Україна на літніх Олімпіадах: від Атланти до Токіо

Довгоочікувана Олімпіада в столиці Японії 23-го липня таки стартувала. Її було відкладено на рік, але навіть за кілька днів до нової дати старту Тоширо Муто, голова Оргкомітету Ігор, не виключив скасування змагань в останню мить, бо, мовляв, неможливо передбачити, що станеться з кількістю випадків захворювання на коронавірус. Цю заяву він зробив на фоні виявлення 55 позитивних тестів на COVID-19, у тому числі в чотирьох спортсменів.

Зрештою, після тривалих роздумів, дискусій, обговорень усіх «за і проти» Олімпійським Іграм Токіо-2020 було увімкнене зелене світло, і тепер спортивний світ, мільйони людей в різних куточках планети сфокусують свою увагу на олімпійських аренах столиці країни, де сходить сонце. Певна річ, ми в Україні вболіватимемо за наших атлетів. Для них це будуть сьомі літні Ігри, на яких вони змагатимуться під прапором незалежної Української держави. А першими були Ігри чвертьстолітньої давності у США. Коротко нагадаємо про участь у цих та наступних Олімпіадах наших спортсменів і, зокрема, згадаємо імена олімпійських чемпіонів з України.

Атланта. 1996 рік. Прапороносцем нашої команди на церемонії відкриття XXVI літніх Олімпійських Ігор був олімпійський чемпіон Сеула, багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу в стрибках з жердиною, нинішній президент НОК України Сергій Бубка. Україну представляли в Атланті 233 спортсмени. Однією з героїнь Олімпіади стала українська гімнастка Лілія Подкопаєва. В Атланті вона виграла дві золоті і срібну медалі.

Жодних шансів не залишив суперникам у класичній боротьбі (вага до 90 кг) В’ячеслав Олійник. Фавориткою в секторі для потрійних стрибків була  Інеса Кравець, яка за рік до Олімпіади встановила світовий рекорд – 15 м 50 см (цей результат досі не перевершений). Дві медалі – золоту і бронзову – завоював наш найдосвідченіший гімнаст Рустам Шаріпов. Важкоатлет Тімур Таймазов приїхав в Атланту світовим рекордсменом і там переконливо підтвердив свою перевагу над суперниками. З перемоги на олімпійському рингу почалась блискуча кар’єра у світовому боксі Володимира Кличка.

Перше місце у класі яхт «470» завоював тандем Євген Браславець – Ігор Матвієнко. Закономірно і впевнено виграла олімпійське золото в художній гімнастиці Катерина Серебрянська. Загалом наша олімпійська команда здобула в Атланті 23 медалі – 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових. Це був великий успіх, прекрасний дебют олімпійської збірної України. У загальному заліку вона зайняла високе дев’яте місце, пропустивши вперед лише олімпійців США, Росії, Німеччини, Китаю, Франції, Італії, Австралії та Куби.

Сідней. 2000 рік. Серед претендентів на нагороди XXVII Ігор було 235 атлетів з України, які змагалися у 23 спортивних видах. Прапороносцем нашої збірної на параді, присвяченому відкриттю Олімпіади, був чемпіон Атланти Євген Браславець. За кількістю завойованих медалей українська збірна повторила рекорд попередніх Ігор: на її рахунку 23 нагороди. Однак їхня цінність (йдеться, певна річ, про цінність металу, з якого медалі виготовлені)  поступається досягненню в Атланті, там було дев’ять золотих, а в Атланті лише три…

Дві з них у прекрасному стилі виграла в комплексному плаванні Яна Клочкова. Причому на дистанції 400 метрів її перемогу увінчав новий світовий рекорд. «Сьогодні у фінальному запливі здійснилися дві мої мрії, – сказала Яна журналістам. – Я завоювала не тільки золоту медаль, а й стала світовою рекордсменкою». Крім двох золотих, Клочкова «виловила» у сіднейському «Акватік-центрі» ще й срібну медаль у вільному стилі на дистанції 800 метрів. Третю найвищу нагороду в стендовій стрільбі здобув Микола Мільчев. Він не допустив жодного промаху, набравши 150 очок і встановивши світовий рекорд. Його можна повторити, але не перевершити. У Сіднеї українці виграли 12 срібних нагород. На жаль, малувато «золота» і тому тільки 21 місце в загальнокомандному заліку.

