Дмитро Сосновський – головний тренер чоловічої збірної України з боксу, який займається тренерською діяльністю понад 30 років. Він очолював головну боксерську команду протягом 14 років. На цей час припав період виступу «золотої команди», до якої входили Василь Ломаченко, Олександр Усик та Олександр Гвоздик. Під його керівництвом збірна ставала найкращою командою світу, ще двічі – в Європі. У 2011 році Сосновського визнали найкращим тренером року в світі. На Олімпійських іграх у Лондоні (2012 рік) українські боксери вибороли 5 медалей: два «золота», «срібло» та дві «бронзи». У 2018 році Сосновський пішов з посади головного тренера, залишивши команду Леоніду Лоївському. А в 2022 році Дмитро Дмитрович повернувся.
Він поговорив з Укрінформом про рівень українського олімпійського боксу в умовах війни і створення дієздатної команди. Сосновський розповів про лідерів збірної та амбіції команди на Олімпійські ігри в Парижі й пояснив, чому важливо бойкотувати міжнародні змагання за участі росіян та білорусів.
4-5 ЛІЦЕНЗІЙ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІГРАХ БУДЕ ХОРОШИМ РЕЗУЛЬТАТОМ
- Збірна України провела двотижневий навчально-тренувальний збір. Він присвячений турніру в Чехії, що розпочинається, чи це вже йде безпосередня підготовка до Європейських ігор?
- Звісно, це безпосередня підготовка до змагань у Чехії, але вся наша увага вже прикута до Європейських ігор. Ми планово готуємось до Євроігор, де будемо виборювати ліцензії. Турнір у Чехії – це останні змагання перед Євроіграми. Після нього у нас вже заплановано два навчально-тренувальні збори – з 17 по 30 травня – загальнофізична спеціальна підготовка в Тисовцях Львівської області, потім два тижні перерви і ще один збір. Саме звідти 20 червня прямуємо до Польщі, в Закопане, на Європейські ігри. Збір буде саме в горах, аби у хлопців пройшла акліматизація: бої в Закопане будуть теж у середньогір’ї.
- Ви дуже досвідчений тренер, який виховав низку якісних боксерів. Зараз ви знову очолюєте головну команду. Як можете оцінити теперішню команду?
- Тільки позитивно, адже у нас дуже хороша команда, хлопці вкрай працьовиті й серйозно налаштовані. У нас гарний тренерський колектив, хороший мікроклімат у команді, тому всі працюють на результат і виконують планові навантаження. Всі здорові! Трохи був травмований Ловчинський Дмитро на попередньому зборі, але зараз він у строю. Працюємо всі як один механізм. Всі ми одна команда: Федерація боксу України, Міністерство молоді та спорту і вся наша національна олімпійська команда працюємо над тим, аби добре підготуватись до Євроігор, завоювати максимальну кількість ліцензій. Всього буде 7 вагових категорій. Я впевнений, що будемо боротись за кожну ліцензію, але треба розуміти, що це бокс.
- Звісно, ви як тренер ставите максимальні задачі перед командою, але, якщо говорити об’єктивно, скільки ліцензій на Олімпійські ігри ми зможемо здобути?
- Зрозуміло, що ми працюємо, щоб були всі сім ліцензій, але якщо говорити про реальну картину, то 4-5 ліцензій буде хорошим результатом. У нас є лідери команди. Й навіть більше, вони – лідери світового боксу, адже за спиною у них великий досвід. Є у нас і молоді хлопці, які тільки-но прийшли в збірну, тому їм ще потрібен час.
ПРЕТЕНДЕНТ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ ІГРИ – ЮРІЙ ЗАХАРЄЄВ
- У ваговій категорії до 71 кг є два наших лідери – це Юрій Захарєєв та Максим Молодан. Чемпіонат України виграв Молодан, але на турнірі в Угорщині в очному поєдинку перемогу здобув Захарєєв. Чи є вже остаточне рішення на рахунок того, хто саме поїде представляти Україну на Європейських іграх – Захарєєв чи Молодан?
