Євро і алкоголь: Як британські фани не зрозуміли "жартів" із пивом
Багато футбольних уболівальників під час матчів групового турніру Євро-2016, особливо серед англійців та ірландців, скаржаться на погану якість пива офіційного спонсора чемпіонату Carlsberg (єдиного спонсора-пивовара) та обмеження його споживання французьким законодавством.
Проте небезпідставні скарги на якість цього алкогольного напою мають пояснення, засноване на логіці його комерційного використання у Франції, що обмежується положеннями так званого закону Евена. Укрінформ вирішив дослідити цю тему і дійшов висновку, що організатори європейського чемпіонату з футболу знайшли оптимальне рішення, яке хоча й відносно, але задовольнило інтереси любителів пива та футболу, комерсантів та пивоварів у межах чинного законодавства, норм та інтересів УЄФА.
ХМІЛЬНЕ ПИВО НА ВАГУ ЗОЛОТА
«Це чийсь невдалий жарт?», - поділився один британський колега-журналіст своїми «пивними» враженнями від перших матчів групового турніру Євро-2016. Коли іноземні уболівальники потрапили на стадіони Євро-2016, на них чекав кумедний сюрприз: біля спортивних трибун та у фан-зонах продавалося тільки пиво-сурогат, на їхню думку, сумнівного смаку. «І вони мали рацію, - продовжує британський оглядач, - не дарма офіційний спонсор УЄФА - данський пивовар Carlsberg, у своїй рекламі нахвалює свій напій як один з найкращих у світі, який містить лише 0,5% спирту».
Водночас, особливо шокує мешканця Туманного Альбіону, що така міцність не завадила комерсантам продавати це, фактично (згідно традиції споживання подібного напою у Великій Британії, й не лише у цій країні) безалкогольне, пиво за ціною 6.50 євро за пінту (1 англійська пінта = 0,56826125 літра). Насправді - це вартість справжнього англійського елю (з англ. ale, вид пива, вироблений верховим бродінням, при більш високій температурі у порівнянні з легкими сортами пива) у звичайнісіньких паризьких барах або ірландських пабах.
«Якщо припустити, що у мене йде чотири пінти пива міцністю 4%, щоб бути в потрібній для перегляду футбольного матчу кондиції, то це коштувало б мені 224 євро», - не вгамовується британець. Але на шляху досягнення «потрібної кондиції» для пересічного британця, зрештою, як і європейця, існує більш тривіальна перешкода. Шлунок звичайної людини навряд чи розрахований на 16 літрів рідини. Проте навряд чи данський бренд Carlsberg є головним збентеженням північноєвропейських уболівальників, адже він вже був спонсором Євро-2000. Проблема дискомфорту частини футбольних шанувальників лежить в іншій площині. В Англії пиво вільно тече рікою у переходах та коридорах стадіону. Споживання пива заборонено лише на трибунах. Натомість у Франції традиція інша.
СПОРТ І АЛКОГОЛЬ - НЕ КРАЩЕ ПОЄДНАННЯ
Французькі фанати, на відміну від британця-журналіста та його співвітчизників, добре знали, чого очікувати від Євро-2016. У Франції з 1991-го року діє закон Евена «Про боротьбу з курінням і алкоголізмом», названий на честь його автора, екс-міністра охорони здоров'я та соціального захисту Франції Клода Евена (1990-1991 рр). Його положення забороняють продаж алкоголю «на стадіонах, у приміщеннях для фізичного виховання, спортивних залах та, загалом, у всіх установах спорту та фізичної діяльності».
«Ідея цього закону полягала в тому, що спорт і алкоголь не краще поєднання», - пояснив одному з французьких видань адвокат колегії адвокатів Рена і фахівець права алкогольних напоїв Олів'є Пулє. За його словами, виняток становлять лише відступ від чинного законодавства 10 разів на рік під час великих масових спортивних подій. У такому разі спортивний клуб повинен зробити відповідний запит до мера або префекта міста, де планується проводити турнір. Ця тема є болючою, оскільки іноді призводить до напруження у відносинах між муніципальною владою та керівництвом спортивних клубів. Добре відомою французам є так звана «пивна війна» у Ліоні. Конфлікт мав місце між керівництвом ФК "Олімпік" (Ліон) та мером містечка Десін-Шарпйо (Dеcines-Charpieu), де розташований ліонський «Стадіон світла» (фр. Stade des Lumieres).
