У програмі «Є Розмова» кандидатка педагогічних наук, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла про головні виклики української освіти під час війни, а також про майбутнє Національного мультипредметного тесту (НМТ) і Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), освітні втрати школярів, нерівність між містом і селом, навчання дітей за кордоном та вплив війни на результати учнів. У програмі порушили й питання ролі репетиторів, стресу під час тестування, використання штучного інтелекту в освіті. Не опустили також порад для вступників, які складатимуть НМТ цього року.

- В Україні стартував Національний мультипредметний тест: перше випробування було 23 травня. Коли Україна зможе перейти від НМТ до ЗНО й чи потрібно взагалі до цього повертатися? 

- Так, ми розпочали чергову сесію Національного мультипредметного тесту. Це вже вп'яте проводимо це випробування в такому форматі. На жаль, не бачу можливості швидкого повернення до зовнішнього незалежного оцінювання. Об'єктивно, напевно, після завершення повномасштабної війни ми ще щонайменше кілька років проводитимемо вступні випробування саме в такому форматі. Чому? Тому що тепер ми проводимо тест не лише в Україні, а й за кордоном.

Для українських вступників і вступниць є тестування у 33 країнах світу, і я впевнена, що першого року-двох не матимемо абсолютно всіх вступників і вступниць, які повернуться в Україну, так, хтось ще перебуватиме в етапі такого переїзду. Це непрості рішення, і мені здається, що нам треба також забезпечити їм змогу вступити до українських університетів. Що таке проведення оцінювань в Україні та за кордоном? Це синхронізація наших графіків, подібні умови проходження оцінювання, використання потужностей міжнародних колег для створення тимчасових екзаменаційних центрів. І навряд чи колеги будуть готові до розгортання повноцінної системи зовнішніх незалежних оцінювань у себе. 

Напевно, вони захочуть мати дещо полегшену модель, не в сенсі процесу проходження оцінювання, а організації тестування. Усе-таки класичне ЗНО – це чотири-п'ять предметів, які вступники і вступниці проходять у межах п'яти різних днів, і кожне тестування триває до трьох годин. Забезпечити саме такий процес доволі важко, потрібно долучити значно більше організаційних зусиль. 

- З вашого досвіду, НМТ – це тепер вимушений крок чи про ЗНО ми можемо забути апріорі, що воно піде в небуття, в історію і більше не повернеться в освіту України? 

- Що таке НМТ? Це насправді вид ЗНО, адже НМТ проводять у стандартизованих умовах, як раніше ЗНО, усі вступники і вступниці проходять оцінювання однаково. Ми розробляємо лінійки тестових завдань, які демонструються, адмініструються абсолютно всім випускникам і випускницям закладів загальної середньої освіти, а також випускникам минулих років. Ми надаємо переклади тестів мовами національних меншин, робимо певні адаптації для дітей з особливими освітніми потребами. Тож формат НМТ – це і є формат ЗНО. Відмінність насамперед не в тому, що це – комп'ютерний іспит, а в тому, що він називається інакше. Найбільша відмінність – тривалість тестів. Раніше в нас не було тестів, довших ніж три години. І це те, що в межах НМТ потрібно проходити іспит з декількох предметів одночасно. У ЗНО такого не було, а всі інші ключові складники зовнішніх оцінювань ми зберегли. 

- Тепер це все-таки більше перевірка академічних знань, іспит на стресостійкість? Тому що коли я прочитала, які умови підготовки, то це – суцільний квест, навіть освітня спецоперація... 

- Проведення НМТ – справді дуже складна логістична схема й операція. Безумовно, це навіть не перевірка академічних знань і стресостійкості, а визначення тих вступників і вступниць, які будуть готові навчатися в закладах вищої освіти України. Тобто ми не маємо на меті з'ясувати, хто з них добре опанував певну тему. Ми хочемо обрати найкращих, тих, хто буде здатний опановувати програми навчання в тих умовах, у яких ми живемо. І НМТ точно виконує цю функцію. 

- Скільки випускників зареєструвалося цьогоріч, і загалом людей, що мають бажання скласти НМТ? Чи є особливості щодо віку? Може, хтось старший? Колись були і старші люди, які бажали складати НМТ. І скільки із цих людей все-таки перебуває в Україні, а скільки за кордоном? Чи маєте цю статистику? 

