Допінговий скандал: Росія погрожує розколом Олімпійського руху

Допінговий скандал: Росія погрожує розколом Олімпійського руху

Аналітика
3430
Ukrinform
Прийме виклик Міжнародний олімпійський комітет чи капітулює?

Рішення про вигнання Росії з Олімпіади в Ріо-де-Жанейро після доповіді всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) має бути ухвалене Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) найближчими днями. Або не буде ухвалене, і покарання Росії за фальсифікацію результатів допінг-контролю під час Олімпіади в Сочі, яку здійснили міністерство спорту РФ, ФСБ та Московська антидопінгова лабораторія, обмежиться вигнанням лише російської легкоатлетичної збірної.

Допінгові скандали – звична справа для світового спорту. Однак вперше в його історії у маніпуляціях з допінгом звинувачують не окремих спортсменів, не окремих тренерів і навіть не окремі спортивні федерації, а державу, причому таку велику, як Росія. Державу, яка регулярно перемагає на Олімпіадах. Тобто, маємо порушення олімпійських принципів чесної спортивної боротьби як свідому державну політику. За будь-якою, навіть найліберальнішою, логікою покаранням за це може бути лише категоричне відлучення порушника від олімпійського руху. І ніяк інакше.

Нема сенсу детально розписувати, які страшні репутаційні втрати несе Росія, і що російський професійний спорт, у разі його відлучення від Олімпіади, після такого удару цілком може вже й не піднятися до колишніх висот. Одним словом, ситуація для Росії дуже неприємна і дуже напружена.

МОК не хоче війни з Росією бо хоче доходів і зарплат

Однак і для МОК це ситуація не менш напружена і не менш неприємна, хоча й з інших причин. З одного боку, як вже сказано, порушення Росії настільки грубі та безпрецедентні, настільки руйнують олімпійську ідею чесного спортивного змагання, що вимагають якнайжорсткішої реакції. Інакше на міжнародному олімпійському русі можна ставити хрест. Національні антидопінгові комітети десяти країн, серед яких такі політичні та спортивні авторитети як США, Канада, Швейцарія,  Іспанія, Німеччина, Японія, вимагають тільки вигнання Росії з Олімпіади. Ніхто в МОК насправді не сумнівається, що повна заборона російській команді брати участь у Олімпіаді – це цілком адекватне покарання.

З іншого боку - відлучення такої потужної національної спортивної команди, як російської, об’єктивно знижує рівень Олімпіади, і не тільки спортивний. Якщо в Олімпіаді не бере участі хоча б одна з таких спортивних країн як Росія, США, Китай, Німеччина, то об’єктивно це – сильний удар по всій Олімпіаді. Зрештою, що таке МОК? МОК – це команда дуже високооплачуваних бюрократів, які отримують свою зарплату за те, що організують і проведуть масштабні спортивні змагання, за якими уважно і з захопленням стежитиме весь світ. Тобто, це має бути таке масове дійство, на якому хтось заробить десятки й сотні мільярдів, частинка яких і піде на зарплату МОК. Образно кажучи, залежність дуже проста: нема мільярдів – нема зарплати.

Крім того, МОК об’єктивно не здатне спрогнозувати наслідки вигнання Росії. Де гарантія, що Росія стерпить і просто пропустить одну Олімпіаду? А якщо всерйоз образиться і почне політику на підрив Олімпійського руху? І якою конкретно буде ця можлива політика? У 1980 і 1984 роках Олімпіади вже проходили, через взаємний бойкот СРСР і США, неповноцінними. МОК не хоче війни, його справа, як відомо, спорт і мир. Тільки тоді він може розраховувати на максимальну славу і максимальні прибутки для всіх, хто вкладає гроші у світовий спорт.

Коротше, МОК волів би якось обійтися без таких крайнощів, від яких сам постраждає. Тим більше, що Росія вже досить суворо покарана забороною виступу легкоатлетів. Адже легка атлетика провідний олімпійський вид спорту, це, як відомо, «королева спорту». Саме легкоатлети розігрують найбільше комплектів нагород. А деякі види легкої атлетики – біг на 100 метрів, стрибки у висоту та довжину, марафон, стрибки з жердиною – страшенно популярні у всьому світі.

У Путіна є свій «компроміс» - він означає капітуляцію опонентів

У цій складній для МОК і всього Олімпійського руху ситуації Росії був запропонований фактичний компроміс: від неї зажадали покарання російських держчиновників від спорту. Мається на увазі заява WADA, що, «як мінімум визнання РУСАДА (Російського антидопінгового агентства) таким, що відповідає кодексу WADA, не можна розглядати, допоки усі особи з міністерства спорту РФ та інших державних відомств та установ, котрі згадуються в доповіді WADA, у тому числі РУСАДА, не звільнять з посади». Компроміс тут у тому, що таким звільненням Росія визнає свою провину, визнає, що допінгові проби підміняли люди на державній службі, у тому числі – працівники спецслужб. Тобто, визнає, що все у доповіді WADA – правда. За таке покаяння до Ріо-де-Жанейро не поїдуть лише російські легкоатлети.

Росія вже відповіла. 18 липня прес-служба Кремля поширила заяву президента Росії Володимира Путіна, в якій той піддав сумніву, а фактично – відмовився визнати, висновки WADA. Тобто, покаяння не буде, сказав Путін. Він вважає всю цю історію зі звинуваченнями Росії в свідомій підміні допінгових проб «небезпечним рецидивом втручання політики у спорт», маючи на увазі бойкот Московської Олімпіади за збройне вторгнення СРСР до Афганістану. Путін каже, що цим самим спорт намагаються зробити «інструментом геополітичного тиску, формування негативного образу країн і народів. Олімпійський рух, який відіграє колосальну об’єднавчу роль для людства, знову може опинитися на межі розколу».

