Паралімпійцю Тарасу Радю для перемоги знадобилося чотири роки - 13.03.2018 18:29 — Новини Укрінформ
Паралімпійцю Тарасу Радю для перемоги знадобилося чотири роки

Паралімпійцю Тарасу Радю для перемоги знадобилося чотири роки

1105
Ukrinform
Укрінформ отримав ексклюзивні коментарі від батьків та тренера Тараса Радя.

Тарас Радь на Паралімпіаді у Пхьончхані виграв золоту медаль у біатлонній гонці на 12,5 кілометрів серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату та став наймолодшим переможцем у збірній України. Для перемоги хлопцю з Тернополя знадобилося чотири роки.

Про це кореспонденту  Укрінформу  розказав  по телефону  наставник юного паралімпійця, заслужений тренер України Віктор Федорчак.

«Тарас йшов до цієї перемоги дуже цілеспрямовано. Його перші старти припали ще на 2014 році. І вже тоді стало зрозуміло, що хлопчина має певні фізичні задатки і спортивні здібності. Тренування часом були виснажливими, але Тарас ніколи не нарікав на втому. Він, як кажуть, «горів» на тренуваннях, все виконував, що планували, дуже працездатний спортсмен.

Читайте також: Тарас Радь приніс Україні четверте "золото" на Паралімпіаді-2018

У 15 років на чемпіонаті України посів 4 місце. А далі вже пішло – його помітили тренери збірної і він через рік вже виступав на Кубку світу. Щоправда, спочатку посідав не вище сьомого місця, але все йшло по висхідній - забрав усі три медалі у Фінляндії, Німеччині, світовому етапі Кубку.

А його нинішня перемога – це здійснення мрії Тараса. Він у Корею просто марив потрапити, не кажучи вже про те, щоб там здобути призове місце. Співаємось, що Тарас ще підніметься на п’єдестал, адже його коронні дистанції ще попереду. Але краще постукаю, щоб не наврочити», - жартома каже Віктор Федорчак і чути, як пальцем три рази стукає по мобілці.

Про те, як родина дивилися трансляцію з Пхьончхану та вболівала, розповіла мама Тараса – Наталія Василівна, вихователька тернопільського дитсадочку №13.

«Для нас – то радість безмежна, я дивуюся, як ви додзвонилися. Мій телефон зранку не замовкає. Цілу ніч не спали, всі сиділи перед телевізором, всією сім’єю – з чоловіком Михайлом, старшим сином Назаром та молодшим, Павликом. До речі, завтра у Павла 15 років, то такий подарунок отримав від свого брата Тараса.

Читайте також: Україна посідає 3 місце після четвертого дня "білої" Паралімпіади у Пхьончхані

Отож, десь о пів четвертої ранку, коли дивилися телетрансляцію, то серце завмирало після кожного вистрілу Тараса. Ми ж бачили, який то був сильний вітер, як оператори ледве тримали свої камери, як гнулися прапорці, як трикутники-відбійники котилися трасою, здуті вітром,  а тут – куля, це ж все потрібно було врахувати, аби влучити. І все «чисто», жодного промаху!

Син відстрілявся і  обігнав двох американців більш як на хвилину. Ми і плакали, і сміялися, і обнімали один одного, і дякували Богу, що дослухався наших молитов і підтримав у такий  момент Тараса. Це безмежна, велика радість. А як радів сам Тарас, ми з ним по «вайберу» розмовляли, то - радість невимовна», - емоційно розповіла пані Наталія.

Зараз родина Радів з нетерпінням і хвилюванням очікує нових стартів Тараса у Пхьончхані. Вболіватимуть за нього і тренер Віктор Федорчак, і колеги-спортсмени із Тернопільського регіонального центру спорту інвалідів «Інваспорт», і увесь колектив Тернопільського національного педагогічного університеті ім. Володимира Гнатюка, студентом і першим паралімпійцем якого є Тарас Радь – золотий медаліст Паралімпійських ігор-2018.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>