- Цього року ми маємо доволі цікаві дані, адже зареєстрованих осіб у межах основного періоду реєстрації було 355 тис. Наприклад, минулого року це було 317 тис. абітурієнтів та абітурієнток. Тобто маємо значно більшу кількість потенційних учасників і учасниць НМТ. І за кордоном минулого року планувало проходити оцінювання до 20 тис., і пройшло таке оцінювання до 16 тис. вступників і вступниць. Цього року це 18500 зареєстрованих. А щодо реальної їхньої явки та участі в оцінюванні зможемо повідомити наприкінці серпня, коли оцінювання відбудеться. 

- Тобто великого відпливу дітей, про який говорять, ви не помічаєте з реєстрації НМТ?

- Ми не помічаємо такого відпливу, тому що даємо змогу проходити оцінювання і в Україні, і за кордоном. Але що ми точно помічаємо, то це збільшену кількість учасників минулих років. 

Цього року це понад 100 тис. осіб, які вже мають повну загальну середню освіту і здобули її в минулих роках. Звісно, багато з них – це випускники минулого року, які хочуть спробувати свої шанси ще раз, можливо, змінили думку щодо тієї чи тієї спеціальності або хочуть поліпшити свій результат. Але й доволі багато маємо випускників і випускниць з давнішніх, умовно кажучи, років. Цього року нашій найстаршій учасниці – понад 70 років. 

- Де вона проживає? 

- Ці дані не можу розголошувати, але побачите у звіті загальну інформацію, зокрема про вік зареєстрованих учасників. 

- Яка найбільша проблема під час складання НМТ?

- Це тривалість оцінювання. Також доволі складно зорганізуватися й перемкнутися з предмета на предмет. Тут потрібно мати хорошу академічну підготовку. Тобто дитина, підліток чи підлітка, які 11 років вчилися у школі й виконували всі домашні завдання, ходили на всі уроки, мали по сім-вісім уроків на день у 10–11 класах, зможе впоратися з таким навантаженням. Але якщо такого навантаження упродовж останніх років не було, зокрема через тривалі повітряні тривоги, не очне навчання, чи підліток або підлітка проживає в регіонах, де повітряні тривоги тривали понад 17 і більше годин на добу, і там у принципі неможливий безперервний процес навчання, тим особам буде доволі складно проходити цей іспит. 

- Чи фіксуєте взагалі зниження якості освіти серед дітей у зв'язку з нестабільною ситуацією, продовженням війни в Україні? Чи бачите тепер цю тенденцію?

- НМТ – не найкращий показник вимірювання якості освіти, тому що основна мета цього іспиту – створити рейтинговий список учасників і учасниць. Іспит створюється в такий спосіб, щоби розділити всіх їх. І ми калібруємо наші завдання, тобто знаходимо такі, які будуть посильними для цієї аудиторії. Отже, створюємо іспит для того, щоб якнайправильніше розподілити учасників. Але в нас інші інструменти оцінювання.

Український центр оцінювання якості, яким керую, проводить не лише вступні, випускові іспити. Ми проводимо моніторинги якості освіти і, зокрема, відповідаємо за Міжнародну програму оцінювання учнів PISA (Programme for International Student Assessment, – ред.)  і за моніторинг якості освіти в початковій школі. І ці два моніторинги проводимо з 2018 року. PISA, зокрема, проводили у 2018, 2022 і 2025 роках, і невдовзі отримаємо ці результати. А моніторинг початкової школи – у 2018, 2021 і 2024 роках. PISA – це п'ятнадцятирічні, а моніторинг початкової школи – четвертокласники.

Ми бачимо доволі суттєві освітні втрати, зниження результатів навчання, наприклад, читання та математики. PISA фіксує також доволі великі розриви між різними категоріями учнівства. Наприклад, учнівство, яке навчається і проживає в сільській місцевості, має значно гірші результати, якщо порівняти з тими, хто навчається і проживає в міській місцевості.

Також є гендерні відмінності. Якщо на початку дослідження ми не бачили відмінностей з математики, природничих дисциплін, то тепер маємо їх. Наприклад, з математики кращі результати мають хлопці, а із читання, і це світова тенденція, – мають дівчата, але ці розриви не однозначні. І кризова ситуація, у якій ми живемо, поглиблює якісь відмінності, робить їх гострішими.

- Наскільки рівні умови складання НМТ в Україні та за кордоном? 

- Це стандартизований іспит, тому умови в Україні та за кордоном максимально наближені до наших вимог. Ми дуже чітко описуємо те, як саме має відбуватися іспит, скільки тривають процедури, що мають говорити інструктори, як має відбуватися приготування тимчасового екзаменаційного центру. Тобто формально і з погляду освітніх оцінювань умови однакові. Але ми не нівелюємо того факту, що умови підготовки – різні, реакція на безпекові загрози – різні. Тобто єдиною формальною відмінністю є те, що в Україні, якщо лунає повітряна тривога, ми обов'язково спускаємося в укриття, перебуваємо в укритті до завершення, допоки є загроза. За кордоном нічого такого немає. Це також накладає відбиток на учасника оцінювання.