Як бачимо, російський президент не лише не погодився визнавати провину, а почав шантажувати МОК загрозою розколу Олімпійського руху. Утім, хитрун Путін все ж таки запропонував свій варіант компромісу: він згоден відсторонити чиновників на час нового розслідування, яке має відбутися за участі російських правоохоронних органів. Очевидно, що таке «розслідування» закінчиться «пшиком», ніхто нічого не зможе довести, а чиновники, оскільки їх провина не доведена, з часом повернуться на свої (чи на якісь нові) посади. Хитрість не така вже й хитра, усе всім зрозуміло, але Путін не надто цим переймається. Він сподівається на те, що МОК не наважиться на відкриту війну, і його «компроміс» - це лише пропозиція приводу, яким його опоненти зможуть приховати свою фактичну капітуляцію. Залишається почекати день – два і ми дізнаємося: МОК капітулює чи наважиться на війну за чистоту олімпійських ідеалів.

«Вывсеврете» - універсальний російський підхід

Неважко побачити, що у цьому «спортивному» конфлікті Росія використовує той самий метод, який регулярно і послідовно застосовує у всій своїй зовнішній політиці. Головне – ніколи офіційно не визнавати провини російської держави. Відоме «вывсеврете» - народна назва цього методу. Ми про нього знаємо не лише з того, що Росія категорично не визнає присутність своїх військ на Донбасі, хоча це всім очевидно. Скажімо, весь світ давно знає, що СРСР розміщував на Кубі ракети проти США, що спричинило Карибську кризу у вже далекому 1962 році, але ні СРСР тоді, ні Росія донині ніколи публічно не визнавали, що ракети там були. До речі, відомі російські «гереушники» Єрофеєв та Александров, котрих обміняли на Надію Савченко, тільки тим здобули собі можливість обміну, що на українському суді вперто, всупереч очевидним обставинам, заперечували свою причетність до офіційних російських державних структур. Якби призналися, то сиділи б в українській в’язниці весь строк, у Москві ніхто б пальцем не поворухнув, аби їх визволити.

Юрій Сандул, Київ

Довідка «Укрінформу»

Час виявлення допінгу після вживання: Від одного дня – до одного року

Якщо збірній Росії таки дозволять виступ на Олімпіаді, то, звісно, допінг-контроль за її спортсменами буде якнайсуворіший, та й самі росіяни не захочуть ризикувати. Однак, що цікаво, це може не врятувати їх від чергового скандалу. Справа в тому, що список заборонених препаратів дуже довгий, а час, протягом якого в організмі залишаються сліди того чи іншого з них, сягає місяців і навіть років. Тобто, нема гарантії, що не проявиться допінг, вжитий задовго до Олімпіади і задовго до нинішнього грандіозного скандалу.

Загалом, виділяють дві групи спортивних допінгів залежно від ефекту, який планують досягнути спортсмени.

Перша - препарати, які застосовують безпосередньо під час змагань для короткочасної стимуляції працездатності, психічного і фізичного тонусу спортсмена. Це – психостимулюючі засоби (або психомоторні стимулятори) такі, як фенамін, ефедрон, деякі ноотропи. Також сюди можна віднести наркотичні (амфетамін), седативні, заспокійливі речовини і препарати, стимулююча дія яких припадає головним чином на спинний мозок.

Другу групу препаратів застосовують протягом тривалого часу під час тренувань для нарощування м'язової маси та забезпечення адаптації спортсмена до максимальних фізичних навантажень. Це анаболічні та андрогенні стероїди та інші гормональні препарати, що володіють вираженою анаболічною дією. Дія анаболічних стероїдів аналогічна до чоловічого гормону тестостерону. Тобто вони викликають агресію, посилюють відчуття змагальності і жаги до перемоги. Крім того, існують деякі специфічні види допінгів, що належать до цієї групи – це і засоби, що спалюють жир (зайву вагу), і речовини, що забезпечують кращу координацію рухів, знижують м'язовий тремор (тремтіння кінцівок), і навіть ті, що здатні маскувати сліди застосування інших заборонених препаратів. Вони виявляються легко за результатами тесту.

Час виявлення слідів допінгу в організмі спортсмена може коливатися від одного року до одного дня.

Приміром, Дека, Norandren, Dynabolan, Anabolicum, Дураболін, Anabolin, Fenobolin і Туринабол зберігаються в організмі від 12 до 18 місяців. Це означає, що упродовж цього часу допінг-тест може виявити ці речовини в організмі людини. D-Бол, Діанабол, Equipoise, Equigan, Ganabol, Finaject, Finjet і Finaplix хоча і виводяться з організму упродовж 5-ти місяців, та все одно імовірність їхнього виявлення  допінг-тестом залишається до 1 року. 

Існують ще так звані міжсезонні препарати, які вживають, коли тести на допінг не проводяться. Це Тестостерон ципіонат, Примотестон депот, Sostenon, Durateston, Анаполон, Anapolin, Hemogenin, Stenox, Halotesten, Вінстрол – їх можна виявити від 2-х до 4-х місяців після закінчення вживання. А от Кленбутерол і Testosterone Undecanoate здатні покинути організм  протягом одного дня і навіть швидше. Ці препарати найчастіше застосовують за тиждень до тесту на допінг. Тестостерон у вигляді цього з'єднання, виводиться з організму упродовж 3-х днів повністю.

Підготувала Юлія Горбань


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-