Пхьончхан-2018: Абраменко і провал в біатлоні
Лише диво-стрибки Олександра Абраменка врятували український спорт від великої невдачі у корейському Пхьончхані. Золота нагорода нашого майстра фрістайлу допомогла уникнути нам безмедальних Ігор, як це було у Солт-Лейк-Сіті-2002 і Ванкувері-2010.
Наша гордість: Абраменко і Гераскевич
Медаль Олександра Абраменка прогнозувалась. Втім, мало хто сподівався, що 29-річний українець після пропущеного через важку травму минулого сезону, стрибатиме настільки впевнено і чисто. Абраменко ризикував, адже фінальний стрибок він не встиг відшліфувати. «У мене, в принципі, не було вибору. Мені обов'язково потрібно було його виконувати, інших варіантів не було. Якби я вибрав стрибок легше, то з ним було б неможливо набрати таку суму балів», - пояснив згодом наш чемпіон.
У підсумку, Абраменко ризикнув і виграв. Він залишив позаду китайця Цзя Цзуняня і став першим українським чоловіком, який взяв «золото» на зимовій Олімпіаді. Сьогодні Абраменко – герой і приклад для решти українських спортсменів високих досягнень. Його історія – це історія віри у власні сили, пекельної роботи та ідеального планування сезону. Зі свого чемпіонства Олександр повинен витиснути максимум, забезпечивши і собі пріоритетні умови підготовки до наступної Олімпіади, і давши поштовх всьому українському фрістайлу.
Окрім Абраменка, реально успішно виступив на Олімпіаді лише 19-річний скелетоніст Владислав Гераскевич. В Пхьончхані він посів 12 місце, при цьому поліпшував результат в кожній наступній спробі. Зважаючи на вік Гераскевича, його талант і команду, яка з ним працює, він потенційний медаліст через чотири роки. Звичайно, якщо Україна його підтримає. Батько Владислава зізнався, що родина влізла у борги, готуючи сина до Ігор, а самому Гераскевичу вже пропонували змінити громадянство.
Біатлон: не вгадали пік форми
Чому не справдились наші медальні очікування в жіночому біатлоні? Результати (жодного потрапляння в топ-10 в особистих гонках) та коментарі спортсменок засвідчили, що тренерський штаб помилився з піком форми і, можливо, акліматизацією. Жодна провідна збірна не мала такої кількості хворих протягом сезону, що говорить про непрофесіоналізм наших лікарів і самих біатлоністок. Нарешті, інтернет-істерика Валі Семеренко та сльози під час інтерв’ю Анастасії Меркушиної підтвердили важку атмосферу в команді. Де головний тренер Урош Велепец втратив зв'язок з підопічними, а дівчата, у свою чергу, затамували образи на тренерів.
Усі особисті гонки українців в Пхьончхані хочеться якомога швидше забути. Бо якщо хтось з українців і влучно стріляв, то програвав лідерам на трасі ледь не хвилину. Лише на другий тиждень Олімпіади розбіглись Юлія Джима і Артем Прима. У змішаній естафеті Україна фінішувала 7-ю і здавалось у нас знову з’явився шанс взяти медаль у жіночій естафеті. Але дива не сталось. Ми лише 11-і, з двома штрафними колами і майже двома хвилинами програшу чемпіонкам з Білорусі.
Безумовно нас чекає жорсткий розбір польотів. Наразі не відомо чи продовжать кар’єру сестри Семеренко та Олена Підгрушна, яка в Пхьончхані не пробігла жодної гонки. Головні тренери жіночої та чоловічої збірних – Велепец і Юрай Санітра перебувають на межі звільнення. Принаймні, так вважають експерти і більшість українських вболівальників. Непрості розмови з начальством попереду у президента федерації біатлону Володимира Бринзака. Йому слід звітувати і за витрачені бюджетні гроші, і за тренерські рішення, і за усі слова і результати спортсменів. Тішить одне – провали завжди прискорюють зміни. Сподіваємось, зміни на краще.
Коротко про інших: Пасічник і туристи
Виступ решти наших зимових олімпійців можна підсумувати однією фразою – вони БУЛИ у Пхьончхані. Звісно, вони змагалися, але це нагадувало швидше спорт у своє задоволення, ніж певний натяк на конкуренцію. Скажімо, аматорством можна назвати виступ на цій Олімпіаді наших гірськолижників (Ольга Книш, Іван Ковбаснюк) і сноубордистки Аннамарі Данчі. Не вийшло покращити свої результати Сочі-2014 українським саночникам, фрістайлісткам Тетяні Петровій і Ользі Полюк.
А для чого приїздили в Пхьончхан наші лижники та фігуристи? Лижники навіть не наблизились в гонках до топ-30. Але стосовно них ми і не мали особливих ілюзій. Натомість, жодного фіналу у фігурному катанні – це катастрофа для виду спорту, де у нас, на відміну від лижного спорту, великі традиції. Важко казати про якість перспективи у наших одиночників Ярослава Паніота і Анну Хниченкову. Хіба що молодий танцювальний дует Олександра Назарова - Максим Нікітін здатні прогресувати у найближчі роки.
Єдина світла пляма у цієї половини української команди – це лижний двоборець Віктор Пасічник. Від нього точно нічого не чекали, а він взяв і спочатку пробився у топ-30, а потім взагалі посів 23-е місце. Саме до 25-річного Пасічника варто придивитися нашим чиновникам та спонсорам. За відповідної підтримки, він здатен поліпшити результати протягом наступного олімпійського циклу.
Святослав Василик, Київ