Хочу скористатися можливістю й подякувати тим управлінням освіти, керівникам закладів освіти, які розширюють можливості проходження оцінювання в укриттях на Сході, на Півночі, у багатьох локаціях на Півдні.

У нас є змога проводити оцінювання в укриттях, і ми уклінно дякуємо цим колегам, адже вони створюють умови, наближені до таких, що за кордоном. Людина приходить, відбувається процедура ідентифікації, надаються логін і пароль для доступу до сервісу, проходить інструктаж і далі. Людина спокійно виконує всі завдання. 

- Ви вже говорили про якість освіти, зокрема в сільській місцевості й місті. Наскільки репетитори впливають на якість НМТ? Тому що дуже модно останнім часом ходити до репетиторів.

- Так, це модне явище, і не завжди послуги репетитора виправдані щодо конкретної дитини. Ми, наприклад, робили анкетування випускників і випускниць, які отримали найвищі результати, про те, якою мірою їхній результат зумовлений підтримкою репетиторів. То серед тих, у кого найвищі результати, украй мало підлітків, які мали послуги репетиторів. 

Вони зауважують, що можна підготуватися самостійно, матеріалів достатньо, і якщо є потреба і намір вступити в певний університет, то нічого не завадить. Коли говоримо про загальний ринок репетиторів, то тут не можна оминути той факт, що в нас багато таких послуг, шкіл, індивідуальних консультацій, багато освітян надає такі послуги. І це нормальний ринок: є попит – є пропозиція.

Гадаю, що для певних ситуацій, коли дитина має в навчанні прогалини, можливо, ще з 7, 8 класів, якісь ключові засадничі теми пропущені, то зрозуміло, що в 11 класі важко надолужити все самостійно, тому потрібен такий місточок – репетитор. 

Але це не панацея. Адже ми маємо розуміти, що більшість репетиторів і репетиторок – це ті самі вчителі у школі, і, можливо, просто треба більш уважно слухати на уроках. Інколи трапляються ситуації, коли дитина пропускає заняття у школі, щоб відвідувати репетитора. Це мені не зрозуміло. Або, наприклад, не навчається у класі разом з усіма, а потім до цього ж учителя, вчительки приходить на індивідуальні заняття.

- Скажіть, а взагалі є ризик того, українська освіта через виклики, які тепер постали перед кожним українцем, буде гірша порівняно з європейською?

- Сподіваюся, невдовзі матимемо результати PISA 2025 року. Почали це дослідження у 2018-му, коли не було ще складних трансформаційних процесів. Так, була війна, але не повномасштабна. І, окрім того, що ми вилучали з регіонів частини Донецької та Луганської областей, Автономну Республіку Крим, та бачили вже картинку по Україні. І що бачили? Що наша освіта доволі якісна всередині списку, але в нас були вже тоді труднощі, зокрема з математикою. Доволі велика частка наших учнів і учениць мали незадовільні результати із цього предмета. Це називається «не досягають базового рівня сформованості математичної компетентності». Тобто вони не зможуть у житті використовувати математику, щоб адекватно функціонувати.

У 2022 році, це якраз перший рік повномасштабного вторгнення, ми побачили, що доволі знизилися результати з читання, – і це вже насторожує. Адже математика й читання, математика й мова – це базис, на якому всі інші дисципліни будуються. Наше уявлення про навчання, те, як ми опрацьовуємо матеріал, – це математика й читання. У 2025 році, думаю, наші результати не будуть кращими. Буде супер, якщо ми залишимося на тому самому рівні, тому що 17 годин повітряних тривог, переривання навчального процесу, те, що нема зв'язку з багатьма учнями та ученицями, – це проблема. Але в мене є величезна віра в нашу освітню систему, тому що бачу, як відповідають на питання анкет і вчителі, і учні. І це така дуже підбадьорлива й правильна історія. Адже, наприклад, наші підлітки – одні з найстійкіших у світі. 

І це означає, що ми зможемо зібратися в якийсь момент і рухатися вперед. Наші підлітки, попри ті трагедії, які бачать щодня, дуже позитивно оцінюють своє життя в Україні. Вони задоволені тим, як живуть. І це також – сигнал незламності. Наші освітяни допомагають і підтримують підлітків. Ми бачимо, за відповідями в анкетах, що підлітки відчувають приналежність до закладів освіти, хочуть іти у школу, що там на них чекають люди, які з ними на одній хвилі. Упевнена, що саме попри академічні прогалини, які ми точно маємо, саме це дасть нам змогу відновитися. 

