміново виїхати з Москви після того, як керівник Московського Червоного Хреста Ігор Трунов подав на нього позов відразу до трьох інстанцій, до Савеловського районного суду, ФСБ та Гааги – «за розпалювання національної ворожнечі». Тепер арешт Романа Сущенка «за шпигунство». За таких умов, як Вам здається, наскільки небезпечно журналістам саме Укрінформу, як державного ЗМІ, опинятися на території РФ?

– Не виключаю, що саме так і є – небезпечно. Розумієте, аналізувати дії нинішнього керівництва Росії і легко, і складно. В принципі, все зрозуміло та передбачувано. Однак конкретні прояви цієї передбачуваності заздалегідь невідомі... Те, що роботодавцем Сущенка є саме державне агентство – обставина, якщо не вирішальна, то дуже важлива. Все, що пов'язане з нинішньою державною владою в Україні, для Кремля апріорі вороже... Знаєте, мені тут часто дорікають, що я раздуваю істерію, залякую всіх. Тому хочу підкреслити: у Росії поки все ж таки авторитарний режим, а не тоталітарний. Тому масові репресії поки що не передбачаються. Та вони й не потрібні. Досить точкових залякувань. Те ж і з українцями в РФ. Ну, звичайно ж, всіх півтора мільйони українців, які опинилися зараз на території Росії, заарештовувати та ізолювати не будуть... Якщо ж повернутися до початкового вашого питання – чи є для журналіста, співробітника Укрінформу, якийсь принциповий ризик під час перебування у Росії? Скоріше так, аніж ні... Але тут все непередбачувано. З одного боку, неможливо уявити радянського журналіста, котрий п'є пиво на Унтер-ден-Лінден у 1941 році. З іншого боку, зараз, за нинішніх умов «гібридної війни» дозволено більше, у тому числі і журналістам. Однак саме в силу гібридності цієї війни, меншої визначеності, багато подій носять випадковий, «лотерейний» характер.

Ну і раз вже до слова прийшлося... Ігор Трунов – звичайний мерзотник зі стажем, котрий наплодив різних фейкових організацій, у тому числі і ту, яку ви назвали. Зі свого особистого досвіду можу згадати, що він ще у 2012 році, під час справи Pussy Riot, вимагав позбавити мене адвокатського статусу. Нещодавно адвокатського статусу позбавили його самого. Я з цього приводу жодних докорів сумління не відчуваю.

ПОТОЧНИЙ ТЕМНИК РОСІЙСЬКИМ ЗМІ: ФСБ ВИНЕСЛА СВІЙ ВЕРДИКТ, А ВИ ПОМОВЧІТЬ

– Дивна ситуація спостерігається у російських ЗМІ, особливо на ТВ. Історія з нашим колегою Сущенком мала такий яскравий зачин. А потім про неї раптом замовкли. Як так, чому?

– Тут все очевидно. Тому що на даний момент прийшов такий темник. А російські медіа працюють за наказом, за прямою командою зверху. Це звичайна практика. Друге питання, чому – саме така команда мовчати. Можливо, тому що Сущенко – реальний журналіст, та ще й міжнародник. Можливо, відчули ризик прояву певної солідарності. І тому на якийсь період вирішили просто замовчати ситуацію. ФСБ свій вердикт винесла: «Він – шпигун, полковник». Все, якийсь час живіть із цим... А тепер пригадайте, який вереск, який гвалт був піднятий у російських ЗМІ, коли Україна затримала журналістів LifeNews у зоні АТО. Ай-ай-ай, який жах, журналістам заважають працювати! Кадиров терміново почав цим займатися... А де зараз реакція російської журналістської спільноти на арешт міжнародника, акредитованого у Парижі? Де? Мовчанка. Просто стосовно російської журналістики не потрібно будувати жодних ілюзій. Підніміть старі публікації хакерів, листування Габрелянова, господаря того ж LifeNews. До журналістів ставляться, як до собак, які виконують будь-яку команду і роблять стійку при першому ж оклику. В адміністрації президента РФ є спеціальний куратор зі справ преси. Добре відомо, які наради з представниками медіа проводять Пєсков, Громов. Журналістика в Росії лише елемент, частина пропагандистської машини. Яка, потрібно відзначити, у цілому працює досить ефективно.

– Які Ваші подальші плани у даній справі?

– Насамперед, хочу нагадати, що справа розпочалася трохи більше тижня тому. І не можна піднімати ажіотаж: давайте результат сьогодні... Поки що ми встигли подати документи на оскарження арешту. Також подано папір щодо недостатності підстав для порушення кримінальної справи проти Сущенка. Багато документів нам потрібно буде отримувати з України. А як ми пам'ятаємо за справою Савченко, тут російська сторона може чинити перешкоди. Тому. насамперед, будемо у цьому співпрацювати з консульством України в Москві. Якщо нам цей шлях отримання офіційних паперів перекриють, будемо подавати скарги. А також звернемося до слідчих органів з вимогою відправити запит до українських структур на отримання відповідних документів... У планах слідства – проведення очних ставок, проведення експертиз – лінгвістичних, фоноскопічних. Ми хочемо включити до них свої уточнюючі питання. Також розглядаємо питання щодо подання скарги до ЄСПЛ у зв'язку з недостатньо обґрунтованим арештом. Загалом поточні, рутинні справи. Роботи вистачає.

Олег Кудрін, Таллінн