Проте першим стадіоном Франції, що отримав ліцензію на 10 «алкогольних» вечорів на рік, став столичний «Стад де Франс». Саме йому вдалося домовитися з мерією Сен-Дені на фінальний матч Coupe de la Ligue (щорічне змагання для французьких футбольних клубів, що проводиться Професійною футбольною лігою Франції з 1994 року). Переважна більшість французьких футбольних клубів йдуть на компроміс з муніципалітетами, а решту частину року, або 355 діб вдовольняються безалкогольними святами спорту у тому числі за допомогою безалкогольного пива. Хоча й тут є межі міцності, зазначає Олів'є Пулє. За його словами, у Франції напій вважається алкогольним, якщо його міцність перевищує 1,2%. «Для продажу напоїв під час спортивних свят, з вмістом алкоголю нижче цього показника жодного дозволу у Франції не потрібно», - додав знавець алкогольного права.
ПОПУЛЯРНЕ У ШВЕЦІЇ НЕ ЗАВЖДИ СМАКУЄ У ФРАНЦІЇ
Та попри особливості місцевого законодавства УЄФА навіть не збирався подавати заяву на отримання дозволу від французької влади на «пивний» супровід 10 з 51 матчів Євро-2016. Справа, як виявилося, полягала у домовленостях між організатором, пивоварнею та комерсантами.
«Ми домовилися з ними (організаторами Євро-2016) про епоху некомерційного алкоголю на стадіонах», - заявив офіційний представник Carlsberg в одному з інтерв'ю французькому телебаченню.
Як засвідчили враження британців, твердження м'яко кажучи, суперечливе, особливо з огляду на баланс між «кондицією» та розмірами шлунка і гаманця уболівальника.
Ще більше данці здивували своїм вибором. «Данська пивоварна компанія обрала для свого пива на Євро-2016 сорт міцністю 0,5%, який нагадує за смаковими та іншими якостями оригінальний зразок чеського Pilsner, добре знаного на теренах континентальної Європи, - зауважив представник Carlsberg, скромно додавши, що «цей сорт не продається у Франції, але дуже популярний у Швеції». І справді пивовар не шкодує про свій вибір. «Для нас, це хороше рішення. Сьогодні можна виготовляти безалкогольні сорти пива, які мають більше смаку пива і які цінують вболівальники, це не є проблемою», - підсумували у Carlsberg. Для того, щоб дізнатися, хто пан або пропав у суперечці англійців з данцями, варто скуштувати пиво, яке так смакує шведам. Цікаво, але факт: команда співвітчизників виробника Carlsberg до фінальної частини Євро-2016 не потрапила. А переважна частина шведських уболівальників почала пакували валізи додому, коли стало відомо, що їхня збірна зайняла останнє місце в групі Е. Натомість найгарячіші прихильники традиції поєднання спорту з алкоголем залишилися у Франції стежити за своїми улюбленцями і, скоріше за все, у місцях, де розливають справжній англійський ель.
ПИВНА ОСОБЛИВІСТЬ ЄВРО-2016
Відмінні пивні традиції не завадили господарям Євро-2016 обмежити апетити гостей, які своєю спрагою «кондиції» загрожували небезпекою іншим шанувальникам футбольного свята та зрештою простим французьким громадянам. Потрібно визнати, що знизити градус алкоголю допомогли, певною мірю, самі англійці. Згадаймо, як упродовж перших матчів фінальної частини Єврор-2016 сталися сутички між уболівальниками збірних Англії та Росії у Марселі, французькими фанатами та уболівальниками команд Польщі та Північної Ірландії у Ніцці. Попри ментальні відмінності алкоголь прогнозовано посилює агресію у домінуючої частини ультрас. Інакше Мінохорониздоров'я не попереджало би.
Насильство на марсельських вулицях спричинило адекватну реакцію французької влади. Уряд Франції вирішив заборонити продаж та вживання алкоголю на стадіонах, де проходили матчі фінальної частини Євро-2016 та у фан-зонах приймаючих міст країни. З такою вимогою до місцевої влади особисто звернувся міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казньов. Муніципальна влада зреагувала. Було вжито всіх заходів для того, щоб заборонити продаж, вживання і транспортування алкогольних напоїв до зон ризику в дні матчів і напередодні, та в дні, коли фан-зони відкриті. Заборону поширили і на обіг алкогольних напоїв у громадських місцях та магазинах.
Жорсткі заходи дозволили втихомирити темперамент частини ультрас. Відтак, ексцеси на вулицях фактично припинилися. За результатами наступного кола турніру (1/8 фіналу) «пивозалежні» уболівальники стежили в залежності від смакових уподобань, але за однією ціною. Одні змагалися у кількості вжитих «сурогатних» пінт у фан-зонах і на стадіонах, інші смакували якістю справжнього елю у питних закладах приймаючих міст.
Роман Сущенко, Париж