- Чи може штучний інтелект, дуже популярний тепер, зокрема серед дітей, змінити підходи до НМТ і для вступників, і для випускників? 

- Ми не можемо точно говорити про те, яким буде світ за декілька років, тому що не знаємо, як саме технології вплинуть на нас. Але освітні оцінювання вже реагують на розвиток штучного інтелекту, використовують штучний інтелект, щоб надавати персоналізовані рекомендації учням та ученицям. Ми також хочемо використати цей підхід і маємо інше освітнє оцінювання – це державна підсумкова атестація, і сподіваємося, що якраз штучний інтелект дасть нам змогу кожній дитині після проходження оцінювання дати коротку характеристику, показати її сильні і слабкі риси, пояснити, що потрібно робити, щоб результати були вищими. 

- Тобто ви рекомендуєте дітям використовувати штучний інтелект?

- Але це не мають використовувати діти. До цього ми ще дійдемо. Тобто коли система налаштована так, що цей зворотний зв'язок автоматичний, коли будуємо такі завдання, навчаємо систему, модель штучного інтелекту трактувати ці завдання й результати навчання,  власне, формуємо цей зворотний зв'язок. Але це дуже контрольована робота з моделлю штучного інтелекту. Ми її навчили, перевіряємо, контролюємо, обмежуємо, виправляємо. Тут дитина отримає тільки те, що ми вирішили, що є правильним для неї.

Такий самий зворотний зв'язок будуть отримувати вчителі й керівники закладів освіти. Тобто їм не доведеться аналізувати страшні таблиці з безліччю даних, де про кожну дитину багато написано, і як це зібрати, не зрозуміло. А ми натренуємо для цього модель.

У межах стандартизованих оцінювань, безумовно, ми не даємо змоги використовувати мобільні телефони, зі штучним інтелектом чи без нього, адже це спотворює результати оцінювання. Утім, у PISA є намагання і спроби оцінювати здатність дитини використовувати штучний інтелект для навчання. І вже в наступному циклі PISA ми сподіваємося отримати дані про те, як українські підлітки використовують штучний інтелект у межах освітнього середовища, і наскільки він помічний чи шкідливий. І тоді вже зможемо говорити, як нам краще рухатися. Тобто якщо ми отримаємо дані про те, що штучний інтелект шкодить, то зможемо орієнтувати освітню систему на те, щоб обмежувати використання його для певних речей. 

- Як пройшло перше тестування цього року, які найпоширеніші помилки допускають випускники? 

- Власне, щороку маємо ті самі помилки. Це, наприклад, запізнення. Запізнення на іспит не є поважною причиною для того, щоб брати участь у додатковій сесії. І це дуже прикро, що учасник чи учасниця втрачає шанс вступити в цьому році, якщо запізнився чи запізнилася. Загалом тестування пройшло нормально. Гадаю, якщо в нас будуть якісь збої чи проблеми, про це буде більше інформації в мережі. Коли таких проблем не фіксуємо, то й соціальні мережі спокійні. Якщо ж якісь проблеми виникнуть, то всі точно про це дізнаються.

- Може, ви нам щось особливе розкажете, що відбулося, але ніхто не помітив?

- Проблем або суттєвих збоїв не було. Система працювала нормально. Нам пощастило, що тоді не було довготривалих повітряних тривог, і сподіваємося, що так буде далі. Але насправді розраховувати на це, звісно, не варто.

- Що сьогодні більше впливає на результати НМТ: психологічний стан дитини чи базова підготовка? Тому що часто я зустрічала коментарі, коли дитина була відмінником на НМТ, а ставалися стрес чи трагедія – і психологічно дитина не зібралася й фактично провалила НМТ.

- Безумовно, хороша базова підготовка є запорукою того, що результат буде адекватний. Але психологічна стійкість, стабільність, уміння себе зібрати також мають значення. І саме тому ми вдячні нашим партнерам за розроблення для наших вступників і вступниць спеціальних матеріалів для самозаспокоєння, концентрації, які ми радимо опрацювати до проходження оцінювання, щоб почуватися комфортніше. Також програма допомогла нам поширити матеріали серед наших інструкторів щодо того, як реагувати на панічну атаку чи гострі прояви стресу, які дитина не змогла зупинити, та які ми вже бачимо на місці. Ну й загалом, якщо дитина відчуває, що не може зібратися, важливо підняти руку, сказати про це інструкторам – і їй допоможуть. Не намагайтеся вирішити це самостійно.

