Під керівництвом Світлани Саідової українські синхроністки протягом багатьох років підкорювали п’єдестали чемпіонатів світу та Європи, Кубків світу. На Олімпійських іграх-2020 у Токіо вони завоювали бронзові медалі у змаганнях дуетів та груп. Уславлена наставниця виховала цілу плеяду зірок артистичного плавання, серед яких Валерія Апрелєва, Яна Наріжна, Аліна Шинкаренко, Єлизавета Яхно, Марта Фєдіна, Анастасія Савчук та багато інших.

Світлана Саідова розповіла Укрінформу про непрості умови на міжнародних змаганнях сьогодення, зміну поколінь синхроністок, нову команду, її перспективи та важливість підвищення самооцінки спортсменок.

«СПОРТУ БЕЗ ПОРАЗОК НЕ БУВАЄ»

- Українські «русалки» минулих років «розбалували» своїх уболівальників медалями найпрестижніших спортивних форумів. Наскільки швидко юні дівчата, які нині входять до складу збірної, здатні досягти рівня своїх попередниць?

- Будемо відверті, завдання для молодих спортсменок із невеликим досвідом міжнародних змагань – непросте. Сьогодні ситуація у синхронному плаванні, і взагалі в українському спорті, є досить важкою. Через війну багато дітей, що складали основу резерву, виїхали за кордон. І тренери, на жаль, теж.

Але попри всі труднощі, ми маємо досить перспективну команду. Із задоволенням можу сказати, що дівчата – справжні патріотки. Працюють, не шкодуючи сил, часу, заради того, щоб гідно представляти нашу державу на найвищих континентальних та світових стартах. Звичайно, буває важко. Деякі спортсменки форсували рівні, які мали проходити поступово, різко додали навантаження. Але справляються. Змагальний досвід – це єдине, чого їм поки не вистачає.

- На початку сезону, у березні, молода команда справила справжній фурор на етапі Кубка світу в Парижі, завоювавши золоті медалі. Ви очікували такий результат?

- Тоді переможницями в акробатичній групі стали Марія Гринішина, Уляна Гринішина, Владислава Кочерба, Єлизавета Лимар, Дар’я Мошинська, Амелія Волинська, Марія Зачепа та Марія Здоровцова. Нову програму, яку вони вперше представили на міжнародних змаганнях, судді оцінили у недосяжні для конкуренток 212,4735 бала.

Чесно кажучи, для нас це був сюрприз. Справа в тім, що до поїздки у Париж ми провели в Києві чемпіонат України, і розминка підопічних була слабенькою, мені дуже не сподобалася. Я їм сказала: «Якщо будете так розминатися, програєте все. Уясніть собі: щойно переступили поріг спорткомплексу – змагання для вас уже почалися».

Дівчата мені абсолютно довіряють, тому виправили помилки, точно виконали установки – й у підсумку перемогли. Вони не бояться, вірять у себе, свої сили, що, напевно, є найголовнішим. Страх і невпевненість означають занижену самооцінку. Це дуже заважає і негативно впливає на результат. Треба тренуватися так, щоби виходячи на старт була повністю впевнена у собі, своїй здатності досягти успіху.

- Вдалий виступ у Парижі – це все ж таки лише епізод на початку сезону. Як ви оцінюєте перспективи команди, її потенціал?

- У майбутнє дивлюся впевнено, із позитивом. Взагалі наші спортсменки здатні перенести все, боротися й перемагати у будь-яких умовах. На мою думку, це пов’язано з українським генотипом – попри все, треба йти вперед, не зупинятися, долати труднощі. У депресію не впадають, бо мають неймовірну працездатність, упевненість та бажання досягти мети. Це головне. А досвід прийде. Зі своїми вдачами і невдачами. Без поразок спорт не буває. Поразки – теж добрий урок і досвід. Вони загартовують атлета, роблять його сильнішим, що дуже важливо не лише у спорті, а й у житті. Завжди рекомендувала батькам віддавати дітей у спортивні секції, щоби знали смак перемог і поразок, росли витривалими, наполегливими, сильними фізично та духовно.

Нерідко обговорюється питання: «З якого виду спорту дитині треба починати?» Вважаю, що спочатку треба відправляти дітей «на воду», а потім хай самі обирають, що їм до вподоби. Таку ж саму думку чула від лікарів.

«УСЕРЕДИНІ КОМАНДИ ДУЖЕ ГАРНИЙ МІКРОКЛІМАТ»

- У колективі завжди мають бути лідери, тобто ті, за якими тягнеться решта. Зазвичай, без цього не буває. Хто у вашій нинішній команді претендує на таку роль?