- Так, ми визначились. Дійсно, це два дуже сильних боксери, але, на мою думку, один з них хороший, а другий – дуже хороший. Юра Захарєєв у 19 років став чемпіоном світу й отримав світове визнання. Так сталось, були на те свої об’єктивні та суб’єктивні причини, що він програв у фіналі чемпіонату України Максиму Молодану. Але спортивний принцип ніхто не відміняв, і після чемпіонату України Захарєєв здобув перемогу на двох міжнародних турнірах. На одному його визнали найкращим боксером змагань, отже – він підтвердив свій високий клас. Разом із тренерською радою і керівництвом Федерації боксу України ми вирішили дати шанс їм обом і зробили поєдинок між ними на турнірі в Литві, аби побачити, хто як виглядає. Нейтральне місце поєдинку, нейтральні судді. Вони зустрілись і переміг Юра. На цьому ми поставили крапку.
- Тобто на Європейські ігри їде Юрій Захарєєв?
- Так.
- Юрій Захарєєв – наймолодший чемпіон світу в історії України, на нього великі сподівання як на Європейських іграх, так і на Олімпіаді в Парижі. Чи не тисне це на нього?
- Думаю, що зараз уже ні. Спочатку, коли тільки став чемпіоном світу, він був молодим хлопчиною, всього 19 років. Я вважаю, що, можливо, через війну йому не вдалось добре підготуватися до чемпіонату України. Але він сам по собі розумний, позитивний і працелюбний хлопець. Бог йому дав великий талант боксу. Я знаю, що він розуміє, над чим йому треба працювати, розуміє свою ціль – це не тільки ліцензія, а й медаль Олімпійських ігор. Я думаю, до цього він буде йти зі своїм новим тренером. Його зараз тренує дуже досвідчений, прекрасний у минулому боксер – Сергій Петрович Данильченко. Вони працюють у тандемі, знайшли спільну мову. Я спостерігаю за ними і бачу, що все складеться добре.
- Один із лідерів збірної Ярослав Харциз зараз поєднує кар’єру професійного боксера з олімпійським боксом. Чи бачите ви в ньому сили здобути Олімпійську медаль?
- Ярослав мене дуже приємно здивував. Минулий олімпійський цикл був для нього невдалим, але він дуже змінився за цей час, став сильним як у тактико-технічному, так і в фізичному плані. Він подорослішав. Узгоджує свої поєдинки у профі боксі з нами. Ми спостерігаємо за ним і бачимо, що професійний бокс йому не шкодить. У Ярослава здебільшого свій індивідуальний графік, але мені дуже подобається його моральний стан, те, як він налаштований. На мою думку, Харциз має боротися за медаль Олімпійських ігор, і не просто за медаль, а за «золото».
ХИЖНЯК ПОЇДЕ ЗАВОЙОВУВАТИ «ЗОЛОТО» ОЛІМПІАДИ
- Для Олександра Хижняка це будуть другі Олімпійські ігри. У Токіо він здобув «срібло», у планах на Париж – тільки «золото»?
- Олександр Хижняк має дуже велике боксерське серце. Я всім кажу, що тій працездатності, що є в Олександра, і тій любові до боксу в Хижняка усім потрібно вчитись. Він змінив вагову категорію і зараз виступає у 80 кілограмах. Він перебуває у гарному фізичному стані. Це підтверджують два турніри, які він провів. Як на мене, він дуже додав у технічному плані, багато працює над захисними діями, виправляє ту прикру помилку на Олімпіаді в Токіо. Психологічно він стійкий: уже все це забув, тож я переконаний, що ми йдемо за золотою медаллю.
- Ви вказали на Харциза, Захарєєва і Хижняка. Ці хлопці є головними претендентами на олімпійську медаль. Чи можемо ми говорити про те, що теперішня збірна України досягне того успіху, якого досягла команда 2012 року?
