20-річний Олексій Середа – лідер збірної команди України зі стрибків у воду. Він є неодноразовим призером чемпіонатів світу, багаторазовим чемпіоном континенту, кращим стрибуном у воду в Європі 2025 року.
На чемпіонаті Європи-2026, який нещодавно завершився в Парижі, разом із Ксенією Байло завоював золоту медаль у синхронних стрибках мікст з вишки. Також здобув дві бронзові нагороди: у синхронних стрибках з вишки у парі з Марком Гриценком та змішаних командних змаганнях (вишка) разом із Ксенією Байло, Кирилом Болюхом і Ксенією Бочек.
Олексій Середа розповів Укрінформу про свої враження від континентальної першості, змагальні плани та захоплення у житті поза спортом.
«ЧЕМПІОНАТ СВІТУ-2027 БУДЕ КЛЮЧОВИМ ЕТАПОМ ВІДБОРУ НА ОЛІМПІАДУ»
- Три медалі, у тому числі золота на Євро-2026, свідчать про значний успіх, але як ви особисто оцінюєте свій виступ на Євро-2026 у Парижі? Якою мірою задоволені собою?
- У цілому більш-менш задоволений. Особливо в міксті з Ксенією Байло. В синхронних стрибках із Марком Гриценком теж виступили непогано, але могли краще.
На жаль, не дуже вдало у мене склалося в індивідуальних змаганнях з 10-метрової вишки. У підсумку посів шосте місце. Помилився в одному зі стрибків і це завадило потрапити у призову трійку. Проте, як уже казав, у цілому задоволений результатами.
Дуже приємно було на цьому чемпіонаті отримати нагороду за минулий рік. Справа в тому, що торік європейська федерація з нашого виду спорту – European Aquatics – визнала мене кращим стрибуном у воду на континенті. І ось, нарешті, в Парижі мені цю нагороду вручили.
- Євро-2026 – це вже минуле, історія, привід, щоб аналізувати, робити висновки на майбутнє… До яких стартів готуєтеся зараз?
- По-перше, зараз у мене відпустка. Відпочиваю. Треба відновити фізичні та моральні сили. Потім готуватимуся до нового сезону, який буде вкрай насичений і важливий. Наступний рік буде дуже відповідальний, оскільки треба буде виборювати олімпійську ліцензію.
Найважливіший старт нового сезону – ліцензійний чемпіонат світу, який пройде у червні-липні в Будапешті. Турнір стане ключовим етапом кваліфікації на літні Олімпійські ігри-2028 у Лос-Анджелесі.
Окрім того, братиму участь у трьох етапах Кубку світу, чемпіонаті Європи-2027.
Треба відпрацювати сезон по максимуму, щоб вибороти олімпійську путівку якомога швидше. Бажано на чемпіонаті світу. Тоді можна спокійно, без нервів і хвилювань готуватися до головних стартів чотириріччя – Олімпіади. Якщо резюмувати, моя ціль наступного року – завоювати ліцензію на Ігри-2028.
- Якщо на цих стартах не вдасться отримати ліцензію, чи буде шанс здобути її пізніше, на інших змаганнях?
- Так, такий шанс спортсмени матимуть. Добір олімпійських путівок відбуватиметься на чемпіонаті світу-2028. Можете собі уявити, якою жорсткою там буде конкуренція. Тому, повторюю, треба докласти максимум зусиль, щоби завоювати ліцензію заздалегідь, у передолімпійський рік.
- У яких видах програми плануєте відібратися на Олімпійські ігри?
- Щодо індивідуальних змагань, це, як завжди, вишка 10 м. Звичайно, боротимемося за олімпійську перепустку в синхронних стрибках.
«ОКРІМ ЯК У СПОРТІ, ХОЧУ РЕАЛІЗУВАТИСЯ У МЕДІА-ПРОСТОРІ»
- Кілька років тому у вас виникала дуже серйозна проблема, пов'язана з тим, що різко пішли в зріст. Сьогодні така проблема залишається?
- Дійсно, тоді мені це все додавало значних складнощів, бо постійно доводилося вносити корективи в техніку.
Сьогодні все гаразд. Моє зростання зупинилося. Але продовжує змінюватися статура, нарощується м'язова маса. Доводиться пристосовуватися й до цього.
- Яку зараз маєте антропометрію?
- Сьогодні мій зріст – 170 см, вага – близько 70 кг. Вважаю, що для мого виду спорту це нормально.
- Що стосується вашого життя поза басейном… Чи маєте якісь захоплення, окрім спорту, де хотіли б реалізуватися?
- Безумовно, є такі. Насамперед, хотів би реалізувати свої плани у медіа-просторі. У мене є свій канал у YouToube, хотів би його розкрутити. Виставляю там цікаві, на мій погляд, відео спортивного напрямку. Мені все це дуже подобається.
