Зіпсоване прощання з Євро-2020
Вийти на поле з метою ризикувати для перемоги і вийти на поле з метою гідно програти – це два різні футболи. Зрештою, навіть гідно програти не вийшло і наша збірна їде з Євро-2020 з вантажем важкої поразки від Англії у чвертьфіналі (0:4).
Водночас, загальне тло від виступу команди Андрія Шевченка на чемпіонаті Європи все одно залишається позитивним. Ми дійшли до чвертьфіналу, витиснули результат в двох ключових матчах, забили класні м’ячі і навіть намагалися покращити гру протягом турніру.
Неприємності сталися ще до матчу проти Англії. Вибули два лідери команди – Малиновський і Степаненко, а це суттєво послабило наш півзахист. Зокрема, Зінченко повернувся з лівого флангу в опорну зону, а в центрі захисту вийшли одразу троє – Забарний, Матвієнко і Кривцов. Останній травмувався в середині першого тайму і це гукнулось нам після перерви під час верхових кросів.
В усій цій історії з 0:4 найприкріше те, як легко Англія руйнувала наші плани на перших хвилинах кожного з таймів. На 3-й хвилині Кейн відкрив рахунок і з’ясувалось, що у команди Шевченка немає запасного плану. Ми півгодини приходили до тями, аж поки Зінченко, Шапаренко і Яремчук нарешті не почали якось загострювати гру біля воріт англійців.
Одразу по перерві безлад в нашому карному майданчику дозволив Англії забити ще двічі і далі вже було нецікаво. Ну, хіба що вірилось у гол престижу, але його ми так і не дочекались. Збірна вкотре продемонструвала свою головну слабкість – вона ментально крихка, не здатна швидко реагувати на стреси під час гри.
Час робити більш глибокі висновки по цьому турніру ще прийшов. Той таки Андрій Шевченко відмовився від будь-яких узагальнень, хоч до нього і є купа питань – по кадрам, функціональній готовності, моделі гри. Наші ж висновки такі: в Україні виросло класне покоління футболістів, яким потрібно рости і вдосконалюватись в Європі, приїздити в збірну і демонструвати там свої найкращі якості.
Святослав Василик, Київ
Фото: Getty Images