Усе-таки досвід показує, що якщо дитина добре знає предмети, то отримає високий результат.

Я б ще сказала, що є ще один чинник – тактики оцінювання. І це не про найкращі або найгірші результати, а про те, коли дитина вагається трохи. Наприклад, правильний розрахунок часу, відпускання завдання, яке дитина не може виконати вчасно, не сидіти 30 хвилин над одним завданням, коли бачить, що його навряд чи зуміє виконати правильно, тому треба відпустити його. 

- Якби вам сказали щось одне змінити в системі оцінювання, то що б це було?

- Я, власне, керівник центрів, тому ми багато чого робимо для вдосконалення з того, що є ідеями, і з того, що поділяємо з командою. Але є одне, що від мене не залежить, – створення тимчасових екзаменаційних центрів в укриттях. Це роблять засновники. І, звісно, я завжди на всіх зустрічах дуже прошу представників обласних військових адміністрацій, департаментів освіти сприяти тому, щоб створювати такі осередки в укриттях. Це значно зменшує стрес учнів і учениць, а також потребу перемикатися ще й на це. Тобто й так уже доволі складна модель оцінювання. Тож хоч про безпеку під час оцінювання діти не мають дбати. 

- А це залежить від очільників?

- Це дуже складна історія, тому що ми просимо не просто про укриття, підвал, – нам потрібне укриття з комп'ютерною технікою, зі швидкісним інтернетом, витяжками. Тобто це, безумовно, залежить насамперед від бюджетів і можливості такі осередки створювати. Але я впевнена й бачу, що там, де такі осередки створюють, їх використовують протягом усього року, проводять там заходи для учнівства, учительства... Тобто такі локації не стоятимуть цілий рік, їх можна використовувати. 

- На завершення нашої розмови порадьте нашим вступникам і випускникам – 2026, як правильно підготуватися й успішно скласти НМТ. 

- Насамперед перед тестуванням потрібно виспатися, добре поїсти, обійняти всіх, хто вам дорогий і близький, і йти на оцінювання із чіткою впевненістю в тому, що, по-перше, ви це зробите, а по-друге, навіть якщо результат не ідеальний, то він ваш, і ви можете змінити його, пройшовши оцінювання наступного року або обравши іншу траєкторію свого життя в будь-який момент. Досвід нашої учасниці 70 плюс показує, що навіть поганий результат – не вирок, тому себе потрібно орієнтувати на найкраще, але бути готовим до різного. 

- А практичні поради?

- Узяти ручку, не користуватися телефоном. 

Узагалі, є низка порад, як підготуватися до НМТ.

Потрібно завчасно зібрати документи. Важливо мати при собі документ, що посвідчує особу. Це може бути паспорт, ID-картка, документ у застосунку «Дія». Потрібно мати сертифікат учасника чи учасниці НМТ, достатньо й на телефоні, просто завантажити з кабінету учасника. Запрошення треба дуже ретельно перевірити: коли, якого саме дня, о котрій годині, за якою адресою відбудеться оцінювання. І буде не зайвим перевірити, чи локація вам знайома, чи знаєте, як туди доїхати, чи можуть там бути труднощі з доїздом, за скільки годин чи хвилин треба туди виходити.

Потрібно завчасно підготувати вбрання, щоб про це не думати в день тестування, узяти додатковий теплий одяг, тому що ми можемо проводити оцінювання в укриттях або перебувати там дуже довго.

Треба взяти зі собою воду, щось для перекусу.

Є 20 хвилин перерви між першим і другим блоками оцінювання, і там точно не потрібно нічого читати, перевіряти, а просто попити водичку, відпочити.

І ще ми даємо довідкові матеріали для учасників оцінювання з математики. Цей тест усі складають, плюс фізика, хімія – тести на вибір. І треба завчасно подивитися на ці довідкові матеріали, які формули там є, щоб під час виконання завдань не думати, чи я пам'ятаю цю формулу, а одразу перейти до сервісу й подивитися на неї.

І ще потрібно пройти один-два повних варіанти демонстраційних тестів на платформі, щоб переконатися, по-перше, що ви точно знаєте, що робите, знаєте, які тактики використовувати, тобто із чого починати: з української мови чи математики, як довго сидіти на завданні. По-друге, щоб побачити, що там точно нічого нового й іншого не буде, що ніхто вас не намагається завалити. Усі ці завдання, які є, були й будуть у тестах. Пасток там не буде. Це звичайна програма, і ви точно з нею впораєтеся, якщо готувалися. 

Розмовляла Христя Равлюк

Фото: Кирило Чуботін

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform