А так буває? Героєм півфіналу Кубка України став 16-річний воротар

А так буває? Героєм півфіналу Кубка України став 16-річний воротар

Укрінформ
8 липня на полтавців очікує іспит — фінал Кубка з Динамо

31 травня 2009 року, місто Дніпро. Останні хвилини фіналу Кубка України. Грають полтавська Ворскла та донецький Шахтар. Полтавці попереду 1:0. У їхніх воротах — капітан команди Сергій Долганський. З фінальним свистком він стає володарем головного трофея своєї тривалої кар'єри, здійнявши над головою Кубок. Його візаві у цій грі — Андрій Пятов, вихованець Ворскли, у Полтаві він витіснив з основи якраз Долганського, ненадовго ставши капітаном команди й перейшовши потім до Шахтаря. Про Долганського Пятов відгукувався не інакше як про наставника, за допомоги якого він зріс і досяг рівня голкіпера збірної.

24 червня 2020 року. Маріуполь. Півфінал національного Кубка. Грають однойменна місцева команда і полтавська Ворскла. З гравців і тренерів тріумфального 2009 року в гостей — лише Володимир Чеснаков (нині капітан, а тоді — молодий захисник, якому довірили місце у складі) та Сергій Долганський, уже як тренер воротарів. Основний час закінчується внічию 1:1, додаткові тайми минули без забитих м'ячів. Кадри трансляції вихоплюють Сергія Долганського, який, жестикулюючи і посміхаючись, щось пояснює молодому гравцеві у жовтій воротарській формі. Цей юнак — голкіпер команди U-19 Павло Ісенко. Насправді йому ще немає 17 років. Його випускають на заміну за хвилину до завершення ігрового часу — на серію пенальті. Високий хлопець відбиває три удари з п'яти, допомагаючи Ворсклі вийти до фіналу. За кілька хвилин його підкидають у повітря щасливі партнери по команді. Ісенко став наймолодшим дебютантом Ворскли в історії та рекордсменом за кількістю відбитих ударів у серії післяматчевих пенальті. А тренер воротарів Сергій Долганський підтвердив клас, услід за Пятовим допомігши розкритися ще одному голкіперові.

Володимир Чеснаков
Володимир Чеснаков

Коли Долганський і Чеснаков виборювали Кубок-2009, Ісенкові ще не було й шести років. У десять він грав за школу і вже тренувався у ДЮСШ Ворскли у тренера Олександра Супруна. У 2015-му в складі полтавської команди виграв дитячий турнір пам'яті вбитого президента клубу Олега Бабаєва і став його найкращим бомбардиром. Тоді за фінальним матчем дітлахів стежили і футболісти основи Ворскли, нагороджували переможців, у тому числі й Ісенка. Ще за кілька років дехто з них, хто лишиться в команді, підкидатиме вчорашнього хлопчака у повітря і скандуватиме його ім'я на полі порожнього стадіону в Маріуполі.

«Ніякий я не герой. У футболі важлива командна робота. Ми їхали до Маріуполя з думками про фінал, серйозно готувалися до цієї битви, і, на щастя, змогли здійснити задумане. Так, спочатку в мене був легкий мандраж, не без того, та потім я зміг опанувати себе, і був уже сконцентрований на завданні, яке переді мною стояло. Намагався використати певні воротарські хитрощі, та своїх секретів розкривати не буду. Дякую своєму старшому колезі Різнику, який, зокрема, підказав, як виконує удар з 11-метрової позначки Корнієнко. Далі – ніби уві сні: вирішальний відбитий пенальті, обійми партнерів по команді, гойдалки, які мені влаштували наші хлопці. Хочу подякувати всім, хто мене підтримував у цей відповідальний момент в моєму житті», — підкреслив вихованець футбольної школи Ворскли.

Дмитро Різник
Дмитро Різник

При тренерах Долганському і Максимові основним воротарем є ще один молодий вихованець клубу Дмитро Різник. Йому 21 рік і він має титул чемпіона світу, здобутий торік у складі збірної U-20. Його "змінник" Ісенко — воротар збірної U-17. Після Пятова вони — чергові вихованці Ворскли в амплуа голкіперів. Це — наслідок появи в клубі своєї школи та залучення до її роботи фахових тренерів. І Різник, і Ісенко, на відміну від Пятова — полтавці за народженням.

Другий чинник «сюрпризу» від Ворскли й виходу команди з нижньої частини таблиці до фіналу Кубка — довіра до молоді. Попри те, що команда в чемпіонаті грає у другій шістці й ще не розв'язала остаточно питання прописки в еліті — і нинішній тренер Максимов, і його попередник Косовський, і Сачко, який кілька років працював до них, довіряли молодим вихованцям. Цим усі вони повторюють приклад важливих для полтавської команди наставників — Віктора Носова (при якому заграв той же Пятов) і Миколи Павлова (виграв Кубок). Вихованці другого спеціаліста досі виступають за різні клуби і збірні. А з нинішніх молодих полтавців, окрім Різника й Ісенка, можна відзначити вчорашніх дублерів та юніорів Дубка, Павлюка, Кравчука, Козиренка та низку інших гравців. У складі Ворскли нині замало рівноцінних футболістів, тому молодь отримує шанси.

Павло Ісенко

Ну і не слід забувати, що Ворскла є справжнім кубковим бійцем. І справа не тільки у тому, що у команди стовідсотковий результат у фіналах турніру. У п’яти попередніх сезонах команда, наприклад, грала у чвертьфіналах. А цього разу вибила з розіграшу Колос та Десну, представників першої шістки Прем’єр-ліги. Причому чернігівці ще й продовжують боротьбу за медалі чемпіонату.

Ще один чинник успіху Ворскли — сталість керівництва та стабільність фінансування. У Ворсклі будують поля та вже відремонтували базу. Тепер там живуть і тренуються молодіжні команди. Або ж залучають партнерів і навіть заробляють гроші. До прикладу, з торішнього серпня клуб співпрацює з компанією Parimatch. Нова угода про співпрацю між брендами почала діяти 16 серпня і розрахована на один календарний сезон. У рамках контракту на форму клубу нанесено логотипи і шеврони компанії, реалізується брендинг стадіону і соціальних мереж.

Олег Лисак
Олег Лисак

«Завжди приємно працювати з кращими. За той час, що ми співпрацюємо з Parimatch, бренд Ворскли став ще яскравішим, результати співпраці оцінили не тільки у керівництві клубу, а також футболісти і, найголовніше, вболівальники. Адже ми граємо саме для них. Це дійсно крута колаборація двох потужних брендів які заряджені перемагати», — сказав віце-президент ФК Ворскла Олег Лисак.

Ще один фактор, що допомагає, або, радше, не заважає Ворсклі — це наявність кваліфікованих легіонерів у складі. Після бронзових медалей і групового етапу Ліги Європи за Сачка Ворскла припустилася суттєвої помилки, припинивши посеред чемпіонату співпрацю з тренером, одразу потім — із низкою досвідчених гравців, намагаючись і скоротити зарплатну відомість, і оновити склад, і залучити потенційно прибуткових легіонерів. Залучити їх удалося, та їхня кваліфікація залишала бажати кращого. Не зміг із таким складом упоратися тренер Віталій Косовський, і команда опинилася на останній сходинці. Поступово залишилися лише найкращі іноземні футболісти, як-от двометровий француз Альюн, швидкий малієць Кане, рухливий хорват Пуцлін. Усі вони і заграли з Маріуполем а за кілька днів до того — з Дніпром-1 у Полтаві.

Юрій Максимов
Юрій Максимов

Косовського замінив Юрій Максимов — і це ще один чинник проміжного успіху Ворскли. Як футболіст Максимов пограв на найвищому рівні у Бундеслізі, як тренер — уже має трофеї. У Ворсклі він змінив гру свого попередника, а також поступово очищав склад від футболістів, які не дотягували до потрібного рівня. Не від хорошого життя почав підпускати й молодь. Але головна його заслуга — набуття командою психологічної стійкості та комбінування моделей гри з різними суперниками, що дозволяє футболістам, не будучи затиснутими у лещатах однієї схеми, демонструвати найкращі якості.

«На перший план вийде психологія. Потрібно витягнути, що у хлопців наболіло. Нехай людина висловиться і з чистого аркуша знову починає працювати. Місцеві футболісти повинні взяти на себе відповідальність, виходити на поле і грати. Адже це їхнє місто, їх команда. Їм тут жити. Вони розуміють, що Ворскла, яка вчора грала в єврокубках, сьогодні бореться за виживання. Це неправильно», — говорив Максимов торік у листопаді. А навесні цього року продовжив угоду з Ворсклою ще на рік.

8 липня на полтавців очікує ще один іспит — фінал Кубка з Динамо. Ворскла за Максимова вже грала з киянами в чемпіонаті. На виїзді вони програли 1:2, пропустивши на 90+1 хвилині. Але гості мали перевагу за низкою показників, продемонстрували ефектну гру. Тепер же ставлення до команди з боку більш іменитого конкурента буде інакшим. Та нинішній Ворсклі не позичати запалу. А перераховані вище чинники дозволяють замислюватися про ще один трофей у новітній історії клубу.

Євген Бриж

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-