- Ви назвали прізвища, кожен з них – хороший боксер окремо, але це не збірна. У 2012 році – то була збірна. Тоді у них було 10 вагових категорій, я їх називаю бойові одиниці, – це ті конкурентні боксери, які спроможні боротися за медалі на світовому ринзі. Якщо говорити про 2012 рік, то в 10 вагових категорях було 8 бойових одиниць, тому це вже команда. Зараз ми маємо 7 олімпійських вагових категорій і ці прізвища, бо мусимо виділяти цих боксерів. У нас лише в одній ваговій категорії конкурентність висока між Молоданом і Захарєєвим. Щоб зробити з теперішньої збірної команду 2012 року, одного олімпійського циклу буде мало. Але я переконаний, що нам є з кого створити цю команду. У нас підростає дуже класна, перспективна молодь, яка через років 10 буде насичувати команду.
- Ви, як головний тренер, які цілі ставите собі на найближче майбутнє?
- Все повинно починатись із чемпіонату України, має бути спортивний принцип відбору. Україна має свої таланти в боксі, тому нам треба їх відібрати і потім привести до олімпійських вершин. Для того, щоб створити команду, нам потрібен час. Зараз ми розраховуємо на наших лідерів, вони дуже талановиті й саме вони повинні відстоювати честь України, але команду треба створювати.
КОЛИ З’ЯВИТЬСЯ ТРЕНЕР-ЛІДЕР, Я ПІДУ ВІДПОЧИВАТИ
- У боксі – одна з найважчих ситуацій серед усіх видів спорту. Там російських спортсменів уже допустили виступати на чемпіонат світу під своїм прапором. Наша збірна бойкотує всі міжнародні змагання, де присутні росіяни чи білоруси. Чи не розглядали в команді варіант поїхати на змагання, де будуть представники країни-агресора, аби перемогти і довести, що ми й тут сильніші?
- Були дискусії… Ми спілкувались, обмірковували, але я особисто не розумію і не сприймаю видатних спортсменів чи тренерів, які думають, що треба виступати на змаганнях разом із росіянами. В нас у команді все було одноголосно: і жіноча, і чоловіча збірна проголосували і зробили звернення до Олімпійського комітету, Міністерства молоді та спорту, до Міжнародної організації, що ми категорично проти і не будемо змагатись там, де будуть росіяни і білоруси. Це принципова позиція нашої команди, нашої федерації. За правилами в боксі, ми маємо тиснути руки суперникам, а як наші боксери мають тиснути руки боксерам країни-вбивці? Чому ніхто не думає, що будуть конфліктні ситуації, чому ніхто не думає, що це все закінчиться трагічно?
- Нещодавно створили альтернативу ІВА (Міжнародній боксерській асоціації), а саме – організацію World Boxing. Чи здатна вона повноцінно замінити IBA?
- Я думаю, що в житті немає нічого неможливого. Якщо ця організація буде показувати, що хоче об’єднати країни, якщо вони підкреслюватимуть, що росія – країна-агресор, яка вбиває, гвалтує, нищить іншу країну, тоді все можливо. Ця організація має засуджувати участь представників росії й білорусі на міжнародних змаганнях. ІВА очолює росіянин Кремльов, який дозволив своїм боксерам виступати на чемпіонаті світу під російським прапором. Я вважаю, що World Boxing має усі шанси замінити ІВА в найближчому майбутньому, бо у них абсолютно різні підходи й абсолютно різні позиції на рахунок фундаментальних речей.
- Скільки років ви бачите себе головним тренером збірної України з боксу цього разу?
- Я прийшов, тому що було прохання від федерації, адже бокс був розвалений. Коли я йшов із команди, то залишив наступному тренеру найкращу збірну Європи. Коли був інший тренер, то на останніх континентальних змаганнях наша збірна посіла 14-е місце. Цілі й завдання мої, як головного тренера, зрозумілі. Скільки доведеться працювати? Думаю, до Олімпійських ігор у Парижі – точно, а далі подивимося. Зараз має з’явитися тренер-лідер, який поведе за собою команду. Коли з’явиться хтось, хто зможе вести за собою тренерський склад, команду хлопців, тоді я вже зможу йти відпочивати.
Діана Кондратюк, Київ
Фото – пресслужби ФБУ