Афіни. 2004 рік. На старт у столиці батьківщини Олімпіад вийшло 239 спортсменів з України, які змагалися за нагороди в 23 видах спорту. Прапороносцем команди на церемонії відкриття був багаторазовий переможець чемпіонатів світу, Європи і України в плаванні  Денис Силантьєв. Наша збірна виступила не менш успішно, ніж в Атланті і Сіднеї, виборовши 22 медалі, з яких 8 золотих, 5 срібних і 9 бронзових. У столиці Греції Яна Клочкова здобула ще дві золоті нагороди і з чотирма медалями найвищої проби  стала найбільш титулованою в олімпійському спорті України. Правда, після запливів зізналася, що дісталися їй обидві перемоги  з колосальними труднощами, ціною мобілізації всіх сил. В Афінах зійшла щаслива олімпійська зірка для  Олени Костевич, яка виграла змагання у стрільбі з пневматичного пістолета. Відтоді вона – учасниця всіх Олімпіад. Олена й нині входить до складу олімпійської збірної України.

На Іграх 2004 року, виявивши волю до перемоги в поєдинку із суперниками і штангою, піднялась на найвищу сходинку п’єдесталу Наталія Скакун. «Вищий пілотаж» у стрибках на батуті продемонстрував Юрій Нікітін. У надзвичайно гострій конкуренції, коли все вирішували навіть тисячні долі бала, виграв змагання на брусах Валерій Гончаров, присвятивши цю перемогу українському гімнастові Олександру Берешу, який трагічно загинув напередодні Олімпіади  в Афінах. Щасливим для наших борців вільного стилю – Ірини Мерлені (Мельник) і Ельбруса Тедєєва – виявився олімпійський килим Афін: обоє стали золотими медалістами. До заключних двох днів змагань під час яких у завоюванні золотих медалей «підтяглися» Великобританія і Корея та зробила традиційний ривок за рахунок боксу Куба, наша збірна була в десятці, а після першого тижня Ігор навіть у п’ятірці, але в підсумку фінішувала на 14-ому місці. Нижче, ніж у Атланті, але на сім місць вище, ніж у Сіднеї.

Пекін. 2008 рік. Право виступити на Олімпіаді в столиці Китаю отримало найбільше у порівнянні з попередніми (та й наступними) Іграми українських атлетів – 254. Вони змагалися за нагороди у 28 спортивних видах. Нашу колону на церемонії відкриття очолювала Яна Клочкова. Цього разу вона медалей не завоювала. Але друзі й колеги Яни продовжили її славну олімпійську естафету. Так, у легкоатлетичному семиборстві не було рівних Наталії Добринській, шлях якої до перемоги в Пекіні почався з занять спортом ще у восьмирічному віці. Вразили всіх наші фехтувальниці на шаблях – Ольга Харлан, Ольга Жовнір, Галина Пундик і Олена Хомрова. У фіналі командних змагань вони програвали китаянкам вісім уколів 27:35, але ціною неймовірних зусиль, передусім вольових, вирвали перемогу – 45:44.

За явної переваги перемагав своїх суперників боксер Василь Ломаченко (вагова категорія 57 кг). Наприклад, фінальний поєдинок він завершив ще в першому раунді. Український стрілець з лука Віктор Рубан (його колеги називають «Рубан Гуд») до останньої серії фінальних пострілів програвав корейцеві Пак Гьон Мо два очки. І тут у корейця рука здригнулася, а Віктор послав стріли в десятку. Чотири тисячні секунди визначили перевагу Інни Осипенко-Радомської у фіналі байдарочниць на дистанції 500 метрів. Чемпіонами Олімпіади в Пекіні стали два українські стрільці. Олександр Петрів у стрільбі з пістолета зумів, за його словами, «зачепитися за фінал». «Зазвичай я у фіналі добре не стріляю, але цього разу все було гаразд». Інший наш стрілець Артур Айвазян, пробившись у фінальну вісімку в стрільбі з гвинтівки лежачи, зумів продемонструвати феноменальну влучність: десять пострілів у десятку! Загалом у Пекіні (з урахуванням пізніших переглядів допінг-проб) наші атлети вибороли 23 медалі, з яких 7 золотих. У підсумковій таблиці українська збірна – на одинадцятому місці, і це було визнано її досягненням.

Лондон, 2012 рік. Спортивну честь України у столиці Великобританії відстоювали 238 атлетів, які виступали у 21 виді спорту. Державний прапор України під час церемонії відкриття ніс призер Олімпіад в Афінах і Пекіні дзюдоїст Роман Гонтюк. Першу найвищу нагороду виграла в напруженому фіналі фехтувальниця Яна Шемякіна. «Коли перед змаганнями я подивилася на їхню сітку, в якій мені дісталися ну дуже сильні суперниці, я певною мірою … заспокоїлася і навіть зраділа. Думала, якщо й програю кому-небудь із них, то не так буде сумно», – сказала вона після фінального бою, в якому перемогла.