- Сьогодні у нас лідери тільки починають визначатися. Хоча слово «лідер» не дуже підходить. Всі дівчата сильні. Але є такі, хто трохи виділяється. Можу назвати Дар’ю Мошинську, тим паче, що вона вже має досвід, як і Амелія Волинська. Капітаном команди є Марія Зачепа. Вона не так давно влилася в команду, але має безперечний авторитет. Марія сумлінно виконує свої обов'язки щодо комунікацій між тренерами і спортсменками. Якщо виникають якісь непорозуміння, Зачепа виконує роль своєрідного юриста, згуртовує дівчат. Хоча можу з упевненістю стверджувати, що команда дружна. Всередині колективу дуже гарний мікроклімат.

Ще хочу сказати про мої багаторічні тренерські спостереження… Кожне покоління спортсменок має свої особливості, відрізняється від попередніх. Нинішнє покоління більш освічене, в тому числі, в технічному плані. Дівчата знають іноземні мови, що вкрай важливо при спілкуванні за кордоном. Добре вчаться.

Взагалі, у синхронному плаванні більшість спортсменок здобувають вищу освіту, деякі у подальшому захищають дисертації, працюють у науковій сфері. Ними по праву можна пишатися.

- До яких стартів зараз готуються українські представниці синхронного плавання? Яким є змагальний календар нинішнього року?

- 19-21 червня дівчата візьмуть участь у суперфіналі Кубка світу, який пройде в Торонто.

С 31 липня по 16 серпня у столиці Франції проведуть континентальну першість у рамках об'єднаного чемпіонату Європи з водних видів спорту. Змагання в усіх основних дисциплінах – соло, дуети, групи, акробатика – відбудуться на нещодавно збудованому паризькому Олімпійському водному центрі. Це найкрупніший дорослий старт нинішнього року. У календарі ще є юнацький чемпіонат світу. На жаль, у ньому, можливо, братимуть участь лише дві наші синхроністки.

«КОНКУРЕНЦІЯ В ОЛІМПІЙСЬКОМУ ВІДБОРІ БУДЕ НЕЙМОВІРНОЮ»

- Коли починається боротьба за ліцензії на Олімпійські ігри-2028 у Лос-Анджелесі?

- Вона вже розпочалася. Що стосується внутрішнього відбору, тут усе ясно. Ті дівчата, які входять сьогодні до складу збірної, з великим відривом випереджають інших синхроністок у межах країни.

Відбір на Ігри буде надзвичайно важким. По-перше, ми повинні виступати на всіх етапах Кубка світу. Від цього залежать наші стартові номери на чемпіонаті світу 2027 року, який має статус ліцензійного. Головна задача – набирати необхідні бали до олімпійського рейтингу.

Конкуренція буде неймовірною. Кількість команд-учасниць олімпійського турніру обмежена. Одразу треба розуміти, що одне місце автоматично надається команді господарів Ігор. Певну кількість квот мають представниці всіх материків, у тому числі Африки та Австралії з Новою Зеландією, хоча об'єктивно вони є слабшими за нас. Проте на Іграх мають бути представлені усі континенти.

Безумовно, дуже жорсткою буде конкуренція серед європейських збірних. Насамперед, це Італія, Іспанія, плюс так звані «нейтральні». Додамо ще сильні неєвропейські команди – США, Канаду, Китай, Японію. Це все наші головні конкуренти. Робити заздалегідь прогнози щодо результатів олімпійського відбору не буду.

Одне можу сказати впевнено – все визначиться після ліцензійного чемпіонату світу, який пройде у липні 2027 року в угорський столиці Будапешті. Буває, що результат залежить від якихось випадкових факторів. Так у нас було на світовій першості 2024 року в катарський Досі. Ми мали достатньо високий рейтинг, після першого дня посідали друге місце. Несподівано наша спортсменка забула зв'язку елементів програми, яку виконувала багато разів. І тут просто якийсь провал. Ми були в шоці. Але що поробиш? Спорт є спорт. У ньому буває все.

- У сучасних умовах будь-якому виду спорту важко виживати без підтримки – матеріальної, моральної. Чи є у вас партнери, на допомогу яких, навіть у найскладніших ситуаціях, можете розраховувати?

- Так. Насамперед, це президент Федерації стрибків у воду України Ігор Лисов. Скажу без перебільшення, що без його підтримки, допомоги наш вид спорту не вижив би у складних умовах останніх років. Тому ми вважаємо Ігоря Володимировича співавтором успіхів нашої збірної. На мій погляд, він є прикладом справжнього патріота. Саме на таких людях тримається і набуває розвитку вітчизняний спорт.

Ігор Чемерис