- Освіта, напевно, теж має для вас велике значення... У якому навчальному закладі навчаєтеся? Чи плануєте після отримання диплома бакалавра поступати в магістратуру?
- Навчаюся у Національному університеті фізичного виховання та спорту. Переходжу на четвертий курс. Одразу вирішив отримати повну освіту, тобто, закінчити й магістратуру.
- Чиї думки та поради найбільше впливають на ті чи інші ваші рішення у житті?
- Звичайно – батьки. Іноді виникають ситуації, коли не знаєш, як правильно вчинити. Звертаюся до мами, тата. Зрозуміло, що велике значення мають поради тренерів.
Думки моїх друзів також важливі. Ми часто обмінюємося ідеями, прислуховуємося одне до одного.
Разом із порадами дуже важливою є моральна підтримка – з боку близьких, колег-спортсменів, уболівальників... Така допомога завжди додає сил – і фізичних, і духовних. Окремо хочеться подякувати президенту федерації України зі стрибків у воду Ігорю Лисову, який нас завжди підтримує і допомагає у будь-яких питаннях.
- Вам доводилося бувати у багатьох країнах. Які з них залишили найбільш приємні враження?
- Дуже сподобалася Норвегія, де я нещодавно побував, коли їздив до мами. Насамперед, вразила природа цієї скандинавської країни.
Неймовірно позитивні емоції у мене викликала Америка, зокрема місто Форт-Лодердейл, що на півдні Флориди.
Також сподобалася Японія – незвичайна й дуже екзотична для європейця.
Задоволений тим, що під час перебування за кордоном маємо можливості ознайомитися з культурними, історичними пам'ятками країн.
Хоча через брак часу не завжди є така можливість. Але коли є, намагаємося цим скористуватися по повній.
- Віримо, що ваш шлях чинного спортсмена триватиме багато років. Проте, ви замислювалися над тим, чим займатиметеся після завершення кар'єри?
- Це непросте питання. Думаю, що хотів би пов’язати своє майбутнє знову ж таки зі спортом. Можливо, щось таке, де перетинаються спорт, медіа та шоубізнес.
Не виключаю і того, що виберу тренерський шлях.
Чесно кажучи, сьогодні мені складно говорити про далекі перспективи, бо всі мої думки спрямовані на тренування, виступи, навчання.
Окрім того, мої уподобання досить часто змінюються. У 15 років хотів одне, у 19 – щось інше… Поки чіткого бачення не маю. Але точно хочу, щоби спорт завжди був присутнім у моєму житті.
«ВІДДАЮ ПЕРЕВАГУ ЯПОНСЬКІЙ КУХНІ»
- Наостанок нашої бесіди – бліц-опитування… Ваше улюблене заняття на дозвіллі?
- Знімати відео змагань на YouToube-каналі. Мені це приносить велике задоволення.
- Улюблене блюдо, кухня?
- Японська кухня, зокрема, суші, роли. Багато рису та риби. Це дуже корисна, смачна і легка їжа. Для спортсменів, мені здається, ідеально. Тому віддаю перевагу їй.
- Улюблений напій?
- Кава. Добре бадьорить, підвищує тонус.
- Улюблений фільм?
- Мені важко виділити якийсь один, чи кілька. Я, скоріш за все, прихильник серіалів. Найбільш подобаються «У всі тяжкі», «Декстер», «Ігри престолів».
- Улюблені актори?
- Таких немає.
- Якій музиці віддаєте перевагу?
- Слухаю все підряд. Я не є прихильником якогось конкретного музичного жанру. Щось подобається, щось – ні, незалежно від того, класична музика чи популярна. Меломаном мене не назвеш.
- Ваші автовподобання?
- Розумію, що автівки – мода. Але я не автомобіліст. Це мене не цікавить. Дуже спокійно ставлюся до машин. Мати власну автівку не хочу. Тим паче, що в мене все поруч – басейн, місце, де живу, магазини тощо. Нікуди їхати не треба. Пройтися пішки – максимум кілька хвилин. Тобто, потреби мати машину немає. Можливо, щось зміниться в майбутньому – час покаже.
- Кажуть, всі люди діляться на дві категорії – «кошатники» та «собачники». До якої з них відносите себе?
- До обох. «Кошатник» і «собачник». У мене вдома, у Миколаєві, три коти і пес. Узагалі, люблю всіх тварин.
- Якості в людях, які найбільше цінуєте?
- Найцінніше для мене – чесність, відкритість. І в чоловіків, й у жінок. Не люблю так звані «понти», коли людина вихваляється, намагаючись за будь-яку ціну створити враження на інших.
Ігор Чемерис
Фото: European Aquatics