Львівський бальзам для збірної

Збірна України обіграла Словаччину 2:1 і пішла на зимові канікули з позитивним настроєм. І справа не лише у вольовій перемозі над сильним суперником, але й у якісній грі. Команда Андрія Шевченка продемонструвала футбол, який від неї чекають. Атакуючий, натхненний, з думкою і настроєм.   

Цікаво, що першим враженням від гри збірної став ефективний колективний пресинг. Одразу стало помітно, що бажання і сили для перемоги у команди є. Не розвалив нашу гру навіть випадковий гол словаків після помилки Пятова. Ніхто у складі «синьо-жовтих» не засмутився. Ну, хіба що тільки Пятов, якого в перерві поміняли на Коваля.

Результатом безперервного тиску на суперника став гол Ярмоленко у першому таймі. Взагалі варто відзначити в цьому матчі всю атакуючу четвірку: Ярмоленко – Малиновський – Марлос – Коноплянка. Вони намагалися взаємодіяти і це у них інколи класно виходило. Дещо загубився наш форвард Коломоєць, але особливих сподівань на дебютанта і не було.

Натомість після тривалої перерви забив Коноплянка. Вийшло красиво і дуже вчасно. Зауважимо, що Ярмоленко і Коноплянка забили дуже важливі м’ячі з точки зору психології. В обох останнім часом невдало йдуть клубні справи, тому голи за збірну повинні додати обом впевненості у власних силах і настрою.  

Ще один плюс матчу у Львові – Шевченко дав дебютувати у складі збірної Коломойцю, Андрієвському, Шабанову і Мякушку. З них лише нападник Коломоєць мав достатньо часу проявити себе, у інших було не більше десяти хвилин. Втім, кожен з новачків має усі можливості стати з часом важливою фігурою у збірній.   

Загалом, сам матч і перемога в ньому, дала нашій збірній трохи надії на майбутнє. Андрій Шевченко отримав кілька важливих відповідей щодо своїх перспектив в цій команді. Його ідеї та модель гри працюють. Хоч зі скреготом, але працюють. Ну, а Львів вкотре підтвердив свою фартовість для збірної. А в сучасному футболі без магії не обійтися.

Святослав Василик, Київ