Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

“Тільки нещодавно ми розповідали, що ці птахи рекордно пізно залишили острів Галіндез, де розташована станція. Якщо в попередні роки вони відпливали орієнтовно в травні, то цьогоріч затрималися аж до другої половини липня (нагадуємо, що в Антарктиці це зима)”, — зауважили біологи.

Тепер науковці на "Вернадському" фіксують рекордно раннє повернення субантарктичних пінгвінів. Раніше вони масово припливали на острів приблизно із середини вересня до середини жовтня (тобто навесні), а цього року полярники побачили тисячі пінгвінів в другій половині серпня.

"Що цікаво, в червні-липні ми здебільшого спостерігали їх в одній локації — на мисі Пінгвін-пойнт. Він розташований на острові з іншого боку від станції і має зручний пологий берег для спуску до води. Зараз же, після повернення, птахи вже розосередилися вздовж берега аж до будівлі станції. Ми бачимо їх з вікон", — поділився біолог 31-ї експедиції Олег Горяінов.

Тобто пінгвіни вже розходяться на ті місця, де вони зазвичай гніздують. Нині українські дослідники нарахували їх на острові щонайменше 3,5 тис. — і ця кількість зростає.

Таке раннє повернення, найімовірніше, пов'язане зі зміною льодової ситуації навколо острова та зростанням температури океану. Наприкінці липня, коли пінгвіни зникли, навколо Галіндеза утворилася крига, а температура води опускалася до -1,9°C (тобто нижче межі замерзання). Проте згодом температура океану почала зростати, а лід поступово відступав. Відтак біологи почали фіксувати масове повернення пінгвінів.

Тож цілком можливо, що найближчими роками зміна клімату та потепління приведуть до того, що субантарктичні пінгвіни загалом не залишатимуть Галіндез. І стануть не тільки наймасовішими, а й найпостійнішими сусідами українських полярників, зазначили в НАНЦ.

Як повідомляв Укрінформ, вчені зі станції "Академік Вернадський" влітку 2026 року зафіксували рекордно пізню міграцію пінгвінів з острова Галіндез за весь час спостережень.