Медаль найвищої проби  нашої четвірки на каналі в Ітоні у складі Яни Дементьєвої, Катерини Тарасенко, Наталії Довгодько і Анастасії Коженкової стала першим українським золотом у академічному веслуванні. Український квартет захопив лідерство з перших метрів дистанції і випередив срібних призерів, німецьку четвірку, майже на корпус човна.

Ітонський канал став щасливим і для веслувальника-каноїста Юрія Чебана, бронзового призера Пекіна. «Взагалі-то я маю звичку під час проходження дистанції стежити краєм ока за суперниками. Але цього разу вирішив по сторонах не дивитися, а зосередитися на веслуванні. Про те, що переміг, дізнався вже після фінішу», – розповів нам Юрій. До фіналів виснажливого боксерського турніру дійшли три українські боксери. Два з них стали золотими медалістами. Для Василя Ломаченка це було друге олімпійське золото, яке він виграв з неменшою впевненістю, ніж у Пекіні. Так само переконливо переміг і його друг по життю Олександр Усик. Обидва вони після Лондона продовжують успішну кар’єру у професійному боксі. Третій фіналіст Лондонської Олімпіади Денис Беринчик удостоївся срібної медалі, програвши досвідченому кубинцеві Р. Сотолонго.  Українці завершили Ігри, вигравши 19 медалей (5 золотих, 4 срібні і 10 бронзових). За цими показниками вони посіли чотирнадцяте місце серед 204 країн-учасниць.

Ріо-де-Жанейро. 2016 рік. Вперше Олімпійські Ігри приймала Південна Америка. І це – в руслі політики МОК, який прагне до розширення географії проведення Олімпіад. Український прапор на знаменитому стадіоні «Маракана», де відбулося відкриття XXXI літніх Ігор, ніс чемпіон Сіднея стрілець Микола Мільчев. Олімпійську ліцензію і право виступити в Ріо здобули 205 українських спортсменів. Вони взяли участь у 27 видах спорту. Але, на відміну від попередніх Олімпіад, зуміли виграти тільки дві найвищі нагороди. Дуже близький до перемоги в гімнастичному багатоборстві був Олег Верняєв. На жаль, його підвів останній снаряд – перекладина. У підсумку – срібна медаль. Зате він у чудовому стилі, не допустивши жодної помилки, виграв свій улюблений снаряд – бруси. «Спортивна гімнастика – це той вид спорту, де можна безкінечно працювати і завжди можна щось покращувати і додавати. Тепер я увесь свій час присвячуватиму багатоборству»,  – сказав Олег відразу після змагань у Ріо. Жаль, що через дискваліфікацію ми не побачимо його в Токіо… На своїй третій Олімпіаді піднявся на п’єдестал переможців веслувальник Юрій Чебан: у Ріо-де-Жанейро він, як і за чотири роки до цього в Лондоні, стояв на найвищій сходинці. Це була надзвичайно важка перемога. Досить сказати, що в півфінальні Юрій показав лише восьмий результат. Спочатку навіть комп’ютери Олімпіади «вилучили» його зі складу фіналістів. Але це була помилка. Людська чи технічна – це вже не має значення. Головне, що у фіналі Юрій Чебан переміг.

Збірна України повернулася з Ріо з одинадцятьма медалями – двома золотими, п’ятьма срібними і чотирма бронзовими. Це менше, ніж було на попередніх літніх Іграх, де Україна виступала окремою командою. У медальній таблиці Олімпіади наші атлети зайняли тридцять перше місце.

Токіо-2020. Як буде цього разу, на XXXII літніх Іграх? Відповіді на це питання ми отримуватимемо поступово, з 23 липня по 8 серпня. Відомо тільки, що в Токіо прибула найменша за кількістю спортсменів українська збірна. У ній – 157 атлетів, які змагатимуться в 25 видах спорту. Прапороносці збірної – олімпійська чемпіонка Афін і дворазова бронзова призерка Лондонської Олімпіади Олена Костевич та чемпіон світу з фехтування Богдан Нікішин.

У засобах масової інформації називають ряд наших олімпійців, які здатні зійти на п’єдестал і навіть на найвищу його сходинку. Хай так і станеться. А, цілком можливо, що серед медалістів несподівано з’являться нові українські імена, як це нерідко траплялося на попередніх Олімпіадах. Ми сподіваємось, що українці достойно виступлять на аренах Токійської Олімпіади  і щиро їм цього зичимо.

Михайло Сорока

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства